Lanciere (1907)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Ланчере»
Lanciere


Служба
Тип/клас Ескадрені міноносці типу «Сольдато»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 24 липня 1905 року
Спущено на воду 27 лютого 1907 року
Введено в експлуатацію 1 серпня 1907 року
Статус Виключений зі складу флоту 4 березня 1923 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 395 тонн (стандартна)
415 тонн (повна)
Довжина 65 м
Ширина 6,1 м
Осадка 2,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × вертикальні парові машини
3 × парові котли «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 5000 к.с.
Швидкість 28,5 вузлів
Автономність плавання 1500 миль на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 56
Озброєння
Артилерія 4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 3 × 450-мм торпедні апарати

«Ланчере» (італ. Lanciere) — ескадрений міноносець ВМС Італії типу «Сольдато» часів Першої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Корабель був закладений 24 липня 1905 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 27 лютого 1907 року, вступив у стрій 1 серпня 1907 року.

Історія служби

[ред. | ред. код]

2 січня 1909 року «Ланчере» разом з допоміжними суднами прибув в Мессіну, де брав участь у ліквідації наслідків Мессінського землетрусу, який стався 29 грудня 1908 року[1].

У 1911—1912 роках есмінець брав участь в італійсько-турецькій війні. 30 вересня 1911 року «Ланчере» разом з есмінцями «Остро», «Еуро», «Страле», «Фречча», «Гарібальдіно», крейсерами «Коатіт», «Франческо Ферруччо» і «Джузеппе Гарібальді» прибули до Триполі, де приєднались до італійських кораблів, які здійснювали блокаду міста[2].

5 травня 1912 року «Ланчере» разом з крейсером «Коатіт» і допоміжним крейсером «Дука ді Дженова» патрулювали поблизу Бодрума та Ізміру, щоб турецькі міноносці, які базувались в Бодрумі, не могли перешкодити висадці італійців на Родосi[3].

Після вступу Італії у Першу світову війну «Ланчере» був включений до складу III ескадри есмінців (разом з однотипними «Артільєре», «Кораццьєре», «Берсальєре» і «Гарібальдіно»), яка базувалась у Бриндізіi[4].

24 травня 1915 року разом з «Альпіно», «Фучільєре», «Карабіньєре» і «Гарібальдіно» патрулював у Верхній Адріатиці'[4].

29 травня разом з есмінцями «Альпіно», «Понтьєре», «Кораццьєре», «Берсальєре», «Артільєре» і «Гарібальдіно» обстріляли хімічний завод «Adria-Werke» в Монфальконе, який виробляв хімічну зброю[4]. 7 червня операція була здійснена ще раз[4].

Надалі «Ланчере» залучався до супроводу конвоїв.

У 1921 році «Ланчере» був перекласифікований в міноносець. У 1923 році він був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.betasom.it/forum/index.php?showtopic=22822&st=100 e http://www.betasom.it/forum/index.php?showtopic=22822&st=250.
  2. http://www.thepostalgazette.com/issues/16/G_I_T_Inizio.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  3. Dodecaneso 1912 [Архівовано 21 maggio 2011 у Wayback Machine.].
  4. а б в г Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 98-155.