НаціоНальНа аКадемія НауК уКРаЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ деРжаВНИй істоРИКо-КультуРНИй запоВідНИК «межИбіж» OIUM 5 ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА До 85-річчя від дня народження І.С. ВИНОКУРА КИЇВ * 2016 УДК: 903(477)“652” ББК: Т4(4Укр)273.123.01черн Ч 498 Відповідальні редактори ПетрАУскАс О.В., кандидат історичних наук ГОПкАлО О.В., кандидат історичних наук ГОрбАНеНкО с.А., кандидат історичних наук Редакційна колегія МОцЯ Олександр Петрович, член-кореспондент НАН України (ІА НАН України, Київ, Україна) МАГОМедОВ борис Вікторович, доктор історичних наук (ІА НАН України, Київ, Україна) терПилОВський ростислав Всеволодович; професор, доктор історичних наук (КНУ ім. Т. Шевченка, Київ, Україна) сиМОНеНкО Олександр Володимирович, доктор історичних наук (ІА НАН України, Київ, Україна) кАрлсеН ханс-йорг, професор, доктор (Генріх-Шліман-Інститут, Університет Ростоку, Німеччина) хеГеВиШ Мортен, доктор філософії (Інститут доісторичної археології, Вільний Університет Берліну, Німеччина) лАЗАрескУ Влад, доктор філософії (Інститут археології і історії мистецтва АН Румунії, Клуж-Напока, Румунія) ШтАдлер Петер, доктор (відділ праісторії, історико-природничий музей, Відень, Австрія) ПОГОрІлець Олег Григорович, директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Рецензенти МихАйлиНА л.П., доктор історичних наук МилЯН т.р., кандидат історичних наук ШиШкІН р.Г., кандидат історичних наук Затверджено до друку Вченою радою Інституту археології НАН України від 20.10.2016, протокол № 7. Збірник виходить за фінансової підтримки НДЦ «Рятівна археологічна служба» Ч 498 Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження І.С. Винокура / ІА НАН України. — Київ, 2016. — 208 с., 6 с. кол. вкл. (Oium. — № 5). ISBN 978-966-02-8057-1 У збірнику надруковано статті, присвячені проблемам археологічних старожитностей доби римських впливів на території Південної, Східної та Центральної Європи. В основу статей покладено доповіді учасників секції історії та археології римського часу Європи міжнародної конференції, що відбулася в жовтні 2015 р. в місті Меджибіж. Конференція була присвячена пам’яті І.С. Винокура і об’єднана під назвою «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.». У статтях опубліковано нові матеріали, дано аналітичні дослідження окремих категорій матеріальної культури та висновки історичного характеру. УДК: 903(477)“652” ББК: Т4(4Укр)273.123.01черн В оформленні обкладинки використано фото бронзового казана, с. Думанів Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Експозиція Кам’янець-Подільського державного музею-заповідника. Випадкова знахідка, передана до фондів І.І. Винокуром. Фото Петра Ігнатьєва. ISBN 978-966-02-8057-1 © Автори статей, 2016 © Інститут археології НАН України, 2016 Зміст слово про людину, Вчителя і друга (л.В. Вакуленко). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Від редакторів (О.В. Петраускас, О.В. Гопкало, с.А. Горбаненко) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Конференція «етнокультурні процеси на півдні східної Європи у і тис. н. е.» (пам’яті і.с. Винокура), меджибіж — 2015 (А.В. скиба). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 НоВІ МатеРІали Варачова к.Г. Випадковий комплекс знахідок пізньоримського часу біля с. Черкаська лозова Харківської області. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 рейда р.М., Гейко А.В., сапєгін с.В. поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком . . . 20 ПохоВальНий обРяД Гопкало О.В. погребения культуры Черняхов–сынтана-де-муреш с двупластинчатыми фибулами: опыт социологического анализа группы. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Надвірняк О.В., Погорілець О.Г. про окрему групу трупоспалень на могильниках черняхівської культури (за матеріалами пам`яток україни) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 тиліщак В.с. дрібні камінці в інвентарі трупопокладень черняхівської культури. . . . . . . . . . . . . . 50 аНалІЗ аРхеологІчНих ДжеРел белевец В.Г. о находках топоровидных подвесок позднеримского времени на территории беларуси. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ПрилОжеНие ермалицкая к.Ф. Химический состав металла топоровидных подвесок из собраний белорусского государственного университета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Милашевський О.с. замки, ключі та деталі скриньок у черняхівській культурі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Петраускас О.В. скляні посудини типу еггерс/230 в черняхівській культурі: хронологічний аспект . . . . 89 OIUM * 2016 * 5 59  МатеРІали З аНтРоПологІї рудич т.О. антропологічний склад населення черняхівської культури поділля . . . . . . . . . . . . . 107 козак О.д. землероби у Верхів’ях південного буга (палеопатологічне дослідження могильника біля с. лісові Гринівці) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 НуМІЗМатиКа бурше А. битва при абрите, императорская казна и ауреусы в барбарикуме. . . . . . . . . . . . . . 127 Мызгин к.В. Новые находки ауреусов Гордиана III, Филиппа араба и траяна деция на территории украины . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141 ДисКусІї любичев М.В. Культурные группы ранне- — начала позднеримского времени в днепро-донецкой лесостепи и археологические источники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146 НеВеРифІКоВаНІ ДжеРела Магомедов б.В. Черняховские золотые кольцевидные подвески с ушком . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164 Надвірняк О.В., Погорілець О.Г., Надвірняк О.О. Римські військові дипломи на території південно-східної Європи . . . . . . . . . . . . . . 170 SUMMARIES, ZUSAMMEnfASSUng . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . лІтерАтУрА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . НАШІ АВтОри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . сПисОк скОрОчеНь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  186 191 206 207 OIUM * 2016 * 5 УДК: 904.5(477.53)“652” р.м. рейда, а.В. Гейко, с.В. сапєгін (К и ї в, О п і ш н е, К о в а л і в к а) ПОхОВАННЯ 115 ШИШАцькОГО МОГИЛьНИкА зІ СкЛЯНИМ ОРНАМЕНТОВАНИМ кУбкОМ стаття присвячена публікації матеріалів одного з поховань Шишацького могильника, виявленого під час досліджень 2014 р. Могила 115 містила нехарактерний для поховань із західною орієнтацією повний набір супроводу. Що наближає цей комплекс до поховань, орієнтованих головою на північ, як можливий наслідок культурних консолідаційних процесів в середовищі носіїв черняхівської культури наприкінці ІV — на початку V ст. н. е. на території дніпровського лісостепового лівобережжя. Пропонуються варіанти реконструкції кріплення поясних ременів до пряжок, виявлених в похованні. к л ю ч о в і с л о в а: поховання, черняхівська культура, пізньоримський період, реконструкція, лісостепове лівобережжя, Шишацький могильник, доба Великого переселення народів, конічний кубок, хронологія. За репер взято найвищу точку сучасної денної поверхні в східній частині Шишацького могильника. 1 20 Могильник черняхівської культури та скіфського часу розташований за 1,0 км на захід від районного центру Шишаки Полтавської області, на правому березі балки Дернова Долина (ліва притока р. Псел) та на південний схід від цегельного заводу. Пам’ятка зазнала значної руйнації як внаслідок експлуатації глиняного кар’єру та ерозійними процесами, викликаними цією діяльністю, так і прокладеній по її території каналізаційною системою до місцевих очисних споруд. Внаслідок цього було частково або цілком знищено культурний шар на значній площі, а також невизначену дотепер кількість поховань скіфського та пізньоримського часу. Неабиякої шкоди завдали також і дії сучасних грабіжників. Дослідження на могильнику тривають з 2009 р. із перервою на 2011 р. і продовжуються досьогодні. Влітку 2014 р. унаслідок археологічних розкопок вивчено близько 350 м2 площі некрополя та виявлено 30 могил. Загальна їх кількість досягла 116. Переважаючу їх частку, яка складає до 80 %, репрезентують безінвентарні поховання-інгумації, орієнтовані головою у західному напрямку. Відтак, кожна з виявлених могил, що мають супровідний інвентар, привертає увагу та має значну інформативну вагу (напр.: [Рейда, Гейко, Сапєгін, 2014, с. 97—103; 2014а, с. 193—204]). Серед них — поховання 115, що знаходилося у центральній частині розкопу. Велику пляму від могильної ями було виявлено під час горизонтальної зачистки траншеї на глибині 1,73— 1,85 м від репера 1 в шарі материкового суглинку жовто-сірого кольору. Контури плями простежувалися порівняно чітко і мали округло-видовжену форму по лінії схід—захід. Поховальна споруда являла собою широку видовжену яму підпрямокутної форми із заокругленими кутами (рис. 1). Її максимальна довжина — 2,23 м; максимальна ширина — 1,05 м. Стінки ями, простежені в материку на висоту до 0,79 м, вертикальні з ледь помітним заокругленням біля дна. Поверхня дна поховальної споруди рівна. Реконструйована глибина поховання (від репера) по дну складає 2,52 м. Поховання 115 слідів пограбування, руйнації або навмисного переміщення супровідного інвентарю не мало. Виняток становить лише фрагмент рогового гребеня, виявлений поблизу нижньої правої кінцівки небіжчика, імовірно пересунутий та пошкоджений землерийними тваринами. Померлий лежав на спині у випростаному стані і був орієнтований головою у західному напрямку з відхиленням на південь (захід—захід — південь). Таким OIUM * 2016 * 5 Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком чином, за орієнтацією як довгої вісі поховальної споруди, так і кістяка небіжчика, поховання з упевненістю можна відносити до групи тілопокладень із західною орієнтацією. Кістки небіжчика поганої збереженості, очевидно, внаслідок агресивного середовища, яке і спричинило сильне руйнування (рис. 1). Так, були виявлені лише фрагменти великих кісток верхніх та нижніх кінцівок а також сильно зруйнований краніальний скелет. Кістки його нижніх кінцівок розташовувалися паралельно між собою. Кістки рук: лівої — паралельно до тулуба в злегка зігнутому в ліктьовому суглобі стані, правої — на відносно значній відстані від корпусу (0,20—0,25 м) та паралельно кісткам лівої кінцівки. Констатується антропологічний стан розташування всіх збережених крупних кісток кістяка похованого. Антропологічного визначення небіжчика з поховання 115 поки ще не зроблено, до того ж, надзвичайно зруйнований стан кістяка, вочевидь ускладнить, якщо не унеможливить це завдання. Проте, з огляду на супровідний інвентар, OIUM * 2016 * 5 рис. 1. Поховання 115 Шишацького могильника: план і схема розташування супроводу. Нумерація відповідає номерам у характеристиці знахідок fig. 1. Burial 115 of Shyshaky burial ground: plan and scheme of the arrangement of the accompaniment. Numbering corresponds to the numbers of indings’ characterisic виявлений у цій могилі, з високим ступенем імовірності можемо припускати, що поховання належить дорослій особі чоловічої статі. Поховання відрізняється досить багатим інвентарем (рис. 1). У районі тазу виявлено дві поясних пряжки з фрагментами шкіряних ременів: одна білого металу, інша — з мідного сплаву, розташовані одна в районі верхньої частини тазу, інша — в його нижній частині. Праворуч від правої нижньої кінцівки виявлено залишки сильно зруйнованих фрагментів рогового гребеня із заклепками з мідного сплаву, виконаними зі згорнутих трубочок. Праворуч від верхньої частини правої руки виявлено миску з вміщеним до 21 Нові матеріали рис. 2. Інвентар поховання 115: 1, 2, 5 — миски; 3 — горщик; 4 — кубок; 6, 7 — поясні пряжки; 8 — заклепки рогового гребеня (1—3, 5 — кераміка; 4 — скло; 6 — білий метал; 7—8 — мідний сплав) fig. 2. Funeral equipment of burial 115: 1, 2, 5 — bowls; 3 — pot; 4 — conic beaker; 6, 7 — waist buckle; 8 — rivets of horn comb (1—3, 5 — ceramics; 4 — glass; 6 — white metal; 7, 8 — copper alloy) неї конічним скляним кубком прозорого скла, орнаментованим краплями синього та темно-червоного кольору. Впритул до миски була розташована ще одна мископодібна посудини. На південний захід від кісток черепа були розташовані дві миски, а в північно-західному куті поховання виявлено глек «лівобережного» типу. Останній, не зважаючи на ретельне виконання, зазнав найбільших руйнацій очевидно як унаслідок недостатньої температури випалювання під час виробництва, так і під дією середовища. ХараКтеристиКа ЗНаХідоК 1. Пряжка для пояса з білого металу з овальною рамкою, круглою в перетині 22 (рис. 2, 6). Її розміри: 2,5 × 1,9 см. Язичок пряжки має виступ, що переходить в прямокутний майданчик. Кінчик язичка тупий, дещо звужений. 2. Пряжка для пояса мідного сплаву з підовальною рамкою (рис. 2, 7). Розміри: 2,4 × 1,5 см. Язичок має широке вушко, виступ плавний, майданчик прямокутний сильно знівельований. Посередині язичок має два симетричні звуження. Помітні сліди корозії. 3. Мідні фрагменти майже повністю зруйнованого рогового гребеня (рис. 2, 8). Його зовнішні пластини спинки з’єднувалися двома рядами трубочок мідного сплаву. Гребінь мав короткі плічка. 4. кубок конічний прозорого скла з орнаментом у вигляді крапель темносинього та темно-червоного кольору (рис. 2, 4). Має також тонкі механічно прокреслені лінії по корпусу, які утворюють чотири смуги: під краєм вінець; над орнаментом з крапель кольорового скла; нижче орнамента з крапель; в придонній частині. В процесі реставраційноконсерваційних заходів виріб вдалося склеїти. Складається з кількох фрагменOIUM * 2016 * 5 Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком тів. Частково патинований. Висота — 18,0; діаметр вінець — 11,3 см. 5. Миска чорного кольору з коричневими плямами від випалювання закритого типу (рис. 2, 5). Поверхня зовні — загладжена. Орнаментована двома кільцевими валиками на плічках. Між валиками — ритовані лінії, що перехрещуються між собою. Склеєна з двох фрагментів. Висота — 12,0; діаметр вінець — 28,5—27,7, тулуба — 29,2, дна — 9,8 см. 6. Миска відкритого типу сірого кольору з округлими вінцями (рис. 2, 2). Має піддон. Поверхня загладжена. Всередині сліди пальців від витягування. Висота — 7,7—8,5; діаметр вінець — 23,6—24,7, тулуба — 21,8, денця — 7,2— 7,4 см. 7. Горщик сірого кольору з відхиленими округлими вінцями (рис. 2, 3). Має ледь виділену закраїну. На тулубі — сліди браку (вдавлення). Склеєний з 20-ти фрагментів. Висота — 18,5; діаметр вінець — 13,4, тулуба — 17,1, денця — 7,8 см. 8. Миска закритого типу чорного кольору з коричневими плямами та загладженою поверхнею та виділеним ребром (рис. 2, 1). З одного боку має сліди закраїни. Плічка краще загладжені ніж тулуб. В придонній частині має сліди заглиблення, очевидно від грудочок землі або глини. Всередині дно має сліди наліплювання шматка глини. Висота — 7,3; діаметр вінець — 15,5, тулуба — 15,8, дна — 6,8—6,9 см. 9. Глек одноручний «лівобережного» типу (тип І за Б.В. Магомедовим) [Магомедов, 1973, с. 81], чорного кольору з лискованою поверхнею (рис. 3). Орнаментований фасетками. Коліщатий орнамент йде по краям фасеток та по їх верхньому краю. Ручка прикрашена коліщатим орнаментом. Горло прикрашене відтягнутим неналіпним валиком з діагональними насічками. Частково зруйнований внаслідок неякісного випалювання та агресивного хімічного середовища. Висота — 17; діаметр тулуба — 14, вінець — 5,1—5,2, денця — 7,8 см. Висота ручки — 10,5, ширина — 2,9, товщина — 1,5 см. На рис. 3 представлена наша реконструкція глека (вінця виробу на момент виявлення були цілком відсутні) 2. *** Виявлені в похованні 115 пряжки та залишки шкіряних ременів дають змогу здійснити спробу реконструкції цієї OIUM * 2016 * 5 деталі вбрання небіжчика (рис. 4). Зафіксовані нами шкіряні фрагменти дозволяють говорити про те, що металеві пряжки кріпилися спочатку вузькими (вужчими за саму пряжку) ремінцями завширшки 1,1—1,4 см до широкого ременю близько 4,0 см завширшки. Вузькі ремінці, вочевидь, мали прорізані отвори, в які продівалися язички пряжок. Після цього вузький ремінець перегинався навпіл і коротший його край пришивався до довшого. Таким чином вузький ремінець обхоплював задній край рамки з обох боків у місці заднього краю рамки, після чого вузький короткий ремінець, утворюючи своєрідну шкіряну обойму, пришивався до більш широкого — власне ременю. Ще одним можливим варіантом є наступний. Край широкого ременя вирізався з обох боків до необхідних параметрів, після чого в ньому прорізувався отвір для продівання язичка пряжки; сам ремінець перегинався і зшивався з ширшою частиною ременю (рис. 4, 3). Необхідно зазначити, що шви від кріплення короткого ремінця до пряжки та широкого ременю під час розчистки нами зафіксовані не були і запропонована нами схема є попереднею реконструкцією, оскільки слідів металевих кріплень на ременях поховання 115 виявлено не було. За рештками шкіри від двох ременів не можна встановити остаточно, чи широкий край ременю заходив знизу за пряжку (рис. 4, 1), чи тільки доходив до її краю у місці кріплення з вузьким паском рис. 3. Реконструкція глека з поховання 115 fig. 3. Reconstrucion of the pot from the burial 115 Детальніше про орнаментацію глеків «лівобережного» типу див.: Рейда, Гейко, 2014, с. 380—381. 2 2 Нові матеріали рис. 4. Реконструкція варіантів кріплення поясних пряжок у похованні 115 fig. 4. Reconstrucion of the variants of the waist buckles’ imbering from the burial 115 2 (рис. 4, 2). Схожий варіант кріплення пряжки до ременю для чоловічих поховань могильника Лучисте навела Е. Хайредінова [Хайрединова, 1999, с. 215, рис. 1, 4], зазначаючи, однак, що ремені в цих похованнях були вузькими, [Там же, с. 203], власне тими, які і кріпилися безпосередньо до пряжки, на відміну від запропонованого нами варіантів. Крім того, ще однією відмінністю, зафіксованою в похованні 115 Шишацького могильника є те, що поясні пряжки тут були розташовані своїми кільцями вправо, тоді як в чоловічих похованнях Лучистого — вліво [Хайрединова, 1999, с. 203—204]. Наявність та розміщення у похованні 115 двох пряжок дозволяють припускати і наявність двох поясів, як це вірогідно було і у похованні 2 склепу 54а Лучистого [Хайрединова, 1999, с. 217, рис. 3, 2]. Слід зазначити, що дві поясні пряжки виявлені також і в похованні 50 Шишацького могильника. В обох пряжках могили 115 варіанти кріплення були аналогічними. У зв’язку з тим, що вони мали досить невеликі параметри, очевидно протилежний край ременів теж мав бути відповідно співставним до ремінців кріплення самих пряжок. Відповідно, нами пропонується також два варіанти реконструкції. Перший варіант передбачає вузький ремінець з проробленими отворами для язичка пряжки, який пришивається до більш широкого (основного) ременю (рис. 4, 4). У другому варіанті вузький ремінець виготовляється шляхом вирізу- вання краю широкого ременю, становлячи з ним одне ціле (рис. 4, 5). На нашу думку, найбільш дієвим, а відтак — і найбільш вірогідним є варіант з пришитим вузьким ремінцем. У обох запропонованих нами випадках вузькі ремінці, продіті у рамки пряжок і закріплені язичками у відповідних отворах, притягували впритул широкі краї ременів. Питання наявності двох поясних пряжок, а отже — двох ременів у вбранні похованого залишається відкритим. Однією з можливостей є та, коли один ремінь слугував для підтримки штанів, а другий — для підперезування верхнього одягу. Опосередковано на користь такої можливості може вказувати те, що пряжка, яка знаходилася вище по корпусу небіжчика була виконана зі срібла, а нижча (яка могла бути прикрита верхнім одягом) — з мідного сплаву. Обидві пряжки можна віднести до дніпро-дунайської серії (серія Д) за класифікацією Є.Л. Гороховського [Гороховский, 1988а, с. 35, 42]. Серія Д датована дослідником в межах другої половини IV — початку V ст. н. е. [Гороховский, 1988, с. 305]. До найближчих аналогій пряжки з мідного сплаву можна віднести бронзовий екземпляр, виявлений в поодинокому жіночому похованні з с. Лавриківки (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.) [Супруненко, Гопкало, 2015, с. 210—211, рис. 5; 6]. Екземпляр з білого металу ближчу аналогію має в пряжці з поховання 2 могильника Журавка [Гороховский, 1988а, с. 41] та пряжці, яка походить з культурного шару могильника Успенка [Некрасова, 2006, с. 160, рис. 43, 16]. Зацікавлення викликає також і кубок з поховання 115 (рис. 2, 4). Конічні тонкостінні скляні кубки та напівсферичні чаші відомі в ареалі черняхівської культури і на сусідніх територіях [Кропоткин, 1970, с. 30—31]. Вони бувають недекорованими, але досить часто трапляються і прикрашені краплями та нитками кольорового (найчастіше — синього) скла, які утворюють кілька варіантів орнаментальних схем. На думку Н.П. Сорокіної, такий посуд виготовлявся в техніці вільного дуття [Сорокина, 1973, с. 183]. Л.А. Голофаст дотримується іншої думки: сині краплі наносилися ще на шароподібну заготовку, яка пізніше вдувалася до дерев’яної форми з метою надання їй конічної форми [Голофаст, 2001, с. 129]. Проте у цьому випадку сині краплі мали б втоплюватися у корпус кубку і не виступати, або слабко виступати зі стінок, зніOIUM * 2016 * 5 Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком вельовані дерев’яною формою. Тоді як кубок з Шишак напроти — демонструє чітко виступаючі дрібні краплі (хоча крупні краплі, розташовані між групами дрібних, видовжені і помітно сплощені, і можуть бути наслідком більш раннього їх нанесення на корпус). Тому не можна виключати нанесення на заготовку спочатку великих крапель, а після остаточного формування кубку за допомогою форми, про що говорить Л.А. Голофаст, наприкінці процесу виготовлення могли наноситися групи дрібних крапель, які не зазнавали деформацій та нівелювання. О. Доппельфельд у своїй роботі також зазначає, що для пізньоримського склоробства таких предметів, як кубки, канфари та ін. характерним є саме рельєфний орнамент з кольорового скла (крапель або скляних ниток), який не зазнавав деформації шляхом притиснення до корпусу [Doppelfeld, 1966, s. 53]. Посудини конічної форми зі скругленим дном (тип ІІІ за Н.