QNX
 | |
| Розробник | BlackBerry Limited |
|---|---|
| Родина ОС | Unix-подібна операційна система, Операційна система реального часу |
| Робочий стан | Ведеться розробка майбутніх версій |
| Вихідна модель | закритий |
| Випущено у виробництво | 1982 |
| Тип ядра | Мікроядро |
| Ліцензія | Пропрієтарна |
| www.qnx.com | |
QNX — комерційна POSIX-сумісна операційна система реального часу. QNX призначена в першу чергу для вбудованих систем. Вважається[ким?] однією з найкращих реалізацій концепції мікроядерних операційних систем.
Розробника системи, фірму QNX Software Systems, у 2004 придбав Harman International[1], а в 2010 він був проданий канадській компанії Research In Motion (RIM, пізніше BlackBerry)[2] Платформа RIM BlackBerry Tablet OS базується на технологіях компанії QNX Software Systems.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
QNX базується на ідеї роботи основної частини своїх компонентів (сервіси) поза ядром. Це відрізняє її від традиційних монолітних ядер, в яких ядро операційної системи — це одна велика програма, яка складається з багатьох «частин». Використання мікроядра в QNX дозволяє відключати будь-яку непотрібну в поточній ситуації функціональність без зміни ядра.
Версії QNX 2 і 4 працюють лише на процесорах архітектури x86 і не є повністю POSIX-сумісними.
2001-го року представлена QNX Neutrino, архітектура якої зазнала великих змін. Крім орієнтації на POSIX-стандарти і реалізації тредів безпосередньо у ядрі, система стала багатоплатформною і була портована на кілька 32-розрядних процесорних архітектур, таких як x86, MIPS, PowerPC, ARM і SuperH.
Для архітектури x86 образ файлової системи[en] (що поєднує у собі мікроядро з менеджером процесів, менеджери ресурсів (драйвери), а також програми і бібліотеки користувача) може бути побудований з підтримкою специфікації Multiboot і завантажений початковим завантажником GNU GRUB.
| Цей розділ потребує доповнення. |
12 вересня 2007 року QNX Software Systems оголосила про доступність SVN-репозиторію з текстами багатьох компонентів QNX (мікроядро і системні менеджери, повна бібліотека С, утиліти). Водночас, початкові коди багатьох необхідних компонентів, що працюють у просторі користувача (файлові системи, менеджери блокових пристроїв, мережний стек) відкриті не були.[3]
9 квітня 2010 року Research In Motion оголосила про купівлю QNX Software Systems у Harman International Industries.[4] У той же день доступ до SVN-репозиторіїв з текстами QNX було обмежено для широкого загалу.[5]
QNX не є вільним програмним забезпеченням, оскільки у більшості опублікованих файлів міститься ліцензія, що прямо забороняє поширення і модифікацію програм без письмової згоди QNX Software Systems і оплати відповідних відрахувань. Втім, це не завадило як мінімум одній копії сирцевого дерева QNX поширитися через GitHub[a]; станом на 2020 рік репозиторій клонували більше 60 користувачів.[6]
| Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2019) |
5 червня 1997 року співробітник QNX Ден Гільдебранд оголосив у конференції Usenet comp.os.linux.development.system про доступність для вільного використання образу дискети об'ємом 1440 кілобайт, що містив повноцінну операційну систему для настільних комп'ютерів, включно з web-браузером. Система містила, зокрема, наступні компоненти:[7]
- Операційна система реального часу QNX 4 (ядро, бібліотеки, драйвери пристроїв, що працюють у просторі користувача як звичайні процеси)
- Графічна підсистема Photon microGUI з базовою підтримкою кількох відеокарт
- Веббраузер Voyager (з підтримкою HTML 3.2) і вебсервер Voyager
- Стек протоколів TCP/IP, включно з підтримкою PPP (з автентифікацією по PAP або CHAP)
- Графічні програми, у тому числі оглядач файлів і текстовий редактор
- Близько 180 кілобайт документації у форматі HTML
- Прозора розподілена обробка даних (англ. Transparent Distributed Processing)
- ↑ Репозиторій вперше поширили співробітники Інституту менеджменту і інженерії кантону Во (Швейцарія), втім, не зазначивши, чи отримали вони письмову згоду від QNX/BlackBerry для таких дій.
- QNX 4: Networking (англ.). QNX Software Systems. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 2 серпня 2019.
- ↑ QNX Joins Harman International Family. Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 11 квітня 2010.
- ↑ Research In Motion to Acquire QNX Software Unit from Harman International. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 12 квітня 2010.
- ↑ QNX Publishes Neutrino Source Code and Opens Development Process (англ.). QNX Software Systems. 12 вересня 2007. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ RIM to buy QNX Software. The Globe and Mail (англ.). Toronto. The Canadian Press. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2010.
- ↑ Updated QNX Source Access Policy FAQ. community.qnx.com (англ.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ MONARTIS. School of Management and Engineering Vaud. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ Dan Hildebrand (5 червня 1997). The 1.44M Web Challenge. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 2 серпня 2019.
- Офіційний сайт QNX Software Systems [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Спільнота користувачів QNX [Архівовано 14 січня 2005 у Wayback Machine.]
- Dissecting QNX. Архівовано з джерела 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
