Swiss Leaks
Swiss Leaks (або SwissLeaks) - журналістське розслідування, яке оприлюднили в лютому 2015 року, про гігантську схему ухилення від сплати податків, яку нібито здійснювали за відома та заохочення британського багатонаціонального банку HSBC через швейцарську дочірню компанію Private Bank (Suisse)[en].[1] Витік інформації від французького комп'ютерного аналітика Ерве Фальчіані[en][1] про рахунки понад 100 тис. клієнтів і 20 тис. офшорних компаній у відділенні банку HSBC в Женеві назвали "найбільшим витоком інформації у швейцарській банківській історії".[2]
Слідчі стверджують, що у період з листопада 2006 до березня 2007 року через рахунки HSBC в Женеві пройшло 180,6 мільярда євро від понад 100 тис. клієнтів та 20 тис. офшорних компаній. Дані за цей період отримали з файлів, які вилучив у HSBC Private Bank колишній співробітник, системний інженер Ерве Фальчіані[en][1], що втік до Лівану в спробі продати їх.[3] Пізніше, наприкінці 2008 року, він передав їх французькій владі.[4]
У січні 2009 року цю справу передали французьким прокурорам, і відтоді вони зосередили своє розслідування на невеликій частині «списків Фальчіані» - близько 3 тисяч французьких громадян, підозрюваних у прихованні своїх грошей у Private Bank (Suisse)[en] у змові з банком. Банк де-факто потрапив під офіційне розслідування як юридична особа за "незаконний продаж банківських та фінансових послуг" та "відмивання коштів для уникнення від сплати податків".
HSBC PB, як кажуть, приховав понад 5,7 млрд. євро в податкових оазах лише для своїх французьких клієнтів. Французьке міністерство фінансів притягло до суду 72 особи (включно з Арлет Річчі, спадкоємицею Ніни Річчі),[5] оскільки більшість французьких платників податків, яких виявили у списках Фальчіані, згодом врегулювали свої податкові справи.
Газета Ле-Монд проводить розслідування справи HSBC від початку витоку, і на початку 2014 року отримала міжнародні банківські дані, що включають всі файли, які французькі податкові органи вилучили зі списків Фальчіані з 2009 року в найсуворішій таємниці, іноді ігноруючи урядові застереження. Менеджери банківських рахунків незаконно зв'язалися з багатьма з цих людей у Франції. Виконавчий комітет HSBC Private Bank (Suisse) заохочував їх усіх приховати свої гроші за офшорними екранними структурами, зазвичай розташованими в Панамі або на Британських Віргінських островах, щоб уникнути певних європейських податків, головним чином Директиви ЄС щодо оподаткування доходів від заощаджень
За даними Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (МКЖР), який обробляв дані Swiss Leaks, Марокко занепокоєна ухиленням від сплати податків на суму 1,6 млрд. доларів і посідає тридцять сьоме місце серед постраждалих країн. Марокко посідає двадцять третє місце за кількістю клієнтів (1068). Максимальна сума ухилення від сплати податків одного з клієнтів становила 74,1 млрд. дол., а в середньому була 1,5 млрд. дол.[6] Як зазначено в марокканському законодавстві, тут суворо заборонено мати рахунки в іноземних банках. Але документи показали, що королівська сім'я належала до клієнтів HSBC. Цей скандал зачепив принца Мулай Рашида[en] принцесу Лаллу Мерієм[en] і тодішнього короля Могамеда VI. Сумарно в банку HSBC вони приховували $9,1 мільярда.[7][8]
Враховуючи масштаби розслідування, газета Ле-Монд залучила 154 журналістів[9] пов'язаних з 47 різними засобами масової інформації, зокрема: Ґардіан, Сі-Бі-Ес, Зюддойче-цайтунґ та Індіан Експрес, щоб допомогти проаналізувати дані. Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (МКЖР) координував цю міжнародну співпрацю.
У лютому 2015 року вебсайт МКЖР опублікував інформацію про банківські рахунки в Швейцарії під назвою Swiss Leaks: туманна готівка, захищена банківською таємницею,[10] яка включає проект Swiss Leaks,[11] вебсайт, що містить майже 60 тисяч файлів з інформаційного витоку, які надають деталі про понад 100 тисяч клієнтів HSBC та їх банківські рахунки.
Розслідування проекту Swiss Leaks [11] виявили, що женевська філія HSBC, ігноруючи дані правила, допомагала людям, обвинуваченим у торгівлі наркотиками, корупції, відмиванні грошей або торгівлі зброєю, приховувати мільярди доларів у Швейцарії.
У розслідуванні Swiss Leaks розкрито, наприклад, такі імена:
- Рамі Махлуф[en], двоюрідним братом і близьким партнером якого є президент Сирії Башар аль-Асад, чия діяльність протягом останніх трьох років призвела до загибелі десятків тисяч громадян цієї країни у громадянській війні.
- Katex Mines Guinee, компанія, яку Організація Об'єднаних Націй розглядала як "можливого постачальника зброї" у громадянській війні в Ліберії.
- Ерез Далейот[en], бельгійсько-ізраїльський алмазний магнат, пов'язаний з торгівлею зброєю, кривавими діамантами та хабарництвом.
- Джеффрі Теслер[en], юрист і ключовий учасник скандалу "Halliburton Bribery" на суму 182 мільйони доларів.
- Рашид Могаммед Рашид[en], колишній міністр торгівлі Єгипту, який втік з Каїра в лютому 2011 року на тлі повстання проти Хосні Мубарака. Рашида заочно засудили за нібито спекуляції та розбазарювання державних коштів.