П. Сорокіною) є менш чисельними в Північному Надчорномор’ї [Сорокина, 1971, с. 90— 91]. На пам’ятках Черняхів—Синтана-деМуреш знахідки таких посудин відомі в кількох пунктах. Так, конічний неорнаментований кубок походить з жіночого поховання 195 могильника Тиргшор [Diaconu, 1965, s. 266, Pl. CXVI]. Нижню частину конічного кубку з коричневого скла, виявлену в похованні 14 могильника Холмське, на думку А.В. Гудкової та М.М. Фокєєва, можна датувати в межах IV ст. н. е. [Гудкова, Фокєєв, 1984, с. 83]. А.Н. Левинський зараховує конічний гладкостінний кубок з поховання 39 могильника Лазо (Слобозія-Кішкерень) до третьої чверті IV ст. н. е.; посудину вміщено, як і шишацький примірник, всередину триручної миски-вази [Левинский, 1999, с. 154—155, 161—162]. Серед скляних посудин трапляються і екземпляри прикрашені краплями синього скла [Сымонович, 1964, с. 9, рис. 1, 1]. Такі знахідки відомі і на території Кримського півострова [Каменецкий, Кропоткин, 1962, с. 238—239], зокрема, в ряді склепів з Керчі [Засецкая, 1979]; кілька посудин оливкового кольору з синіми краплями виявлено в могильнику «Совхоз 10» [Стржелецкий, Высоцкая, Рыжова, Жесткова, 2003—2004, с. 124]. Не менш широко скляний посуд, прикрашений синіми краплями скла представлений і на Кавказі, зокрема — в долині Цебельди [Сорокина, 1979, с. 57—60]. Популярним такий посуд є і безпосередOIUM * 2016 * 5 ньо на території провінцій Римської імперії [Leljak, 2012, s. 129—130]. У науковій літературі немає одностайності щодо функціонального призначення тонкостінних конічних посудин та тонкостінних посудин прикрашених синіми краплями. Частина дослідників вважає їх кубками або чашами для вживання напоїв, частина — освітлювальними приладами [Stern, 1999, s. 480, ig. 28; Leljak, 2012, s. 129; Щапова, 2008, с. 39]. Деякі — поєднують ці функціональні призначення в назві, наприклад, «кубки-лампади» у І.П. Засєцької [Засецкая, 2008, с. 28, рис. 9]. У західноєвропейських дослідженнях часто використовують невизначене формулювання для означення подібних речей: «кубок або лампада / світильник» («beaker or lamp»), що, можливо, краще за поєднання в одному визначенні двох абсолютно різних функцій. Вживають і інші, менш поширені варіанти для назв цих посудин. Так, С.Б. Шабанов, розглядаючи скляний посуд з могильника Нейзац, називає всі кубки, зокрема і конічні, прикрашені синіми краплями, стаканами [Шабанов, 2011, с. 152]. Достатньо виваженою видається думка Л.А. Голофаст про те, що в якийсь час (з IV ст.) призначення конічних кубків стає подвійним: і як посуд для вживання напоїв, так і як лампада. При цьому, дослідниця наголошує на тому, що на території Європи цей вид посуду використовувався тільки за першим призначенням — як посуд для вживання напоїв [Голофаст, 2001, с. 129]. На нашу думку, особливо у випадку виявлення таких предметів на пам’ятках варварського населення важливим є сам контекст знахідки та її фізичний стан (наприклад, наявність чи відсутність слідів вогню, характер розміщення в тому чи іншому об’єкті тощо). З огляду на порівняно нечасті знахідки таких предметів у варварів та відсутності інформації про виробництво олій рослинного походження або застосування нафти та продуктів з неї (які і є паливом для такого типу освітлювальних приладів у античних центрах) ми схиляємся до думки про використання цих посудин саме для вживання напоїв. Крім того, достатньо характерною рисою розташування скляних та глиняних кубків в похованнях, є вміщення їх до інших посудин (великих мисок, або триручних мисок-ваз), що опосередковано також може вказувати на призначення посудини саме для вживання напоїв які, не виключено, могли готуватися для вживання саме у великих мисках. У якості 25 Нові матеріали рис. 5. Аналогії скляному кубку з поховання 115: 1 — Міхалашені, поховання 507 (за: [Şovan, 2009, ig. 269]); 2 — Нейзац, поховання 115 (за: [Храпунов, 2011, с. 26, рис. 19, 9]); 3 — Суворовський могильник, склеп 54 (за: [Зайцев, Мордвинцева, 2003, с. 62; с.73, рис. 10, 17]) fig. 5. Analogies of the glass conic beaker from the burial 115: 1 — Mikhalasheni, burial 507 (from: [Şovan, 2009, ig. 269]); 2 — Neizats, burial 115 (from: [Храпунов, 2011, с. 26, рис. 19, 9]); 3 — Suvorovs’ky burial ground, vault 54 (from: [Зайцев, Мордвинцева, 2003, с. 62; с.73, рис. 10, 17]) 26 прикладу можна навести могильник Міхалашені, де у понад 10 похованнях вміщено кубки (у тому числі і скляних) до триручних ваз або високих великих мисок [Şovan, 2009, pl. 14, 60, 62, 121, 146, 173, 175, 203, 208, 212, 214, 222]. Крім того, В.М. Зубарь окремо зазначав, що для поховальних комплексів варварського населення Південно-Західного Криму перших століть н. е., яке безпосередньо контактувало з Херсонесом використання світильників у поховальному обряді не фіксується, не зважаючи на їх застосуванні в похованнях населенням самого міста [Зубарь, 1982, с. 84]. Це, однак, не заперечує існування можливості застосування скляних конічних кубків або їх фрагментів і у якості освітлюваних приладів. Так, на думку дослідників черняхівського могильника Велика Бугаївка, виявлений у похованні 93 фрагмент нижньої частини конічного кубка міг бути уживаний у якості світильника, про що можуть свідчити залишки кіптяви [Петраускас, Шишкин, 2013, с. 40—41]. Проте, зазначений примірник, після пошкодження цілого виробу був спеціально сколотий по краю з метою досягнення більш-менш рівного краю верхньої частини [Петраускас, Шишкин, 2013, с. 40]. Це вказує на можливе вторинне використання фрагменту кубку у якості лампади однак нічого не може сказати про первинне використання цілого виробу. Питання походження і центрів виробництва посуду, прикрашенного синіми краплями залишається відкритим. Найчастіше йдеться про Єгипет та Сирію, хоча посуд з кольоровими краплями скла поширений практично в усіх провінціях Римської імперії [Gorbea, 2010, s. 149— 162], в тому числі в дунайських [Jeremic, 2009, p. 148], Галії та ін. [Тиханова, 1973, с. 72]. Значної популярності посуд з синіми краплями набув у Рейнському регіоні [Leljak, 2012, s. 129]. Орнаментовані синіми краплями кубки і чаші з Цебельди дослідники вважають продукцією східноримських провінційних майстерень (Єгипту, Сирії, Палестини) [Гей, Бажан, 1997, с. 25] і, не виключено — північнонадчорноморських майстерень, імовірно розташованих в Пантикапеї або Фанагорії [Воронов, 1973, с. 78]. Також не можна виключати можливість виготовлення їх і у Херсонесі Таврійському: на користь чого, наприклад, може свідчити знахідка фрагменту з напаяною синьою краплею під час досліджень склоробної майстерні [Белов, 1969, с. 82]. Кубки з ареалу культури Черняхів— Синтана-де-Муреш Г. Гомолка-Фухс вважає продукцією балканських або близькосхідних майстерень [Gomolka-Fushs, 1999, s. 135]. Не виключено, що якогось єдиного географічного центру виробництва такого посуду не існувало, на що може опосередковано вказувати поширення його по всій території Римської імперії [Klein, 1999, s. 129]. Схожість західних та східних примірників конічних кубків з краплями синього скла зазначає і Л.А. Голофаст, вказуючи на складність визначення їх походження [Голофаст, 2001, с. 129]. Саме ж географічне розташування Шишацького могильника не виключає жодну з цих перелічених можливостей надходження кубку до варварського середовища. Конічний кубок, прикрашений краплями синього скла та прокресленими у верхній частині корпусу паралельними лініями, які утворюють хоч і не цілком аналогічну але стилістично схожу композицію виявлений у похованні 115 могильника Нейзац [Храпунов, 2005, с. 191, рис. 10, 6; 2011, с. 26, рис. 19. 9] (рис. 5, 2). Самі знахідки такого посуду, декорованого синіми скляними краплями дослідник відносить до найпізніших предметів поховального інвентарю на цьому некрополі. Крім того, в роботі зазначається, що орнамент з крапель синього скла містився на трьох примірниках посуду, проте наведений лише один, вищезгаданий — з поховання 115 могильника Нейзац [Храпунов, 2011, с. 26]. Складніша — трирівнева композиція з синіх крапель міститься на конічному кубку, виявленому в склепі 54 могильника поблизу с. Суворове (рис. 5, 3). Поховання, на думку дослідників, належало жінці й може бути датоване кінцем ІV — початком V ст. н. е. [Зайцев, Мордвинцева, 2003, с. 62; с. 73, рис. 10, 17]. Можна також згадати і примірник з поховання 507 могильника Бирлад—Валя-Сяке (рис. 5, 1). О.А. Гей та І.А. Бажан співвідносять час появи конічних кубків-світильників з часом приходу гунів (близько 375 р. н. е.), часом же їх побутування вважають останній, п’ятий (фінальний) період черняхівської культури в межах останньої чверті IV — початку V ст. н. е. [Гей, Бажан, 1997, с. 25, 48, 53]. До початку гунського періоду появу конічних та напівсферичних скляних посудин з синіми краплями зараховує і Б.В. Магомедов [Магомедов, 2001, с. 66]. Два конічних кубки, орнаментованих синіми краплями, схожі за OIUM * 2016 * 5 Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком рис. 6. Орнамент зі скляних крапель кубку з поховання 115 (red — червоні; blue — сині) fig. 6. The decoraion from glass conic beaker drops of the cup from the burial 115 (red; blue) формою до шишацького примірника походять з комплексів Цебельди, які датуються другою половиною V ст. н. е. (тип ІІІ, варіант б за Ю.Н. Вороновим) [Воронов, 1973, с. 75—76, рис. 1, 18, 19]. На думку Н.П. Сорокіної, кубки з краплями синього скла з комплексів Цебельди (група І за Н.П. Сорокіною) можуть датуватися в межах IV — початку V ст. н. е. [Сорокина, 1979, с. 61]. Аналогічні погляди на датування конічних орнаментованих синіми краплями кубків (тип ІІІ, підтип І, варіант Б) з Пантікапею висловлює і І.П. Засєцька [Засецкая, 2000, с. 217]. Кубок з поховання 115 могильника Шишаки поряд з іншими відносно нечисельними екземплярами такого типу скляного посуду може виступати в якості хронологічного індикатора пізнього періоду існування черняхівської культури на теренах Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Зазначемо, однак, що повної аналогії шишацькому примірнику, що стосується насамперед особливостей орнаментації (застосування крапель двох кольорів) на сьогодні нам невідомо. Сама орнаментальна схема з кольорових крапель досить поширена не тільки для гостро- але й для усіченоконічних кубків та чаш: крупні овальні краплі розташовуються почергово з группами дрібних крапель, які утворюють трикутники, що можуть асоціюватися з виноградними гронами. Проте, виявлений у похованні 115 Шишацького могильника скляний кубок прикрашений краплями двох кольорів (рис. 6). Перший, синій представлений крупними овальними краплями однією повною трикутною фігурою та, частково — двома іншими трикутниками. Другий — винно-червоний представлений верхнім рядом з трьох крапель одного і двома нижніми рядами іншого трикутника. Зазначимо, що таке поєднання кольорів в орнаментації цього типу посуду сьогодні нам поки ще не відоме. Варіантом пояснення застосування в орнаменті крапель двох кольорів може бути як бажання майстра (або замовника) отримати оригінальну річ, так і чисто функціональне — недостатня кількість синього скла для виконання OIUM * 2016 * 5 усього орнаменту одним кольором. Крім цього, не можна відкидати і можливість існування тенденцій до модифікації орнаменту, шляхом вводу інших кольорів, окрім синього. Проте стверджувати це за наявності лише одного примірника здається сьогодні недостатньо аргументованим. Проте імовірність останньої можливості видається нам достатньо високою. Відповідно до цього, час побутування конічного кубку з Шишак може бути теоретично продовжений далі початку V ст. Таким чином, цілком виправданим вважаємо датування кубка з поховання 115 Шишацького могильника в межах останньої чверті IV — початку V ст. Не суперечить цьому хронологічному відтинку і час побутування ремінних пряжок серії Д за Є.Л. Гороховським. Також підтвердженням зазначеної дати може слугувати і виявлений в похованні глек «лівобережного» типу, прикрашений фасетками [Schultze, Strocen, 2008, s. 267—321]. Відкритим також залишається питання функціонального або естетичного призначення прокреслених концентричних ліній, які на шишацькому кубку утворюють чотири смуги завширшки 0,5—0,6 см. Однією з можливостей їх появи може бути застосування спеціальних утримувачів. Про знахідку в Каратисі кількох дерев’яних триподів, призначених для утримання в них предметів конічної форми, згадує в своїй роботі Л.А. Голофаст. А знахідка поряд з одним з цих виробів конічного кубку може підтверджувати цю можливість (хоча питання про функцію: вживання напоїв чи освітлювальну таких пристроїв залишається відкритим) [Голофаст, 2001, с. 129]. Відповідно і прокреслені смуги на корпусі кубку могли виконувати різні функції: 1) естетичну — як збагачення орнаментальної схеми виробу; 2) практичну — для кращого контакту і фіксації в утримувачу; 3) прокреслені смуги могли бути і наслідком процесу самої фіксації кубку в тримачі, під час якого могли утворюватися концентричні подряпини; 4) атавізм — символічне позначення за- 2 Нові матеріали глиблених концентричних кіл, які зустрічаються на конічних кубках. Не менш цікавим за окремі знахідки є комплекс поховання 115 загалом. О.В. Петраускас серед поховань із західною орієнтацією виділяє 5 «нормативних за сталістю інвентарних наборів», які відрізняються від супровідних знахідок у північних могилах. До першого, найбільш чисельного за кількістю супровідного інвентарю відносяться набори для вживання напоїв (глеки, кубки), прикраси (намисто, підвіски), деталі одягу (фібули, пряжки) [Петраускас, 2009, с. 189]. Поховання 115 Шишацького могильника не відноситься до жодної з виділених О.В. Петраускасом груп. У ньому ми спостерігаємо повний комплект супровідних речей для померлого, характерний для відповідних поховань, орієнтованих в північному напрямку. Це, насамперед, кухонний та столовий глиняний посуд та знахідки (скляний кубок, глек, миска для змішування) пов’язані із споживанням напоїв. Яма 115 відрізняється від інших поховань Шишацького могильника, які мають західну орієнтацію, не тільки своїм інвентарем, а й розмірами. Можливо, із продовженням розкопок кількість таких поховань зросте. Імовірно, сюди слід віднести ще кілька поховань 10, 27 із цього некрополя, пограбованих вщент. Їх зближують із могилою 115 розміри та глибина могильної ями. Очевидно, подібні поховання слід пов’язувати не тільки із соціальним статусом померлих, а й з етнічною ситуацією в середовищі носіїв черняхівської 2 культури, зокрема в Дніпровському Лісостеповому Лівобережжі. Окрім цього можливо, на нашу думку припускати що кількісна та якісна зміна інвентарного набору, яка найяскравіше демонструється для західних поховань 115 могилою Шишацького некрополя може свідчити про процес культурного об’єднання окремих складових черняхівської культури. Йдеться, насамперед, про можливий процес уніфікації поховальних традицій для різнокультурних / різноетнічних груп населення, який знаходить своє імовірне відбиття у збільшенні параметрів поховальної споруди та розширенню номенклатури супроводу. Очевидно, що у випадку наявності таких процесів у середовищі носіїв черняхівської культури вони а) припадають хронологічно на її фінальну стадію та б) остаточно не добігли свого логічного завершення — формування монокультурної (в археологічному прояві) спільноти. Відповідно, поховання 115 (звичайно, за умови виявлення в майбутньому аналогічних йому могил) може бути маркером культурних і, не виключено — етнічних інтеграційних процесів у варварському середовищі. Наявність скляного кубку та параметри 115 могили (відповідно — трудові затрати на спорудження) можуть вказувати на належність похованого до відносно вищої верстви населення або його порівняно високий соціальний статус. Датуючі речі, виявленні в похованні дозволяють віднести його до ранньогунського часу в хронологічних межах кінця IV — початку V cт. н. е. OIUM * 2016 * 5 SUMMARIES, ZUSAMMEnfASSUng nEW MATERIALS K.g. Varachova ThE RAndoM fIndS of ThE CoMpLEx of LATE RoMAn pERIod fRoM ChERKAS’KA LoZoVA, KhARKIV REgIon In 2014 Teaching and Research Laboratory of the GermanicSlavonic archaeological expediion received things from the destroyed grave of the Chernyakhiv Culture, which were found on the territory of village Cherkas’ka Lozova (Dergachy area, Kharkiv region, Ukraine) (Fig. 1). The spot of the inds was situated on the irst terrace above the lood-plain on the right bank of nameless tributary of the Lozovenka river (nameless tributary — Lozovenka — Lopan — Uda — Seversky Donets — Don). Things from complex included: three-handle vase, potery bowl, beaker, hand-made pot, bone needle case, two pendants-shells Cypraea pantherina, pendant-fang, 3 iron and bronze «buckets» pendants, «axe» pendant (Fig. 2), fragments of iron ware, fragments of aromaic mater. We do not have any informaion about humans or animals bones in the pit. Composiion Cherkas’ka Lozova complex are very similar with grave 337 from cemetery of Dancheny (Moldova) (Fig. 6). Obviously, complex from Cherkas’ka Lozova is a part of Chernyakhiv Culture cemetery, located on the east area of Chernyakhiv area and dated by middle — second half of the 4th century AD. K e y w o r d s: Late Roman period, Chernyakhiv Culture, destroyed grave, inhumaion. Translated by AUTHOR R.M. Reida, A.V. heiko, S.V. Sapiehin BURIAL 115 ShyShAKy CEMETERy WITh oRnAMEnTEd gLASS BEAKER The materials of archaeological excavaions in 2014 on Chernyakhiv Culture cemetery near Shyshaky village (Poltava region; Psel river basin) are discribed in paper. Burial 115 from this cemetery is published. The deceased (a male) was buried supine with his head to the west. The grave goods of the studied burial were represented by cookingwares, tablewares, the beaker (so-called lamp), the mixing bowl which were related with consumpion of beverage. They were unusual for western oriented burials, but they exists in northern oriented burials in the Chernyakhiv Culture. Such speciicity provide some evidence for consolidaion process within the Chernyakhiv Culture populaion at its inal phase. Among the grave goods was two buckles with the remains of leather belt. 16 The authors proposes several opions of fastening reconstrucion of the buckle to waist belt. Of paricular interest is glass beaker ornamented with red and blue glass drops. Suchlike color combinaion for this type of beaker is not known yet. Judging from arifacts of the invesigated burial was considered to belong to the end of the 4th — the beginning of the 5th centuries AD. The newly discovered sites could be indicaive that Huns invasion hadn’t had disastrous consequences for forest-steppe populaion of the Chernyakhiv Culture on the let bank of the Dnipro River which existed ater this event for a certain ime. K e y w o r d s: burial, Chernyakhiv Culture, Late Roman period, reconstrucion, Dnipro River let bank forest-steppe area, Shyshaky cemetery, The Great Migraion, conic beaker, chronology. Translated by A. PAnIKARSKyI fUnERAL RITES o.V. gopkalo ChERnyAKhIV—SînTAnA-dE-MUREş CULTURE’S gRAVES WITh doUBLEpLATE fIBULAS: An ATTEMpT of SoCIoLogICAL AnALySIS of ThE gRoUp Double-plate ibulas of the Chernyakhiv—Sîntana-de-Mureş Culture were included to the Catalogue of O. Almgren and B. Salin [Almgren, 1897; Salin, 1904]. Special parts were devoted to double-plate ibulas in the monograph of A.K. Ambros and thesis of E.L. Gorokhovskiy [Амброз, 1966; Гороховский, 1988]. Special works about the double-plate ibulas belong to A. Kokowski, I. Gavritukhin and F. Gauß [Kokowski, 1996; Gavritukhin, 2002; Gauß, 2009]. The Chernyakhiv female presigious dress was studied by A. Mastykova [Mastykova, 2007; Мастыкова, 2011]. This aricle coninues series of works devoted to study of social straiicaion of the Chernyakhiv—Sîntana-de-Mureş Culture society [Гопкало, 2011; 2014]. In fact, a pair of silver double-plate brooches were the main model of female dress in the inal stage of Chernyakhiv— Sintana-de-Mures Culture. At the same ime, being the popular modiicaion of jewelry, a double-plate brooches can not be considered to be an indicator of high social status. The complexes of third and «a» subtype of third archaeological-sociological type, with seven or more vessels-«oferings», accompanied by a meat food, mainly in small catle (sheep and OIUM * 2016 * 5 Summaries, Zusammenfassung goat). Third part of them contained glass beakers. The grave Rodnoi Krai 3 with archaic ibulas and wielbark handmade vessels deserves special atenion. The most reach complexes are: Bîrlad—Valea-Seace 541, Izvoare VIII, Mihălăşeni 123. Half of graves of second archaeological-sociological type, with three, four, ive or six vessels-«oferings» accompanied by a meat food; ive of them contained glass beakers. Graves of the irst archaeological-sociological type, with one or two vessels, do not contain a meat food. However, in this group pairs of silver brooches are dominant. At the same ime, graves of this group are not equal. There are more or less rich complexes. Besides, northern oriented inhumaions without vessels, western oriented inhumaions and cremaions were not the subject of sociological typologizaion. Doubtlessly, in the northern oriented inhumaions without vessels-«oferings» peoples with low social status were buried. Bronze ibulas dominate in this group’s grave goods. In one case (Odaya 21) you can suppose that posiion of the person in society was dependent. Sporadic western oriented inhumaions with double-plate ibulas are diferent by the «richness». The same can be said about cremaions. K e y w o r d s: the Chernyakhiv—Sintana-de-Mures Culture, graves with doubleplate ibulas, glass beakers, beads. Translated by AUTHOR and under it. In the examined samples main group of complexes with the placing of stones near the right hand, in paricular in the ield of right wrist is deined. Near the wrist of right hand the stones more oten were placed without ceramic containers, but the placing vessels with stones were widespread too. The sets of 1, 2, 3, 7 and 9 stones are oten found. The nine stone set probably was the most complete one and were regimented as upper limit in the stone sets that could be put into graves. The earliest complexes with sets of small stones in burial grounds of Chernyakhiv Culture can be dated as the intermediate and Berezhanka chronological phases of the Chernyakhiv Culture. Tradiion of stones placing into the graves reaches its highest popularity on the inal stage of the Chernyakhiv Culture existence. The most diicult on this stage of research remains the problems of originaion of the tradiion of laying stones into Cherniakhiv graves and their funcions. K e y w o r d s: Chernyakhiv Culture, burial rites, small stones. Translated by O. MOROZ AnALySIS of ARChAEoLogICAL SoURCES o.V. nadvyrniak, o.g. pohorilets V.g. Beliavets on A SEpARATE gRoUp of CREMATIon BURIALS In ThE ChERnyAKhIV CULTURE (based on the monuments of Ukraine) fIndS of ThE LATE RoMAn pERIod AxE-ShApEd pEndAnTS fRoM ThE TERRIToRy of BELARUS The aricle deals with cases of inds on the territory of Ukrainian forest-steppe Eggers 63 type bronze ware («Hemmoor»). Their preliminary study suggests that a part of them is a testament to a select group of residues of cremated burials, which has not been previously traced on Chernyakhiv cemeteries. Among the main features of the graves of this group, you can specify the use of the bronze ware of the Roman (or provincial) producion in an urn, its deliberate distorion and others. We can assume that at least likely opion ceremony with the presence of a deformed bronze ware can be cremaion followed by the burial of the deceased remains overheated stock and remnants of ritual feasts in the burial pit. Metal axe-shaped pendants (types 2—6 according to A. Kokowski [1998a]) spread in European Barbaricum towards the end of so-called Scythian Wars (phase C2) and were in use unil the beginning of the Migraion period (phase D). They were one of the characterisic elements of the culture of German and Sarmaian tribes of Central and Eastern Europe. These pendants were used not only as ornaments but also as apotropaic amulets. There are six axe-shaped pendants kept in museums and scieniic insituions in Belarus. They came from ive archaeological sites (Fig. 1, 1—5). Five pendants are stray inds. Most of them (four specimens; Fig. 2, A, 3, б, 1, 2; 3, A, 1) were found on the sites of the Wielbark Culture in Central and Western Polesia in the southwest of the country (Fig. 1, 1—3). The remaining two pendants came from the central and northwestern parts of Belarus (Fig. 1, 4, 5; 3, б, 1, В). Cultural atribuion of the later is not clear. However, they bring out clearly the contacts between people of the Wielbark Culture and people of the circle of the East European forest zone cultures. This phenomenon was previously noted for other sites from Polesia and the Upper Dnieper region, where such cross-cultural connecions manifested well at the turn of the 2nd and 3rd century AD. and in the irst half of the 3rd century AD. Presented inds of axe-shaped pendants indicate more wide range of the phenomenon from the point of view of geography as well as chronology. K e y w o r d s: rite of cremaion, Chernyakhiv Culture, Roman bronze vessel (Typ Eggers 63 — «Hemmoor»). Translated by A. HOPTyAR V.S. Tylishchak SMALL STonES In InVEnToRy of InhUMATIonS of ChERnIAKhIV CULTURE The aricle examines the tradiion of laying small stones that couldn’t played any uilitarian funcion into graves. 