Проаналізовано стан збереження та сучасного побутування в українській та польській етнокультурах різдвяних пісень - коляд «Небо і земля» («Dzisiaj w Betlejem»), «В яслах лежить» («W źlobie leźy»), «Ангел пастирям мовив» («Anioł pasterzom... more
Проаналізовано стан збереження та сучасного побутування в українській та польській етнокультурах різдвяних пісень - коляд «Небо і земля» («Dzisiaj w Betlejem»), «В яслах лежить» («W źlobie leźy»), «Ангел пастирям мовив» («Anioł pasterzom mówił»), уперше надрукованих у збірнику духовних пісень (з нотами) «Богогласнику», виданому в Почаївському монастирі 1790 року. З’ясовано, що ці та деякі інші різдвяні твори є спільним надбанням українців і поляків,
побутують одночасно у двох мовних версіях. Традиція взаємозбагачення сусідніх етнокультур новими колядами розвивається до наших днів.
У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика волинянам XVI–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями ХІV–ХІХ ст.... more
У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика волинянам XVI–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями ХІV–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясовується місце волинян у системі краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України.
