Schienenzeppelin

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Schienenzeppelin
Основні дані
Головні конструкториФранц Крукенберг
Роки будування19291930
Країна будуванняВеймарська республіка Німеччина
ЗаводHannover-Leinhausen
Разом побудовано1
Країни експлуатаціїВеймарська республіка Німеччина Третій Рейх Третій Рейх
ЗалізницяDeutsche Reichsbahn
Роки експлуатації19301939
Ширина колії1 435 мм
Рід службиекспериментальний
Конструкційна швидкість230,2 км/год
Осьова формула1 + 1a
Довжина25,85 м
Висота2,8 м
Повна колісна база19 600 мм
Робоча маса20,3 т
Потужність450 кВт
Діаметр коліс1 000 мм


Schienenzeppelinнім. — «рейковий Цеппелін, залізничний дирижабль») — експериментальний вагон-автомотриса з приводом від повітряного гвинта (аеровагон), загальні зовнішні риси якого схожі до однойменного типу дирижаблів.

Історія

[ред. | ред. код]

«Рейковий дирижабль» розроблений 1929 року та виготовлений у єдиному екземплярі німецьким авіаційним інженером Францом Крукенбергом у 1930 році. Побудований на виробничих потужностях заводу «Hannover-Leinhausen». Експлуатувався залізничною мережею «Deutsche Reichsbahn» для проведення швидкісних експериментів та досліджень залізничного полотна. У 1939 році виведений з експлуатації та списаний на алюмінієвий брухт для військових потреб.

Характеристика

[ред. | ред. код]

«Schienenzeppelin» мав алюмінієвий дирижаблеподібний корпус довжиною 25,85 м та висотою 2,8 м. Ширина колії — 1 435 мм. Осьова формула — 1 + 1a, повна колісна база — 19 600 мм, діаметр коліс — 1 000 мм. Вагон мав вагу 20,3 т.

Силова установка вагона представлена бензиновим 12-циліндровим V-подібним авіаційним двигуном з рідинним охолодженням «BMW VI» зразка 1920-х років. Робоча потужність, яку видавав повітряний гвинт, становила 450 кВт. Максимально досягнута швидкість склала 230,2 км/год.

Екіпаж вагона складався із 40 осіб.

Критика

[ред. | ред. код]

Невдача «рейкового дирижабля» була викликана багатьма факторами: від небезпеки використання відкритого гвинта на переповнених залізничних станціях до жорсткої конкуренції між компанією Крукенберга та «Рейхсбаном», який також намагався будувати високошвидкісні дрезини. Недоліками «Цепеліна» були також труднощі приєднання інших вагонів та відсутність заднього ходу. Крім того, тяги гвинта було недостатньо для підйому на круті схили.

Посилання

[ред. | ред. код]