Studio Ghibli
яп. スタジオジブリ | |
---|---|
35°42′11″ пн. ш. 139°31′46″ сх. д. / 35.703103° пн. ш. 139.529389° сх. д. | |
Тип | аніме, кіностудія |
Правова форма | кабусікі-ґайся |
Галузь | аніме |
Спеціалізація | мультфільм[1] і кіноіндустрія[1] |
Попередник(и) | Topcraftd |
Засновано | 1985 |
Засновник(и) | Хаяо Міядзакі[2], Такахата Ісао[2], Судзукі Тосіо і Токума Ясуйосіd |
Штаб-квартира | Японія |
Ключові особи | Міядзакі Хаяо Такахата Ісао Судзукі Тошіо |
Продукція | мультфільм |
Власник(и) | Tokuma Shotend і Телемовна мережа Ніппон |
Співробітники | 150 (2016) |
Холдингова компанія | Tokuma Shotend і Телемовна мережа Ніппон |
Структурні підрозділи | Studio Ghibli Recordsd і Studio Kajinod |
www.ghibli.jp | |
Studio Ghibli у Вікісховищі |
Studio Ghibli (яп. 株式会社スタジオジブリ, Kabushiki-gaisha Sutajio Jiburi, укр. «Акціонерне товариство „Студія Ґіблі“»; англ. Studio Ghibli) — японська анімаційна студія. Її анімаційні фільми широко відомі в усьому світі.
Логотип студії Ґіблі являє собою Тоторо зі славетного аніме «Мій сусід Тоторо» Міядзакі Хаяо.
Назва студії походить від назви італійських Caproni розвідувальних літаків, що використовувалися Італією під час Другої світової війни в пустелі Сахара. Ця назва, в свою чергу, походить від лівійського слова, яке означає гарячий вітер, що віє над пустелею (також відомий як сироко).[ком. 1]
Студія Ґіблі була заснована у 1985 році відомим режисером та сценаристом Міядзакі Хаяо, який став директором студії, та його колегою і учителем Такахата Ісао, та продюсером Судзукі Тошіо (鈴木敏夫). Хоча її джерела, очевидно, сягають два роки раніше, коли у 1983 році почалася робота над аніме «Наусіка з Долини Вітрів» (風の谷のナウシカ — Kaze no tani no Naushika, 1984), за мотивами однойменної манги. Успіх цього фільму призвів до створення студії Ґіблі, і, так як над його створенням працювала творча команда, що пізніше утворила студію Ґіблі, «Навсікаю з долини вітрів» часто включають до списку фільмів, і називають першим фільмом студії Ґіблі.
Найвідоміший фільм студії, режисером якого не був Міядзакі, «Могила світлячків» Такахати Ісао, сумний фільм, що оповідає історію двох сиріт в кінці Другої Світової війни в Японії. Цей фільм став єдиним фільмом студії, який компанія Disney відмовилася розповсюджувати.
У жовтні 2001 року у місті Мітака було відкрито музей студії Ghibli[3]. Експонати музею присвячені фільмам студії і мистецтву та техніці анімації загалом.
- «Crayon Shin-chan» (1992) (Shin-Ei Animation)
- «Azumanga Daioh» (2002) (J.C.Staff)
- «Сталевий алхімік» (2003) (BONES)
- «Tekkonkinkreet» (2006) (Studio 4°C)
- «Gurren Lagann» (2007) (Gainax)
- «Shikabane Hime» (2008) (Gainax і Feel)
- «Tsubasa: Reservoir Chronicle» (2009) (Production I.G)
- Коментарі
- ↑ Хоча італійською слово ghibli і вимовляється через /g/, японською назва студії вимовляється як (IPA: МФА: [ˌdʲʑiːbɹiː] або [ˌdʲʑiːbɝiː]) ⓘ. Назва студії була обрана Міядзакі Хаяо, одним з фундаторів студії, який захоплювався авіацією, і мала означати, що студія привнесе в японську аніме індустрію новий вітер змін.
- Джерела
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Japan, 18-28 квітня 2003. fjordaan.net. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 7 жовтня 2018.
- Музей студії [Архівовано 19 грудня 2005 у Wayback Machine.] (яп.)
- Офіційний сайт студії [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.] (яп.)
- GhibliWorld.com (нім.)
- Фан-сайт студії Ґіблі [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (італ.)
- The Hayao MIYAZAKI Web [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |