на вчитель нова року Людмила Володимирівна
•
1 like•972 views
Презентація вчителя математики Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 імені Івана Франка Роман Людмили Володимирівни, яка брала участь в Всеукраїнському конкурсі "Учитель року - 2016" у номінації "Математика". Під час ІІ етапу здобула І місце
Report
Share
на вчитель нова року Людмила Володимирівна
- 1. Педагоги не можуть успішно когось навчати, якщо в цей час ретельно не вчаться самі Професійне кредо:
- 2. Шляхи формування компетентностей учнів на уроках математики Методична проблема
- 4. Вивчення теоретичних засад та ППД з даної проблеми здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурно доцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми.
- 5. Вивчення теоретичних засад та ППД з даної проблеми
- 6. Предметна компетентність - набутий учнями в процесі навчання, специфічний досвід для певного предмета. ПРЕДМЕТНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ Вивчення теоретичних засад та ППД з даної проблеми
- 7. Математична компетентність уміння бачити й застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати здобуті результати, аналізувати похибки обчислень. Вивчення теоретичних засад та ППД з даної проблеми
- 8. мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес; змістовний – комплекс математичних знань, умінь та навичок; дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль). Компоненти математичної компетентності Вивчення теоретичних засад та ППД з даної проблеми
- 9. СКЛАДОВІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ Методологічна - Дослідження задач; - Переваги та обмеженість моделювання; - Формування задачі за проблемою; - Подолання перешкод із метою постійного вдосконалення Дослідницька - Формування задач на основі ідеалізації, узагальненні, специфікації; - Побудова комп’ютерної моделі задачі; - Перевірка гіпотез за відомими методами власним досвідом; - Систематизація здобутих результатів Процедурна - Алгоритм розв’язування задач; - Відтворення тексту задач; - Уміння систематизувати й розпізнавати типові задачі або зводити до відомої; - Використання інформаційних джерел Логічна - Володіння й використовування апарату дедуктивних теорій; - Удосконалення власних математичних уявлень; - Дедуктивне доведення й обґрунтування розв’язування задач; - Математична та логічна символіка на практиці Технологічна - Використання основних типів програмного забезпечення, електронних таблиць; - Оцінювання похибки під час обчислення; - Побудова комп’ютерної моделі задач Вивчення теоретичних засад та ППД з даної проблеми
- 10. Наводить приклади……. Пояснює….... Формулює……. Розв’язує вправи, що передбачають…….. Зображує та знаходить на малюнках……. Класифікує….. Обґрунтовує……. Називає та ілюструє на прикладах ……. Характеризує ……. Застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач «Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів»
- 11. Моє завдання: створити такий навчальний простір, де б учні мали змогу набувати компетентностей особистою активною та продуктивною діяльністю (і не тільки навчальною), особистою творчістю, особистим досвідом, через пізнання соціального досвіду і його критичне осмислення.
- 13. Діяльнісна спрямованість навчання - постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності Вибір основних стратегічних напрямів діяльності Діяльнісний підхід
- 15. УЧЕНЬ – РІВНОПРАВНИЙ УЧАСНИК ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ Вибір основних стратегічних напрямів діяльності
- 16. Сучасний урок Вибір основних стратегічних напрямів діяльності
- 17. особистісно зорієнтоване навчання; диференціація навчання; технології інтерактивного навчання; педагогічна технологія “Створення ситуації успіху” ; технологія формування і розвитку критичного мислення; проектна технологія; вітагенне навчання Вибір основних стратегічних напрямів діяльності Технологізація освітнього процесу
- 18. Етапи уроку Мета Види діяльності Результативність Перевірка домашнього завдання Активізувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів Рецензування відповідей (з домашнього завдання) Формування комунікативної компетентності Розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу і пам'ять Математичний диктант (сторінками домашнього завдання) Формування компетентності саморозвитку Приклади формування компетентностей на різних етапах уроку Методична рефлексія
- 19. Етапи уроку Мета Види діяльності Результативність Перевірка домашнього завдання Активізувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів Рецензування відповідей (з домашнього завдання) Формування компонентів матем. компетентності змістового – математичні знання, уміння та навички; дійового – (самостійність, самооцінка, самоконтроль) Розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу і пам'ять Математичний диктант ( сторінками домашнього завдання) Приклади формування компетентностей на різних етапах уроку Методична рефлексія
- 20. Етапи уроку Мета Види діяльності Результа тивність Вивчення нового матеріалу Вчити роботі з підручником Виділення провідних ідей математичного тексту, доведення теорем, складання математичного словника, довідника і т.п. Формування інформаційної, компетентності, компетентності саморозвитку та самоосвіти Вчити короткого раціонального запису, відпрацьовувати вміння робити висновки і узагальнення Лекція з використанням надбаної учнями інформації Формування інформаційної компетентності Вчити оперувати знаннями, розвивати гнучкість використання знань Колективна робота, дослідження Формування інформаційної, соціальної компетентностей і компетентності продуктивної творчої діяльності Методична рефлексія
