Petroleos de Venezuela
 | |
 | |
| Тип | нафтова компанія[d][1][2] державне підприємство[3] і мережа АЗСd |
|---|---|
| Правова форма | public enterprised |
| Галузь | нафтова промисловість |
| Засновано | 30 серпня 1975 |
| Штаб-квартира | Каракас |
| Продукція | нафта |
| Власник(и) | Уряд Венесуели[d] |
| Дочірні компанії | Lagovend, Maravend і Corpovend |
| pdvsa.com | |
 Petroleos de Venezuela у Вікісховищі | |
Petroleos de Venezuela S.A. (PDVSA) — державна нафтогазова компанія Венесуели, яка володіє монопольним правом на видобуток нафти і природного газу на континентальному і морському шельфах Венесуели.
На 2009 доведені запаси нафти Венесуели становлять 11,2 млрд т (7% світових запасів). Найбільші родовища країни — Маракайбо, Фалкон, Орієнтал і Апуре. Найбільшим імпортером венесуельської нафти є США.
Доведені запаси природного газу країни становлять 4,1 трлн м³ — друге місце в Західній півкулі після США. На території Венесуели щорічно здобувається близько 30 млрд м³ газу (в основному нафтового попутного).[7]
Державна нафтова компанія Petroleos de Venezuela SA (PDVSA), заснована в 1975 році, працювала неефективно, витрачаючи значні кошти на і амбіційні проекти, дарування високопоставленим працівникам. Незважаючи на високі ціни на нафту, зріс зовнішній борг. Наприкінці 1980-х різке зниження нафтових цін на світовому ринку призвело до економічної кризи. У 1989 президент Венесуели Карлос Перес, новообраний на цей пост, почав здійснення програми економічної стабілізації і структурної перебудови у країні, розробленої з ініціативи МВФ, однак зроблена ним шокова терапія викликала масове невдоволення населення, і Перес був відчужений від влади. З приходом до влади Уго Чавеса в 1999 р. був ухвалений закон, що передбачає посилення ролі держави і збільшення оподаткування в нафтовій сфері (2002). Частка держави в нефторозвідці та нафтовидобутку була встановлена на рівні не нижче за 51 %. Значно збільшена і плата за надра роялті. Незадоволений реформами персонал PDVSA почав страйкувати, але в тій, що тривала майже два роки боротьби з страйкарями Чавесу вдалося отримати перемогу: на початку 2003 близько 18 000 працівників компанії (тобто майже половина персоналу) були звільнені. Чавесу вдалося повністю поставити діяльність компанії під свій контроль. Сьогодні PDVSA впливає могутній чином на економічну, соціальну і політичну сфери Венесуели. Компанія регулярно інвестує різні урядові програми в області охорони здоров'я, освіти і т. ін.
Понад 50 % нафти експортується. Видобуток нафти близько 100 млн т за рік, газу — близько 40 млрд м3. Працює 40 тис. чоловік. Оцінюючи свої потужності, PDVSA заявляє, що до 2012 року досягне 5 млн 847 тис. продуктивності барелів на день.
- ↑ Cabot D. Los cuadernos — Buenos Aires: Editorial Sudamericana, 2018. — P. 61. — 240 с. — ISBN 978-950-07-6229-8
- ↑ Santoro D. El mecanismo: La corrupción Kirchnerista: contratos energéticos, delatores y Odebrecht — 2018. — P. 147. — 352 с. — ISBN 978-950-49-6340-0
- ↑ Vázquez E. Aduana, corrupción y contrabando — 2018. — С. 190. — ISBN 978-950-49-6296-0
- ↑ Gasulla L. El negocio político de la obra pública: De la patria contratista a Menem. De los noventa a Kirchner. De CFK a Macri — С. 330. — ISBN 978-950-07-5752-2
- ↑ Santoro D. El mecanismo: La corrupción Kirchnerista: contratos energéticos, delatores y Odebrecht — 2018. — P. 166. — 352 с. — ISBN 978-950-49-6340-0
- ↑ Corrupción y petróleo en Venezuela: un monstruo que devora miles de millones de dólares
- ↑ Российские компании создают СП с PDVSA по добыче нефти в Венесуэле. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 16 березня 2009.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Офіційний сайт [Архівовано 14 січня 2016 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20070927210608/http://oil-resources.info/archives/87