Клад из c. Стижок является одним из крупнейших депонирований серебряных монет XIV–XV вв., найденных на исторической территории Великого княжества Литовского. Деньги из глиняного горшка имеют отношение к истории многих современных... more
Клад из c. Стижок является одним из крупнейших депонирований серебряных монет XIV–XV вв., найденных на исторической территории Великого княжества Литовского. Деньги из глиняного горшка имеют отношение к истории многих современных государств: Литвы, Беларуси, Молдовы, Украины, Польши, Чехии, Румынии, Италии, Турции. Совокупность стран-эмитентов делает клад своеобразной и неповторимой энциклопедией средневековья. По нему можно проследить сложные процессы денежного обращения и международной торговли Европы с итальянскими колониями в Северном Причерноморье, исследовать влияние золотоордынской и крымско-татарской валюты на рынке Восточной Европы, выявить проникновение пражских, молдавских и валашских монет на территорию Великого княжества Литовского, установить особенности надчеканивания серебряной монеты в конце XIV — середине XV в.
Гай-Нижник П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.). - Київ, 2004. - 430 с. Пропонована монографія є першим в сучасній історіографії комплексним... more
Гай-Нижник П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.). - Київ, 2004. - 430 с.
Пропонована монографія є першим в сучасній історіографії комплексним історико-джерелознавчим дослідженням фінансової політики уряду Української Держави під час гетьманування Павла Скоропадського. Саме на час Гетьманату 1918 р. припадає період юридичного завершення запровадження національних грошових одиниць, започаткованих Центральною Радою. Тоді ж було на практиці закладено підвалини вітчизняної грошової системи. До наукового обігу автором було вперше введено сотні невідомих раніше документальних матеріалів які, в поєднанні із здобутками вже існуючих дослідів з фінансової політики України 1917-1921 рр., допоможуть читачеві пізнати історію цієї досить специфічної галузі вітчизняного державотворення. У додатку вміщено архівні документи
ЗМІСТ
Т о м І.
Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Джерельно-літературна база
РОЗДІЛ 2. Структура Міністерства фінансів та здійснення державної емісійної політики
2.1. Організація Міністерства фінансів і структур державного управління у фінансовій сфері
2.1.1. Департаменти Міністерства фінансів
2.1.2. Фінансова рада, Комітет фінансів та Фінансова комісія
2.1.3. Заснування Українського Державного банку
2.1.4. Утворення Українського Державного Земельного банку
2.2. Характер і природа українських паперових грошових знаків
2.3. Грошова (емісійна) політика уряду Української Держави
2.3.1. Законодавча база емісій 1918 року та їхній обсяг
2.3.2. Розмінні марки-шаги, їх характер та завдання
2.3.3. Фальшування національних паперових грошових знаків і заходи гетьманського уряду. Боротьба з валютною спекуляцією
РОЗДІЛ 3. Міжнародні фінансові угоди та позики Гетьманату 1918 року
3.1. Фінансові угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною
3.1.1. Фінансова угода від 15 травня 1918 року
3.1.2. Фінансова угода від 10 вересня 1918 року
3.2. Фінансові взаємини з частинами колишньої Російської імперії
РОЗДІЛ 4. Реформа грошової системи України. Податки та укладання бюджету
4.1. Реформа фінансової системи. Вихід України з рубльової зони
4.2. Податкова політика Гетьманату. Створення державного бюджету
4.2.1. Прості податки
4.2.2. Посередні податки
4.2.3. Створення митної служби і кордонної охорони
4.3. Таємні видатки Гетьманату П.Скоропадського
4.4. Укладання державного бюджету
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК. Перша світова війна і її вплив на європейські державні фінанси
Т о м ІІ.
Документи і матеріали
КНИГА 1. Документи і матеріали (29 квітня - 31 липня 1918 року).
КНИГА 2. Документи і матеріали (1 серпня - 14 грудня 1918 року).
Улав Триггвасон вошёл в историю Киевской Руси после появления в дружине князя Владимира I. В Норвегии, куда Триггвасон вернулся и был избран королём в 995 г., современные историки рассматривают его как одного из правителей, заложивших... more
Улав Триггвасон вошёл в историю Киевской Руси после появления в дружине князя Владимира I. В Норвегии, куда Триггвасон вернулся и был избран королём в 995 г., современные историки рассматривают его как одного из правителей, заложивших основы государственности, собирания земель и христианизации страны. Он стал энергичным реформатором эпохи викингов, времени проведения глубоких религиозных и финансовых преобразований. Именно в правление Владимира на Руси появляются собственные деньги, а в правление Улава – в Норвегии. Одновременно с Норвегией началась чеканка монеты викингами в Дании и Швеции. Для всех, интересующихся наиболее ранним этапом денежной политики Киевского княжества, статья предоставляет возможность узнать, какие денежно-финансовые процессы протекали одновременно в трёх королевствах викингов.