- 21. Етапи уроку Мета Види діяльності Результа тивність Вивчення нового матеріалу Вчити роботі з підручником Виділення провідних ідей математичного тексту, доведення теорем, складання математичного словника, довідника і т.п. Формування компонентів матем. компетентності мотиваційного – внутрішня мотивація, інтерес; змістового – математичні знання, уміння та навички; дійового – (самостійність, самооцінка, самоконтроль) Вчити короткого раціонального запису, відпрацьовувати вміння робити висновки і узагальнення Лекція з використанням надбаної учнями інформації Вчити оперувати знаннями, розвивати гнучкість використання знань Колективна робота, дослідження Методична рефлексія
- 22. Методична рефлексія Задача Спонукає зіставляти Спонукає думати Розвиває творче мислення Розвиває критичне мислення Розвиває інтуїцію Задача - основний інструмент у руках учителя математики для формування Ключових і предметних компетентностей учня
- 23. П І Робота з текстом задачі Робота над умовою задачі Організатор ські вміння Комунікат ивні вміння Рефлексив ні вміння уміння читати текст задачі уміння описати ситуацію уміння записувати умову у вигляді схеми рисунка уміння складати план, уміння працювати за планом уміння будувати монолог, уміння брати участь у дискусії, уміння використовув ати термінологію самоаналіз і самоконтроль уміння аналізувати умову задачі виділ яти відо мі вели чини виділ яти невід омі вели чини встановл ювати зв’язки між величин ами Діагностична карта оцінки сформованості компетентностей школяра у процесі розв’язування задач Методична рефлексія
- 26. Щоб відбувся перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід, я створюю умови для “проживання “дитиною навчальних ситуацій на уроці. І в цьому мені допомагає ВІТАГЕННЕ НАВЧАННЯ І ЙОГО ГОЛОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД
- 27. Що ви знаєте про вітагенне навчання?
- 28. Виготський Л.С. “Припустимо, що ми пояснюємо в класі відстань від Землі до Сонця… Можна просто повідомити, що ця відстань становить десь 149 млн км
- 29. Уявіть собі, що в вас вистрілили з Сонця. Що б ви зробили?
- 30. Учень відповів би: ”Відскочив” Учитель заперечує, що в цьому немає жодної потреби, що учень міг би спокійнісінько лягти спати… і знову встати наступного дня, спокійно дожити до повноліття, здобути професію, досягти віку вчителя і тільки тоді ядро чи куля стане до вас наближатися , і вам потрібно буде відскочити…”
- 31. Вітагенний - vita (лат.) - Життя, genesis (лат.) - Породжувати, тобто народжений життям. Вітагенне навчання - навчання, засноване на актуалізації життєвого досвіду особистості (учня), використання її інтелектуально - психологічного потенціалу в освітніх цілях.
- 32. Досвід життя - це інформація, що не пережита людиною, а пов'язана лише з її обізнаністю. Розрізняємо поняття Життєвий (вітагенний) досвід – це те, що прожито людиною. Це своєрідний сплав думок, знань, емоцій, вчинків, прожитих індивідом і мають для нього певну (найчастіше дуже значиму) цінність.
- 33. Голографічний підхід – система способів, прийомів, спрямована на багатогранне, об'ємне розкриття змісту понять, знань, що вивчаються, який поєднує, як мінімум, три проекції.
- 34. 1. Вітагенна проекція - вчитель дізнається, що учні знають про досліджуваний матеріал. Для учнів її формула: «Що я знаю про це?» Віта генна Проекції голографічного підходу:
- 35. 2. Дидактична проекція - вчитель задає певну програму діяльності, дає наукову інформацію. Формула для учня: «Що про це говорить наука?» Дидакти чна
- 36. 3. Конструююча проекція - додаткова інформація, яка створює цілісну голографічну картину знань. Формула: «Що про це кажуть інші?» Конструю юча Такий поділ умовний. Кожна проекція може виконувати роль іншої
- 37. прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду; прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів; прийом випереджальної проекції викладання; додаткове конструювання незакінченої освітньої моделі творчий синтез освітніх проекцій; творче моделювання заданих образів; вітагенне одухотворення об'єктів живої і неживої природи; ілюстрування творів художньої (і навіть технічної) літератури; прийом вітагенного аналізу; прийом тимчасової, просторової, змістовної синхронізації освітніх проекцій (інтегровані уроки); прийом інтегрування вітагенних знань з освітніми, між якими зазвичай існує деяка розбіжність; вітагенна аналогія. Прийоми
- 38. Зміст даного прийому полягає в тому, щоб одухотворити, тобто «Олюднити» об'єкти живої і неживої природи, приписуючи їм людські якості, мотиви поведінки, розкриваючи таким чином глибинні зв'язки освітніх процесів. Прийом
- 40. «Якось зустрілися два рівнобедрені трикутники. Вони дивляться один на одного і дивуються: - Дивно, як ти схожий на мене! - Говорить великий трикутник. –Дивись: у тебе дві рівні сторони і в мене. - Так, - говорить маленький трикутник, - і кутів у нас по два рівних. Як це я раніше не помітив, може, ми брати, дивись, як ми схожі!
