Jadrolinija

Jadrolinija

хорв. Jadrolinija
Логотип
Тип	бізнес і підприємство
Організаційно-правова форма господарювання	акціонерне товариство
Галузь	вантажний транспорт
Гасло	Odmor počinje na brodu! (Відпочинок починається на судні!)
Засновано	1947
Штаб-квартира	Рієка
Продукція	пором
Власник(и)	Уряд Республіки Хорватії
jadrolinija.hr​(хор.)
Jadrolinija у Вікісховищі

Ядролінія (хорв. Jadrolinija) — хорватська державна судноплавна компанія, головним завданням якої є сполучення численних хорватських островів із материком шляхом здійснення регулярних перевезень пасажирів і вантажів. Компанія здебільшого експлуатує автомобільні пороми на внутрішніх маршрутах уздовж узбережжя Хорватії та міжнародних шляхах через Адріатичне море в Італію (до портів в Анконі та Барі). Найбільший морський пасажирський перевізник країни (станом на 2015).

Історія

Заснована в Рієці 20 січня 1947 року постановою уряду Федеративної Народної Республіки Югославії під назвою «Jadranska linijska plovidba». Їй тоді було надано 41 корабель, але більшість з них не була готова до негайної роботи.

Її попередницею була пароплавна компанія «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака, яка виникла 1922 року як правонаступниця різних менших судноплавних компаній, які діяли уздовж узбережжя Хорватії з 1872 року. Тоді новоутворене пароплавство отримало в розпорядження 79 кораблів. Проте навігацію утруднювала та обставина, що частина узбережжя все ще перебувала під італійською окупацією. Так, навіть у 1923 році пароплави відходили не зі Сушака, а з Бакара, який сполучався із Загребом залізницею через Шкрлєво. 1 червня 1923 року з Бакара було встановлено перші регулярні морські маршрути, серед них — дві швидкісні лінії в Далмацію: Бакар—Котор і Бакар—Меткович, де судна курсували двічі на тиждень. Після 1924 року «Jadranska plovidba» ввела і чотири щотижневі прибережні маршрути, призначені головним чином для туристів, які почали повертатися в Адріатику після Першої світової війни: Сушак—Котор, Сушак—Меткович, Спліт—Дубровник та пасажирсько-вантажна лінія Сушак—Котор. За межі держави пароплави ходили за такими напрямками: Сушак—Патри (раз на тиждень), Сушак—Трієст—Пірей—Салоніки (двічі на тиждень) і Меткович—Трієст (раз на тиждень).

Упродовж Другої світової війни «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака втратила 41 судно загальною водотоннажністю 18 638 реєстрових тонн, зустрівши кінець війни лише з 13 кораблями загальною тоннажністю 4 587 реєстрових тонн.

Під час війни Хорватії за незалежність «Ядролінія» перш за все зосередилася на евакуації громадян із постраждалих від війни місцевостей. Попри те, що інтенсивність ведення війни не була однаковою у різних районах, морське сполучення пожвавилося повсюди. У проміжку з 1991 по 1995 рік компанія втратила багато суден, як і чудових моряків, відкриваючи лінії з огляду на потреби населення навіть там, де це було майже неможливо.

Поточний стан

«Jadrolinija» оперує флотом у 55 суден: трьома великими поромами під назвами «Дубровник», «Марко Поло» і «Задар», які використовуються на дальніх і міжнародних маршрутах, 37 меншими поромами, залученими до місцевого пасажирського сполучення, вісьмома катамаранами, одним гідробусом і п'ятьма традиційними кораблями. Загальна вантажопідйомність флоту становить 3600 транспортних засобів і 27 540 пасажирів. 2007 року «Ядролінія» перевезла загалом 9,4 мільйона пасажирів та 2,4 мільйона автомобілів.

У 2014 році її кораблі перевезли 9 981 949 пасажирів і 2 530 414 транспортних засобів.