111 interments with small stones on the cemeteries of the Chernyakhiv Culture east from the river Prut are analyzed. All the graves with small stones where the skeleton orientaion is known, belongs to the North orientaion of laying corpses. The correlaion indings of small stones together with the second and third sociological types of inventory inhumaion of Chernyakhiv Culture North orientaion (by N. Kravchenko) is marked. The small stones more oten are found in the women’s and children’s graves than in men’s ones. In the graves the stones were oten displaced right from the skeleton, especially in the area of right wrist. Other zones for placing stones are the let side, near skull, at the feet, and also on and under skeleton. There are three archaeological variants of placing stones into graves: without any ceramic container, in the vessel OIUM * 2016 * 5 K e y w o r d s: axe-shaped pendants, Late Roman period, cultures of the Gothic circle, cross-cultural contacts. Translated by V. ASHEICHyK o.S. Mylashevskyi LoCKS, KEyS And pARTS CASKET’S In ChERnyAKhIV CULTURE This aricle deals with the locks, keys and parts casket’s in Chernyakhiv Culture. Here were analyzed their origin, chronology, construcion. Here were divided keys that are used to open door padlocks, caskets and selected types of keys for opening door bars. Analyzes the origin of these indings in Chernyakhiv Culture. There 1 Summaries, Zusammenfassung are 2 types of parts casket’s and 4 types of keys ater A. Kokowski in the Chernyakhiv Culture (Fig. 1). It usually to use in Germanic Barbaricum. Keys of type A ater A. Kokowski and the most types of overlays casket, padlocks (Fig. 10) and keys associated with Przeworsk Culture. They appear on stages C1—C2. Keys Type A2 (Fig. 2, 10—13) relate with the Maslomench group. Casket’s key of setlement Demyaniv 2 (Fig. 7) is similar in Scandinavian exemplar. Iron key type E and bronze keys (Fig. 11) have a provincial-roman origin and get in Chernyakhiv Culture as trophies during the «Gothic Wars». We have no burial complexes with the caskets provincial-roman origin. Anker formed keys type D (Fig. 15) have a Central European origin and used to unlock the casket and door bars. They appears in the west part of Chernyakhiv Culture as a result migraion processes. K e y w o r d s: Chernyakhiv Culture, Przeworsk Culture Wielbark Culture, Maslomench group, provincial-roman culture, caskets, bars, locks, keys. Translated by AUTHOR o.V. petrauskas GlASGefäSSe vom Typ eGGerS / 230 in Der ČernjAchov-KulTur (chronologische Aspekt) Im Beitrag analysiert die Glasgefässe vom Typ Eggers / 230 (eine Abart Kowalk) vom Süd-Ost-Europa. Die Analyse der Vorschungsgeschichte zeugt von der Notwendigkeit der Vervollkommnung der Typologie dieser Funde und der Prözisierung ihrer Chronologie. Zur Analyse sind 26 ganze Formen aus 23 Punkten der Černjachov-Kultur aus Ukraine und Moldova herangezogen. Zur vergleichenden Analyse waren auch die Funde aus Krim verwendet (Beilage; Abb. 2—4). Nach den Umfängen der Höhe und des Durchmessers wird es vorgeschlagen, zwei Gruppen der Becher zu wählen. Gruppe I. Die mitleren Umfänge der Becher klären sich von solchen Kennzifern: Höhe — 13 cm, Durchmesser des Randes — 9 cm (Abb. 2). Gruppe II. Die mitleren Umfänge: Höhe — 10,5 cm, Durchmesser — 7 cm (Abb. 3). Den Unterschied in den Parametern zwischen zwei Gruppen demonstriert ein Diagramm (Abb. 5). Die Karte des Vertriebes zwei Gruppen der Becher führt vor, dass die Becher der Gruppe I vom engen Streifen zwischen dem Südlichen Bug und dem Dnepr konzentriert sind. Die Behälter der Gruppe II dehnen insgesamt das Territorium um die erste Gruppe aus (Abb. 4). Die Korrelaion der geschlossenen Komplexe lässt zu, darüber zu sagen, dass diese Behälter für das Finale der Stufe С3 und des Anfanges der Stufe D1 charakterisisch sind. Die Komplexe mit den Bechern vom Typ Kowalk teilen sich auf zwei Gruppen. Ausdrucksvollt gibt es die späte Gruppe, die von solchen Fundtypen begleitet wird: Fibeln — mit umgeschlagene Fuss (Gorochowskij / B3) und Blechibeln (Ambros IBB); Kämme — mit hohen runden Grifplate; Schnallen mit verdickte Rahmen und massive Dorne (Abb. 6; 7). Diese Fundtypen sind für die Phase D1 charakterisischer. Über die frühere Posiion zeugt den Komplex aus Kosanowe, die mit der Stufe С3 mehr sicher verbinden kann man (Abb. 6; Taf. 6). Mit dieser Zeit ist es möglich, den Komplex von Gnatki zu synchronisieren (Taf. 3). S t i c h w ö r t e r: Südosteuropa, spätrömische Zeit, Glasbecher vom Typ Eggers / 230, Typ Kowalk. Übersetzung von AUTOR AnTRopoLogICAL MATERIALS T.o. Rudich AnTRopoLogICAL CoMpoSITIon of ThE ChERnyAKhIV’S CULTURE popULATIon of podILLyA REgIon This aricle presents an overview anthropological studies of Chernyakhiv Culture of Podillya region. 1 1. Remains of 10 cеmeteries were analysed by craniological program. Preservaion of bones is bad. Chernyakhiv materials were compared with synchronous European groups. Western direcion anthropological communicaions dominates in the male populaion, in paricular, Maslomench group of Wielbark Culture of Polish. The biological origin of this populaion observed from Bronze age of Central Europe. Noteworthy, that female part of Chernyakhiv’s Culture populaion indicates about signiicance heterohennenic on the interggroups anthropological level. The most signiicance genethycal communicaions of west direcion shows north oriented inhumaions and destucted graves. 2. Generally recognized that the destrucion of the graves were made with the ritual aim. Graves were destructed ater sot issue decomposiion. 3. Cremaions of two cemeteries were studied. The most of Chernyakhiv’s cremaions made on side. Cremaions were made with temperature 400—900 degrees on open fair. Graves contain a few bones. Character of crackes shows that cremaions was made soon ater death. Remains of animal (sheep, pig) and human bones were registered together. Animal bones presented meat food or sacriical animal. K e y w o r d s: Chernyakhiv Culture, Podillya, anthropology. Translated by O. gOPKALO o.d. Kozak fARMERS of UppER SoUThERn BUg RIVER (paleopathological Investigation of Burial ground near Lisovi grynivtsi) The people, who lived in the Upper Bug Basin during the Late Anique period and were included in the wide circle of Chernyakhiv Culture tribes, had many opportuniies for varied economical strategies. The historical and archaeological sources airm that they were farmers, partly displaced from their old inhabitances by Gothic tribes. Palaeopathological invesigaion reveals some new informaion on the part of populaion from the region of Podolje Highland. Physiological stress markers, such as LEH (Table 2), general traces of deiciencies, metabolic disturbances or infecions are the part of reconstrucion base for its health and social status. The distribuion of the tooth pathologies (caries, calculus, ante-mortal tooth lost, periodontal diseases) (Table 4, 5) as well as speciic features of tooth abrasion (Table 3) indicates their mixed diet, which included cereals and probably meat and milk products. The relaively low instance of head traumas and other traces of violence in the group under consideraion is a marker of its comparaively peaceful way of life. Postcranial traumas concentrate mainly on the spine and upper limbs for men and on the spine and feet for women (Fig. 4). Spondylolysis of geneic or / and traumaic eiology was found on 4 of 6 adult person. Such pathology is not very common among comparable groups and could be caused by speciic occupaional or habitual loads (weight bearing, woodcuing etc.). The distribuion of degeneraive joint diseases, traumas, traces of tendopathies or enthesopathies and speciic skeletal markers of occupaional stress (Table 6, Fig. 5) indicates farming for this populaion as well as hunting, and other types of aciviies, including walking. Women unlike men loaded forearms, hands and let leg which would indicate some household aciviies, such as weaving with verical looms. They were also pracicing grinding and / or potering. The revealed part of the populaion which inhabits the let bank of the Upper Bug river were quite heterogeneous, as proved by the diversity of burial pracices, craniological data and expressions of diseases. K e y w o r d s: Chernyakhiv Culture, Late Roman period, paleopathology, markers of occupaional stress, enthesopathies. Translated by AUTHOR OIUM * 2016 * 5 Summaries, Zusammenfassung nUMISMATIC A. Bursche ThE BATTLE of ABRITUS, ThE IMpERIAL TREASURy And AUREI In BARBARICUM From the region between the southern Balic seaboard and Ukraine, territory of Gothic Culture setlement, we have records of a great many aurei of Trajan Decius and his immediate predecessors (Fig. 1). The early years of the 21st century have witnessed a considerable increase in these inds, the result of widespread amateur metal detector use. In contrast, elsewhere in Barbaricum the same issues are very seldom recorded. All the aurei are pierced above the head of the emperor (Fig. 4; 5) and some were deliberately chopped into fragments prior to deposiion (Fig. 1; 2). This treatment of gold coins is not noted elsewhere in Barbaricum or within the Roman Empire. The coins described here are quite certain to be the remains of plunder taken by Goths ater their defeat of the Romans at Abritus in AD. 251. It is very likely that the enire imperial treasury was captured by the Gothic troops. This is because the Augustus himself and his son, Herennius Etruscus, were killed in that batle. The capture of so many tonnes of gold by the barbarians may be the direct cause of the deterioraion in the quality of the aureus under the successors of Trajan Decius. The chopping of the coins into fragments prior to their deposiion, that is, a de facto destrucion of the enemy’s portrait and annihilaion of his power, shows that they must have been a part of the plunder. The destrucion of booty taken from defeated enemies is a typically Germanic custom, atested also by the bog deposits of northern Europe. K e y w o r d s: aurei, Abritus, Barbaricum, Goths, Chernyakhiv Culture, Wielbark Culture. Translated by A. KInECKA K.V. Myzgin nEW fIndS of AUREI of goRdIAnUS III, phILIppUS I And TRAjAn dECIUS on ThE TERRIToRy of UKRAInE The contribuion presents analysis of 56 aurei of Gordianus III, Philippus I and Trajan Decius, found on the territory of Ukraine in years 2011—2015. Most of them are in good or excellent condiion, usually without traces of worn. Almost all are pierced mainly over the emperor’s head. Their indings concentrate between the middle reaches of the Dnieper and Dniester rivers. According to A. Bursche hypothesis these coins have inlow to Barbaricum ater the batle of Abritus in AD 251, however the quesion how they came to the territory of modern Ukraine is sill open. K e y w o r d s: aurei, Chernyakhiv Culture, batle of Abritus. Translated by K. MyZgIn dISCUSSIonS м.V. Ljubičev KULTURELLE gRUppEn dER fRühEn — AnfAng dER SpäTEn RöMISChEn KAISERZEIT In dER dnEpR-donEZ WALdSTEppE Und ARChäoLogISChE QUELLEn In dem Beitrag handelt es sich um die Kriik der Existenz der Gruppen der archäologischen Denkmäler des Postzarubinez-Horizonts Kartamyševo 2, Ternovka 2, Grini, Šišino 5— OIUM * 2016 * 5 Šmyrevo in der Dnepr-Donez Waldsteppe (Taf. 1) (Abb. 1, 2). Diese Gruppen wurden von A. Oblomskij und R.Terpilovskij durch sehr detaillierte Verarbeitung der fragmenierten Keramik aus den Siedlungen nach einem besimmten Schema (Klassiikaion) gebaut (Taf. 2, Abb. 3). Es geht nicht um eigentlich «kulturelle — chronologische Horizonte», sondern über reine «keramische» Horizonte oder sogenannte «Töpfergruppen». Der Grund unserer Kriik ist ein Schema der Entwicklung der materiellen Kultur nach H.-J. Eggers («lebende Kultur» — «tote Kultur» — «wiederentdeckte Kultur»). Als die Auslese («wiederentdeckte Kultur») dienen nur Fragmente der Gefäße aus den Siedlungen, keine geschlossenen Komplexe und eine sehr kleine Zahl der chronologischen Indizien (Trachtzubehör, Schmuck, Wafen) in den Siedlungen. Fragmente der ähnlichen Hauptypen der handgemachten Töpfer wurden in den Siedlungen in beiden Gebieten westlich (Typ Kartamyševo 2) und östlich (Typ Ternovka 2) der Linie der Dnepr-Donez Wasserscheide gefunden (Abb. 4—6). Die chronologische Indizien aus diesen Fundorten gehören zu den Stufen B2/C1, C1a (ungefähr von Mite 2. bis Mite 3. Jhs n. Chr.) (Taf. 3). Es gibt keinen Grund über den Anfang des Postzarubinez-Horizonts in dieser Region seit Mite oder zweiter Hälte 1. Jhs zu reden. Dank heuiger Situaion mit den archäologischen Quellen («Auslese») und Kriik mit Hilfe der obengenannten Methodik müssen wir über die Existenz hier ausschließlich des Postzarubinez-Horizonts reden, bis Mite 3. Jhs. ohne scharf begrenzte kulturelle Gruppen. S c h l ü s s e l w ö r t e r: Postzarubinez-Horizont, Dnepr-Donez Waldsteppe, Typ Kartamyševo 2, Typ Ternovka 2, Typ Grini. Übersetzung von AUTOR UnVERIfIEd SoURCES B.V. Magomedov ChERnyAKhIV’S goLd RIng-ShApEd pEndAnTS WITh EAR Pendants-amulets of this species from the territory of Ukraine are almost unknown to archaeologists. One copy was found during excavaions of the cemetery Legedzine of the Chernyakhiv Culture (Fig. 1, 10). A large number of them are the illegal extracion of «searchers» with the use of metal detectors. For this publicaion we have gathered the images of the inds from the Internet. We propose the typological scheme of gold pendants (Fig. 1; 2). Occasionally there are such items made of silver and bronze (Fig. 3). The inds come mainly from the area of the Chernyakhiv Culture in the forest-steppe zone of Ukraine located to the west from the Dnieper River (Fig. 4; Table). They are also found in the south-eastern region of Wielbark Culture, and perhaps on the outskirts of Przeworsk and Carpathian barrows cultures. The spreading of pendants in Ukraine’s regions coincides generally with the map of cherniakhov’s sites of C1b and C2 chronological stages, so they can be dated to about 230—330 years. The prototypes of cherniakhov’s pendants are gold solar amulets of the Roman provinces. In Regensburg (Castra Regina) and Wels (Ovilava) they are found in pairs with lunula (Fig. 5), which conirms their solar value. Typological series demonstrates the «degradaion» of the Cherniakhov types of amulets from complicated to simple forms (Fig. 6). However, we do not associate the typology of pendants directly with their relaive chronology. Evoluion of pendants occurred along two lines. The creators of the irst line abandon the central igure of the amulet, as the gold circle is also a symbol of the sun. The second line of evoluion keeps the central igure, which acquires new forms with the same «solar» 1 Summaries, Zusammenfassung content. The igure may represent a circle and a variant of the swasika (types 2.2.3 and 1.2.1). But more oten it is a less clear sign in the form of two or three volutes (types 2.2.2 and 1.2.2). We assume that this is also a solar symbol. This is corroborated by pendants with volutes found together with lunulas from the burial of beginning of the 5th c. in the German necropolis Cortrat (Fig. 8, 2). Perhaps they form two pairs of «solar-lunar» symbols. Non-Roman analogies to the chernyakhov’s pendants belong to the Migraion Period and Early Middle Ages. The inds which are closest to chernyakhov’s items come from Scandinavia, mainly from Denmark (Fig. 7). They are dated to 400—600 years. We assume that the pendants of the «luxury» type (group 2) could be brought there from the Cherniakhov (Gothic) regions, but they became widespread only at the end of 4th — the beginning of 5th century Also there are typologically close solar amulets of 5th—7th centuries from Western and Central Europe (Fig. 8, 1—5). They are an independent coninuaion of provincial-roman tradiion, and they are not connected with the Chernyakhiv Culture. Probably the pendant from Khmelnitsky region in Ukraine (Fig. 8, 6) has the same origin. K e y w o r d s: Chernyakhiv Culture, Roman provinces, gold jewelry, pendants, solar amulets. Translated by L. ORLOVA o.V. nadvyrniak, o.g. pohorilets, o.o. nadvyrniak RoMAn MILITARy dIpLoMAS on ThE TERRIToRy of SoUTh-EASTERn EURopE Aricle focuses on the brief descripion and classiicaion of the informaion concerning the indings of Roman military diplomas on the territory of South-Eastern Europe, especially in Ukraine and Moldova. It is known that only two indings of Roman military diplomas at the territory of South-Eastern Europe were registered. These diplomas were found in places of a real dislocaion of Roman troops. One fragment of the military diploma (according to Catalogue: RMD-UA-001) given to a Praetorian veteran was found by G. Belov during archaeological excavaions on the Northern bank of Chersonese in 1952. Three other fragments of the Roman military diploma (according to Catalogue: RMD-UA-002) were found on the loor level in the Southern part of Olvia’s ancient setlement. These fragments were superposed. It was classiied as сlassis flavia Moesica veteran’s diploma. History of Roman military diplomas indings was spread outside the anique centres of the Southern Black Sea Region and characterised by tradiional Roman presence. Two fragments of the Roman military diploma (RMD-UA003), belonging to a praetorian ciizen Dribal (period of Lutsii Septymii Sever, 207 AD.), were found not far from the village of Zarichanka, Chemirivtsi district, in the summer of 2006. The informaion about these inds was taken as a mistake. But these disbelieves were premature. In the summer of 2009 the next small fragment of the diploma (RMD-UA-004) was found in the Chernyakhiv Culture site in the boundary of Pylnyi Mukariv village, Dunaivtci district, Khmelnytsky region. The informaion about twenty two indings of Roman military diplomas appeared during 2010—2016 and today we may operate by the deinite staisics due to 24 fragments of RMD in Ukrainian Forest and Steppe region. There are ten of them in Khmelnytsky region: (RMD-UA-003, RMD-UA-004, RMD-UA005, RMD-UA-006, RMD-UA-007, RMD-UA-012, RMD-UA-014, RMD-UA-017, RMD-UA-023 and RMD-UA-025), nine — in Vin- 10 nytsia region (RMD-UA-008, RMD-UA-010, RMD-UA-011, RMDUA-013, RMD-UA-015, RMD-UA-018, RMD-UA-019, RMD-UA022, RMD-UA-024), four — in Zhytomyr region (RMD-UA-016, RMD-UA-020, RMD-UA-021, RMD-UA-026) and one — in Cherkasy region (RMD-UA-009). Moldova is presented by two indings: RMD-MD-001 and RMD-MD-002. So, there are several conclusions. 