Общественные формирования по охране правопорядка в Украине: тенденции и угрозы для прав и свобод человека: аналитическая записка (сентябрь 2018). Крапивин Е.А., Каменев М.В. – К., Ассоциация УМДПЛ, 2018. – 28 с. , 2018
В течение последних 4 лет после Революции достоинства в Украине (2014) набирает новых масштабов д... more В течение последних 4 лет после Революции достоинства в Украине (2014) набирает новых масштабов деятельность общественных формирований по охране правопорядка, а также других институционализированных форм привлечения граждан к выполнению полицейских функций. Позиционирование, методы их деятельности изменились и сами движения стали более массивными и более провокационными. Хотя в целом укрепление и рост гражданского общества является позитивной тенденцией, нередко эти формирования нарушают закон и посягают на права человека. Полиция недостаточно эффективно реагирует на такие нарушения, и есть опасение что к выборам негативные тенденции усилятся и эти формирования станут орудием политической борьбы. Незаконные аресты, участие в защите незаконных застроек, давление на местные советы и суды недвусмысленно нарушают права человека и подрывают монополию правительства на законное насилие. Аналитическая записка посвящена описанию нынешней ситуации и прогнозам экспертов, как это повлияет на ситуацию с соблюдением прав человека и выполнение позитивных государственных обязательств по защите правопорядка. Отчет подготовлен специально для ежегодного Заседания по реализации мер по вопросам человеческого измерения Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ) в Варшаве в 2018 году
Мета дослідження – на основі компаративного аналізу, а також цільового (телеологічного) і системн... more Мета дослідження – на основі компаративного аналізу, а також цільового (телеологічного) і системного тлумачення встановити, чи допускає Конституція України здійснення військовим формуванням поліцейських (правоохоронних) функцій.
Досліджено 21 конституцію зарубіжних країн і не виявлено положень, аналогічних чи схожих на положення частини четвертої статті 17 Конституції України, що забороняє використання Збройних Сил України, інших військових формувань для обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Встановлено, що Національна гвардія України (НГУ) є військовим формуванням, але наділена поліцейськими (правоохоронними) функціями. Підпорядкування НГУ подвійне: в умовах воєнного стану — Міністерству оборони України, в інший час — Міністру внутрішніх справ України. Президент України обмежений в здійсненні своїх конституційних повноважень щодо призначення на посади та звільнення з посад вищого командування НГУ. Конституція України не допускає наділення військових формувань поліцейськими (правоохоронними) функціями, спрямованими на здійснення не передбачених Конституцією України завдань військових формувань.
Підготовлено проєкт конституційного подання щодо неконституційності положень Закону України «Про Національну гвардію України» в частині наділення НГУ правоохоронними функціями.
Під час Революції Гідності масовими були випадки застосування гранат зі сльозогінним газом органа... more Під час Революції Гідності масовими були випадки застосування гранат зі сльозогінним газом органами правопорядку проти учасників протестів. При цьому, вплив сльозогінного газу зазнавали як протестувальники, так і працівники ЗМІ, спостерігачі та інші особи, які не брали участі в зібранні.
Законодавче регулювання застосування сльозогінного газу в Україні в подальшому було частково переведене з підзаконного рівня на рівень закону, водночас, підзаконні нормативно-правові акти не містять детальних інструкцій.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що в ній проаналізовано застосування сльозогінного газу на мирних зібраннях в контексті дотримання прав людини, яке може спричиняти порушення прав людини працівниками органів правопорядку.
Дослідницьке питання: Чи забезпечує законодавство України дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час мирних зібрань?
Об’єктом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування спеціальних засобів органами правопорядку. Предметом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування сльозогінного газу під час мирних зібрань.
Мета дослідження – на основі аналізу міжнародних стандартів та принципів права встановити, чи забезпечує законодавче регулювання в Україні дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час здійснення громадянами свободи зібрань.
Завданнями дослідження є: - перевірка міжнародних стандартів прав людини на предмет захисту людської гідності у випадках застосування сльозогінного газу; - з’ясування відмінностей в міжнародних стандартах гуманітарного права та права прав людини щодо застосування сльозогінного газу; - аналіз національного законодавства, що регламентує використання сльозогінного газу.
