comt val158met
Recently Published Documents

Abstract Background Previous studies have suggested that negative parenting environments, especially harsh parenting, are a specific risk factor for non-suicidal self-injury (NSSI). However, the potential mechanism between harsh parenting and NSSI has not been explored. Based on the experiential avoidance model and empirical research, we aimed to examine whether depressive symptoms are a mediator between harsh parenting and NSSI. Moreover, the catechol-O-methyltransferase (COMT) Val158Met polymorphism related to depressive symptoms may also exert a moderating effect on NSSI; thus, the interaction between harsh parenting and COMT was also considered in our study. Methods A total of 373 junior high school students were recruited for the study by using a longitudinal design. The adolescents answered self-report questionnaires and provided saliva samples for DNA genotyping. Results The results revealed that harsh parenting was positively associated with NSSI after 24 months, and this association was mediated by depressive symptoms. Moreover, the moderating role of COMT in the direct and indirect effects of harsh parenting on NSSI was observed only among adolescents with two Val alleles and the relationship was not significant for Met carriers. Conclusions Genetic variations of COMT Val158Met may be a critical candidate in understanding the development of depression and NSSI. We conclude that Val homozygotes of the COMT Val158Met polymorphism play a role in susceptibility to both depressive symptoms and NSSI.

Актуальність. Біль у ділянці обличчя є однією з най- складніших проблем в сучасній медицині. Обумовлено це перш за все складністю структурно-функціональної організації ділянки обличчя, особливостями її іннерва- ції. Генетичні чинники грають важливу роль в інтен- сивності сприйняття болю. Мутації та однонуклео- тидний поліморфізм (SNP) в дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) можуть частково пояснити багато розходжень у чутливості до болю. Доведено зв’язок між болем і поліморфізмом генів, відповідальних за синтез нейромедіаторів, їх транспортерів і рецепто- рів (норадренергичних, серотонінових, дофамінових, опіоїдних), ферментів, метаболізуючих нейромедіа- тори. Вивчення патогенетичних механізмів розвитку больового синдрому обличчя і вдосконалення методів їх патогенетичної терапії, сьогодні є одним з карди- нальних напрямків у нейростоматологіі. Мета дослідження: вивчення поліморфізму генів COMT (Val158Met), DRD2 (С32806Т), NR3C1 (646C> G), OPRM1 (А118G) при міофасціальному больовому син- дромі обличчя. Матеріали та методи. Для молекулярно-генетич- ного аналізу використовували зразки ДНК генома 10 пацієнтів з діагнозом: міофасціальний больовий синдром обличчя. Виділення ДНК з клітин букального епітелію про- водили за модифікованою методикою з Chelex. Для виявлення однонуклеотидних замін локусів генів OPRM1, DRD2, NR3C1 використовували метод ПЛР- ПДРФ-аналізу, застосовуючи відповідні ендонуклеази рестрикції. Aлельні варіанти гена COMT (Val158Met) оцінювали методом алель специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Ампліфікацію проводили на термоціклері «Labcycler» (SensQuest, Німеччина). Результати ампліфікації оцінювали шляхом прове- дення горизонтального електрофорезу в 2%-ному ага- розному гелі. Висновки. Результати генотипування пацієнтів з міо- фасціальним больовим синдромом обличчя показали, що 60% пацієнтів у досліджуваній групі, мають алель А в гомо- або гетерозиготній формі поліморфізму Val158Met, G472А гена COMT схильні до підвищеної чутливості до болю і сильнішою запальної реакції. Пацієнтам, які мають знижену щільність дофаміно- вих рецепторів D2 (наявність алелі А1) для зменшення хронічного болю і підвищення больового порогу необ- хідні препарати, що підвищують рівень дофаміну. Наявність мінорного G-алеля у 15% пацієнтів зумов- лює зниження ефективності наркотичних анальгети- ків за терапії больового синдрому. 25% пацієнтів, що несуть мінорний аллель G гена глюкокортикоїдного рецептора (NR3C1), потенційно можуть мати низь- кий рівень кортизолу, що необхідно враховувати при лікуванні опадами. Таким чином, дослідження генетичного поліморфізму пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом обличчя показало можливості застосування геноти- пування для зниження факторів ризику формування хронічного міофасциального болю і своєчасної корек- тної терапії.