В новій книзі автор на основі широкого спектру документальних джерел та матеріалів, значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу, висвітлює специфічний і неординарний напрямок розбудови національної державності у податковій... more
В новій книзі автор на основі широкого спектру документальних джерел та матеріалів, значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу, висвітлює специфічний і неординарний напрямок розбудови національної державності у податковій сфері в період існування Української Народної Республіки (УНР), Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського) та Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) від часу утворення Української Центральної Ради в 1917 році до звернення НЕПу та початку податкової реформи 1930 року. Для істориків, економістів, дослідників фінансово-економічної думки, а також широкого загалу читачів, що цікавляться історією українського державотворення.
ЗМІСТ Вступ
І. Історіографія та джерельна база дослідження історії податкової політики українських урядів 1917-1930 рр.
ІІ. Податкова політика Української Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. - квітень 1918 р.)
ІІ.1. Податкова політика Української Центральної Ради. Рік 1917-й
ІІ.2. Податкова політика уряду УНР. Рік 1918-й
ІІІ. Податкова політика уряду Української Держави (гетьманату) Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 року)
ІІІ.1. Створення митної служби і кордонної охорони Української Держави (Гетьманату) 1918 року
ІІІ.2. Система податкових зборів і політика уряду Української Держави
ІІІ.2.1. Організація державної податкової служби за Гетьманату
ІІІ.2.2. Прості податки
ІІІ.2.3. Посередні податки
ІV. Податкова політика більшовицького уряду в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УСРР) 1919-1930 рр.
Статтю присвячено дослідженню процесів трансформації грошових відносин та сучасних тенденцій розвитку децентралізованих платіжних систем як інноваційного способу транскордонних розрахунків, а також теоретичним засадам їх сприйняття в... more
Статтю присвячено дослідженню процесів трансформації грошових відносин та сучасних тенденцій розвитку децентралізованих платіжних систем як інноваційного способу транскордонних розрахунків, а також теоретичним засадам їх сприйняття в суспільстві як інноваційного виду грошей. Банкноти і монети, що протягом сотень років були мірилом цінності, все менше використовуються в повсякденному житті. Розвиток сучасних економічних відносин зумовлений стрімким розвитком технологій, які в значній мірі визначають напрями та сфери діяльності людей, а тема грошей та грошового обігу завжди була цікавою для економістів, які намагались знайти власний підхід до розуміння сутності поняття грошей, їх цінності та призначення у суспільних відносинах. Визначено особливості поняття децентралізованих платіжних систем і розуміння переваг та недоліків їх використання у порівнянні з традиційними способами здійснення платежів через банківські платіжні системи дозволяють переосмислити ставлення до грошей в сучасному суспільстві. Розвиток цифрових платіжних технологій дозволяє усунути монополію комерційних банків на розрахункові операції і суттєво зменшити їх вартість, а криптовалюти все більше стають альтернативою традиційним грошам центральних банків. У статті детально описано слабкі сторони використання криптовалют, що сповільнюють їх розвиток та основні загрози, з якими можуть стикатись користувачі при здійсненні платежів за
Гай-Нижник П. Фінансові взаємини Української Народної Республіки з Німеччиною та Австро-Угорщиною (1918 р.) // Україна дипломатична – 2006. Науковий щорічник. – Вип.VIІ. – К., 2006. – С.407–442.
Гай-Нижник П. Українська валюта з Німеччини для уряду Директорії УНР (до питання про діяльність Фінансової агентури УНР в Берліні, “Супруніади” та встановлення дати загибелі Д.Вітовського) // Наукові записки Інституту політичних і... more
Гай-Нижник П. Українська валюта з Німеччини для уряду Директорії УНР (до питання про діяльність Фінансової агентури УНР в Берліні, “Супруніади” та встановлення дати загибелі Д.Вітовського) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса НАН України. – 2010. – №4 (48). – С.325–348.
Гай-Нижник П. Доставка для уряду Директорії українських грошей з Німеччини і загибель Д.Вітовського (1919 р.) // Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. - Черкаси, 2009. - С.290-294.
Вийшла друком нова монографія П.П.Гай-Нижника «Україна: фінанси і політика (1917–1922 рр.)» // Науково-дослідний інститут українознавства. – 2021. – 20 травня [Електронний ресурс] Режим доступу:... more
Гай-Нижник П. Фінансова агентура УНР в Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду Директорії (1919–1921 рр.) / П.Гай-Нижник // Україна дипломатична (Diplomatic Ukraine). – Вип.XVI. – К.,... more
Гай-Нижник П. Фінансова агентура УНР в Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду Директорії (1919–1921 рр.) / П.Гай-Нижник // Україна дипломатична (Diplomatic Ukraine). – Вип.XVI. – К., 2015. – С.777–802.
Гай-Нижник П.П. Грошова політика уряду Центральної Ради і діяльність Х.Барановського на посаді генерального секретаря фінансів (15 червня – 12 серпня 1917 р.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. –... more
Гай-Нижник П.П. Грошова політика уряду Центральної Ради і діяльність Х.Барановського на посаді генерального секретаря фінансів (15 червня – 12 серпня 1917 р.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – Т.ХІІ. – К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2006. – С.301–318.