- Владімір Антонов[en], російський банкір, звинувачений у крадіжці 400 млн. фунтів стерлінгів з литовського банку Snoras[en].[12]
У топ-10 країн, з найбільшими сумами в доларах згідно з витоком інформації зі швейцарських файлів, входять[13]
| Ранг | Країна | Сума |
|---|---|---|
| 1. | Швейцарія | $ 31,2 млрд. |
| 2. | Об'єднане Королівство | $ 21,7 млрд. |
| 3. | Венесуела | $ 14,8 млрд. |
| 4. | Сполучені Штати | $ 13,4 млрд. |
| 5. | Франція | $ 12,5 млрд. |
| 6. | Ізраїль | $ 10 млрд. |
| 7. | Італія | $ 7,5 млрд. |
| 8. | Багамські острови | $ 7 млрд. |
| 9. | Бразилія | $ 7 млрд. |
| 10. | Бельгія | $ 6,3 млрд. |
| Ранг | Країна | кількість клієнтів |
|---|---|---|
| 1. | Швейцарія | 11,235 |
| 2. | Франція | 9,187 |
| 3. | Об'єднане Королівство | 8,844 |
| 4. | Бразилія | 8,667 |
| 5. | Італія | 7,499 |
| 6. | Ізраїль | 6,544 |
| 7. | Сполучені Штати | 4,183 |
| 8. | Аргентина | 3,625 |
| 9. | Туреччина | 3,105 |
| 10. | Бельгія | 3,002 |
У березні 2015 року фінансовий державний прокурор Франції звернувся з вимогою завести кримінальну справу на банк Swiss private bank, який є філією HSBC, за підозрою у схемі ухилення від сплати податків для заможних клієнтів. Таку рекомендацію надали після тривалих розслідувань місцевими магістратами щодо можливих податкових шахрайств із залученням 3 тис. французьких платників податків. Вона є процедурним кроком, який на один крок наближає швейцарську банківську філію до можливого суду у Франції.[14]
У листопаді 2017 року Private Bank (Suisse)[en] погодився виплатити 300 мільйонів євро (352 мільйони доларів), аби уникнути судового розгляду у Франції за здійснення податкового шахрайства. Така угода між прокуратурою з фінансових злочинів та банком є першою у Франції згідно з новою процедурою, яка дозволяє компаніям, що підозрюються в корупції або приховуванні податкового шахрайства, домовитися про штраф, щоб припинити розгляд справи.
Французькі прокурори на той момент припинили провадження справи проти HSBC Holdings.[15]
Канал Бі-Бі-Сі повідомив, що концерн HSBC чинив тиск на ЗМІ, аби ті не повідомляли про суперечки, а британська газета Ґардіан стверджує, що рекламу HSBC поставили "на паузу" після висвітлення в ній скандалу.[16] Пітер Оборн[en], головний політичний коментатор Дейлі телеґраф, звільнився з газети; у відкритому листі він стверджував, що Дейлі телеґраф не публікувала негативних матеріалів та зупинила розслідування щодо HSBC через рекламу банку.[17] Сі-Бі-Ес оприлюднив розповідь про витоки інформації в новинному сегменті передачі 60 хвилин.[18]
- Податкова справа Ліхтенштейну 2008 року[en]
- Список Лагард[en] - підсистема набору даних, яку французька міністр фінансів Крістін Лагард передала грецькому уряду 2010 року
- Football Leaks[en]
- Luxembourg Leaks
- Офшорний фінансовий центр
- Offshore Leaks[de]
- Податкова гавань
- Панамські документи
- ↑ а б в " SwissLeaks " : the backstory of a worldwide investigation. Le Monde.fr. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ The Swiss Leaks. cbsnews.com. 8 лютого 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ "Swissleaks" author arrested in Spain at Switzerland’s request. Le News (брит.). 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Whistleblower? Thief? Hero? Introducing the Source of the Data that Shook HSBC. International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ Willsher, Kim (13 квітня 2015). Nina Ricci heir convicted of tax evasion in France with help of HSBC. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 11 липня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 11 липня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 11 липня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ " SwissLeaks " : the backstory of a worldwide investigation. Le Monde.fr (фр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Swiss Leaks: Murky Cash Sheltered by Bank Secrecy. International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ а б Swiss Leaks. projects.icij.org (амер.). Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ People — Swiss Leaks. projects.icij.org (амер.). Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Country rankings — Swiss Leaks. projects.icij.org (амер.). Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Chrisafis, Angelique; Farrell, Sean (13 березня 2015). HSBC's Swiss private bank: French prosecutor formally requests trial. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ HSBC to pay France €300million to avoid tax fraud trial (англ.). 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ Daily Telegraph's Peter Oborne urges HSBC coverage review. BBC. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.
- ↑ Oborne, Peter (17 лютого 2015). Why I have resigned from the Telegraph. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2015.
- ↑ Whitaker, Bill (8 лютого 2015). The Swiss Leaks. 60 Minutes. CBS. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- International Consortium of Investigative Journalists: Swiss Leaks: Murky Cash Sheltered by Bank Secrecy [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Guardian: HSBC files show how Swiss bank helped clients dodge taxes and hide millions [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Daniel Glaus (SonntagsZeitung/Tages-Anzeiger) Bin Laden’s “Golden Chain” – an article on clients of HSBC with alleged connections to Al-Qaeda
- EurActiv: 'Swiss Leaks' catastrophic for African economies [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- New York Times: Swiss Prosecutors Search Offices of HSBC Unit [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]