RR Ліри
Крива блиску для RR Ліри. | |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Ліри |
Пряме піднесення | 19 год. 25 хв. 27.91285 сек.[1] |
Схилення | +42° 47′ 03.6942″[1] |
Видима зоряна величина (V) | 7.195 (7.06–8.12) |
Характеристики | |
Спектральний клас | A7III - F8III |
Показник кольору (B−V) | +0.181 |
Показник кольору (U−B) | +0.172 |
Тип змінності | RR Ліри |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | 72.4 км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: -109.68 мас/р Схил.: -195.75 мас/р |
Паралакс (π) | 3.98 ± 0.03 мас[2] |
Відстань | 819 ± 6 св. р. (251 ± 2 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
0.600 ± 0.126 |
Фізичні характеристики | |
Маса | 0.65 M☉ |
Радіус | 5.1 до 5.6 R☉ |
Світність | 49 ± 5 L☉ |
Ефективна температура | 6,125 ± 50 K |
Інші позначення | |
RR Ліри
| |
Посилання | |
SIMBAD | дані для RR_Lyr |
RR Ліри — змінна зоря в сузір'ї Ліри, майже на межі з сусіднім сузір'ям Лебедя[3]. Прототип змінних RR Ліри[4], найяскравіша серед зір свого типу[5], інтенсивно досліджується астрономами[6]. Змінні типу RR Ліри служать «стандартними свічками» для виміру відстаней в астрономії. Їх світність приблизно однакова (абсолютна зоряна величина — -0,7m) й не залежить від температури та періоду (який перебуває в межах 0,2 — 0,8 діб)[7].
Змінність RR Ліри відкрила 1901 року шотландська жінка-астроном Вільяміна Флемінг із Гарвардської обсерваторії[3].
За вимірами супутника Гіппаркоса відстань до зорі становила від 244 до 366 парсек (похибка вимірювання — майже 20%)[8]
У 2002 році за допомогою датчиків точного наведення космічного телескопа Хаббл відстань до RR Ліри була визначена з похибкою 5%, що дало значення 262 ± 13 парсек (855 ± 43 світлових років)[9].
Вважається, що зоря вже витратила весь Гідроген у своєму ядрі, залишила головну послідовність й еволюціонує до стадії червоного гіганта. Вона виробляє енергію за рахунок термоядерного горіння гелію в ядрі й на діаграмі Герцшпрунга—Рассела перебуває на горизонтальному відгалуженні. Ефективна температура зір горизонтального відгалуження з часом поступово зростає. Зазвичай, коли зоря набуває спектрального класу А вона потрапляє на так звану «смугу нестабільності» — її зовнішні шари починають пульсувати[10]. RR Ліри пульсує з періодом 0,56686776 доби (13 годин 36 хвилин 14,9 секунди[11]), її видима зоряна величина протягом циклу змінюється в межах 7,06m—8,12m[4], радіус зорі змінюється від 5,1 до 5,6 радіусу Сонця[12], а її світність змінюється від 30 до 85 світностей Сонця[7].
Зоря належить до того підтипу змінних RR Ліри, в яких спостерігаються характерні періодичні варіації амплітуди чи фази пульсацій — ефект Блажка[13]. Внаслідок цього форма кривої блиску зазнає змін. Періодичність цих змін у RR Ліри становить 39,1 ± 0,3 доби.
Як й інші змінні цього типу сама RR Ліри має низький вміст елементів, масивніших гідрогену та гелію — лише 4 % сонячного[11]. Вона належить до зоряного населення II — зір, які утворилися в ранній період Всесвіту, коли у речовині, з якої утворювалися зорі, важких елементів майже не було[14]. Хоча орбіта зорі близька до площини Чумацького Шляху: вона віддаляється від цієї площини не більше, ніж на 680 св. р. (210 пк), однак сама зоря належить до кулястої складової Галактики. Її орбіта має досить високий ексцентриситет: у перигалактіоні RR Ліри наближається до центру Галактики на відстань 6,80 тис. світлових років (2,08 кпк), а в апогалактіоні віддаляється від нього на 59,9 ксв. р. (18,4 кпк)[15].