1. This informaion base gives us an opportunity to idenify the area of Roman military diplomas circulaion in South-Eastern Europe: marked by the last point in the West — Chemyrivtsy district of Khmelnytsky region, in the North — the line of Shepyivka — Korostyshiv, in the East — Cherkasy region. The Southern boundary of the Ukrainian mainland is marked by Olvia, which was one of the main base of the Roman colonisaion in the Northern Black Sea area and spreading of this expansion in the interluves of Tiras — Hipanis — Danapris. Findings of RMD fragments in Moldova are also may be considered as a presentaion of Roman base in the South-Western part of Lower Mesia. 2. Chronological spectrum of discovered RMD is very wide — it starts with Titus Flavii Domician’s (RMD-UA-008) — 82—96 AD.) diploma and ixed by the diploma of Mark Avrelii Sever Alexander (RMD-UA-016) in 222 — 235 AD. The idea of deinite chronological constant of Roman presence is supported by detected Titus Elii Adrian Antonina’s diplomas: (RMD-UA002; RMD-UA-011; RMD-UA-014; RMD-UA-021; RMD-UA-023; RMD-UA-024); Lutsii Ceptymii Sever (RMD-UA-003). So, one and a half of the century of RMD circulaion and presence of their owners on the territory of Ukraine makes the idea of their occasional appearing there impossible. Comparaively early daing of this circulaion is presented by RMD of Publia Elia Triana’s period on the territory of Moldova: (RMD-МD-001, RMD-МD-002). 1. All basic categories of service lists are presented by these RMD: • subsidiary subdivisions servicemen’s diplomas : RMDUA-005; RMD-UA-008; RMD-UA-013; • Praetorian Guards’ diplomas: RMD-UA-001; RMD-UA003 and RMD-UA-017; • Seamen’s and servicemen’s diplomas: сlassis flavia Moesica — RMD-UA-002, RMD-UA-018 and Classe. Praetoria Misenensi — RMD-UA-023. 2. In prospect it is possible to analyse the aspects of the ethnic origin of diplomas owners (we have some results concerning the diploma from Zarichanka (RMD-UA-003)). 3. It is worth studying the subject of Mark Avrelii Antonian’s plan to create two new provinces in the third quarter of the 2nd century: Markomania and Sarmaia. So, military coningents of servicemen, veterans and diferent groups of populaions — emigrants from other Roman Empire provinces were not occasional people there. 4. Taking into consideraion the number of Roman military diplomas fragments and places of their locaion we don’t support the idea of occasional circulaion of RMD as a trophy or scrap in South-Eastern Europe. So, there are a lot of new and interesing quesions asked by indings of Roman military diplomas in South-Eastern Europe. But new archaeological indings, such as RMD, need a new approach to scieniic references and reinterpretaion of poliical, economic, ethnic, cultural contacts of Roman Empire with Eastern European Barbaricum, and events connected with foundaion of Chernyakhiv and other archaeological cultures. K e y w o r d s: Roman military diplomas, Roman military presense, South-Eastern Europe. Translated by A. HOPTyAR OIUM * 2016 * 5 література Абашина Н.с., кухарская е.Н., Обломский А.М. Позднезарубинецкий горизонт поселения Головино I под Белгородом // На окраинах античного мира. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2001—2002. — С. 258—269 (Stratum plus. — № 4). Алексеева е.М. Античные бусы Северного Причерноморья. — М.: Наука, 1982. — 103 с. (САИ. — Вып. Г1—12). Алексеева т.и. Антропологический анализ костных остатков из могильников с трупосожжениями черняховской культуры // CА. — 1975. — № 1. — С. 264—270. Алексеев В.П., дебец Г.Ф. Краниометрия. Методика антропологических исследований. — М.: Наука, 1964. — 127 с. Амброз А.к. Фибулы юга Европейской части СССР. II в. до н. э. — IV в. н. э. — М.: Наука, 1966. — 142 с. (САИ. — Вып. ДI—30). Арсеньева т.М., безуглов с.и., толочко и.В. Некрополь Танаиса. Раскопки 1981—1995 гг. — М.: Палеограф, 2001. — 363 с. Ахмедов и.р., Обломский А.М., радюш О.А. Брянский клад вещей с выемчатыми эмалями (предварительная публикация) // РА. — 2015. — № 2. — С. 146—166. Ашик А.б. Часы досуга с присовокуплением писем о Керченских древностях. — Одесса, 1850. — 221 с. бажан и.А., Гей О.А. Относительная хронология могильников черняховской культуры // Проблемы хронологии Латена и Римского времени. По материалам Первых Тихановских чтений (Ленинград, 1988 г.). — СПб, 1992. — С. 122—157. бакуменко к.и., бейдин Г.В., Григорьянц М.Н., дидык В.В. Фибулы римського времени верховьев Ворсклы и Северского Донца // Древности римського времени на Слобожанщине. — Харьков, 2006. — С. 21—109. баран В.д. Поселення перших століть нашої ери біля села Черепин. — К.: АН УРСР, 1961. — 120 с. баран В.д. Памятники черняховской культуры бассейна Западного Буга // Древности эпохи сложения восточного славянства. — М., 1964. — С. 213—252 (МИА. — № 116). баран В.д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра та Західного Бугу. — К.: Наук. думка, 1981. — 264 с. баран В.д., Гопкало О.В. Черняхівські поселення басейну Гнилої Липи. — К.: ІА НАН України, 2005. — 144 с. барилова Г.к. Кореляція вербальних і невербальних складників у традиційних народних іграх (на матеріалі українських східнослобожанських говірок): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. — Луганськ, 2009. — 22 c. башкатов ю.ю. Памятники черняховской культуры юга Среднего Поднепровья // Germania-Sarmaia. — Калининград; Курск, 2010. — II. — С. 215—239. башкатов ю.ю., дегтярь А.к., любичев М.В. Селище позднеримского времени Родной Край-3 в бассейне Северского Донца // Древности 1996. — Харьков, 1997. — C. 111—121. беглова е.А. Богатое женское погребение из Тенгинского грунтового могильника // Государственный музей Востока: Материальная культура Востока. — М., 2005. — Вып. 4. — С. 166— 181. OIUM * 2016 * 5 бекъ де Фукьер л. Игры древнихъ: Описаніе, происхожденіе и отношеніе ихъ къ религіи, исторіи, искусствамъ и нравамъ. — К., 1890. — 244 с. белов Г.д. Стеклоделательная мастерская в Херсонесе // Северное Причерноморье в античную эпоху. — М., 1969. — С. 80—84 (КСИА. — Вып. 116). белоцерковская и.В. О предметах черняховской культуры в женском инвентаре рязано-окских могильников // Евразия в скифо-сарматское время. Памяти Ирины Ивановны Гущиной. — М., 2012. — С. 48—69 (Тр. ГИМ. — Вып. 191). белявец В. Беларускае Заходняе Палессе ў перыяд правінцыйнарымскіх уплываў — стан і перспектывы даследаванняў // Wspólnota dziedzictwa kulturowego ziem Białorusi i Polski. — Warszawa, 2004. — С. 227—265. белявец В. Папярэднія вынікі вывучэння грунтовага могільніка вельбарскай культуры Пятровічы (Белая Гара) // ГАЗ. — 2006. — № 22. — С. 79—101. белевец В.Г. К изучению памятников вельбарской культуры в Беларуси // Nowe materiały i interpretacje: stan dyskusji na temat kultury wielbarskiej. — Gdańsk, 2007. — С. 293—344. белевец В. Могильник Брест-Тришин: 30 лет по окончании раскопок // ААА. — 2007a. — Vol. 1. — С. 49—85. белявец В. Насельніцтва вельбарскай культуры ў Турава-Пінскім Палессі: праблемы вывучэння // ГАЗ. — 2007b. — № 23. — С. 124—143. белевец В.Г. Контакты населения вельбарской культуры и носителей традиций лесной зоны в Беларуси: постановка проблемы // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2008. — Конф. 1. — C. 209—237. белявец В.Г., Вяргей В.с. Гарызонт перыяду рымскіх уплываў паселішча Курадава-І каля Пінска // ГАЗ. — 2005. — № 20. — С. 87—106. бернякович к.В. Древнеславянские памятники Закарпатской области (СССР) // SA. — 1957. — N 2. — С. 435—455. бобровська О.В., Зеленецька І.б. Черняхівське поселення Дем’янів у верхів’ях Дністра // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. — Київ; Львів, 1999. — С. 29—40. брайчевская А.т., брайчевский М.ю. Раскопки в с. Леськах близ Черкас // КСИА УССР. — 1959. — № 8. — С. 46—54. брайчевський М.ю. Римська монета на території України. — K.: АН УССР, 1959. — 244 с. бруяко и.В., левинский А.Н., росохатский А.А. Новые находки стеклянных кубков из могильников Черняховской культуры Днестровско-Прутского междуречья // Материалы и исследования по археологии и этнографии Молдовы. — Кишинев, 1992. — С. 149—159. бяліцкая Г., Вяргей В. Матэрыялы жалезнага веку і ранняга сярэдневякоўя з паселішча Камень-6 // МАБ. — 2015. — Вып. 26. — С. 217—236. 11 література Вайс с.и. Терапевтическая стоматология. — М.: Медицина, 1965. — 364 с. Вакуленко л.В. Українські Карпати у пізньоримський час (етнокультурні та соціально-економічні процеси). — К.: ІА НАН України, 2010. — 304 с. Вакуленко л.В., Приходнюк О.М. Славянские поселения I тыс. н. э. у с Сокол на Среднем Днестре. — К.: Наук. думка, 1984. — 108 с. Варачева к.Г. Место стеклянных и глиняных кубков в «сервизе» погребений на могильниках черняховской культуры Днепро-Донецкой лесостепи // Черняхівська культура: матеріали досліджень. — Київ; Луцьк, 2011. — С. 61—65 (Oium. — № 1). Варачева к.Г. К вопросу о распространении глиняных кубков усечено-конической формы в черняховской культуре (погребение 125 могильника Войтенки) // Римские орлы и сарматские драконы. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2014. — C. 285—298 (Stratum plus. — № 4). Великанова М.с. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. — М.: Наука, 1975 — 283 с. Вергей В.с. Пражская культура в Беларуси // Archeologia o początkach Słowian: Materiały z konferencji (19—21 listopada 2001, Kraków). — Kraków, 2005. — С. 487—502. Винокур и.с. Памятники волынской группы культуры полей погребений у сел Маркуши и Иванковцы // Древности эпохи сложения восточного славянства. — М., 1964. — С. 176—186 (МИА. — № 116). Винокур и.с. Волыно-Подольское пограничье — один из районов формирования черняховской культуры // Проблемы изучения черняховской культуры. — М., 1970. — С. 27—32 (МИА. — Вып. 121). Винокур І.с. Історія та культура черняхівських племен Дністро-Дніпровського межиріччя II—V ст. н. е. — К.: Наук. думка, 1972. — 180 с. Винокур и.с. Ружичанский могильник // МЧК. — М.: Наука, 1979. — С. 112—135. Винокур І.с. Черняхівська культура: витоки і доля. — Кам’янецьПодільський: Абетка; Оіюм, 2000. — 376 с. Винокур и.с., Островский М.и. Раковецкий могильник // История и археология Юго-Западных областей СССР начала нашей эры. — М., 1967. — С. 144—159 (МИА. — № 139). Винокур І.с., Гуцал А.Ф., Пеняк с.І. та ін. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. — К.: Наук. думка, 1984. — 222 с. Винокур І.с., Гуцал А.Ф., Мегей В.П. Звіт про археологічні дослідження 1993 року поблизу с. Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області (в зоні будівництва Дністровської ГЕС) / НА ІА НАН України. — 1993/35. Винокур І.с., Горішній П.А. Бакота. Столиця давньоруського Пониззя. — Кам’янець-Подільський: Центр Поділлєзнавства, 1994. — 362 с. Волкович Н.М. Повреждения костей и суставов. — К.: Изд-во Киевского медицинского института, 1928. — 607 с. Воляник В.л. Могильник черняхівської культури у верхів’ях р. Горинь // Археологія. — 1974. — Вип. 13. — С. 65—79. Воронов ю.Н. К истории экономических связей Апсилии в IV—VII вв. (привозная стеклянная посуда из Цебельды) // Торговля и обмен в древности. — М., 1973. — С. 74—78 (МИА. — Вып. 138). Воронятов с.В. Раннеславянские миры… Рец.: Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина I — II в. н. э.). — М.: ИА РАН, 2010 // РАЕ. — 2012. — 2. — С. 738—748. Вяргей В. Помнікі вельбарскай культуры // Археалогія Беларусі. — Т. 2: Жалезны век і ранняе сярэднявечча. — Мінск: Беларусая Навука, 1999. — С. 298—316. Гавритухин О.и. Финал черняховской культуры // Восточная Европа в середине I тыс. н. э. — М.: ИА РАН, 2007. — С. 9—72 (РСМ. — Вып. 9). Гавритухин и.О. Фибулы великого переселения народов, найденных в Ксизово // Острая Лука Дона в древности. Археологический комплекс памятников гуннского времени у с. Ксизово (конец IV — V вв.). — М.: ИА РАН. 2015. — С. 212—240 (РСМ — Вып. 16). 12 Гей О.А. Середньодніпровська і північнопричорноморська зони черняхівської культури (за матеріалами поховального обряду) // Археологія. — 1980. — Вип 34. — C. 35—53. Гей О.А., бажан и.А. Хронология эпохи «готских походов» (на территории Восточной Европы и Кавказа). — М.: ИА РАН, 1997. — 143 с. Гейко А.В. Гра «Крем’яхи» як джерело наукових студій. — Опішне, 2015. — 319 с. (Українські керамологічні студії. — Вип. 12). Генінг В.Ф., бунятян к.П. 10 років відділу теорії та методики археології // Археологія. — 1990. — Вип. 2. — С. 145—151. Герасимова М.М., рудь Н.М., Яблонский л.т. Антропология античного и средневекового населения Восточной Европы. — М.: Наука, 1987. — 253 с. Герасимов М.М. Восстановление лица по черепу. Современный и ископаемый человек). — М.: АН СССР, 1955. — 585 с. (Тр. ИЭ: Новая серия. — Т. 28). Герета и.П. Новые исследования в Чернеливе-Русском // АО 1977 г. — М., 1978. — С. 310—311. Герета І.П. Звіт про дослідження могильника черняхівської культури в с. Романівці у 1987 р. / НА ІА НАН України. — 1987/107. Ґерета I.П. Археологічні відкриття у Чернеліві-Руському у 1994 році // Наук. зап. Тернопіль. краєзнав. музею. — 1997. — № 2/1. — С. 16—38. Герета и.П. Новые могильники черняховской культуры Западной Подолии и вельбарская культура // KW. — Lublin, 1989. — T. 2. — С. 283—297. Герета І. Нові відкриття у Чернелеві-Руському (до питання про так звані князівські поховання) // Monumenta Studia Gothica. — 2004. — IV. — С. 117—127. Герета І.П. Могильник черняхівської культури в с. Біла на Тернопільщині. — Тернопіль: Меркьюрі, 2007. — 55 с. Ґерета І.П. Чернелево-Руський могильник. — Київ; Тернопіль: Терно-граф, 2013. — 284 с. (Oium. — № 3) Герета и.П., харитонов е.А. Чистиловский могильник // МЧК. — М.: Наука, 1979. — С. 136—141. Гірник І.П., білецька О.В., Нерода В.В. Археологічна колекція з могильника черняхівської культури поблизу села Стецівка на Черкащині // Археологічні дослідження на Черкащині. — 1995. — № 1. — С. 92—100. Голофаст л.А. Стекло ранневизантийского Херсонеса // МАИЭТ. — 2001. — Вып. VIII. — С. 97—260. Гончаров В.к., Махно е.В. Могильник черняхівського типу біля Переяслава-Хмельницького // Археологія. — 1957. — Т. 11. — С. 127—144. Гопкало О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. — К.: ІА НАН України, 2008. — 252 с. Гопкало О.В. К периодизации могильника Слобозия-Кишкэрень в Бессарабии // Рим и варвары: от Августа до Августула. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2010. — С. 211—222 (Stratum plus. — № 4). Гопкало О.В. Мужской и женский черняховский костюм (по данным погребений с антропологическими определениями) //Европейская Сарматия и Херсонес. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2011. — С. 179—207 (Stratum plus. — № 4). Гопкало О.В. Относительная хронология мужских погребений черняховской культуры. К постановке проблемы // Черняхівська культура: матеріали досліджень. — К., 2011a. — С. 66—96 (Oium. — № 1). Гопкало О.В. Чоловіче та жіноче черняхівське вбрання // Археологія. — 2011b. — № 2. — С. 17—34. Гопкало О.В. Черняховский могильник Ружичанка // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2012. — Конф. 3. — С. 330—400. Гопкало О.В. Аксессуары костюма как показатель социальной стратификации (на основе погребений черняховской культуры) // Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. — К., 2014. — C. 23—33 (Oium. — № 4). Гопкало О.В. К изучению социальной стратификации носителей культуры Черняхов—Сынтана-де-Муреш. — в печати. Гопкало О.В., тылищак В.с. Римские импорты из металла на могильнике Чернелив-Русский // Germania-Sarmaia. — Калининград; Курск, 2010. — II. — С. 79— 95. OIUM * 2016 * 5 література Гороховский е.л. Хронология черняховских могильников Лесостепной Украины // Тр. V МКАС. — К., 1988. — Т. IV. — С. 34—46. Гороховский е.л. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н. э. Лесостепного Поднепровья и Южного Побужья: Дис.... канд. ист. наук. — К., 1988a. — 461 с. Гороховский е.л., Гопкало (бобровская) О.В. Фибулы VII группы О. Альмгрена в ареале черняховской культуры // Археологія давніх слов’ян. — К, 2004. — С. 103—130. Горюнова В.М. Поселение Картамышево II (постзарубинецкая эпоха) // Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. — СПб, 2004. — С. 43—87. Горюнова В.М. О дате позднезарубинецких памятников типа Картамышево 2—Терновка 2 (по материалам поселения «Сильник»-Бобрава 3) // Тр. II (XVIII) АС. — М., 2008. — Т. 2. — С. 211—213. Горюнова В.М., родинкова В.е. Раннеславянское поселение Великие Будки (Хутор) // Время «Че»: к 100-летию открытия черняховской культуры. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса, 1999. — С. 167—219 (Stratum plus. — № 4). Гринберг А.В. Рентгенодиагностика профессиональных заболеваний костей и суставов. — Л.: Гос. Изд-во медицинской литературы, 1962. — 259 с. Гудим-левкович О.М., Покас П.М. Про тривалість життя населення черняхівської культури (спроба палеодемографічного дослідження) // Археологія. — 1990. — № 4. — С. 82—90. Гудкова А.В. Могильник IV в н. э. в c. Беленькое // Новые исследования по археологии Северного Причерноморья. — К., 1987. — С. 56—66. Гудкова А.В. Отчет Буджакской экспедиции о раскопках могильника Черняховской культуры Нагорное II в Ренийском районе Одесской обл. / НА ІА НАН України. — 1989/18. Гудкова А. В. Отчет о работе Буджакской археологической экспедиции о раскопках черняховского могильника Нагорное II в Ренийском районе, раскопках в Белгород-Днестровском районе курганной группы Бабей, курганы Крестовая могила у с. Подгорное и многослойного поселения Роща за 1990 г. / НА ІА НАН України. — 1990/266. Гудкова А.В. Отчет Буджакской экспедиции о раскопках могильника черняховской культуры Нагорное II в Ренийском районе Одесской области. / НА ІА НАН України. — 1991/26. Гудкова А.В. Полевой отчет Буджакской экспедиции о раскопках могильника черняховской культуры Нагорное ІІ в Ренийском районе Одесской области в 1992 г. / НА ІА НАН України. — 1992/25. Гудкова А.В. I—IV вв. в Северо-Западном Причерноморье (культура оседлого населения) // Время «Че»: к 100-летию открытия черняховской культуры. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса, 1999. — С. 235—404 (Stratum plus. — № 4) Гудкова А.В., Фокеев М.М. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I—IV вв. н. э. — К.: Наук. думка, 1984. — 116 с. Гудкова А.В., росохацький А.А., Фокеев М.М. Полевой отчет Буджакской археологической экспедиции о раскопках могильника черняховской культуры Нагорное II в Рейнском районе Одесской обл. в 1993 г. / НА ІА НАН України. — 1993/36. Гупало В.д., Войцещук Н.В. Дослідження поселення пізньоримського часу на городищі літописного Звенигорода // Від венедів до Русі. — К., 2014. — С. 113—123. Гуцал А.Ф., Якубовський В.І., Михальчишин І.р. Археологічна спадщина Хмельницької області. — К.: Деснянська правда, 2011. — 176 с. дашевская О.д. Поздние скифы в Крыму. — М.: Наука, 1991. — 142 с. (САИ. — Вып. Д1—7). дебец Г.Ф. Палеоантропология СССР. — М.; Л.: Изд-во Моск. унта, 1948. — 392 с. (Тр. ИЭ: Новая серия. — Т. 4). дерябин В.е. Многомерная биометрия для антропологов. — М.: Наука, 1983. — 227 с. дзига. Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги / Уклад. В. Семеренський, П. Черемський. — Харків: Друк, 1999. — 528 с. диденко с.В. Хронология светлоглиняных узкогорлых амфор типов Шелов D и F (по материалам погребальных комплексов) // Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова — К., 2014. — С. 34—48 (Oium. — № 4). OIUM * 2016 * 5 дідик В.В., любичев М.В. Прикраси з виїмчастими емалями у басейні Сіверського Дінця: нові знахідки // АЛЛУ. — 1998. — № 1—2. — С. 50—52. добровольская М.В. К методике изучения материалов кремации // КСИА. — 2010. — Вып. 224. — С. 85—97. древности Боспора Киммерийского. — СПб, 1854. — Т. І. — 280 с. древности Боспора Киммерийского. — СПб, 1854а. — Т. ІІ. — 349 с. древности Боспора Киммерийского. — СПб, 1854b. — Т. ІІІ: Атлас. — 86 с. древняя Русь. Быт и культура. — М.: Наука, 1997. — 368 с. дробушевский А.и. Городища периода римских влияний на территории Республики Беларусь // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2015. — Конф. 4, ч. 1 — С. 163—177. дьяченко А.Г. О культуре населения днепро-донецкой лесостепи в I тыс. н. э. // Археология и история Юго-Востока Древней Руси. — Воронеж, 1993. — С. 21—24. егорейченко А.А. Хронология культуры штрихованной керамики // Насельніцтва Беларусі і сумежных тэрыторый у эпоху жалеза: тэзісы дакладаў канферэнцыі прысвечанай 80-годзю з дня нараджэння А.Р. Мітрафанава (10—12 снежня 1992 г.). — Мінск, 1992. — С. 47—50. егорейченко А.А. Центральная и Северная Беларусь в первой половине І тыс. н. э. // Славяне и их соседи (археология, нумизматика, этнология). — Минск, 1998. — С. 36—45. егарэйчанка А.А. Культура штрыхованай керамікі // Археалогія Беларусі. — Т. 2: Жалезны век і ранняе сярэднявечча. — Мінск: Беларусая Навука, 1999. — С. 113—173. егорейченко А.А. Культуры штрихованной керамики. — Минск: БГУ, 2006. — 207 с. елпашев с.В. Разрушенные погребения черняховской культуры // Stratum plus. Петербургский археологический вестник. — Кишинев; Санкт-Петербург, 1997. — С. 194—198. Зайцев ю.П., Мордвинцева В.и. Исследование могильника у с. Суворово в 2001 г. // МАИЭТ. — 2003. — Вып. Х. — С. 57—77. Засецкая и.П. Боспорские склепы гуннской эпохи как хронологический эталон для датировки памятников восточноевропейских степей // Проблемы хронологии памятников Евразии в эпоху раннего средневековья. — М., 1979. — С. 5—17 (МИА. — Вып. 158). Засецкая и.П. О двух классификациях стеклянных сосудов с декором из напаянных капель и нитей синего стекла // Нижневолж. археол. вестн. — 2000. — Вып. 3. — С. 209—238. Засецкая и.П. Стеклянная посуда некрополя Боспора второй половины IV — рубежа VI—VII вв. н. э. (из собрания Государственного Эрмитажа). — СПб, 2008. — 223 c. (БИ. — Вып. ХХ). Зиневич Г.П. Очерки палеоантропологии Украины. — К.: Наук. думка, 1967. — 239 с. Зиньковская и.В., Медведев А.П. Позднезарубинецкое поселение Ездочное-1 на р. Оскол // Днепро-Донское междуречье в эпоху раннего средневековья. — Воронеж, 2005. — С. 3—12. Зубарь В.М. Некрополь Херсонеса Таврического I—IV вв. н. э. — К.: Наук. думка, 1982. — 144 с. Зубарь В.М. По поводу этнической принадлежности так называемых вотивных плиток фракийского круга из Таврики. // Античный мир и археология. — Саратов, 2002. — Вып. 11. — С. 195—199. иванов е.Э. Херсонес Таврический. Историко-археологический очерк. — Симферополь, 1912. — 375 с. (Изв. Таврич. ученой архивной комиссии. — № 46). иванчик А.и., крапивина В.В. Римский военный диплом из Ольвии // Херсонесский сборник. — 2005. — № 14. — С. 197— 210. иванчик А.