- 41. - Ну так! Ми брати! - Весело закричав великий трикутник. - Тільки я старший, а ти молодший! - Але в мене є один більший кут, а в тебе всі гострі. Тому старшим братом буду я, - сказав менший трикутник. - Згода. » «Два трикутника, гуляючи, співають:" Ми веселі братики, рівнобедрені братики! ".
- 42. Як реалізується в прийомі голографічний підхід? Перша проекція - дидактична, тобто учитель задає певну програму мисленнєво-художньо-творчої діяльності. Друга проекція - вітагенна, тобто учні актуалізують запас вітагенноі інформації, отриманої на попередніх стадіях навчання і розвитку. Третя - конструююча проекція , яку в даному прийомі умовно можна було б назвати синтезуючою. Воєдино зливаються кілька компонентів: вітагенне знання особливостей поведінки людей, плюс творча уява, плюс проектування матриці людських взаємин на взаємодію освітніх об’єктів.
- 43. Прийом
- 44. Щоб учні одержали об'ємне уявлення про знання,створюю умови: для виявлення раціонального зерна в кожному запропонованому погляді, для відкидання чогось, для висування своєї точки зору, яка відображатиме позицію учня, що склалася в процесі становлення вітагенного досвіду, тощо
- 45. Яке із наведених тверджень є неправильним? А) У будь-якому трикутнику завжди можна провести три висоти. Б) У рівносторонньому трикутнику всі висоти рівні між собою. В) Висотою трикутника є перпендикуляр, опущений з вершини трикутника на протилежну сторону. Г) У гострокутному трикутнику висота завжди є бісектрисою і медіаною. Перевірка сформованості вмінь Пояснює….... Формулює……. Тестові завдання
- 46. Констру ююча Перша проекція - дидактична, тобто учитель задає певну програму мисленнєвої діяльності. Друга проекція - вітагенна, тобто учні актуалізують запас вітагенноі інформації, отриманої на попередніх стадіях навчання. Конструююча проекція – полягає у співставленні власної моделі знань з науковою. Віта генна Дидак тична Як реалізується в прийомі голографичний підхід?
- 49. задача Координатний метод Векторний метод
- 50. 0 1 2 3 4 5 6 7 медіани теорема cos середня лінія добудова координатний векторний кількість простих дій
- 51. Дану задачу раціональніше розв’язувати координатним методом. Інша задача – інший метод раціональний!!! Не бійся шукати Обирай свій метод!
- 52. Прийом
- 54. Крок 2 Активізація (переведення ) вітагенної інформації у власний життєвий досвід учня Крок 1 Демонстрація слайдів, картин, зразків розв’язання завдань, пояснення вчителя тощо Крок 3 Творче завдання (інтеграція знань) Технологічний опис даного прийому містить певний алгоритм, що складається з кількох кроків - розпоряджень. Творчий синтез освітніх проекцій
- 55. Крок 1 Розбираємо приклади розв’язання рівнянь, запропонованих вчителем та розв’язаних у підручнику Крок 2 Тренуємося розв’язувати рівняння (спосіб організації праці довільний) Крок 3 Завдання додому: “Скласти два рівняння для товариша” Творчий синтез освітніх проекцій
- 56. Констру ююча Перша проекція - дидактична, тобто учитель задає певну програму мисленнєвої діяльності. Друга проекція - вітагенна, яка виконує конструюючу роль, яка полягає у здатності учнів синтезувати власну уяву , отриману вітагенну інформацію, наукові знання і соціальний досвід. Віта генна Дидак тична Як реалізується в прийомі голографичний підхід?