- ↑ а б van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
- ↑ Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
- ↑ а б Burnham, Robert, Jr. (1978), Burnham's Celestial Handbook, т. 2, New York: Dover Publications, ISBN 0-486-23568-8, архів оригіналу за 15 грудня 2019, процитовано 19 лютого 2016
- ↑ а б Kolenberg, K. та ін. (February 2011), Kepler photometry of the prototypical Blazhko star RR Lyr: an old friend seen in a new light, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 411 (2): 878—890, arXiv:1011.5908, Bibcode:2011MNRAS.411..878K, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17728.x
{{citation}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Templeton, Matthew (24 вересня 2010), RR Lyrae, American Association of Variable Star Observers, архів оригіналу за 3 травня 2019, процитовано 8 січня 2012
- ↑ Catelan, M.; Cortés, C. (April 2008), Evidence for an Overluminosity of the Variable Star RR Lyrae, and a Revised Distance to the LMC, The Astrophysical Journal, 676 (2): L135—L138, arXiv:0802.2063, Bibcode:2008ApJ...676L.135C, doi:10.1086/587515
- ↑ а б Kaler, James B. (13 листопада 2009), RR Lyrae, Stars, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 19 лютого 2016
- ↑ HIP 95497. VizieR. Процитовано 7 травня 2024.
- ↑ Benedict, G. Fritz та ін. (January 2002), Astrometry with the Hubble Space Telescope: A Parallax of the Fundamental Distance Calibrator RR Lyrae, The Astronomical Journal, 123 (1): 473—484, arXiv:astro-ph/0110271, Bibcode:2002AJ....123..473B, doi:10.1086/338087
- ↑ Salaris, Maurizio; Cassisi, Santi (2005), Evolution of stars and stellar populations, John Wiley and Sons, с. 181—182, ISBN 0-470-09220-3
- ↑ а б Kaler, James B. (2002), The hundred greatest stars, Copernicus Series, Springer New York, с. 163, Bibcode:2002hgs..book.....K, ISBN 9780387954363, LCCN 2002019774
- ↑ Kolenberg, K. та ін. (September 2010), An in-depth spectroscopic analysis of the Blazhko star RR Lyrae. I. Characterisation of the star: abundance analysis and fundamental parameters, Astronomy and Astrophysics, 519: A64, arXiv:1004.5156, Bibcode:2010A&A...519A..64K, doi:10.1051/0004-6361/201014471
- ↑ Smith, Horace A. та ін. (January 2003), The Blazhko Effect of RR Lyrae in 1996, The Publications of the Astronomical Society of the Pacific, 115 (803): 43—48, Bibcode:2003PASP..115...43S, doi:10.1086/345458
- ↑ Inglis, Mike (2003), Observer's guide to stellar evolution: the birth, life, and death of stars, Patrick Moore's practical astronomy series, Springer, с. 162, ISBN 1-85233-465-7
- ↑ Maintz, G.; de Boer, K. S. (October 2005), RR Lyrae stars: kinematics, orbits and z-distribution, Astronomy and Astrophysics, 442 (1): 229—237, arXiv:astro-ph/0507604, Bibcode:2005A&A...442..229M, doi:10.1051/0004-6361:20053231
- Wilson, Ralph Elmer (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Washington: Carnegie Institution of Washington. Bibcode:1953QB901.W495.....
- Schoeneich, W.; Lange, D. (1979), UBV observations of RR Lyr, IAU Information Bulletin on Variable Stars, 1557: 1—2, Bibcode:1979IBVS.1557....1S
- RR Lyrae, SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 5 березня 2016, процитовано 19 лютого 2016