и., крапивина В.В. Римский военный диплом 157 года, выданный матросу Флавиева Мезийского флота // Древности Северного Причерноморья в античное время. — Керчь, 2007. — С. 66—83. Іванчик А.І., Погорілець О.Г., саввов р.В. Новий римський диплом з території України // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 45—54. Ільчишин В. Звіт про пам’яткоохоронні дослідження (розкопки) могильника Мильне 1а, поселення Мильне 1 та Мильне 5 1 література висоцької к-ри біля с. Мильне Зборівського р-ну Тернопільської обл. у 2011 р. / НА ІА НАН України. — 2011/[б. н.]. Іоў А.В., Вяргей В.с. Старажытнае паселішча на Ясельдзе. — Мінск: Беларуская навука, 2012. — 175 с. казанский М. Могилы сармато-аланских вождей IV в. в Понтийских степях // МАИЭТ. — 1995. — Вып. IV — С. 238—256. калашник ю.П. Обломок римского воинского диплома из Херсонеса // Тр. ГЭ. — 1984. — № 24. — С. 165—168. каменецкий и.с., кропоткин В.В. Погребение гуннского времени близ Танаиса // СА. — 1962. — № 3. — С. 235—240. каспарова к.В. Соотношение вельбарской и зарубинецкой культур в припятском Полесье // KW. — Lublin, 1989. — T. 2. — С. 263—282. касюк А.Ф. Археалагічныя даследаванні ў Слуцкім раене Мінскай вобласці ў 2013 г. // МАБ. — 2015. — Вып. 26. — С. 306—312. козак д.Н. Етнокультурні процеси на теренах Українського Подністров’я в першій половині І тис. н. е. // АДЛУ. — 2006. — Вип. 9. — С. 211—234. козак д.Н. Венеди. — К.: ІА НАН України, 2008. — 470 с. козак д.H., козак О.д. Поховання вельбарської культури з Хрінницького водосховища. Спроба біоархеологічного аналізу // Археологія. — 2004. — № 1. — С. 75—86. козак О.д. Захворювання жителів Переяслава ХІ—ХІІ ст. та можливості біо-соціальних реконструкцій // Наук. зап. з української історії. — Переяслав-Хмельницький, 2008. — Вип. 20. — С. 104—116. козак О.д. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. — К.: Академперіодика, 2010. — 391 с. козак О.д. Проблеми та перспективи давньоруської та середньовічної біоархеології // Проблеми давньоруської та середньовічної археології. — К., 2010а. — С. 465—476 (АДІУ. — Вип. 1). козак О.д. До питання про професійні остеологічні комплекси епохи бронзи. Методичні основи визначення комплексу візничого // АДЛУ. — 2014. — Вип. 18. — С. 11—33. козленко А.В. Новый фрагмент римского военного диплома с территории Украины // Матэрыялы міжнар. навук. канф. «Лістападаўскія сустрэчы — Х» (14—15 кастрычніка 2013). — Мінск, БГУ. — Электрон. публикация. Адрес: htp://www.hist.bsu.by/ images/stories/iles/nauka/konf/L-2013/Kozlenko.pdf. Дата доступу 25.03.2014. кондукторова т.с. Материалы по палеоантропологии Украины // Тр. ИЭ. — 1956. — № 33. — С. 57—91. кондукторова т.с. Материалы по палеоантропологии Украины // СА. — 1957. — № 1. — С. 55—59. кондукторова т.с. Палеоантропологический материал из могильника полей погребальных урн Херсонской области // СА. — 1958. — № 2. — С. 69—79. кондукторова т.с. Антропология древнего населения Украины (І тыс. до н. э. — середины І тыс. н. э.). — М.: МГУ, 1972. — 156 с. кондукторова т.с. Антропологические материалы черняховской культуры Украины // МЧК. — М., 1979. — С. 163—204. кондукторова т.с. Физический тип людей Нижнего Поднепровья на рубеже нашей эры (по материалам могильника Николаевка-Козацкое). — М.: Наука, 1979a. — 128 с. кравченко Н.М. Косановский могильник (по материалам раскопок В.П. Петрова и Н.М. Кравченко в 1961—1964 гг.) // История и археология Юго-Западных областей СССР начала нашей эры. — М., 1967. — С. 77—135 (МИА. — № 139). кравченко Н.М. К вопросу о происхождении некоторых типов обряда трупосожжения на черняховских могильниках // КСИА. — 1970. — Вып. 121. — С. 44—51. кравченко Н.М. О методике социологического анализа погребального обряда племен черняховской культуры // Исследование социально-исторических проблем в археологии. — К., 1987. — С. 209—227. кравченко Н.М., Петраускас О.В., Шишкин р.Г., Петраускас А.В. Памятники археологии позднеримского времени Правобережной Киевщины — К.: КНТ, 2007. — 456 с. кропоткин В.В. Клады римских монет на территории СССР. — М.: АН СССР, 1961. — 119 с. (САИ. — Вып. Г4—4). кропоткин В.В. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1962 г. / НА ІА НАН України. — 1962/62. 1 кропоткин В.В. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1967 г. / НА ІА НАН України. — 1967/54. кропоткин В.В. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н. э. — V в. н. э.). — М.: Наука, 1970. — 289 с. (САИ. — Вып. Д1—27). кропоткин В.В. Отчет об археологических раскопках могильника черняховской культуры у с. Думанов Каменец-Подольского р-на Хмельницкой обл. в 1978 году / НА IА НАН України. — 1978/121. кропоткин В.В. Отчет об археологических раскопках могильника черняховской культуры у с. Думанов Каменец-Подольского района Хмельницкой области в 1981 году / НА ІА НАН України. — 1981/124. круц с.и. Сарматы Таврии по антропологическим данным // Симоненко А.В. Сарматы Таврии. — К., 1993. — С. 131—140. кулатова І.М., супруненко О.б., терпиловський р.В. Пізньоскіфські та пізньозарубинецькі старожитності Полтавщини. — Київ; Полтава: Археологія, 2005. — 99 с. кухаренко ю.В. Памятники железного века на территории Полесья. — М., 1961. — 126 с. (САИ — Вып. Д1—29). кухаренко ю.В. Могильник Брест-Тришин. — М.: Наука, 1980. — 128 с. куштан д.П., Петраускас О.В. Могильник черняхівської культури Черкаси-Центр (за матеріалами розкопок 2000—2003 рр.) // Черняхівська культура: матеріали досліджень. — Київ; Луцьк, 2011. — С. 178—230 (Oium. — № 1). левада М.е. Металлические гребни позднего римского времени в Юго-Восточной Европе // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 112—125 (Бібліотека Vita Aniqua). левада М.є. Могильник Черепашинці: спроба архівної реконструкції досліджень археологічної пам’ятки // Пам’ятки України. — 2003. — № 4. — С. 12—19. левинский А.Н. Лазо — могильник финальной фазы черняховской культуры в Молдове. // Время «Че»: к 100-летию открытия черняховской культуры. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса, 1999. — С. 121—166 (Stratum plus. — № 4). лихтер ю.А. Стеклянные изделия из могильника Оселивка // МЧК. — М., 1988. — С. 101—110. любичев М.В. Ранеславянское селище на Северском Донце // ВХГУ. — 1993. — № 374: История. — Вып. 27. — С. 30—35. любичев М.В. Изучение позднезарубинецких памятников на Северском Донце // V Міжнар. конф. студентів та молодих вчених. — К., 1997. — С. 168—170. любичев М.В. Отчет об археологических исследованиях на территории Харьковской и Полтавской областей в 1998 г. / НА ІА НАН України. — 1999/93. любичев М.В. Киево-черняховские контакты ступеней С1b—C2 на территории днепро-донецкой лесостепи в свете выделения «горизонта Боромля» // Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. — Калининград, 2008. — С. 44—67 (Germania-Sarmaia). любичев М.В. О хронологии позднезарубинецких — раннекиевских памятников в области днепро-донецкого водораздела // ВХНУ. — 2011. — № 965: Історія. — Вип. 43. — С. 19—30. любичев М.В. Погребения с позднескифскими / сарматскими признакамина могильниках черняховской культуры в днепродонецкой лесостепи // Черняхівська культура: матеріали досліджень. — Київ; Луцьк, 2011a. — С. 33—52 (Oium. — № 1). любичев М.В. Этнокультурная история днепро-донецкой лесостепи I—V вв. н. э.: Дисс. … док. ист. наук. — К., 2013. — 839 с. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2005 году / НА ІА НАН України. — 2005/156. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2006 году / НА ІА НАН України. — 2006/70. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2007 году / НА ІА НАН України. — 2007/137. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского OIUM * 2016 * 5 література национального университета имени В.Н. Каразина в 2008 году / НА ІА НАН України. — 2008/92. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2009 году / НА ІА НАН України. — 2009/147. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2010 году / НА ІА НАН України. — 2010/51. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2011 году / НА ІА НАН України. — 2011/[б. н.]. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г. Отчет о работе Германо-Славянской археолологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2012 г. / НА ІА НАН України. — 2012/100. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г., Шультце Э. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2013 году / НА ІА НАН України. — 2013/[б. н.]. любичев М.В., Мызгин к.В., Варачева к.Г., Шультце Э. Отчет о работе Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2014 году / НА ІА НАН України. — 2014/[б. н.]. Магомедов б.В. До вивчення черняхівського гончарного посуду // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 80—87. Магомедов б.В. Каборга IV (раскопки 1973—1974 гг.) // МЧК. — М., 1979. — С. 24—62. Магомедов б.В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. — К.: Наук. думка, 1987. — 111 с. Магомедов б.В. Велика Снітинка 2 — поселення гребінників III—IV ст. н. е. // Стародавнє виробництво на території України. — К., 1992. — С. 94—116. Магомедов б.В. К истории финального этапа черняховской культуры // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 39—47 (Бібліотека Vita Aniqua). Магомедов б.В. Черняховский могильник Курники на Южном Буге // Время «Че»: к 100-летию открытия черняховской культуры. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса, 1999a. — С. 102— 120 (Stratum plus. — № 4). Магомедов б. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001. — 290 с. Магомедов б.В. Потойбічний бенкет у поховальному обряді черняхівської культури // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. — К., 2003. — С. 83—88. Магомедов б.В. Гончарный горн черняховской культуры под Ржищевом // Europa Barbarica. Ćwierć wieku archeologii w Masłomęczu. — Lublin, 2005. — С. 295—304. Магомедов б.В. Знахідки предметів римського імпорту з металу на черняхівських пам’ятках України // Археологія Правобережної України. — К., 2010. — С. 174—182 (АДІУ. — Вип. 2). Магомедов б.В. Керамические пряслица черняховской культуры. — К.: Майдан, 2015. — 170 с. Магомедов б.В. Черняхівські кільцеподібні підвіски «з качками». — друкується. Магомедов б.В., левада М.е., лобай б.и. Отчет о раскопках могильника черняховской культуры в с. Петрикивцы в 1992 г. / НА ІА НАН України. — 1992/35. Магомедов б.В., левада М.е., Абашина Н.с. Отчет о раскопках могильника черняховской культуры Петриковцы-I в 1993 г. / НА ІА НАН України. — 1993/20. Магомедов б.В., левада М.е. Розкопки черняхівського могильника в с. Петриківці // АДУ 1992. — К., 1993. — С. 92—93. Магомедов б.В., левада М.е. Черняхівський могильник Петриківці // АДУ 1993 р. — К., 1997. — С. 80—81. Магомедов б.В., диденко с.В. Могильник черняховской культуры у с. Легедзино. Работы 2008—2009 гг. // Круц В.А., КорвинПиотровский А.Г., Менотти Ф. и др. Трипольское поселениегигант Тальянки. Исследования 2009 г. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 56—93. Магомедов б.В., диденко с.В., кожемяченко В.б. Могильник черняховской культуры у с. Легедзино. Работы 2010 г. // Круц В.А., OIUM * 2016 * 5 Корвин-Пиотровский А.Г., Менотти Ф. и др. Трипольское поселение-гигант Тальянки. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 32— 82. Магомедов б.В., диденко с.В. Исследования могильника черняховской культуры у с. Легедзино в 2008—2011 гг. // В поисках Ойюма: Пути народов. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2013. — С. 235—243 (Stratum plus. — № 4). Маккалох д. Религия древних кельтов. — М.: Центрполиграф, 2004. — 334 с. Мастыкова А.В. Женский костюм Центрального и Западного Предкавказья в конце IV — середине VI в. н. э. — М.: ИА РАН, 2009. — 500 с. Мастыкова А.В. Женский костюм черняховской культуры с двупластинчатыми фибулами // Петербургский апокриф. Послание от Марка. — Кишинев; Санкт-Петербург; Одесса, 2011. — С. 341—366 (Библиотека Stratum). Махно е.В., Магомедов б.В. Могильник черняховской культуры у с. Стецовка // АО 1972. — 1973. — С. 309—310. Маярчак с.П. Доповнення археологічної карти Хмельниччини (за розвідками 2006—2010 рр. // Матеріали третьої наук.краєзнав. конф. «Місто Хмельницький в контексті історії України». — Хмельницький, 2011. — C. 32—33. Медведев А.М. Некоторые проблемы хронологии древностей желеного века (по материалам культуры штрихованной керамики) // ГАЗ. — 2001. — № 19. — С. 187—201. Медведев А.М. Население Центральной и Восточной Беларуси в эпоху Великого переселения народов // Восточная Европа в древности и средневековье. — Минск, 2004. — С. 37—44. Медведев А.М. Верхнее Понеманье в раннем железном веке и раннем средневековье. — Минск: Беларуская Навука, 2011. — 350 с. Медведев А.М. К вопросу о финале культуры штрихованной керамики // ГАЗ. — 2011a. — № 26. — С. 68—75. Медведев А.П. О культурной принадлежности лепной керамики из погребений сарматского времени донской лесостепи // Античная археология и памятники железного века на территории СССР. — 1993. — С. 56—59 (КСИА. — № 207). Милашевський О.с. Ліпна кераміка вельбарських типів в черняхівській культурі // Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. — К., 2014. — C. 96—132 (Oium. — № 4). Милашевский А.с. Сосуды типа І А по классификации Р. Волонгевича в черняховской культуре // Римские орлы и сарматские драконы. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2014a. — С. 189—212 (Stratum plus. — № 4). Митрофанова В.І. Пам’ятки зарубинецького часу на Дінці // Археологія. — 1965. — Т. 18. — С. 190—195. Митрофанов А.Г. Железный век средней Белоруссии. — Минск: Наука и техника, 1978. — 158 с. Могильников В.А. Погребальный обряд культур III в. до н. э. — III в. н. э. в западной части Балтийского региона // Погребальный обряд племен Северной и Средней Европы в I тыc. до н. э. — I тыc. н. э. — М.: Наука, 1974. — С. 133—225. Мызгин к.В. «Обол Харона» в погребальной традиции населения черняховской культуры: а был ли? // ПриPONTийский меняла: деньги местного рынка. Тезисы докладов и сообщений III Международного Нумизматического Симпозиума (29.08.— 2.09.2014, Севастополь). — Севастополь, 2014. — С. 29—31. Мызгин к.В. О времени появления ушек на золотых римских монетах в Барбарикуме // Артефакты власти. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2015. — С. 131—140 (Stratum plus. — № 6). Надвірняк О.О. Нові знахідки римських військових дипломів (diplomata militaria) з межиріччя Середнього Дністра і Південного Бугу // Археологічні студії «Межибіж». — 2015. — Вип. 4. — С. 276—283. Надвирняк А.В., Погорелец О.Г., Надвирняк А.А. К проблеме начала поступления римской имперской серебряной монеты в междуречье Среднего Поднестровья и Среднего Приднепровья // Семнадцатая Всерос. нумизмат. конф.: Тез. докл. — М., 2013. — С. 30—31. Надвірняк О.В., Погорілець О.Г., Надвірняк О.О. Місце нумізматичних матеріалів в концепції римської військової присутності в межиріччі Середнього Дністра і Південного Бугу // Археологічні студії «Межибіж». — 2013. — Вип. 2. — С. 213—219. 15 література Надвірняк О.В., Погорілець О.Г., Надвірняк О.О. Про деякі особливості обігу римської монети і проблематику виникнення та формування черняхівської культури в межиріччі Середнього Подністер’я і Південного Побужжя // Наук. зап. з української історії. — 2013a. — Вип. 33. — С. 11—16. Надвірняк О. Погорілець О. Нові знахідки бронзового посуду провінційно-римського виробництва на Південному Побужжі // Археологічні студії «Межибіж». — 2013. — Вип. 2. — С. 211—213. Надвирняк А.В., Погорелец О.Г., Надвирняк А.А. К вопросу о римском военном присутствии и некоторых аспектах возникновения и формирования черняховской культуры в междуречье Среднего Поднестровья и Южного Побужья // Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. — К., 2014. — C. 136—150 (Oium. — № 4). Надвірняк О. Погорілець О. Нові знахідки бронзового посуду типу Hemmoor на Поділлі // Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. — К., 2014. — C. 151—155 (Oium. — № 4). Назарова т.А., Потехина и.д. Антропологические материалы из могильников юго-западного Крыма. — К., 1990. — С. 1—31. Некрасова Г.М. Охоронні розкопки черняхівського могильника поблизу м. Суми // Археологія. — 1985. — Вип. 50. — С. 75— 80. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 87—200 (Бібліотека Vita Aniqua). Никитина Г.Ф. Погребальный обряд культур полей погребений Средней Европы в І тысячелетии до н. э. — первой половине І тысячелетия н. э. // Погребальный обряд племен Северной и Средней Европы в І тысячелетии до н. э. — І тысячелетии н. э. — М., 1974. — С. 5—132. Никитина Г.Ф. Систематика погребального обряда племен черняховской культуры. — М.: Наука, 1985. — 209 с. Никитина Г.Ф. Могильник у с. Оселивка Кельменецкого района Черновицкой обл. // МЧК. — М., 1988. — С.5—97. Никитина Г.Ф. Анализ археологических источников могильника черняховской культуры у села Оселивка. — М.: Наука, 1995. — 226 с. Никитина Г.Ф. Могильники черняховской культуры в Северной Буковине и Бессарабии. — М.: Наука, 1996. — 181 с. Никитина Г.Ф. База данных погребального обряда черняховской культуры. — М.: ИА РАН, 2012. — 399 с. Никулице и.т., рикман Э.А. Могильник Ханска-Лутерия II первых столетий н. э. (к вопросу о предчерняховских памятниках) // Железный век Восточной Европы. — 1973. — С. 116— 123 (КСИА. — Вып. 133). Обломский А.М. Позднезарубинецкое поселение Терновка 2 // МИАДЛ. — Курск, 1990. — С. 5—42. Обломский А.М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в I—V вв. н. э. — Москва; Сумы, 1991. — 287 с. Обломский А.М. Березовка 2 (позднезарубинецкое поселение на Сумщине) // ПАВ. — 1992. — 2. — С. 83—99. Обломский А.М. О времени появления черняховского населения на территории Днепровского Левобережья // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 26—38 (Бібліотека Vita Aniqua). Обломський А.М. Типи поховань на черняхівському могильнику Компанійці (етнокультурна інтерпретація) // Археологія. — 1999a. — № 4. — С. 76—88. Обломский А.М. Днепровское лесостепное Левобережье в позднеримское и гуннское время. — М.: Наука, 2003. — 255 с. Обломский А.М. О времени и характере распространения черняховской культуры на территории Днепровского Левобережья (наши разногласия) // Ostrogothica. — Харьков, 2009. — С. 264—287. Обломский А.М., смирнов А.с., сорокин А.Н. Материалы I тыс. н. э. на поселении Шоссейное (Белгородская область) // СА. — 1987. — № 4. — С. 174—186. Обломский А.М., терпиловский р.В. Среднее Поднепровье и Днепровское Левобережье в первые века нашей эры. — М.: ИА АН СССР, 1991. — 176 с. Обломский А.М., терпиловский р.В. О связях населения Центральной Европы и востока Днепровского Левобережья в ла- 16 тенское и раннеримское время // Kultura przeworska. — Lublin, 1994. — С. 159—181. Обломский А.М., терпиловский р.В. Поселение Попово-Лежачи 4 и его место среди памятников киевской культуры // Acta Universitais Lodziensis. Folia archaeologica. — Lodz, 1998. — 22. — С. 53—89. Обломский А.М., терпиловский р.В. Позднезарубинецкие материалы поселения Рябовка 3 // Верхнее Поднепровье и Подвинье в III—V веках н. э. — М., 2002. — С. 86—98 (РСМ. — Вып. 4). Обломский А.М., терпиловский р.В. Предметы убора с выемчатыми эмалями на территории лесостепной зоны Восточной Европы // Памятники киевской культуры в лесостепной зоне России (III — начало V в. н. э.). — М., 2007. — С. 113—141 (РСМ. — Вып. 10). Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя // Археологія Правобережної України. — К., 2010. — С. 152—159 (АДІУ. — Вип. 2). Памятники киевской культуры в лесостепной зоне России (III — начало V в. н. э.). — М.: ИА РАН, 2007. — 320 с. (РСМ — Вып. 10). Пауэлл т. Кельты. — М.: Центрполиграф, 2003. — 240 с. Петраускас О.В. Могильник черняховской культуры в г. Каневе — ул. Пушкина // Studia Gothika. — Lublin, 1998. — II. — С. 189—220. Петраускас О.В. Типи археологічних комплексів трупоспалень черняхівської культури (територія поширення, етнокультурні особливості та хронологія) // Археологія. — К. — 2002. — №3. — С. 40—65. Петраускас О.В. Про один із можливих різновидів трупоспалення на могильниках черняхівської культури // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. — К., 2003. — С. 114—121. Петраускас О.В. Поховання багатої дівчинки на могильнику черняхівської культури Велика Бугаївка // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004. — С. 165—184. Петраускас О.В. Хронология некоторых типов гончарных кувшинов черняховской культуры лесостепной Украины // Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. — Калининград, 2008. — С. 88— 103 (Germania-Sarmaia). Петраускас О.В. Час появи та деякі особливості розвитку трупопокладень із західною орієнтацією в черняхівській культурі (за даними могильників України) // Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. — Харьков, 2009. — С. 186—215 (Ostrogothica). Петраускас О.В. Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) // Археологія Правобережної України. — К., 2010. — С. 191—207 (АДІУ. — Вип. 2). Петраускас О.В. Деякі підсумки досліджень комплексу пам’яток пізньоримського часу біля c. Комарів // Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. — К., 2014. — C. 165—183 (Oium. — № 4). Петраускас О.В. Разрушенные погребения на могильниках черняховской культуры Поднепровья — анализ археологической структуры // Від венедів до Русі. — К., 2014a. — С. 125—152. Петраускас О.В., циндровская л.А. Находки черняховской культуры вблизи Жовнино (коллекция фондов Института археологии, г. Киев). — К.: ІА НАН України, 2002. — 48 с. Петраускас О.В., Шишкин р.Г., бабенко р.В. Отчет о раскопках могильника черняховской культуры Червоне-2 Ставищанского р-на, Киевской обл. в 2006 г. / НА ІА НАН України. — 2006/43. Петраускас А., Петраускас О. Про деякі особливості технології та хронології гончарних горщиків черняхівських пам’яток Постугняння // Археологічні студії. — Київ; Чернівці, 2008. — Вип. 3. — С. 53—97. Петраускас О.В., коваль О.А., Авраменко М.О. та ін. Звіт про дослідження виробничої факторії та могильника пізньоримського часу біля с. Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) у 2012 р. / НА ІА НАН України. — 2012/[б. н.]. Петраускас О.В., Шишкин р.Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник) — К. Аграр Медіа Груп, 2013. — 411 с. (Oium. — № 2). OIUM * 2016 * 5 література Петраускас О.В., Авраменко М.О., коваль О.А. та ін. Звіт про дослідження виробничої факторії пізньоримського часу біля с. Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) у 2014 р. / НА ІА НАН України. — 2014/[б. н.]. Петраускас О.В., коваль О.А., Погорілець О.Г., Надвірняк О.В. Звіт про археологічні розвідки в Ярмолинецькому районі (Хмельницька обл.) у 2014 р. / НА ІА НАН України. — 2014/[б. н.]. Петренко е.Н. Новые могильники черняховской культуры в бассейне Северского Донца // Археология славянского ЮгоВостока. — Воронеж, 1991. — С. 10—26. Петров В.П. Черняховский могильник // Древности эпохи сложения восточного славянства. — М., 1964. — С. 53—117 (МИА. — № 116). Петров В.П. Масловский могильник на р. Товмач (по материалам раскопок П.И. Смоличева и С.С. Гамченко в 1926, 1928 и 1929 гг.) // Древности эпохи сложения восточного славянства. — М., 1964a. — С. 118—167 (МИА. — № 116). Пламеницька О. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (пізньоантичний — ранньомодерний час). — Кам’янецьПодільський; Київ: Абетка, 2012. — 672 с. Погорілець О.Г., саввов р.В. Давньоримський військовий диплом з Поділля // Нумізматика і фалеристика. — 2007. — № 2. — С. 32—35. Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина I — II вв.) — М: ИА РАН, 2010. — 332 с. (РСМ. — Вып. 12). Покас П.М. Новые антропологические материалы к проблеме дифференциации черняховской культуры // Народы России: от прошлого к современности. Антропология. — М., 2000. — Ч. 2. — С. 260—273. Приходнюк ю.О. Слов’янське поселення на Канівщині // V Міжнар. археол. конф. студентів та молодих вчених. — К., 1997. — С. 184—185. Приходнюк О.М., Вакуленко л.В. Раскопки поселения Толока // АО 1985. — М., 1987. — С. 396. радюш О.А. Исследование памятников рубежа поздней античности и раннего средневековья (III—V вв. н. э.) в верховьях р. Суджа // Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре. — Курск, 2015. — С. 18—38. радюш О.А., Щеглова О.А. Волниковский «клад» и Курское Посеймье в эпоху Великого переселения народов. — Курск, 2012. — 48 с. ранович А. Эдикт Каракаллы о даровании римского гражданства населению империи // ВДИ. — 1946. — № 2. — С. 66—81. рафалович и.А. Данчены. Могильник черняховской культуры III—IV вв. н. э. — Кишинев: Штиница, 1986. — 219 с. рейда р.Н., Гейко А.В. Кувшины «левобережного» типа // Материалы межрегион. науч. конф. «Археология восточноевропейской лесостепи: поиски, находки, проблемы», посвящ. 125-летию первых археол. раскопок под эгидой ИАК в Липецком крае (б. Задонском уезде Воронежской губернии) (20—22 декабря 2013 г., г. Липецк). — Липецк, 2014. — С. 379—385 (Верхнедонс. археол. сб. — Вып. 6). рейда р.М., Гейко А.В., сапегін с.В. Жіноче поховання 60 з Шишацького могильника черняхівської культури // Від венедів до Русі. — К., 2014. — С. 193—204. рейда р.М., Гейко А.В., сапегін с.В. Поховання з «платою Харону» з Шишацького могильника черняхівської культури // Археологія. — 2014a. — № 1. — С. 97—103. рикман Э.А. Черняховское селище у с. Балабанешты // Древности эпохи сложения восточного славянства. — М., 1964. — С. 253—256 (МИА. — № 116). рикман Э.А. Памятник эпохи великого переселения народов. По раскопкам поселения и могильника черняховской культуры у села Будешты. — Кишинев: Картя молдовеняскэ, 1967. — 136 с. рикман Э.А. Поселение первых столетий нашей эры Собарь в Молдавии // СА. — 1970. — № 2. — С. 180—197. рикман Э.А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. — М.: Наука, 1975. — 336 с. рикман Э.А. Памятники сарматов и племен черняховской культуры. — Кишинев: Штиница, 1975а. — 172 с. (Археологическая карта Молдавской ССР. — Т. 5). OIUM * 2016 * 5 романова Г.А. Вилы Яругские — могильник IV в. н. э. // МЧК. — М., 1988. — С. 133—142. росохацкий А.А. Стеклянные кубки из памятников черняховской культуры степной зоны междуречья Днестра и Дуная // Новые исследования по археологии Северного Причерноморья. — К., 1987. — С. 143—150. росохацкий А.А. Отчет о работе Шаболатской археологической экспедиции в 1989 году / НА ІА НАН України. — 1989/262. росохацкий А.А. Отчет о полевых исследованиях могильника Беленькое. Раскопки 1990 г. / НА ІА НАН України. — 1990/271. рудич т.О. Антропологічні матеріали з черняхівського могильника Черкаси-Центр // Археологічні дослідження на Черкащині. — 1995. — Вип. 1. — С. 87—97. рудич т.А. вопросу об ориентации погребенных на могильниках черняховской культуры (по материалам антропологии) // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 126—134 (Бібліотека Vita Aniqua). рудич т.О. Антропологічний склад населення черняхівського могильника Чернелів-Руський. // АВУ 2002—2003 рр. — К., 2004. — С. 388—397. рудич т.О. Антропологічний склад населення черняхівської культури Західної України // Археологія. — 2004а. — № 3. — С. 37—48. рудич т.А. Сарматы в составе черняховской культуры Украины (по материалам антропологии) // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 61—67 (Бібліотека Vita Aniqua). рудич т.А. Центральноевропейское влияние в погребальном обряде Черняховской культуры // Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. — Харьков, 2009. — С. 216—221 (Ostrogothiсa). рудич т.О. Антропологические материалы (Приложение 3) // Петраускас О.В., Шишкин Р.Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник). — К., 2013. — С. 373—382 (Oum. — № 2). рудич т.О. Антропологічний матеріал з могильника черняхівської культури Лісові Гринівці // Археологія. — 2014. — № 3. — С. 79—92. рудич т.О. Населення Середнього Подніпров’я І—ІІ тис. за матеріалами антропології. — К.: ІА НАН України, 2014а. — 298 с. румянцева О.с. Толстостенные стеклянные сосуды с шлифованным декором и хронология поселения Комаров // Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. — М., 2014. — С. 401—435 (РСМ. — Вып. 15). русанова и.П. Истоки славянского язычества. Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы — Черновцы: Прут, 2002. — 176 с. русяєва А.с. Відображення поховального ритуалу в епіграфічних пам’ятках Ольвії в контексті давньогрецької літературної традиції // Археологія. — 2013. — № 1. — С. 50—60. рутковская л.М. Археологические памятники IV—V вв. в районе Кременчугского моря (Украина) // SA. — 1979. — Т. XXVII, 2. — С. 317—364. рыбаков б.А. Ремесло Древней Руси. — М.: Наука, 1948. — 803 с. сегеда с.П., дяченко В.д. Антропологический материал из черняховского могильника у С. Холмское // Гудкова А.В., Фокеев М.М. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная 1—4 вв. н. э. — К.: Наук. думка, 1984. — С. 94—105. семянчук Г. Гісторыя скарбу з вёски Пилипки // Бельскі гостінэць. — 2001. — 1. — С. 8—12. сецинский E.Н. Археологическая карта Подольской губернии // Тр. XI АС в Киеве 1899 г. — K., 1901. — Т. II. — С. 197—354. симонович е.О. Млинове спорудження перших століть н. е. на Південному Бузі // Археологія. — 1952. — Т. 6. — С. 97—108. сымонович Э.А. Памятники черняховской культуры Степного Поднепровья // СА. — 1955. — № XXIV. — С. 282—316. сымонович Э.А. Отчет о работах Средне-Днепровской экспедиции в 1959 г. / НА ІА НАН України. — 1959/7а. сымонович Э.А. Отчет о работах Средне-Днестровской экспедиции Института археологии АН СССР за 1960 г. / НА ІА НАН України. — 1960/26а. сымонович Э.А. Памятники черняховcкой культуры в c. Кринички (по материалам C.C. Гамченко и раcкопкам 1957— 1 література 1958 гг.) // Черняховская культура. — М., 1960. — C. 239—252 (МИА. — № 82). сымонович Э.А. Раскопки могильника у овчарни совхоза Приднепровского на Нижнем Днепре // Черняховская культура. — М., 1960a. — C. 192—238 (МИА. — № 82). сымонович Э.А. Отчет о работах Средне-Днепровской экспедиции Института археологии АН СССР за 1962 г. / НА ІА НАН України. — 1962/33. сымонович Э.А. Магия и обряд погребений в черняховскую эпоху // СА. — 1963. — № 1. — С. 49—61. сымонович Э.А. Стеклянные кубки из Журавки // Племена лесной и лесостепной полосы Евразии в I тыс. до н. э. — I тыс. н. э. — М., 1964. — С. 8—12 (МИА. — Вып. 102). сымонович Э.А. Коблевский и Ранжевский могильник около г. Одессы // МЧК. — 1979. — С. 63—111. сымонович Э.А. Ромашковский могильник — первый черняховский памятник Поднепровья // СА — 1979а. — № 3. — С. 156—170. симонович е.О. Черняхівська кераміка Подніпров’я // Археологія. — 1983. — Вип. 43. — С. 26—43. сымонович Э.А., кравченко Н.М. Погребальные обряды племен черняховской культуры. — М.: Наука, 1983. — 152 с. (САИ. — Вып. Д1—22). сикорский М.и., Махно е.В., бузян Г.Н. Отчет о работе Переяслав-Хмельницкой археологической экспедиции в 1983 году / НА ІА НАН України. — 1983/157. сіцінський є. Стародавні племена й народи на Поділлі за історичних часів перед заснуванням Київської держави // Пам’ятки України. — 2000. — № 3—4. — С. 46—57. скорый с., Зимовец р. Скифские древности Крыма. Материалы одной коллекции. — К., 2014. — 180 с. слободян т. Антропологічний аналіз перепалених кісток із поховання, виявленого на об’єкті «Баламутівка-Брід» // Археологічні студії «Межибіж». — 2015. — Вип. 4. — С. 83—86. смиленко А.т. Городище Башмачка III—IV в. н. э. — К.: Наук. думка, 1992. — 130 с. смиленко А.т., брайчевский М.ю. Черняховские поселения в с. Леськи близ города Черкассы // История и археология ЮгоЗападных областей СССР начала нашей эры. — М., 1967. — С. 35—61 (МИА. — № 139). смішко М.ю. Доба полів поховань в західних областях УРСР // Археологія. — 1948. — Т. 2. — С. 98—129. смішко М.ю. Дослідження пам’яток культури полів поховань в західних областях УРСР в 1947 р. // АП УРСР. — 1952. — Т. 3. — С. 337—379. смішко М.ю. Поселення ІІІ—IV ст. н. е. із слідами скляного виробництва біля с. Комарів, Чернівецької області // МДАПВ. — 1964. — Вип. 5. — С. 67—80. соколова к.Ф. Антропологічні матеріали могильників Інкерманської долини // АП УРСР. — Т. 13. — 1963. — С. 124—159. сокольский Н.и. Деревообрабатывающее ремесло в античных государствах Северного Причерноморья. — М.: Наука, 1971. — 189 с. (МИА. — № 178). сорокина Н.П. О стеклянных сосудах с каплями синего стекла из Причерноморья // СА. — 1971. — № 4. — С. 85—101. сорокина Н.П. Стеклянные сосуды из могильника Харакс // Кавказ и Восточная Европа в древности. — М., 1973. — С. 183—189. сорокина Н.П. Стеклянные сосуды IV—V вв. и хронология Цебельдинских могильников // Проблемы хронологии памятников Евразии в эпоху раннего средневековья. — М., 1979. — С. 57—67 (КСИА. — Вып. 158). стоянова А.А. Металеві підвіски у формі сокирок із Криму // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 47—54. стржелецкий с.Ф., Высотская т.Н., рыжова л.А., жесткова Г.и. Население округи Херсонеса в первой половине І тыс. н. э. (по материалам некрополя «Совхоз № 10») // «Между певкинами и феннами». — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2003—2004. — С. 27—227 (Stratum plus. — № 4). стриннгольм А. Походы викингов. — М.: Аст, 2003. — 736 с. строцень б.с. Могильник черняхівської культури в Романовому Селі на Тернопільщині // Тернопільський краєзнавчий музей: Наукові записки. — Тернопіль, 1993. — С. 38—51. строцень б.с. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль: Астон, 2008. — 272 с. 1 строцень б.с., демидко с.ю. Рятувальні розкопки черняхівського могильника в с. Лісові Гринівці на Хмельниччині // АДУ 2010 р. — К., 2011. — С. 319. строцень б.с., демидко с.ю., строцень М.б. Завершення дослідження черняхівського могильника у Лісових Гринівцях на Хмельниччині // АДУ 2011 р. — К., 2012. — С. 460. супруненко О.б., Гопкало О.В. Дівочий костюм фінального етапу черняхівської культури (за матеріалами поховання в Лавриківці) // Від венедів до Русі. — К., 2014. — С. 205—224. телегин д.Я. Находки раннеславянского времени на Северском Донце // КСИИМК. — 1957. — № 68. — С. 129—132. телегін д.Я., беляєва с.О. Пам’ятки ранньослов’янського часу на Орелі // Археологія. — 1975. — № 18. — С. 95—107. терпиловский р.В. Ранние славяне Подесенья в III—V вв. — К.: Наук. думка, 1984. — 125 с. терпиловский р.В. Новые исследования памятников первой половины I тыс. н. э. на Сумщине // Питання археології Сумщини. — Суми, 1990. — С. 60—64. терпиловский р.В. Славяне Поднепровья в первой половине I тыс. н. э. — Lublin, 2004. — 232 с. терпиловский р.В., Абашина Н.с. Памятники киевской культуры. — К.: Наук. думка, 1992. — 224 с. тиліщак В.с. Вторинні поховання в черняхівській культурі (за матеріалами могильника Чернелів-Руський) // Від венедів до Русі. — К., 2014. — С. 153—162. тилищак В. Про походження «князя» із поховання 265 Чернелево-Руського могильника черняхівської культури // АДЛУ. — 2014a. — Вип. 18. — С. 45—55. тиханова М.А. О локальных вариантах черняховской культуры // СА. — 1957. — № 4. — C. 168—194. тиханова М.А. К вопросу об обмене и торговле в эпоху черняховской культуры // Торговля и обмен в древности. — М., 1973. — С. 66—73 (КСИА. — Вып. 138). тихомиров Н.А., терпиловский р.В. Поселения Гочево 1 и 2 на р. Псел // МИАДЛ. — Курск, 1990. — С. 43—77. трейстер т.ю. Посуда и предметы утвари из серебра и бронзы // Тайна золотой маски. Каталог выставки (Гос. Эрмитаж). — СПб, 2009. — С. 43—62. тур с.с. Зубные маркеры палеодиеты в краниологической серии населения афанасьевской культуры Алтая // Афанасьевский сборник. — Барнаул, 2010. — С. 251—258. Федоров Г.б. Малаештский могильник // Черняховская культура. — М., 1960. — С. 253—301 (МИА. — № 82). Федоров Г.б. Население Прутско-Днестровского междуречья в І тысячелетии н. э. — М.: Наука, 1960a. — 380 с. (МИА. — № 89). Федоров Г.б., рошаль М.Г. Раскопки черняховского могильника у С. Балцата // Археологические исследования в Молдавии (1974—1976 гг.). — Кишинев, 1981. — С. 89—106. хавлюк П.I. Заячiвський могильник на Вiнничинi // Археологiя. — 1974. — № 14. — С. 62—72. хавлюк П.І. Науковий звіт про дослідження археологічних памяток на території Південного Побужжя експедицією Вінницького педінституту в 1975 р. / НА ІА НАН України. — 1975/35. хайрединова Э. Костюм варваров V века по материалам могильника у села Лучистое в Крыму // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 203 —230 (Бібліотека Vita Aniqua). храпунов и.Н. Могильник Дружное (II—IV вв. н. э.). — Lublin, 2002. — 314 с. (Monumenta Studia Gothica. — T. II). храпунов и.Н. Последние погребения в могильнике Нейзац // МАИЭТ. — 2005. — Вып. ХІ. — С. 169—191. храпунов и.Н. Некоторые итоги исследований могильника Нейзац // Исследования могильника Нейзац. — Симферополь, 2011. — С. 13—113. храпунов и.Н., стоянова А.А., Мульд с.А. Позднескифский могильник у с. Левадки // Бахчисарайский историко-археологический сборник. — Симферополь, 2001. — Вып. 2. — С. 105— 168. цигилик В.М. Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери. — К.: Наук. думка, 1975. — 176 с. цигилик В.М. Питання поховального обряду населення Верхнього Наддністров’я перших століть нашої ери (за матеріалами могильника в Болотні) // MiSROA. — Rzeszуw, 2003. — T. XXIV. — C. 151—182. OIUM * 2016 * 5 література цигилик В.М. До питання етнокультурної ситуації у Верхньому Подністров’ї в першій половині І тис. н. е. // МДАПВ. — 2008. — Вип. 12. — С. 162—169. чеснис Г.А. Многомерный анализ антропологических данных как средство решения проблемы выделения балтских племенных союзов эпохи железа (преимущественно на территории Литвы) // Балты, славяне, прибалтийские финны. Этногенетические процессы. — Рига, 1990. — С. 9—28. чорний А.В. Скляний посуд черняхівської культури (історіографічний аспект) // Археологія. — 2015. — № 1. — С. 125—144. Шабанов с.б. Стеклянные сосуды из могильника Нейзац (по материалам раскопок 1996—2011 гг.) // МАИЭТ. — 2011. — Вып. XVII. — С. 141—191. Шаров О.В. Хронология могильников Ружичанка, Косаново, Данчены и проблема хронологии черняховской керамики // Проблемы хронологии Латена и Римского времени. — СПб, 1992. — С. 158—207. Шаров О.В. Погребение с золотой маской // Тайна золотой маски. Каталог выставки (Гоc. Эрмитаж). — СПб, 2009. — С. 17— 42. Шаров О.В. Элита позднеантичного Боспора: погребение с золотой маской. Материалы научного семинара «Раннегосударственные образования и «княжеская» культура на Северном Кавказе в конце античности — начале средневековья» // КСИА. — 2014. — Вып. 234. — С. 158—175. Шишкин р.Г. Классификация и типология трехслойных гребней черняховской культуры // Сто років вивчення культур полів поховань на Україні. — К., 1999. — С. 43—48. Шрамко І.б., Голубєва І.В., Задніков с.А. та ін. Звіт про археологічні розвідки в Харківській області та в м. Харкові в 2007 р. / НА ІА НАН України. — 2007/128. Штаерман е.М. К вопросу о dediicii в эдикте Каракаллы // ВДИ. — 1946. — № 2. — С. 81—89. Щапова ю.л. Мастерская по производству стекла у с. Комарово (III—IV вв.) // СА. — 1978. — № 3. — С. 230—242. Щапова ю.л. Византийское стекло: Очерки истории. — М.: ЛКИ, 2008. — 288 с. Щеглова О.А. Микрорегион Верхнего Псла от рубежа эр до рубежа тысячелетий // Культурные трансформации и взаимовлияния в днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. — СПб, 2004. — С. 117—123. Щукин М.б. Об «узких» и «широких» датировках // Проблемы археологии. — Л., 1978. — Вып. 2. — С. 28—32. Щукин М.б. К предыстории черняховской культуры. Тринадцать секвенций // АСГЭ. — 1979. — № 20. — С. 66—89. Щукин М.б. Горизонт Рахны—Почеп: причины и условия образования// Культуры Восточной Европы I тыс. — Куйбышев, 1986. — С. 26—38. Щукин М.б. Некоторые проблемы хронологи раннеримского времени (к методике историко-археологических сопостовлений // АСГЭ. — 1991. — Вып. 31. — С. 90—106. Щукин М.б. На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. — СПб: Фарн, 1994. — 324 с. (Рос. археол. библиотека. — № 2). Щукин М.б. Феномен черняховской культуры эпохи Константина—Констанция, или что такое черняховская культура? // Время «Че»: к 100-летию открытия черняховской культуры. — Санкт-Петербург; Кишинев; Одесса, 1999. — С. 66—101 (Stratum plus. — № 4). Щукин М.б. Готский путь: Готы, Рим и черняховская культура. — СПб, 2005. — 592 с. Щукин М.б. Реплика по поводу «киевской культуры» // Сложение русской государственности в контексте раннесредневековой истории Старого Света. — СПб, 2009. — С. 546—551 (Тр. ГЭ. — XLIX). Щукин М.б. Реплика по поводу «киевской культуры» // Европейская Сарматия. XIV Чтения памяти Анны Мачинской. — СПб, 2011. — С. 239—244. Щукин М.б., Щербакова т.А. К хронологии могильника Данчены // Рафалович И.А. Данчены. Могильник черняховской культуры. — Кишинев: Штиинца, 1986. — С. 177—212. Экк В. Император как глава войска. Военные дипломы и императорское управление // ВДИ. — 2004. — № 3 — С. 28—57. OIUM * 2016 * 5 Элиаде М. Космос и История. — М.: Прогресс, 1987. — 312 с. Якубенко А.М., сікоза д.М., дяченко с.А. Науковий звіт про проведене дообстеження зруйнованого ґрунтового поховання черняхівської культури в с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області / НА ІА НАН України. — 2007/89. Almgren O. Studien über nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. — Stockholm, 1897. — 243 S. Almgren O., nerman B. Die ältere Eisenzeit Gotlands. — Stockholm, 1923. — 152 S. Andrzejowski J. Ciekawe materiały z okresu rzymskiego znalezione w Czuprynowie w woj. białostockim // Nunc de suebis disendum est: Studia dedykowane profesorowi Jerżemu Kolendo w 60-lecie urodzin i 40-lecie pracy naukowej. — Warszawa, 1995. — S. 35—46. Andrzejowski J. Hryniewicze Wielkie — cmentarzysko z pogranicza dwóch światów // Comhlan: studia z archeologii okresu przedrzymskiego i rzymskiego w Europie Środkowej dedykowane T. Dąbrowskiej w 65 rocznicę urodzin. — Warszawa, 1999. — S. 17—60. Anichitatea Târzie în bazinul Prutului. Catalog / Coord. I. Ioniţa, M. Mamalaucă, V. Vornic. — Bărlad, 2009. — 132 s. Bach H. Zur Berechnung der Körperhöhe aus den langen Gliedmaßenknochen weiblicher Skelete // Anthropologischer Anzeiger. — 1965. — Bd. 29. — S. 12—21. Basien P. Monnaie et donaiva au Bas-Empire. — Weteren, 1988. — 140 p. (Numismaique romaine. Essais, recherches et documents. — XVII). Baumgart H. Bestatungen in römischen Importgefäßen in der Germania Magna während der römischen Kaiserzeit: Diplomarbeit Mag. Phil. — Wien, 2009. — 268 S. Behrends O. Die Rechtsregelungen der Militärdiplome und das die Soldaten des Prinzipats trefende Eheverbot // Heer und Integraionspoliik. Die römischen Militärdiplome als historische Quelle. — Köln; Wien, 1986. — S. 116—166. Beilke-Voigt I. Frühgeschichtliche Miniaturobjekte mit Amuletcharakter zwischen Briischen Inseln und Schwarzem Meer. — Bonn, 1998. — 342 S. (Universitätsforschungen zur prähistorischen Archäologie. Schriten zur Archäologie der germanischen und slawischen Frühgeschichte. — Bd. 51). Bemmann J. Zur Münz- und Münzersatzbeigabe in Gräbern der römischen Kaiserzeit und Völkerwanderungszeit des mitel- und nordeuropäischen Barbaricums // Studien zur Sachsenforschung. — 2005. — 15. — S. 1—62. Berger f. Kalkriese I. Die römischen Fundmünzen. — Mainz, 1996. — 245 s. (RGF. — 55). Berger f. Kalkriese. Die römischen Fundmünzen // Rom, Germanien und die Ausgrabungen von Kalkriese: Internaion. Kongr. der Univ. Osnabrück und des Landschatsverbandes Osnabrücker Land r. V. (2.—5. September 1996, Osnabrück). — Osnabrück, 1999. — S. 271—277. Berger f. Die Münzen von Kalkriese. Neufunde und Ausblick // Die Fündmünzen von Kalkriese und die frühkaiserzeitliche Münzprägung: Akten des wissenschatlichen Symposions (15.—16. April 1999, Kalkriese). — Osnabrück, 2000. — S. 11—45. Berger f. Unverändert: Die Daierung der Varusschlacht // Römische Präsenz und Herrschat in Germanien der augusteischen Zeit: Der Fundplatz von Kalkriese in Kontext neuerer Forschungen und Ausgrabungbefunde. Beiträge zu der Tagung des Fachs Alte Geschichte der Universität Osnabrück und der Kommission «Imperium und Barbaricum» der Göinger Akademie der Wissenschaten (10.—12. Juni 2004, Osnabrück). — Göingen, 2007. — S. 113—117. Bierbrauer V. Ostgermanische Oberschichtgräber der römischen Kaiserzeit und des frühen Mitelalters // Archaeologia Balica. — 1989. — Vol. VIII. — S. 39—106 (Peregrinaio Gothica). Birley A.R. Decius reconsidered // Les empereurs illyriens: Actes du colloque de Strasbourg organisé par le Centre de Recherche sur l’Europe centrale et sud-orientale (11—13 octobre 1990). — Strasbourg, 1998. — P. 57—80. Bitner-Wróblewska A. Elementy baіtyckie w kulturze wielbarskiej // Kultura wielbarska w młodszym okresie rzymskim. Streszczenia referatуw (14—18 września 1987, Lublin). — Lublin, 1989. — T. I — S. 161—177. 