Общественные формирования по охране правопорядка в Украине: тенденции и угрозы для прав и свобод человека: аналитическая записка (сентябрь 2018). Крапивин Е.А., Каменев М.В. – К., Ассоциация УМДПЛ, 2018. – 28 с. , 2018
В течение последних 4 лет после Революции достоинства в Украине (2014) набирает новых масштабов д... more В течение последних 4 лет после Революции достоинства в Украине (2014) набирает новых масштабов деятельность общественных формирований по охране правопорядка, а также других институционализированных форм привлечения граждан к выполнению полицейских функций. Позиционирование, методы их деятельности изменились и сами движения стали более массивными и более провокационными. Хотя в целом укрепление и рост гражданского общества является позитивной тенденцией, нередко эти формирования нарушают закон и посягают на права человека. Полиция недостаточно эффективно реагирует на такие нарушения, и есть опасение что к выборам негативные тенденции усилятся и эти формирования станут орудием политической борьбы. Незаконные аресты, участие в защите незаконных застроек, давление на местные советы и суды недвусмысленно нарушают права человека и подрывают монополию правительства на законное насилие. Аналитическая записка посвящена описанию нынешней ситуации и прогнозам экспертов, как это повлияет на ситуацию с соблюдением прав человека и выполнение позитивных государственных обязательств по защите правопорядка. Отчет подготовлен специально для ежегодного Заседания по реализации мер по вопросам человеческого измерения Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ) в Варшаве в 2018 году
Мета дослідження – на основі компаративного аналізу, а також цільового (телеологічного) і системн... more Мета дослідження – на основі компаративного аналізу, а також цільового (телеологічного) і системного тлумачення встановити, чи допускає Конституція України здійснення військовим формуванням поліцейських (правоохоронних) функцій.
Досліджено 21 конституцію зарубіжних країн і не виявлено положень, аналогічних чи схожих на положення частини четвертої статті 17 Конституції України, що забороняє використання Збройних Сил України, інших військових формувань для обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Встановлено, що Національна гвардія України (НГУ) є військовим формуванням, але наділена поліцейськими (правоохоронними) функціями. Підпорядкування НГУ подвійне: в умовах воєнного стану — Міністерству оборони України, в інший час — Міністру внутрішніх справ України. Президент України обмежений в здійсненні своїх конституційних повноважень щодо призначення на посади та звільнення з посад вищого командування НГУ. Конституція України не допускає наділення військових формувань поліцейськими (правоохоронними) функціями, спрямованими на здійснення не передбачених Конституцією України завдань військових формувань.
Підготовлено проєкт конституційного подання щодо неконституційності положень Закону України «Про Національну гвардію України» в частині наділення НГУ правоохоронними функціями.
Під час Революції Гідності масовими були випадки застосування гранат зі сльозогінним газом органа... more Під час Революції Гідності масовими були випадки застосування гранат зі сльозогінним газом органами правопорядку проти учасників протестів. При цьому, вплив сльозогінного газу зазнавали як протестувальники, так і працівники ЗМІ, спостерігачі та інші особи, які не брали участі в зібранні.
Законодавче регулювання застосування сльозогінного газу в Україні в подальшому було частково переведене з підзаконного рівня на рівень закону, водночас, підзаконні нормативно-правові акти не містять детальних інструкцій.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що в ній проаналізовано застосування сльозогінного газу на мирних зібраннях в контексті дотримання прав людини, яке може спричиняти порушення прав людини працівниками органів правопорядку.
Дослідницьке питання: Чи забезпечує законодавство України дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час мирних зібрань?
Об’єктом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування спеціальних засобів органами правопорядку. Предметом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування сльозогінного газу під час мирних зібрань.
Мета дослідження – на основі аналізу міжнародних стандартів та принципів права встановити, чи забезпечує законодавче регулювання в Україні дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час здійснення громадянами свободи зібрань.
Завданнями дослідження є: - перевірка міжнародних стандартів прав людини на предмет захисту людської гідності у випадках застосування сльозогінного газу; - з’ясування відмінностей в міжнародних стандартах гуманітарного права та права прав людини щодо застосування сльозогінного газу; - аналіз національного законодавства, що регламентує використання сльозогінного газу.
