принцип громадянства

Проблематика зв’язку особи з державою завжди посідала провідне місце серед науковців не лише правових наук. З часів появи першого політико-правового зв’язку особи з державою – громадянства, минуло вже понад двохсот років, але принципових змін в ньому не відбулося: ті ж права, та ті самі обов’язки. Наслідком соціально-економічної інтеграції суспільства у ХХ столітті, відбулося виокремлення нового фінансово-правового зв’язку особи з державою. Змістом цього зв’язку є не політичні права та громадянські обов’язки, а зобов’язання податкового характеру та права, що з них випливають.
Монографія присвячена взаємозв’язку фізичної особи з суверенним політико-правовим утворенням через її участь у публічних фінансових відносинах, що виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих фондів коштів. Актуальність проблематики фінансово-правового зв’язку зумовлена не лише малодослідженістю змістовної складової, а й новими світовими трендами ХХІ століття, як-от функціонування наддержавних утворень – економічних союзів або навпаки, наділення певної окремої території держави власною податковою юрисдикцією – оффшорні зони.
Фінансовий суверенітет – це потенційна можливість суверенного утворення на породження правовідносин з мобілізації грошових коштів, створення публічних фондів коштів та їх розподіл за визначеними напрямками державного та суспільного розвитку. На науковому рівні, до складових частин фінансового суверенітету відносять фіскальний та податковий суверенітети. Перший підвид стосується залучення всіх можливих публічних доходів, другий – лише доходів податкового характеру. В той же час, кожному рівню суверенітету, відповідає відповідний рівень юрисдикції. Так, зокрема, податкова юрисдикція – це фактична реалізація податкового суверенітету щодо встановлення, зміни та припинення відповідних правовідносин в межах суверенної території держави та осіб, що пов’язані з державою фінансово-правовим зв’язком. В роботі також аналізуються рівні податкової юрисдикції суверенних утворень. Окрема увага приділяється правовому статусу платника податків, його природі та принципам на яких він побудований. Досліджується вплив економічних теорій оподаткування на зміни в правовому статусі платника податків. Аналізуються принцип громадянства – політико-правовий зв’язок особи з державою та принцип резиденства – фінансово-правовий зв’язок особи з податковою юрисдикцією. Досліджуються причини та етапи трансформації політико-правового зв’язку в фінансово-правовий зв’язок. Робляться авторські висновки про правову природу фінансового зв’язку особи з податковою юрисдикцією та надається йому визначення, що це ступінь соціально-економічної прив’язаності особи до певного рівня фіскальної юрисдикції суверенного утворення, що характеризується відповідним обсягом податкових обов’язків перед ним, та похідними від них правами, та, одночасно з цим, межа розподілення податкової юрисдикції двох різних суверенних утворень.
Монографія виконана у 2019 році на кафедрі фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основою для написання монографії стала дисертаційна робота на тему: «Правовий статус резидентів – платників податку на доходи фізичних осіб», захищена 31.05.2018 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Рекомендовано до друку Вченою радою юридичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 11 від 20 травня 2019 р.)