1 література Bitner-Wróblewska A. Z badań nad ozdobami emaliowanymi w kulturze wielbarskiej: na marginesie kolekcji starożytności Paula Szachta z Malborka // WA. — 1992. — T. LII, z. 2. — S. 115—131. Bitner-Wróblewska A. Neta. A Balt Cemetery in Northeastern Poland. — Warszawa, 2007. — 325 p. (MAB. — T. XII). Bitner-Wróblewska A. East European Enamelled Ornaments and the Character of Contacts between the Balic Sea and the Black Sea // Inter Ambo Maria: Contacts between Scandinavia and the Crimea in the Roman Period. — Simferopol, 2011. — P. 11—24. Bleckmann B. Die Reichskrise des III. Jahrhunderts in der spätaniken und byzaninischen Geschichtsschreibung: Untersuchungen zu den nachdionischen Quellen der Chronik des Johannes Zonaras. — München, 1992. — 485 S. Bloşiu C. Necropola din secolul al IV-lea e. n. de la Leţcani (jud. Jasi) // AM. — 1975. — VIII. — P. 203—280. Blume E. Die germanische Stämme und die Kulturen zwischen Oder und Passarge zur römischen Kaiserzeit. — Würzburg, 1912. — 214 S. (Mannus-Bibliothek. — Nr. 8). Böhme H.W. Germanische Grabfunde des 4. bis 5. Jahrhunderts zwischen unterer Elbe und Loire. — München, 1974. — 384 S. (Münchner Beitr. Vor- und Frühgeschichte — 19). Boos A., Dallmeier L.-M., Overbeck B. Der römische Schatz von Regensburg-Kumpfmühl. — Regensburg, 2000. — 174 S. Breiinger E. Zur Berechnung der Körperhöhe aus den langen Gliedmaßenknochen // Anthropologischer Anzeiger. — 1938. — Bd. 14. — S. 249—274. Breitenstein n. De romerske Mønfund fra Fyen udenfor Gudme Herred // NNÅ 1943. — 1944. — S. 1—20. Brooks S.T., Suchey L.M. Skeletal Age Determinaion Based on the Os Pubis: A Comparison of the Acsádi-Nemeskéri and SucheyBrooks Methods // Human Evoluion. — 1990. — № 5. — P. 227— 238. Buikstra J.E., Ubelaker D.H. Standards for Data Collecion from Human Skeletal Remains // ArKansas Archeological Servee: Research Series. — 1994. — N 44. — P. 18—19. Bursche A. Moneta i kruszec w kulturze wielbarskiej w okresie późnorzymskim // PA. — 1983 (1984). — 31. — S. 47—90. Bursche A. Later Roman-Barbarian Contacts in Central Europe. Numismaic Evidence. — Berlin, 1996. — 288 p. (SFMA. — B. 11). Bursche A. Złote medaliony rzymskie w Barbaricum. Symbolika presiżu i władzy społeczeństw barbarzyńskich u schyłku starożytności. — Warszawa, 1998. — 366 s. (Światowit. Supplement Series A: Aniquity. — Vol. II). Bursche A. Illerup Ådal 14: Die Münzen. — Aarhus, 2011. — 141 S. (Jutland Archaeological Society Publicaion. — XXV). Bursche A. The batle of Abritus, the Imperial treasury and aurei in Barbaricum // The Numismaic Chronicle. — 2013. — 173. — Р. 151—170. Bursche A. Gold barbarian imitaions of Roman coins: the Ulów type // Honoraissimum assensus genus est armis laudare. Studia dedykowane Profesorowi Piotrowi Kaczanowskiemu z okazji siedemdziesiątej rocznicy urodzin. — Kraków, 2014. — Р. 317—327. Bursche A., Więcek T. Roman gold coins and medallions, pierced or looped, from the collecions of the Naional Museum of Ukrainian History in Kyiv // WN. — 2010. — LIV. — S. 193—224. Bylicki T. The cabinet of coins and medals, Naional museum in Warsaw // Commission Internaionale de Numismaique, Compte rendu. — 1975. — 22. — P. 48—56. Callies H. Historische Überlegungen zum römisch-germanischen Schlachfeld am Harzhorn // Berichte zur Denkmalplege in Niedersachsen. — 2011. — N. 1. — S. 28—32. Callu J.-P. La perforaion de l’or romain // Die Münze. Bild-Botschat Bedeutung: Festschrit für Maria R.-Alföldi. — Frankfurt am Main, 1991. — S. 99—121. Cameron A. Observaions on the distribuion and ownership of late Roman silver plate // JRA. — 1992. — 5. — P. 178—85. Capasso L., Kenedy K.A.R, Wilczak C.A. Atlas of Occupaional Markers on Human Remains. — Teramo, 1999. — 183 p. Cieśliński A. Kulturelle Veränderungen und Besiedlungsläufe im Gebiet der Wielbark-Kultur an Łyna, Pasłęka und oberen Drwęca. — Berlin, 2010. — 322 S. (Berliner Beiträge zur Vor- und Frühgeschichte. — T. 17). Cîmpeanu I.H. Das Gräbfeld aus dem 4. Jh. u. Z. von Pălatca // Dacia. — 1976. — XX. — S. 23—36. 200 Ciołek R. Die Fundmünzen der römischen Zeit in Polen, Pommern. — Weteren, 2007. — 297 S. (Moneta. — T. 67). Ciołek R. Die Funde der römischen Zeit in Polen. Schlesien. — Wetteren, 2008. — 356 S. (Moneta. — T. 83). Clemmensen B. Kirkemosegård — Et oferfund med smykker fra ældre germansk jernalder // Kuml 2014. — Aarhus, 2014. — S. 109—144. Conwentz H. Die Moorbrücken im Thal der Sorge auf der Grenze zwischen Westpreussen und Ostpreussen. — Danzig, 1897. — 142 р. (Abhandlungen zur Landeskunde der Provinz Westpreussen. — X). Curle A.O. The Treasure of Traprain. A Scoish hoard of Roman silver plate. — Glasgow, 1923. — 230 p. Czarnecka K. Brązowa ozdoba emaliowana z cmentarzyska kultury wielbarskiej w Brulinie-Koskach, woj. Јomżyńskie // WA. — 1992. — T. LI. — S. 99—104. Czarnecka K. Padlocks in the Przeworsk and the Chernyakhov Cultures in the Late Roman Period, as an Evidence of Mutual Contacts // Inter Ambo Maria. Nothern Barbarians from Skandinavia towards the Black Sea. — Simferopol, 2013. — P. 69—83. Czarnecka K. Keys (?) from Illerup, rare and a bit mysterious tools from the late Roman Period // Neue Studien zur Sachsenforschung, Landesmuseum Hannover: Internaionales Sachsensymposion. — in Druck. Dąbrowska T. Nowe materiały z cmentarzyska w Starej Wsi, pow. Węgrów // WA. — 1972. — T. XXXVII. — S. 484—503. Das gold des Barbarenfürsten. Schätze aus Prunkgräbern des 5. Jahrnunderts n. Chr. Zwischen Kaukasus und Gallien. — Stutgart, 2001. — 183 S. Depeyrot g. La propagande monétaire (64—233) et le trésor de Marcianopolis. — Weteren, 2004. — 378. (Collecion Moneta. — 39). Degler A. Aureusy cesarza Decjusza w zbiorach Zakładu Narodowego im. Ossolińskich // Magazyn Numizmatyczny. — 2006. — 34. — S. 93—99. Degler A. Badania nad kolekcją monet antycznych w Ossolineum // WN. — 2008. — LII. — S. 1—20. Diaconu gh. Tîrgşor. Necropola din secolele III—IV e. n. — Bucuresi, 1965. — 153 p. Diaconu gh. Mogoşani, necropola din sec. IV e. n. — Târgovişte, 1970. — 60 p. Diaconu gh. Gräber des V. Jhs. u. Z. von Pietroasele // Dacia. ― 1986. ― XXX, 1—2. ― S. 177—180. Dimitrov K. In memory of Varbinka. Novae and the Barbaric inscursions in 238—251 // Orpheus: Journal of Indo-European and Thracian Studies. — 2005. — 15. — P. 79—98. Doppelfeld O. Römisches und Fränkisches Glas in Köln. — Köln, 1966. — 271 S. (Schritenreihe der Archäologischen Gesellschat Köln. — Nr. 13). Dragomir I.T. Necropola birituală Sântana de Mureş—Cerneahov, (sec. III—IV e. n.) de la Lunca, regiunea de sud a Moldovei. — Galaţi, 2001. — P. 641—660 (Danubius. — 19). Droberjar е. Encyklopedie římské a germánské archeologie v Čechách a na Moravě. — Praha, 2002. — 458 s. Droberjar E. K významu detektorových nálezù pro zkoumání doby øímsk // Živá archeologie. REA. — 2015. — 17. — S. 69—72. Durry M. Les cohortes prétoriens. — Paris, 1968 : Réimpression de l’édiion. — Paris, 1938. — 454 p. (BEFAR. — 146). Dut A. Morphological Features of the Proximal Femur: Invesigaions of Habitual Aciviies, Sex and Health in a Bronze Age Populaion from the Arabian Peninsula: Dissertaion PhD in Anthropology. — Las Vegas, 2012 — 166 p. Dymowski A. Nowe znaleziska aureusów z otworami z ziem Polski // WN. — 2006. — L. — S. 67—70. Dymowski A. A Roman antoninianus of Egnaia Mariniana found in the Kuyavian region. The 3rd century silver coinage in the territory of the Przeworsk culture // Notae Numismaicae. — 2012. — VII. — P. 93—103. Ebert M. Ausgrabungen bei dem «Gorodok Nikolaewka» am Dnjepr, Gouv. Cherson // PZ. — 1913. — Bd. V. — S. 80—103. Eggers H.-J. Der römische Import im freien Germanien. — Hamburg, 1951. — 212 s. (Atlas der Urgeschichte. — Bd. 1). Eggers H.-J. Zur absoluten Chronologie der römischen Keiserzeit im Freien Germanien // Jahrb. des RGZM. — Meinz, 1955. — 2. — S. 196—238. OIUM * 2016 * 5 література Eggers H.-J. Einführung in die Vorgeschichte. — Berlin, 2006. — 317 s. Emandi E.I. Descoperiri archeologice din secolele IV—V e. n. оn basinul superior al Şomuzului Mare (jud. Suceava) // SCIVA. — 1976. — T. 27, n 3. — P. 379—392. fazekas Is.g., Kósa f. Forensic Fetal Osteology. — Budapest, 1978. — 413 p. ferembach D., Schwidetzky I., Stloukal M. Recommendaions for age and sex diagnosis of skeletons // Journal of Human Evoluion. — 1980. — Vol. 9. — P. 517—549. florek M. Nowe znaleziska w kształcie miniaturowego topora z okresu rzymskiego // Archeologia Polski Środkowo-Wschodniej. — 2008. — T. X. — S. 249—251. fülep f. Roman cemeteries on the territory of Pécs (Sopianae). — Budapest, 1977. — 64 р. fülep f. Sopianae. The history of Pécs during the Roman era, and the problem of the coninuity of the late Roman populaion. — Budapest, 1984. — 393 р. gaiu C. Habitat şi manifestări rituale în secolul IV p. Chr. la Archiud // Revista Bistritei. — 1999. — XII—XIII. — P. 267—316. gauß f. Völkerwanderungszeitliche «Blechibeln». Typologie, Chronologie, Interpretaion // Erganzungsbände zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. — 2009. — Bd. 67. — 616 s. gavritukhin I. Double-plate ibels of subgroup I // A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve. — 2002. — XLIV. — P. 113—184. gavritukhin I. Cut Glass Beakers within the Context of Studies in the Connecions between the South of Eastern Europe and Skandinavia in the Late Period of Roman Inluence and the Great Migraion Period // Inter ambo maria: Contacts between Skandinavia and the Crimea in the Roman Period. — Krisiansand; Simferopol, 2011. — P. 39—69. găzdac C. Monetary Circulaion in Dacia and the Provinces from the Middle and Lower Danube from Trajan to Constanine I (AD 106— 337). — Cluj-Napoca, 2010. — 261 p. (Coins from Roman Sites and Collecions of Roman Coins from Romania. — Vol. VII). gerov B. Die Einfälle der Nordvölker in den Ostbalkanraum im Lichte der Münzschatzfunde // ANRW. — Berlin; New York, 1977. — II, 6. — S. 110—81. geschwinde M., Haßmann H., Lönne P. et al. Roms vergessener Feldzug. Das neu entdeckte römische Schlachfeld am Harzhorn in Niedersachsen // Varusschlacht im Osnabrücker Land, Ausstellungskatalog: 2000 Jahre Varusschlacht. — Stutgart, 2009. — Vol. 2: Konlikt. — S. 228—232. geschwinde M., Lönne P. Das Schlachfeld am Harzhorn: Neue archäologische Untersuchungen 2009 und 2010 // Berichte zur Denkmalplege in Niedersachsen. — 2001. — Nr. 1. — S. 25— 27. ginalski E. Ostrogi kabłąkowe kultury przeworskiej. Klasyikacja typologiczna // PA. — 1991. — Vol. 38. — S. 56—82. giro C.M. Enamel Hypoplasia in Human Teeth: An Examinaion of Its Causes // Journal of the American Dental Associaion. — 1947. — Vol. 34 (5). — P. 310—317. gładykowska-Rzeczycka J. Ludność kultury wielbarskiej w świetle dotychczasowych badań antropologicznych // Problemy kultury wielbarskiej. — Słupsk, 1981. — S. 163—183. godłowski K. The chronology of the Late Roman and Early Migraion Periods in Central Europe. — Kraków, 1970. — 170 p. (Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Archeologiczne. — Z. 11). godłowski K. Chronołogia okresu późnorzymskiego i wczesnego okresu wędrówek ludów w Polsce Północno-Wschodniej // RB. — 1974. — T. XII. — S. 9—109. gomolka-fuchs g. Gläser der Sîntana de Mureş—Černjachov-Kultur aus Rumänien und der Republik Moldavien // Die Mureş— Černjachov-Kultur. — Bonn, 1999. — S. 129—142. goodman Al.H., Rhan-Ju Song. Sources of Variaion in Esimated Ages at Formaion of Linear Enamel Hypoplasias // Human Growth in the Past: Studies from Bones and Teeth. — Cambrige, 1999. — P. 210—240. gorbea M.J.A. El cuenco de vidrio tardorromano con gotas y cabujones de guarroman, Jaen // Lucentum. — 2010. — XXIX. — S. 149—162. grünhagen W. Der Schatzfund von Gross Bodungen. — Berlin, 1954. — 81 S. (RGF. — Bd. 21). OIUM * 2016 * 5 Hahuła K., Wołągiewicz R. Grzybnica. Ein Gräberfeld mit Steinkreisen der Wielbark-Kultur in Pommern. — Warszawa, 2001. — 184 S. (MAB. — T. VIII). Harhoiu R. Der Schatzfund von Simleul Silvaniei und die Schlacht von Nedao // Banaica. — 2013. — Nr. 23. — S. 111—142. Harris E.f. Commentary: Supernumerary teeth // Dental Anthropology. — 2009. — Vol. 22, nr. 1 — P. 21—29. Heather P. The Goths. — Oxford, 1998. — 358 p. (The peoples of Europe). Henriksen M.B. Gold deposits in the Late Roman and Migraion Period landskape — a case studi from the island of Funen (Fyn), Denmark // Worlds apart? Contacts across the Balic Sea in the Iron Age. — København; Warszawa, 2010. — P. 389—432. Hermann B. Behandlung von Leichenbrand // Knussman J., Reiner H. Antropologie Handbuch der vergleichenden Biologie des Menschen. — Stutgart; New York, 1988. — Bd. 1, Teil 1. — S. 576—585. Hillson S. Dental Anthropology. — Cambridge, 2002. — 373 p. Hinton R.J. Form and Paterning of Anterior Tooth Wear among Aboriginal Human Groups // AJPA. — 1981. — Nr. 54. — P. 555—564. Holder P. Roman Military Diplomas V. — London, 2006. — 326 p. (Bullein of the Insitute of Classical Studies. — Suppl. 88). Holck P. Cremated bones. — Oslo, 1996. —160 p. Horsnæs H.W. New gold hoards from Bornholm with rare types of Valeninian III solidi // Revue Numismaique. — 2002. — 158. — P. 131—138. Horsnæs H.W. Crossing Boundaries. An Analysis of Roman Coins in Danish Contexts. Vol. 1: Sealand, Funen and Jutland. — Copenhagen, 2010. — 216 p. (Publicaions of the Naional Museum, Studies in Archaeology and History. — Vol. 18). Hunter f. Traprain Law // Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. — 2006. — 31. — P. 139—144. Hunter f. Traprain Law and the Roman world // The Army and Froniers of Rome: Papers ofered to David J. Breeze on the Occasion of his 65 Birthday and his Reirement from Historic Scotland, JRA Supplementary Series. — Portsmouth, 2009. — 74. — P. 225—240. Hunter f., Painter K. (eds) Late Roman Silver: the Traprain Law Treasure in Context. — Edinburgh, 2013. — 446 p. Ilkjær J. Illerup Ådal. Bd. 3—4: Die Gürtel, Bestandteile und Zubehör // Jutland Archaelogical Publicaions. — 1993. — Nr. 4: Tafelband. — 506 S. Ivantchik A., Krapivina V. A Roman Military Diploma Issued to a Sailor of the Classis Flavia Moesica // Chiron. — Berlin; New-York, 2007. — Bd. 37 — Р. 219—242. Ivantchik A., Pogorelets O,. Savvov R. A new roman military diploma from territory of the Ukraine // Zeitschrit für Papyrologie und Epigraphik. — Bonn, 2007. — Bd. 163. — Р. 255—262. Jacobi g. Werkzeug und Gerät aus dem Oppidum von Manching. — Wiesbaden, 1974. — 370 S. Jankauskas R., Miliauskiene Ž., Daubaras M. Skeletal Markers of Aciviies and Social Status in Lithuanian and Latvian MesolithicNeolithic Populaion // Tagungen des Landesmuseums für Vorgeschichte. — Halle, 2015. — B. 13. — P. 1—5. Jaskanis J. Cecele. Ein Gräberfeld der Wielbark-Kultur in Ostpolen. — Kraków, 1996. — 226 S. (MAB. — T. II). Jażdżewski K. Pamiętniki. Wspomnienia polskiego archeologa z XX wieku. — Łódź, 1995. — 283 s. Jeremic g. Saldum, Roman and Early Byzanine Foriicaion. — Belgrade, 2009. — 238 s. Jiřík J. Třpyt šperků z drahých kovů // Hroby barbarů v Praze Zličíně. Svět živych a mrtvych doby stěhovani narodů. — Praha, 2015. — S. 149—165. Kaczanowski P., Margos U. Tabula Imperii Romani. M 34. — Kraków, 2002. — 596 s. Kempisty A. Birytualne cmentarzysko z późnego okresu rzymskiego w miejscowości Brulino-Koski, pow. Ostrów Mazowiecki // WA. — 1968. — T. XXXII. — S. 409—450. Kietlińska A. Piętka-Dąbrowska T. Werbkowice-Kotorów, distr. de Hrubieszów, tombe de femme á inhumaion No 1 // Inventaria Archaeologica Pologne. — Łódź, 1961. — 5. — P. 32—34. Kisza W. Znaleziska monet rzymskich z terenu Polski w zbiorach Muzeum Uniwersytetu Jagiellońskiego // Opuscula Musealia 4: Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. — 1990. — CMXLVIII. — S. 109—122. 201 література Kobal’ I.V. Kultura przeworska na Ukrainie Zakarpackiej // WA. — 1997. — T. LIII., z. 2. — S. 31—56. Kokowski A. Gródek nad Bugiem. Cmentarzysko grupy masłomęckiej. — Lublin, 1993. — Cz. I—III (Lubelskie Materiały Archeologiczne. — T. 7, 1—3). Kokowski A. Grupa masłomęcka: z badań nad przemianami kultury Gotów w młodszym okresie rzymskim. — Lublin, 1995. — 334 s. Kokowski A. O tak zwanych blaszanych ibulach z półokrągłą płytą na główce i rombowatą nóżką // Studia Gothica. — Lublin, 1996. — I. — S. 153—184. Kokowski A. Die Masłomęcz-Gruppe // BRGK. — 1997. — Bd. 78. — S. 642—748. Kokowski A. Schlossbeschläge und Schlüssel im Barbaricum in der Römischen Kaiserzeit und der frühen Völkerwanderungszeit. — Lublin, 1997a. — 146 S. Kokowski A. Cmentarzyska ludności grupy masłomęckiej // Acta Universitais Wraislaviensis. — Wroclaw, 1998. — S. 65—89 (Studia Antropologiczna. — T. 5). Kokowski A. Metalowe wisiorki w kształcie topora na terenie Barbaricum na północ i północny wschód od limesu rzymskiego, w okresie rzymskim i we wczesnym okresie wędrówek ludów // 20 lat archeologii w Masłomęczu. — Lublin, 1998a. — T. I: Weterani. — S. 99—116. Kokowski A. Zu Geheimnisvollen Tonknöpfen von typ «Bernašivka» // Sborník Národního Muzea v Praze. — 2000. — LIV, 1—4. — S. 65—70. Kokowski A. Ein sogenanntes «Fürstengrab» von Rudka in Wolhynien (Seine Bedeutung für die Rekonstrukion des Bildes der germanischen Eliten im späten Altertum) // Military Aspects of the aristocracy in Barbaricum in the Roman and Early Migraion (2001, Copenhagen). — 2001. — S. 41—53 (Publicaions from The Naional Museum Studies in Archaeology & History. — 5). Kokowski A. Antyczne antramentarium z terytorium kultury czerniachowskiej // Antyk i Barbarzyńcy. — Warszawa, 2003. — S. 245— 252. Kokowski A. Die Kontakte zwischen der Masłomęcz-Gruppe und dem Miteldonauraum aufgrund der Verbreitung ausgewählter römischer Importe // Zentrum und Peripherie-Gesellschatliche Phänomene in der Frühgeschichte. — Wien, 2004. S. 177—194 (Miteilungen der Prähistorischen Kommission. — Bd. 57). Kokowski A. Zanik południowych kultur kręgu gockiego // Archeologia o początkach Słowian: Materiały z konferencji (19—21 listopada 2001, Kraków). — Kraków, 2005. — P. 165—179. Kokowski A. Goci. Od Skandzy do Campi Gothorum (Od Skandynawii do Półwyspu Iberyjskiego). — Warszawa, 2007. — 456 s. Kokowski A. Jeszcze raz w kwesii metalowych wisiorków w kształcie topora // Bałtowie i ich sąsiedzi. Marian Kaczyński in memoriam. — Warszawa, 2009. — S. 767—771 (Seminarium Bałtyjskie. — T. II). Kolendo J. Kontakty Rzymu z Barbarzyńcami Europy Środkowej i Wschodniej // Świat antyczny i barbarzyńcy: Teksty, zabytki, releksja nad przeszłością, Seria podręczników. — Warzawa, 1998. — Vol. 1. — S. 15—28. Kolendo J. Jerzy Samuel Bandtkie autorem pionierskiej pracy z roku 1824 o znaleziskach monet rzymskich na ziemiach Polski // Korpus znalezisk rzymskich z europejskiego Barbaricum — Polska. — Warszawa, 2006. — S. 243—268 (Nowe znaleziska importуw rzymskich z ziem Polski. — Supl. 3). Kolendo J. Novae during the Goth raid of AD 250/1 (Iordanes, Geica 101—103) // A Companion to the Study of Novae. — Warszawa, 2008. — P. 117—131 (Novae. Legionary Fortress and Late Anique Town. — Vol. I). Kolendo J., Trynkowski J. La main voive dolichénienne trouvée а Myszkуw et les buins de guerre des Barbares // Novensia. — 1998. — 10. — P. 251—264. Kolnik T. Römerzeitliche Gräberfelder in der Slowakei. — Braislava; Veda, 1980. — T. 1. — 331 S. Kolníková E. K interpretácii nálezov rímskich mincí na Slovensku // Slovenska Numizmaika. — Braislava, 1972. — 2. — S. 7—114. Konstaninou L. Ausparägung und Häuigkeit der Artrose in den großen Extremitätgelenken der Skelete aus dem Osteil des bajuwarischen Gräberfeldes von Straubing (Niederbayern). Ein Beitrag zur Äiologie und Epidemiologie der Arthrose im Frümitelalter: Med. diss. — Göingen, 1999. — 226 S. 202 Kossinna g. Die Herkunt der Germanen // Mannus-Bibliothek. — 1911. — 6. Kovács I. A Marosszentannai napvandorlaskori temeto // Dolgozatok. — 1912. — III, 2. — S. 250—367. Kovács I. A marosvásárhelyi őskori telep, skytha — és népvándorláskori temető // Dolgozatok. — 1915. — S. 226—324. Kozak-Zychman W. Analiza struktury biologicznej grupy masłomęckiej // KW. — Lublin, 1989. — S. 11—15. Kozak-Zychman W. Charakterystyka antropologiczna ludności lubelszczyzny z młodszego okresu rzymskiego. — Lublin, 1996. — 163 s. Kozłowski S.K. Archeologiczne królewstwo Wernera Radiga w Generalnym Gubernatorstwie. — Kraków, 2012. — 227 s. Kurzyńska M. Węgrowo, stan. 11. Cmentarzysko z późnego okresu rzymskiego i wczesnej fazy wędrówek ludów na ziemi Chełmińskiej. — Grudziądz, 2013. — 144 s. Kurpiowski A. Cmentarzysko kultury wielbarskiej w Gostkowie. — Lublin, 2008. — 131 s. (Supplementa Monumenta Studia Gothica. — Z. 1). Lammert f. Militardiplome // Encyclopaedie der classischen Altertumswissenschat. Neue Bearbeitung. — Stutgart, 1934 — Bd. 15. — S. 1666—1668. Larsen C.S. Bioarchaeology. Interpreing Behavior from the Human Skeleton. — Cambridge, 1997. — 461 p. Lau n. Pilgramsdorf / Pielgrzymowo. Ein Fundplatz der römischen Kaiserzeit in Nordmasovien. Eine Studie zu Archivalien, Grabsiten und Fundbestand. — Neumünster, 2012. — 219 S. (Studien zur Siedlungsgechichte und Archäologie der Ostseegebiete. — 11). Leljak M. Typology of the Roman glass vessels from the Croaian part of the province Pannonia // Haemus journal. — 2012. — Vol. 1. — P. 121—133. Le mobilier métallique gallo-romain d’Autun-Augustodunum. — Année, 1999— 2000. — 146 p. (Bilan et perspecives а parir des collecions anciennes conservées au Musée Rolin а Autun. — T. II). Lessa A. Spondylolysis and Lifestyle among Prehistoric Coastal Groups from Brazil // Internaional Journal of Osteoarchaeology. — 2011. — Vol. 21. — P. 660—668. Lissauer A., Conwentz H. Das Weichsel-Nogat-Delta. Miteilungen aus Anthropologischen Abteilung des Westpreussischen Provinzial-Museums // Schriten der Naturforschenden Gesellschat in Danzig. — 1886. — IV, H. 1. Lovejoy C.O., Meindl R.S., Pryzbeck T.R., Mensforth R.P. Chronological Metamorphosis of the Auricular Surface of the Illium: A New Method for the Determinaion of Adult Skeletal Age of Death // AJPA. — 1985. — Vol. 68. — P. 15—28. von Luik M., Blumer R.