Uploads
Papers by Mykhailo Kameniev
Отчет подготовлен специально для ежегодного Заседания по реализации мер по вопросам человеческого измерения Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ) в Варшаве в 2018 году
Досліджено 21 конституцію зарубіжних країн і не виявлено положень, аналогічних чи схожих на положення частини четвертої статті 17 Конституції України, що забороняє використання Збройних Сил України, інших військових формувань для обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Встановлено, що Національна гвардія України (НГУ) є військовим формуванням, але наділена поліцейськими (правоохоронними) функціями. Підпорядкування НГУ подвійне: в умовах воєнного стану — Міністерству оборони України, в інший час — Міністру внутрішніх справ України. Президент України обмежений в здійсненні своїх конституційних повноважень щодо призначення на посади та звільнення з посад вищого командування НГУ. Конституція України не допускає наділення військових формувань поліцейськими (правоохоронними) функціями, спрямованими на здійснення не передбачених Конституцією України завдань військових формувань.
Підготовлено проєкт конституційного подання щодо неконституційності положень Закону України «Про Національну гвардію України» в частині наділення НГУ правоохоронними функціями.
Роботу вперше опубліковано тут:
URI: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18660
Законодавче регулювання застосування сльозогінного газу в Україні в подальшому було частково переведене з підзаконного рівня на рівень закону, водночас, підзаконні нормативно-правові акти не містять детальних інструкцій.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що в ній проаналізовано застосування сльозогінного газу на мирних зібраннях в контексті дотримання прав людини, яке може спричиняти порушення прав людини працівниками органів правопорядку.
Дослідницьке питання: Чи забезпечує законодавство України дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час мирних зібрань?
Об’єктом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування спеціальних засобів органами правопорядку. Предметом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування сльозогінного газу під час мирних зібрань.
Мета дослідження – на основі аналізу міжнародних стандартів та принципів права встановити, чи забезпечує законодавче регулювання в Україні дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час здійснення громадянами свободи зібрань.
Завданнями дослідження є:
- перевірка міжнародних стандартів прав людини на предмет захисту людської гідності у випадках застосування сльозогінного газу;
- з’ясування відмінностей в міжнародних стандартах гуманітарного права та права прав людини щодо застосування сльозогінного газу;
- аналіз національного законодавства, що регламентує використання сльозогінного газу.
Отчет подготовлен специально для ежегодного Заседания по реализации мер по вопросам человеческого измерения Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ) в Варшаве в 2018 году
Досліджено 21 конституцію зарубіжних країн і не виявлено положень, аналогічних чи схожих на положення частини четвертої статті 17 Конституції України, що забороняє використання Збройних Сил України, інших військових формувань для обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Встановлено, що Національна гвардія України (НГУ) є військовим формуванням, але наділена поліцейськими (правоохоронними) функціями. Підпорядкування НГУ подвійне: в умовах воєнного стану — Міністерству оборони України, в інший час — Міністру внутрішніх справ України. Президент України обмежений в здійсненні своїх конституційних повноважень щодо призначення на посади та звільнення з посад вищого командування НГУ. Конституція України не допускає наділення військових формувань поліцейськими (правоохоронними) функціями, спрямованими на здійснення не передбачених Конституцією України завдань військових формувань.
Підготовлено проєкт конституційного подання щодо неконституційності положень Закону України «Про Національну гвардію України» в частині наділення НГУ правоохоронними функціями.
Роботу вперше опубліковано тут:
URI: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18660
Законодавче регулювання застосування сльозогінного газу в Україні в подальшому було частково переведене з підзаконного рівня на рівень закону, водночас, підзаконні нормативно-правові акти не містять детальних інструкцій.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що в ній проаналізовано застосування сльозогінного газу на мирних зібраннях в контексті дотримання прав людини, яке може спричиняти порушення прав людини працівниками органів правопорядку.
Дослідницьке питання: Чи забезпечує законодавство України дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час мирних зібрань?
Об’єктом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування спеціальних засобів органами правопорядку. Предметом дослідження є дотримання прав людини у разі застосування сльозогінного газу під час мирних зібрань.
Мета дослідження – на основі аналізу міжнародних стандартів та принципів права встановити, чи забезпечує законодавче регулювання в Україні дотримання прав людини при застосуванні сльозогінного газу під час здійснення громадянами свободи зібрань.
Завданнями дослідження є:
- перевірка міжнародних стандартів прав людини на предмет захисту людської гідності у випадках застосування сльозогінного газу;
- з’ясування відмінностей в міжнародних стандартах гуманітарного права та права прав людини щодо застосування сльозогінного газу;
- аналіз національного законодавства, що регламентує використання сльозогінного газу.