Плавзасоби і маршрути

Корабель	Збудований	Надійшов на службу	Напрямок
Adriana	1990	1998	Спліт—Хвар—Вела Лука—Убле
Bartol Kašić	1989	1989	Вела Лука—Убле
Biokovo	2009	2009	Спліт—Рогач
Bol	2005	2008	Брестова—Порозина
Brestova	1985	1999	Малий Лошинь
Cres	2005	2005	Кралєвиця
Dubravka	1991	2001	Малий Лошинь—Сусак—Уніє—Мартинщиця—Црес—Рієка
Dubrovnik	1979	1996	Дубровник—Барі; Бар—Барі
Hanibal Lucić	1993	1994	Дубровник—Лопуд—Шипан—Суджурадж
Hrvat	2007	2007	Спліт—Супетар
Ilovik	2006	2007	Валбиска—Мераг
Jadran	2010	2010	Задар—Преко
Judita	1990	2001	Корчула—(Приградиця)—Хвар—Спліт
Juraj Dalmatinac	2007	2007	Спліт—Старий Град/Спліт—Супетар
Karolina	1989	2004	Спліт—Бол—Єлса
Kijevo	1997	1997	Біоград—Ткон
Korčula	2007	2008	Спліт—Вела Лука—Убле
Laslovo	1997	1997	Дрвеник—Сучурай
Lastovo	1969	1978	Задар—Іст—Олиб—Силба—Премуда—Малий Лошинь
Lošinjanka	1969	1969	Шибеник—Зларин—Капріє—Жир'є
Lubenice	1989	1998	Прапратно—Собра
Marjan	2005	2005	Спліт—Супетар
Marko Polo	1973	1988	Спліт—Анкона
Mate Balota	1988	1988	Задар—Іж—Рава—Мала Рава
Novalja	1991	2004	Рієка—Раб—Новаля
Olea	1981	1991	Ремонт Пунат
Pelješčanka	1971	1971	Макарська—Сумартин
Petar Hektorović	1989	1999	Спліт—Вис
Postira	1963	1963	Дубровник—Колочеп—Лопуд—Суджурадж—Шипанська Лука
Premuda	1957	1957	Малий Лошинь—Веле Сракане—Уніє—Іловик—Сусак—Малий Лошинь
Prizna	1970	1991	Призна—Жиглєн
Silba	1990	1998	Задар—Молат—Іст
Sis	1974	1997	Задар—Преко
Ston	1997	1997	Дрвеник—Сучурай
Supetar	2004	2004	Призна—Жиглєн
Sveti Juraj	1980	1991	Задар—Ривань—Сеструнь—Зверинаць—Молат
Sveti Krševan	2004	2004	Оребич—Домінче
Šoltanka	1971	1971	Трогір—Сегет-Доній—Дрвеник-Малий—Дрвеник-Велий—Спліт
Tijat	1955	1955	Шибеник—Зларин—Првич-Лука—Шепурине—Водиці
Tin Ujević	2002	2003	Спліт—Старий Град/Спліт—Супетар
Valun	1983	1998	Спліт—Супетар
Vladimir Nazor	1986	1986	Малий Лошинь
Zadar	1993	2004	Задар—Анкона

Галерея

• 
  Торгова марка «Ядролінії»
• 
  Адміністративна будівля компанії в Рієці
• 
  «Петар Гекторович» у порту Виса
• 
  Пором «Лібурнія», сфотографований біля Корчули
• 
  Пором «Задар» у порту Анкони
• 
  Пором «Любенице» у Мерагу
• 
  Пором «Тин Уєвич» у Старому Граді на Хварі
• 
  Корабель «Лара» на Раві

Література

• «Nacrt za povijest Jadrolinije», Marica Njegovan (хор.)

Посилання

• Офіційний сайт (хор.)
• Jadrolinija. [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] Хорватська технічна енциклопедія — портал хорватської технічної спадщини (хор.)