al
Іспанська
[ред.]Злита форма прийменника a з визначеним артиклем чол. рода el.
Полабська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]Прислівник
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Етимологія
[ред.]Джерела
[ред.]Słownik etymologiczny języka drzewian połabskich / Polska Akademia Nauk. Zakład narodowy imienia Ossolińskich; Tadeusz Lehr-Spławiński, Kazimierz Polański. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962. Zeszyt 1: A — D′üzd.
Румунська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]Присвійний артикль чоловḭчого роду, однина.
Вимова
[ред.]- МФА: [al]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Використовується:
- перед присвійними займенниками ◆ Motanul acesta e al meu. — Цей кіт мій.
- перед порядковими числівниками ◆ al doilea — другий
- перед іменниками в родовом відмінке, якщо вони йдуть не відразу після іменника, який вони визначають ◆ Prietenul bun al fratelui meu. — Добрий друг мого брата. , чи йдуть після іменника в неозначеній формі. ◆ Un prieten al fratelui meu. — Один із друзів мого брата.