-D., Wilke L. Ein Hemmoorer Eimer von Rainau-Dalkingen, Ostalbkreis, Baden-Würtemberg // Germania. — 2013. — 91. — S. 115—154. Lund Hansen U. Römischer Import im Norden. Warenaustausch zwischen dem römischen Reich und dem freien Germanien während der Kaiserzeit unter besonderer Berücksichigung Nordeuropas. — København, 1987. — 487 S. (Nordiske Foridsminder: Serie B. — 10). Lund Hansen U. Himlingøje — Seeland — Europa. Ein Gräberfeld der jüngeren römischen Kaiserzeit auf Seeland, seine Bedeutung und internaionalen Beziehungen // Nordiske Foridsminder: Serie B. — København, 1995. — 13. — S. 71—72. Lund Hansen U. Iron Age research on Bornholm — an overview // Worlds apart? Contacts across the Balic Sea in the Iron Age. — København; Warszawa, 2010. — P. 29—48. Machajewski H. Z badań nad chronologią dębczyńskiej grupy kulturowej w dorzeczu Parsęty. — Poznań, 1992. — 243 s. Machajewski H. Südzone des Ostseebeckens und der Elbekulturkreis in der späten römischen Kaiserzeit und in der frühen Stufe der Völkerwanderungszeit // The turbulent epoch. — Lublin, 2008. — T. II. — S. 131—160 (Monumenta Studia Gothica. — V). Madyda-Legutko R. Die Gürtelschnallen der römischen Kaiserzeit und der frühen Völkerwanderungszeit im miteleuropäischen Barbaricum. — Oxford, 1986. — 210 S. (BAR: Internaional Series. — 360). Madyda-Legutko R., Rodzińska-nowak J., Zagórska-Telega J. Opatów Fpl. 1. Ein Gräberfeld der Przeworsk-Kultur im nordwestlichen Kleinpolen: Katalog. — Warszawa; Kraków, 2011. — 464 S. (MAB. — T. XV/2). Majewski K. Importy rzymskie na ziemiach słowiańskich. — Wroclaw, 1949. — 216 s. OIUM * 2016 * 5 література Mamalaucă M. Studiu asupra ibulelor descoperite оn necropola de secol IV p. Chr., din punctul «Islaz», sat Polocin, comuna Pogoneşi (jud. Vaslui) // AMT. — 2013. — VIII. — P. 73—87. Marinescu g., Dănilă S. Cercetari si descoperiri archeologice in judetul Bistrita-Nasaud // File de istorie. — 1976. — 4. — P. 24—56. Marinescu g., gaiu C. Die Nekropole bei Fоntоnele «Rоt», Gem. Matei, jud. Bistriţa-Năsăud aus dem 4. Jahrhundert u. Z. // Dacia. — 1989. — T. XXXIII, 1—2. — S. 125—143. Marin R. Lehrbuch der Anthropologie. — Jena, 1928. — 432 S. Mastykova A. Le costume féminin de la civilisaion de Černjahov avec des ibules en tôle métallique // Barbaren im Wandel: Beiträge zur Kultur- und Idenitätsumbildung in der Völkerwanderungszeit. ― Brno, 2007. ― S. 201—217. Matei-Popescu f. Two fragments of Roman military diplomas discowered on the territory of the Republik of Moldova // Dacia: N. S. — Bukarest, 2007. — T. LI. — S. 153—159. Merbs Ch.f. Spondylilysis and Spondylolisthesis: A Cost of Being an Erect Biped or a Clever Adaptaion? // Yeahrbook of Physical Anthropology. — 1996. — N 39. — P. 201—228. Merbs Ch.f. Spondylolysis in Inuit Skeletons from Arcic Canada // Internaional Journal of Osteoarchaeology. — 2002. — N 12. — P. 279—290. Michael J. Klein spätrömische Gläser mit bunten Nuppen- und Fadenaulagen // Römische Glaskunst und Wandmalerei. — Mainz am Rhein, 1999. — S. 129—142. Miglbauer R. Archäologische Grabungen der vergangenen 20. Jahre in Wels // Fines Transire. — 2012. — 21. — S. 57—83. Miliauskienė Ž., Jankauskas R. Dental Wear Paterns in Lithuanian and Latvian Paleoanthropological Samples // Archaeologica Balica. — 2009. — P. 88—94. Militký J. Finds of Greek, Roman and Early Byzanine Coins in the Territory of the Czech Republic. Vol. I: Bohemia. — Weteren, 2010. — 206 p. (Collecion Moneta. — 107). Mirković M. Die Entwicklung und Bedeutung der Verleihung des Conubium // Heer und Integraionspoliik. Die römischen Militärdiplome als historische Quelle. — Köln; Wien, 1986. — S. 167—186. Mitrea B., Preda C. Necropole din secolul al IV-lea e. n. in Muntenia. — Bucureşi, 1966. — 403 p. Molleson T. Hunters of Nemrik // Studies in Historical Anthropology. — 2003. — N 3. — P. 5—18. Molleson T., Hodgson D. A Cart Driver from Ur // ArchaeoZoologia. — 1993. — Вd. 6 (1). — P. 93—106. Molnar S. Tooth Wear and Culture: A Survey of Tooth Funcions Among Some Prehistoric Populaions // Current Anthropology. — 1972. — N 13 (5). — P. 511—526. Mommsen T. Inscripiones Asiae, provinciarum Europae Graecarum, Illyrici Lainae. — Berolini, 1873. — 654 p. Mommsen T., nesselhauf H. Diplomata militaria: ex consituionibus imperatorum de civitate et conubio militum veteranorumque expressa. — Berolini, 1936—1955. — 248 p. Monikowa-Szubert K. Cmentarzysko z okresu wpływów rzymskich w Komsinie, pow. Płock // WA. — 1982. — T. XLVII. — S. 121—133. Morrisson C., Brenot C., Callu J.-P. et al. L’or monnayé: 1. Puriicaion et altéraions de Rome à Byzance // Cahiers Ernst-Babelon. — Paris, 1995. — 2. — P. 113—187. Munksgaard E. Late-anique and scrap silver found in Denmark. The Hardenberg, Høstentorp and Simmersted hoards // Acta Archaeologica. — 1995. — 26. — P. 31—67. Munteanu M., Rădulescu f. Două necropole don secolul IV e. n. recent descoperite оn sud-estul Munteniei // Thraco-Dacica. — 1992. — T. XIII, nr. 1—2. — S. 125—133. natuniewicz-Sekuła M., Okulicz-Kazaryn J. A Cemetery of the Wielbark Culture on the Eastern Margin of Vistula Delta (Excavaion 1984—2005). — Warszawa, 2011. — 431 s. (MAB. — T. XVII). niezabitowska B. «Gockie» osadnictwo z późnego okresu rzymskiego w Ulowie, stan. 3, gmina Tomaszów Lubelski, w świetle znalezisk ibul // Nowe materiały i interpretacje: stan dyskusji na temat kultury wielbarskiej. — Gdańsk, 2007. — S. 643—665. nosek S. Materiały do badań nad historią starożytną i wczesnośredniowieczną międzyrzecza Wisły i Bugu. — Lublin, 1951. — 273 s. (Annales Universitais Mariae Curie-Skłodowska. — Sect. F, vol. 6). novak M., Premuzic Z., Vyroubal V., Šlaus M. Bioarchaeology of the Late Anique Populaion from Štrbinci // Arheoloski Radovi i Rasprave. — 2009. — N 16. — P. 265—326. OIUM * 2016 * 5 novak M., Šlaus M. Health and Disease in a Roman Walled City: an Example of Colonia Iulia Iader // Journal of Anthropological Sciences. — 2010. — Vol. 88. — P. 189—206. Okulicz J. Studia nad przemianami kulturowymi i osadniczymi w okresie rzymskim na Pomorzu Wschodnim, Mazowszu i Podlasiu // Archeologia Polski. — 1970. — XV, 1. — S. 419—492. Ondruch V. Nálezy keltských, anických a byzantských mincií na Slovensku. — Braislava, 1964. — 196 s. Palade V. Mormint de inhumaţie din sec. al IV-lea, descoperit la Iveşi (jud. Vaslui) // Cercetări istorice. — Iaşi, 1970. — P. 73—76. Palade V. Aşezarea şi necropola de la Bârlad—Valea Seacă (sfarsitul sec. al III-lea — a doua jumatate a sec. al V-lea). — Bucureşi, 2004. — 720 s. Palade V. Săpaturile ărcheologice de la Bogdăneşi-Fălciu, jud. Vaslui (1967—1968) // MCA. — 1973. — Vol. X. — P. 169—189. Pantmann р. The symbolism of keys in female graves on Zealand during the Viking Age // The Iron Age on Zealand. Status and Perspecives. — Copenhagen, 2011. — Р. 75—80. Pearson K. Mathemaical Contribuions to the Theory of Evoluion. On the Reconstrucion of the Stature of Prehistoric Races // Philosophical Transacions of the Royal Society London. — 1899. — N 192. — P. 169—244. Perizonius W.R.K., Pot T.J. Diachronic Dental Research on Human Skeletal Remains Excavated in the Netherlands // Dorestad’s Cemetery on «The Heul» // Berichten van de Rijksdienst voor het Oudheidkundig Bodemonderzoek. — 1981. — N 31. — P. 369—413. Petersen E. Ein reicher gepidischer Grabfund aus Volhynien // Gothiskandza. — 1941. — N 3. — S. 39—52. Petrauskas O.V. Die Gräberfelder der Černjachov-Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestatungssiten und ethnokulturellen Besonderheiten // BRGK. — 2003. — Bd. 84. — S. 223—351. Petrauskas O.V. Scheibengedrehte Keramik als chronologischer Anzeiger nach den Materialien des Gräberfeldes der Černjachov-Kultur bei Velikaja Bugaevka, Kievskaja obl., Ukraine // Drehscheibentöpferei im Barbaricum. — Bonn, 2011. — S. 399—416 (Bonner Beiträge zur Vor- und Frühgeschichtlichen Archäologie. — Bd. 13). Petrauskas O.V. Komariv — ein Werkstatzentrum barbarischen Europas aus spätrömischer Zeit (Forschungsgeschichte, einige Ergebnisse und mögliche Perspekiven) // Ephemeris Napocensis. — 2014. — XXIV. — S. 87—116. Piętka-Dąbrowska T. Przyczynki do znajomości okresu od I do VI w. n. e. z międzyrzecza Dniepru i Bugu // WA. — 1961. — T. XXVII, z. 2. — S. 217—238. Piontek J. Stress w populacjach pradziejowych: zalozenia, metody i wstepne wyniki badan // Biologia populacji ludzkich wspolczesnych i pradziejowych. — 1992. — S. 321—345. Piontek J., Iwanek B., Segeda S. Antropologia o pochodzeniu Slowian. — Poznan, 2008. — 236 s. Piotrowicz L. Znalezisko złotych monet rzymskich w Starej Wsi, pow. Sokołów Podlaski // Wiadomości Numizmatyczno-Archeologiczne. — 1940—1948. — 21. — S. 108—110. Popuşoi E. Expoziţia «Rădăcini ale civilizaþiei străromâneşi în Muntenia de Răsărit, Moldova de sud şi centrală în sec. III—XI p. Ch.» (1995—1996): Catalog. — Vaslui, 1996. Poin W.n. Znaleziska monet na obszarze Polski według danych archiwalnych leningradzkich, cz. II (1890—1913) // WN — 1971. — XV/4. — 196 s. Poter D.S. Prophecy and History in the Crisis of the Roman Empire. A Historical Commentary on the Thirteenth Sibylline Oracle. — Oxford, 1990. — 443 s. Poter D.S. The Roman Empire at Bay, AD 180—395. — London; New York, 2004. — 762 s. Prohászka P. Das vandalische Königsgrab von Osztrópataka (Ostrovany, Sk.). — Budapest, 2006. — 134 S. Prohászka P. «Római és bizánci aranyérmek Tiszafür ed környékéről» // Tisicum: a Jász-Nagykun-Szolnok megyeimúzeumok évkönyve. — 2012. — XXI. — P. 35—43. Prohászka P. Die römischen Goldmünzen aus dem Barbaricum des Karpatenbeckens. Von Tetrarchie bis zum Ende der Herrschat von Theodosius I // Ex Oicina… Studia in Honorem Dénes Gabler. — Győr, 2009. — S. 471—490. Przybyła M.J. Foederai na Zelandii Analiza uzbrojenia pochowku w pierwszej poł. III w. po Chr. z Aaso, Zelandia // Honoraissimum 20 література assensus genus est armis laudare. — Kraków. — 2014. — S. 213— 224. Radig W. Das ostgermanische Gräberfeld von Stara Wies, Kr. Sokolow // Die Burg. — 1942. — III/1. — S. 17—40. Radig W. Das ostgermanische Gräberfeld von Stara Wies, Kr. Sokolow // Die Burg. — 1942. — III/2. — S. 179—224. Radoslavova g., Dzanev g., nikolov n. The batle at Abritus in AD 251: writen sources, archaeological and numismaic data // Archaeologia Bulgarica. — 2011. — XV, 3. — P. 23—49. Răsărit, Moldova de sud şi centrală în sec. III—XI p. Ch. — Vaslui, 1995—1996: Catalog. Rau g. Körpergräber mit Glasbeigaben des 4. nachchristlichen Jahrhunderts im Oder-Weichsel-Raum // Acta praehistorica et archaeologica. — 1972. — 3. — S. 109—214. Rau g. Facetschlifgläser und die Chronologie der Spätkaiserzeit // Archäologisches Korrespondenzblat. — 1973. — 3. — S. 441— 445. Rau g. Spätanike Glasfunde im Karpatenraum // Zeitschrit für Ostforschung. — 1975. — 24, nr. 2. — S. 464—485. Rauch A., von, friedlaender J. Unedirte römische Münzen // Zeitschrit für Münz-, Siegel-, und Wappenkunde. — 1842. — 2. — S. 134—143, 193—205. Robb J. Skeletal Signs of Acivity in the Italian Metal Ages: Methodological and Interpretaive Notes // Human Evoluion. — 1994. — Vol. 9. — N 3. — P. 215—229. Reallexikon der Vorgeschichte. — Berlin, 1927—1928. — Bd. 11. — 581 S. Richards L.C. Principal Axis Analysis of Dental Atriion Data from Two Australian Aboriginal Populaions // AJPA. — 1984. — Vol. 65 (1). — P. 5—13. Richards L.C. Tooth Wear and Temporomandibular Joint Change in Australian Aboriginal Populaions // AJPA. — 1990. — Vol. 82 (3). — P. 377—384. Romanowski A. Die Fundmünzen der Römischen Zeit in Polen: Rechtsufriges Masowien und Podlachien. — Weteren, 2008. — 212 S. (Collecion Moneta. — 84). Rosing f., Schwidetzky I. Vergleichend-staisische Untersuchugen zur Antropologie der frühen Mitelalters (500—1000 n. u. Z.) // Homo. — Zurich, 1977. — Bd. 28. — S. 65—115. Roxan M.M. Roman Military Diplomas 1954 to 1977. — London, 1978. — 118 p. (Inst. of Archaeology, Univ. of London, Occasional Publicaion. — 2). Roxan M.M. Roman Military Diplomas 1978 to 1984. — London, 1985. — 127 p. (Inst. of Archaeology, Univ. of London, Occasional Publicaion. — 9). Roxan M.M. Roman Military Diplomas 1985 to 1993 // Inst. of Archaeology, Univ. of London, Occasional Publicaion. — London, 1994. — 14. — P. 262—335. Roxan M.M., Holder P. Roman Military Diplomas IV. — London, 2003. — 332 p. (Bull. of the Inst. of Classical Studies. — Suppl. 82). Salin B. Altgermanische Tierornamenik. — Stockholm, 1904. — 388 S. Scardigli B. Die goisch-römischen Beziehungen im 3. und 4. Jahrhundert n. Chr. Ein Forschungsbericht 1950—1970. I. Das 3. Jahrhundert // ANRW. — Berlin; New York, 1976. — II, 5, 1. — S. 200— 283. Scheuer L., Black S. Developmental Juvenile Osteology. — New York, 2000. — 587 p. Schultz M. Paläopathologische Diagnosik // Anthropologie: Handbuch der vergleichenden Biologie des Menschen. — Stutgart, 1988. — Bd. 1 (1): Wesen und Methoden der Anthropologie. — S. 480—496. Schultz M. Paleohistopathology of Bone: a New Approach to the Study of Ancient Diseases // Yearbook of Physical Anthropology. — 2001. — Vol. 44. — P. 106—147. Schultze E. Gefäßbeigaben in Kindergräbern der Černjachov-Kultur — zu einem Grab aus Sumy-Sad (Ostukraine) // Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. — Харьков, 2009. — S. 165—173 (Ostrogothiсa). Schultze E., Strocen B. Keramiк mit ovalen Faceten // Eurasia Aniqua. — 2008. — Bd. 14. — S. 267—321. Schultze E., Strozen B. Ovalfaceierte Keramik — eine Untersuchung zur Chronologie der Černjachov-Kultur // The Turbulent 20 Epoch: New materials from the Late Roman Period and Migraion Period. — Lublin, 2008a. — S. 315—328. Schulze M. Die spätkaiserzeitlichen Armbrusfibeln mit festem Nadelchalter (Gruppe Almgren VI, 2). — Bonn, 1977. — 241 S. (Aniquitas. — Bd. 19). Schuster J. Untersuchungen zu den spätkaiserzeitlichen Fibelformen Almgren 185 und 172 und deren gegenseiigem Verhältnis // Veröfentlichungen zur brandenburgischen Landesarchäologie. — 2004. — Bd. 35. — S. 85—102. Schuster J. Dobór i układ darów w inhumacyjnych grobach książęcych z pierwszej połowy I tysiąclecia po Chr. w północnej i środkowej Europie // WA. — 2014. — T. XLV. — S. 5—44. Shabanov S. Glass beakers with polished ovals from the late roman period in the Crimea // Inter ambo maria. Contacts between Skandinavia and the Crimea in the Roman Period. — Krisiansand; Simferopol, 2011. — P. 209—216. Śmiszko M. Kultury wczesnego okresu epoki cesarstwa rzymskiego w Malopolsce Wschodniej. — Lwόw, 1932. — 193 s. Smith B.H. Paterns of Molar Wear in Hunter-Gatherers and Agriculturalists // AJPA. — 1984. — Vol. 63. — P. 39—56. Şovan O. Necropola de ip Sântana de Mureş—Černjachov de la Mihălăşeni (judetul Botoşani). — Târgovişte, 2009. — 744 p. Şovan O. Necropola din secolele IV—V de la Nichiteni (com. Coţuşca, jud. Botoşani) // AMT. — 2011. — VI. — P. 61—66. Sprochof E. Ein ostgermanisches Brandgrab der römischen Kaiserzeit aus Sempohl // Mainzer Zeitschrit. — 1928. — 23. — S. 34—40. Stanciu I. Etapa inală a epocii romane imperial şi începutul epocii migraţiilor în Barbaricum — ul din nord-vestul României // Ephemeris Napocensis. — 2008. — N 8. — S. 147—169. Stern E.M. Roman Glassblowing in a Cultural Context // American Journal of Archaeology. — 1999. — Vol. 103, n 3. — P. 441—484. Straume E. Gläser mit Facetenschlif aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n. Chr. — Oslo, 1987. — 613 S. Szemiothowa A., Jodkowski J. Gabinet numizmatyczny a straty kulturalne Warszawy // Straty kulturalne Warszawy. — Warsaw, 1948. — S. 186—217. Szymański P. Grób 1 z Nowej Boćwinki. Kilka uwag i dygresji na temat niektórych cech późnorzymskich zapinek bałtyjskich // Seminarium Bałtyjskie. — 2009. — T. II: Bałtowie i ich sąsiedzi. Marian Kaczyński in memoriam. — S. 463—478. Ţau S., nicu M. Accesorii vesimentare, ibule din necropola de la Barcea cultura Sântana de Mureş—Černjachov, secolul al IV-lea d. Chr. //AMT. — 2010. — V. — P. 99—115. Tejral J. Einige Bemerkungen zur Chronologie der späten römischen Kaiserzeit in Miteleuropa // Probleme der relaiven und absoluten Chronologie ab Latènezeit bis zum Mitelalter: Materialien des III Internaion. Sympos.: Grundprobleme der frühgeschichtlichen Entwicklung im nördliche Miteldonaugebiet (3.—7. Dezember 1990, Kraków; Karniowice). — Kraków, 1992. — S. 227—248. Tejral J. Neue Aspekte der frühvölkerwanderungszeitlichen Chronologie im Miteldonauraum // Neue Beiträge zur Erforschung der Spätanike im mitleren Donauraum. — Brno. — 1997. — S. 321—362. Tempelmann-Mączyńska M. Die Perlen der römischen Kaiserzeit und der frühen Völkerwanderungszeit im miteleuropäischen Barbaricum. — Mainz am Rhein, 1986. — 339 S. (RGF. — Bd. 43). Tempelmann-Mączyńska M. Das Frauentrachtzubehör des mitelund osteuropäischen Barbaricums in der römischen Keiserzeit. — Kraków, 1989. — 178 S. Terpilovskiy R., Zharov g. A Warrior Cemetery from the turn of the Eras on the River Seym // Inter Ambo Maria. Nothern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. — Kriasiansand; Simpheropol, 2013. — P. 409—419. Thomas S. Studien zu den germanischen Kämen der römischen Kaiserzeit // Arbeits- und Forschungsberichte zur sachsischen Bodendenkmalplege. — 1960. — Bd. 8. — S. 54—215. Trohani g., Zorzoliu T. O necropola din sec. IV e. n. descoperita la Draganeşi Olt // Cercetari Arheologice. — 1983. — VI. — Р. 209— 223. Troter M. Esimaion of Stature from Intact long Limb Bones // Personal Ideniicaion in Mass Disasters. — Washington, 1970. — P. 71—83. Ubelaker D.H. Human Skeletal Remains: Excavaion, Analysis, Interpretaion. — Chicago, 1978. — 166 р. OIUM * 2016 * 5 література Vallois H.V. La duree de la vie chez l’homme fossile // L’Ànthropologie. — 1937. — N 47. — P. 499—532. Villot S., Churchill S.E., Dutour O.J., Henry-gambier D. Subsistence Aciviies and the Sexual Division of Labor in the European Upper Paleolithic and Mesolithic: Evidence from Upper Limb Enthesopathies // Journal of Human Evoluion. — 2010. — Vol. 59. — P. 35— 43 Villote S., Knüsel Ch.J. Some Remarks about Femoroacetabular Impingement and Osseous Non-metric Variaions of the Proximal Femur // Bulleins et Mémoires de la Société d’Anthropologie de Paris, n. s. — 2009. — T. 21 (1—2). — P. 95—98. Vornic V. Aşezarea şi necropola de ip Sântana de Mureş— Černjachov de la Budeşi. — Chişinau, 2006. — 472 s. Voss O. The Høstentorp silver hoard and its period. A study of a Danish ind of scrap silver from about 500 AD // Acta Archaeologica. — 1954. — 25. — P. 171—217. Vulpe R. Săpăturile dela Poieneşi din 1949 // Materiale arheologice privind istoria veche a R. P. R. — Bucureşi, 1953. — V. 1. — S. 213—506. Vulpe R. Izvoare. Sapaturile 1936—1948. — Bucureşi, 1957. — 396 p. Walker P., Miller K., Richman R. Time, temperature and oxygen availability: an experimental study of the efects of environmental condiions on the color and organic content of cremated bone // The analysis of burned human remains. — London, 2009. — P. 129—135. Waller J. Folkvandringsida kronologi i östra Mälardalen, gravfynd från Uppland och Söndermanland med dräktnålar som utgångspunkt. — Uрpsala, 2011. — 99 s. Werner J. Der goldene Armring der Frankenkönigs Childerich und die germanischen Handgelenkringe der jüngeren Kaiserzeit // Frümitelalterliche Studien. — Münster, 1980. — 14. — S. 1—49. Werner J. Dančeny und Brangstrup. Untersuchungen zur ČernjachovKultur zwischen Sereth und Dnestr und zu den «Reichtumzentren» auf Fünen // Bonner Jahrbücher. — 1988. — 188. — S. 241—286. Werz U., Berger f. Die Funde von Kalkriese. Varus, Caecina oder Germanicus? Zu den Beiträgen von Peter Kehne und Reinhard Wolters’ // Die Fündmünzen von Kalkriese und die frühkaiserzeitliche Münzprägung: Akten des wissenschatlichen Symposions (15.— 16. April 1999, Kalkriese). — Osnabrück, 2000. — S. 237—265. OIUM * 2016 * 5 Wiercińska J. Catalogue of Ancient Coins in the Naional Museum in Warsaw. Coins of the Roman Republic. — Warszawa, 1996. — 350 p. Wigg-Wolf D. Daing Kalkriese: the numismaic evidence // Römische Präsenz und Herrschat in Germanien der augusteischen Zeit. Der Fundplatz von Kalkriese in Kontext neuerer Forschungen und Ausgrabungbefunde: Beiträge zu der Tagung des Fachs, Alte Geschichte der Universität Osnabrück und der Kommission‚ Imperium und Barbaricum’ der Göinger Akademie der Wissenschaten (10.—12. Juni 2004, Osnabrück). — Göingen, 2007. — S. 119— 134. Wołągiewicz R. Ceramika kultury wielbarskiej między Bałtykiem a Morzem. — Szczecin, 1993. — 202 s. Wolfram H. Die Goten. Von den Anfängen bis zur Mite des sechsten Jahrhunderts. Entwurf einer historischen Ethnographie. — München, 1990. — 586 S. Wolfram H. Kniva // Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. — Berlin; New York 2001. — 17. — S. 34—37. Wood J.W., Milner g.R., Harpending H.C., Weiss K.M. The Osteological Paradox: Problems of Inferring Prehistoric Health from Skeletal Samples // Current Anthropology. — 1992. — Vol. 33 (4). — P. 343—370. Woźniak M. Uwagi o chronologii późnej fazy kultury wielbarskiej w świetle materiałów z Północnego Mazowsza // Kontakty ponadregionalne kultury wielbarskiej: Przemiany kulturowe w okresie wpływów rzymskich na Pomorzu. — Gdańsk, 2015. — S. 311— 328. Ziemlińska-Odojowa W. Niedanowo. Ein Gräberfeld der Przeworskund Wielbark-Kultur in Nordmasowien. — Kraków, 1999. — 404 S. (MAB. — T. VII). Ziółkowski A. The background to the third-century crisis of the Roman Empire // The Roman Empire in Context: Historical and Comparaive Perspecives. — Oxford, 2011. — P. 113—133. Zotz f. Die Spätgermanische Kultur Schlesiens im Gräberfeld von Gross-Sürding. — Leipzig, 1935. — 141 S. Zsolt K. A Marosszentanna — kultúra lelőhelyei a Nagy-Küküllő felső folyása mentén Siturile culturii Sântana de Mureş—Cerneahov pe cursul superior al Târnavei Mari // Erdély és kapcsolatai a kora népvándorlás korában. — Székelykeresztúr, 2010—2011. — S. 95—160 (Molnár István Múzem Kiadványai. — 3). 205