A middle-aged woman was diagnosed with postural orthostatic tachycardia syndrome based on her clinical symptoms, elevated norepinephrine levels and positive tilt-table test. The patient was refractory to conventional treatment and improved only after she was treated with methylated B vitamins for her heterozygous catechol-O-methyltransferase Val158Met polymorphism.

Antipsychotics (APDs) represent the main pharmacological strategy in the treatment of schizophrenia; however, their administration often may result in severe adverse effects, such as extrapyramidal symptoms. Typically, dystonic movements are considered the result of impaired function and/or abnormalities of dopaminergic neurotransmission/signaling in the basal ganglia. The catechol O-methyltransferase (COMT) gene is located within the 22q11.2 region, and its product is an enzyme involved in transferring a methyl group from S-adenosylmethionine to catecholamines, including dopamine. Studies showed that COMT Val158Met polymorphism modifies enzymatic activity and, consequently, synaptic dopamine concentration in specific brain areas. We identified a patient with 22q11.2 deletion syndrome presenting with cervical and trunk dystonia after paliperidone administration, which persisted even after drug discontinuation. Given the patient’s genetic condition, we hypothesized that the dopaminergic dysfunction had been aggravated by COMT involvement, thus causing dystonia. In line with this hypothesis, we carried out a study on psychiatric patients in chronic treatment with APD to evaluate the distribution of the COMT Val158Met polymorphism and its role in the onset of adverse extrapyramidal symptoms. The study included four patients with dystonia after administration of APDs compared to 17 patients who never presented adverse drug reactions. Our data suggest that the Val/Val and Met/Met polymorphisms of the COMT gene are associated with a protective effect for the development of collateral extrapyramidal symptoms in patients treated with APDs, while the Val/Met genotype could be considered a risk factor for the development of dystonia after APDs administration.

The sex hormone estradiol has recently gained attention in human decision-making research. Animal studies have already shown that estradiol promotes dopaminergic transmission and thus supports reward-seeking behavior and aspects of addiction. In humans, natural variations of estradiol across the menstrual cycle modulate the ability to learn from direct performance feedback (“model-free” learning). However, it remains unclear whether estradiol also influences more complex “model-based” contributions to reinforcement learning. Here, 41 women were tested twice – in the low and high estradiol state of the follicular phase of their menstrual cycle – with a Two-Step decision task designed to separate model-free from model-based learning. The results showed that in the high estradiol state women relied more heavily on model-free learning, and accomplished reduced performance gains, particularly during the more volatile periods of the task that demanded increased learning effort. In contrast, model-based control remained unaltered by the influence of hormonal state across the group. Yet, when accounting for individual differences in the genetic proxy of the COMT-Val158Met polymorphism (rs4680), we observed that only the participants homozygote for the methionine allele (n = 12; with putatively higher prefrontal dopamine) experienced a decline in model-based control when facing volatile reward probabilities. This group also showed the increase in suboptimal model-free control, while the carriers of the valine allele remained unaffected by the rise in endogenous estradiol. Taken together, these preliminary findings suggest that endogenous estradiol may affect the balance between model-based and model-free control, and particularly so in women with a high prefrontal baseline dopamine capacity and in situations of increased environmental volatility.

Abstract Background: Previous studies have suggested negative parenting environments, especially harsh parenting, is a specific risk factor for non-suicidal self-injury (NSSI). However, the potential mechanism between harsh parenting and NSSI has not been explored. Based on the experiential avoidance model and empirical researches, we aimed to examine if depressive symptoms are a mediator between harsh parenting and NSSI. Moreover, the catechol-O-methyltransferase (COMT) Val158Met polymorphism related to depressive symptoms may also exert a moderating effect on NSSI, thus, the interaction between harsh parenting and COMT were also considered in our study.Method：373 junior high school students were recruited for the study by using a longitudinal design. Adolescents answered self-report questionnaires and provided Saliva samples for DNA genotyping.Result：The results revealed that harsh parenting was positively associated with NSSI after 18 months, and this association was mediated by depressive symptoms. Moreover, the moderating role of COMT in the direct and indirect effect of harsh parenting on NSSI only among adolescents with two Val alleles. However, the relationship was not significant for Met carriers.Conclusion: Genetic variations of COMT Val158Met may be a critical candidate in understanding the development of depression and NSSI. We conclude that the Val homozygotes of the COMT Val158Met polymorphism play a susceptible role both in depressive symptoms and NSSI.