- 57. Зрозуміло, що учень одразу такий переріз за допомогою методу слідів не побудує. Тому я повинна підвести його до самостійного виконання поставленого завдання. Творчий синтез освітніх проекцій
- 58. Можна задіяти голографічний підхід Крок 1 З’ясовуємо суть методу слідів (розповідь вчителя, робота з підручником,тощо); Крок 2 навчаємось будувати перерізи методом слідів(учитель демонструє сам, працює з презентацією,тощо); аналізуємо можливі варіанти одержаних перерізів,тощо Творчий синтез освітніх проекцій
- 60. Крок 3 Учень самостійно будує переріз за вказаними параметрами або навіть вибирає параметри для побудови перерізу сам. Віта генна Дида ктичн а Конст руюю ча Творчий синтез освітніх проекцій Синте зуюча
- 62. Після уроку учні зможуть: наводити приклади куба і прямокутного паралелепіпеда (з оточуючої дійсності); пояснювати, що таке прямокутний паралелепіпед, куб; записувати і пояснювати формули об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба розв’язувати вправи, що передбачають обчислення об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба «Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів»
- 63. Крок 1 Демонстрація слайдів, картин, зразків розв’язання завдань, пояснення вчителя тощо Що ви знаєте про паралелепіпед і куб?
- 64. Багато предметів, які тебе оточують мають схожу форму : цеглина, сірникова коробка, пенал, тощо. Ці предмети дають можливість уявити геометричну фігуру, яка називається прямокутний паралелепіпед.
- 65. Прямокутний паралелепіпед та куб у нашому житті
- 68. Кубики у нашому житті Будинки – кубики У Роттердамі Кубики – прикраси з бісеру
- 70. Зверни увагу: квадрат - це окремий вид прямокутника, куб - окремий вид прямокутного паралелепіпеда.
- 71. A B CD К F МH
- 74. Прямокутний паралелепіпед Вершин – 8 Ребер – 12 Граней – 6
- 76. Куб Вершин – 8 Ребер – 12 Граней – 6
- 77. Розгортка куба
- 78. Крок 2 Активізація (переведення ) вітагенної інформації у власний життєвий досвід учня Робимо моделі прямокутного паралелепіпеда і куба . Повторюємо всі їхні елементи
- 80. Розглянемо фігури Вони складаються з рівної кількості однакових кубиків. Про такі фігури можна сказати, що їх об'єми рівні. А ось об'єм прямокутного паралелепіпеда, зображеного на рис.1 у два рази більший за об'єм прямокутного паралелепіпеда, зображеного на рис. 2
- 81. Об'єм прямокутного паралелепіпеда можна обчислювати подібно до того, як обчислюють площу прямокутника. За одиницю об'єму приймають об'єм одиничного куба. Якщо ребро куба дорівнює 1 м, то його об'єм - 1 кубічний метр (1 м3). Якщо ребро куба дорівнює 1 см, то його об'єм -1 кубічний сантиметр (1 см3). Виведемо формулу для обчислення об'єму прямокутного паралелепіпеда.
- 82. Нехай відомі виміри прямокутного паралелепіпеда, тобто його довжина (а), ширина (b) і висота (с) , тоді формула об'єму прямокутного паралелепіпеда : а формула об’єму куба матиме вигляд:
- 83. Ти знаєш, що одиниці виміру довжини: Одиниці виміру площі: Спробуй запам’ятати одиниці виміру об’єму:
- 84. Ти вивчив нову тему, яка називається “Прямокутний паралелепіпед” спробуй розв’язати дві задачі: Задача № 1 Знайти об’єм прямокутного паралелепіпеда, якщо є такі виміри: 20см, 3дм,12дм. Задача № 2 Об’єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює 128см3, довжина – 8 см, ширина – 6 см. Знайти висоту паралелепіпеда.
- 85. Крок 3 Творче завдання (інтеграція знань) Домашнє завдання 1. п… 2. Виготовити куб чи паралелепіпед та знайти його об’єм Дозволяється користуватися: довідковою літературою, Інтернетом, досвідом близьких та рідних, інформацією з уроку
- 86. Після уроку учні зможуть: наводити приклади:… пояснювати… записувати і пояснювати … розв’язувати вправи, що передбачають…
- 88. Ось такі мої шляхи формування компетентностей учнів на уроках математики
- 89. 2012-2013н.р. - II тур : I місце, два II місць; два III місця; III тур – два III місця ; 2013-2014 н.р. - II тур : І місце; два ІІ місця; два ІІІ місця. 2013-2014 н.р. - один з наукових керівників учасниці секції математики МАН Сакаль Марти, III місце в обласному турі. 2014-2015 н.р. - II тур : І місце; два ІІ місця; два ІІІ місця. III тур – II місце; 2015-2016 н.р. - II тур : І місце; ІІІ місце.
- 90. учасник педрад, семінарів, конференцій, педчитань, 2008 - 2012 р. керівник тв. групи кл. керівників, голова шкільного МО вчителів математики, фізики та інформатики. З 2012 року член обласної творчої групи вчителів математики. Вивчаю Беру участь Виступаю Ділюся