Екзистенційний ландшафт посттравматичного життєтворення особистості

Scientific Studios on Social and Political Psychology

Розроблено оригінальну концептуальну модель соціально-психологічного супроводу постраждалих від воєнних дій. Супровід визначено як спеціально організовану діяльність, що забезпечує відновлення психологічного здоров’я та конструктивні особистісні трансформації. Розглянуто взаємозв’язок компонентів горизонтальної моделі соціально-психологічного супроводу: 1) реципієнта, споживача; 2) агента, тобто спеціаліста, групи, спільноти; 3) життєвої ситуації, що сприяє чи заважає взаємодії реципієнта і агента. Динамічну, вертикальну модель супроводу побудовано з урахуванням таких компонентів: діагностико-цільового, операційно-інструментального, спільнотно-комунікативного та оцінково-корекційного. Визначено функції компонентів: діагностико-цільового (оцінювання характеру травми, стану психологічного здоров’я реципієнта, ресурсів відновлення); операційно-інструментального (апробація інструментів, способів, стратегій супроводу); спільнотно-комунікативного (залучення реальних і віртуальних мереж, г...

2020

Стаття присвячена проблемі відновлення та зростання осіб, які пережили травматичні події. Зокрема, йдеться про роль найближчого соціального оточення у розумінні, підтримці та фасилітації адаптивних змін у картині світу, поведінці та емоційних реакціях тих осіб, які зазнали впливу факторів, що загрожують життю та здоров'ю та зіткнулися з посттравматичними станами і розладами. Матеріал подається у такій чергово-сті: поняття про посттравматичний стресовий розлад, його симптоми та діагностичні критерії; нейрофізі-ологічні зміни у діяльності нервової системи та мозку; опис супутніх проблем та розладів; рекомендації осо-бам з найближчого оточення щодо підтримки та сприяння посттравматичному особистісному зростанню постраждалих; ознаки, які свідчать про потребу звернення за фаховою допомогою. Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, травматична подія, інтрузії, уникання, посттрав-матичне зростання, соціальне оточення. * Стаття написана у рамках проекту «Розробка методики соціально-психологічної підтримки адаптації учасників АТО на основі технік доказової психотерапії та впровадження її на основі моделі «навчання тренерів» Інституту психічного здоров'я УКУ, підтриманого Міжнародним фондом «Відродження».

Психологические исследования, 2017

Представлены результаты теоретического анализа феномена посттравматического личностного роста: определено понятие посттравматического личностного роста, проанализированы теории, объясняющие механизмы роста, а также выявлены предикторы данного явления. Установлено, что под посттравматическим личностным ростом понимается субъективный опыт позитивного психологического изменения после воздействия на человека стрессора, угрожающего жизни. Позитивные изменения, которые описываются людьми, переживающими ПТЛР, представлены пятью факторами: отношение к другим; новые возможности; сила личности; духовные изменения; повышение ценности жизни. Описаны две основные теории посттравматического личностного роста. Сделан вывод о том, что представления остаются односторонними, поскольку данные теории в качестве пускового механизма посттравматического личностного роста рассматривают исключительно когнитивные процессы, происходящие после травмы. Вместе с тем анализ опубликованных данных показал, что в ка...

UKRAINIAN PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 2020

PERSONAL LANDSCAPE TRANSFORMATIONS FOLLOWING THE TRAUMATIC WAR EXPERIENCE The personal landscape transformations are defined as the territory of a person's life, which has special dynamics, structural and functional characteristics, meaningful filling. In addition to specifying the landscape concept, the task was to determine the types of landscapes of combatants after returning from the war. The sample consisted of 91 combatants, higher education cadets, and volunteers. We used the written narrative method of the proposed scheme, a conversation, and a focused one-on-one interview. As a result, post-traumatic combatants' narratives consisted of war-related injuries (41.9%); family treason (24.7%); losses suffered in peacetime (23.5%); other difficult life situations (9.9%). The following criteria for determining the type of landscape have been developed: meaningfulness of the past; assessment of the present; a vision of the future; value dominant. There is considered the value-semantic configuration of the individual`s life as an integral indicator of the landscape. The following types of landscapes have been identified: a) existential (differs from the unwillingness to rethink the traumatic past; to assess the present adequately; the inability to construct the future; the dominant for survival); b) family (distinguished by a good understanding of the past; adequate assessment of the present; detailed construction of the future; dominant of meaningful relationships); c) service (differs from family primarily by the criterion of dominant value - to be useful to the state, the fight against the aggressor, the army); d) self-realization (differs in the main value of self-development); e) pragmatic (distinguished by the major value of career advancement). The most common landscapes are existential and family landscapes (25.0% each); in second place is landscapes of service and self-realization (17.3% each); on the third - pragmatic (13.6%). The hypothesis according to which the direct participation of military personnel in hostilities can act as a trigger for changing the personal landscape is confirmed.

Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами . - 2010. - № 7. - С. 535-540, 2010

У статті аналізуються основні причини антропологічної кризи ХХ століття в контексті глобальних змін під впливом науково-технічної революції, а також пропонуються шляхи виходу з нього, спираючись на ноосферну концепцію і на концепцію формування особистості.

Практичний посібник, 2019

The manual highlights the results of the research on socio-psychological rehabilitation of a person experiencing the consequences of traumatic events. It is developed the technological approach to the personality’s restoration; there are considered the resources, indicators, and criteria of personality’s psychological health, as well as stages, technologies, and techniques of rehabilitation. There are offered ways of organizing complex psychological support of an individual in an emergency situation. There are determined the possibilities of reintegration of the problem person into society, the means of connections with family environment restoration, the ways of vital life problems solving. It is enlightened the structure of personality’s viability resources, and it is substantiated the feasibility of its restoration technologies usage. It is defined as the potential of mobile applications as a tool for users’ psychological state regulation, and there are offered the algorithms for their usage in psychological help and self-help. There are determined the various types of military’s psychological losses, and there are found the possibilities of self-efficacy resource usage while experiencing the loss. There are presented the technologies of alienation overcoming in participants of combat operations. There are substantiated the conditions for the productivity of social-psychological adaptation increasing in internally displaced persons, and there are designed the art technologies to work with this category of clients. The manual is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitation specialists, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.

Psychiatry MMC, 2021

Background : although the search for biomarkers of mental disorders that is aimed at improving diagnosis, individualizing therapy based on knowledge of pathophysiological processes and preventing the development of mental illness is actively underway for endogenous mental disorders, the study of biological markers in non-endogenous mental disorders and posttraumatic stress disorder (PTSD) in particular has received much less attention. Aim : to analyze current state of research dedicated to genetic and biochemical biomarkers that can be used to identify high risk groups and clarify the diagnosis of PTSD. Material and method : keywords “biomarkers”, “post-traumatic stress disorder”, “pathogenesis” have been used to fi nd in PubMed articles published in 2010–2020. Conclusion : research methods for elucidating the mechanisms of PTSD are actively developing, however, the identifi cation of specifi c biomarkers (biochemical, molecular, genetic, epigenetic, neuroimaging, psychophysiologic...

Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», випуск 5. Том 1. Видавничий дім «Гельветика» - Херсон. , 2017

У статті проаналізовано аспекти життєвoго шляху – життєвої перспективи, як цілісної кaртини майбутнього, очікування подій, що несуть ціннісно-смислове навантaження для людини