| dbo:abstract
|
- Acta Diürna és un terme en llatí que podria traduir-se com a arxiu diari propi de l'Antiga Roma, eren les minutes quotidianes dels negocis públics i d'esdeveniments socials i polítics. L'any 69 aC, Juli Cèsar va ordenar que les obres diàries del Senat (acta diürna, commentaria Senatus) foren fetes públiques; després Cèsar August va prohibir-ne la publicació, encara que les accions del Senat van continuar sent registrades i podien llegir-se amb autorització especial. També va haver-hi anotacions públiques (acta diürna urbis, "minutes diàries de la ciutat") dels esdeveniments de les assemblees populars i els tribunals així com de naixements, morts, matrimonis i divorcis. Aquestes constituïen una gaseta diària, prototip dels moderns diaris. Les "Actae" es diferenciaven dels "Annales" (que es van interrompre l'any 133 aC) en què en aquests últims només es registraven els assumptes majors i més importants, mentre que en les Acta es registraven els fets ocorreguts de menor importància. La seva publicació va continuar fins a la transferència de la seu de l'imperi a Constantinoble. Avui dia, no queda cap fragment original. (ca)
- Acta diurna (latinsky denní akta či denní zprávy), často zvané jen Acta, byly denní římské oficiální zprávy, předchůdci dnešních novin. Informace byly tesány do kamene nebo ryty do kovových desek, které následně byly věšeny na veřejných místech jako například na Forum Romanum. První takovéto zprávy se objevily okolo roku 131 př. n. l. v období Římské republiky. Původním obsahem byly soudní rozsudky. (cs)
- Acta Diurna (Latin: Daily Acts, sometimes translated as Daily Public Records or poetically as Daily Gazette) were daily Roman official notices, a sort of daily gazette. They were carved on stone or metal and presented in message boards in public places such as the Forum of Rome. They also were called simply Acta. In many ways, they functioned like an early newspaper for the Roman citizenry. The Acta were begun in 59 BC and continued until AD 222. (en)
- Acta Diurna (latino: Ĉiutagaj Aktoj foje tradukitaj kiel Ĉiutagaj Publikaj Registroj) estis ĉiutagaj romiaj oficialaj novaĵoj, speco de ĉiutaga gazeto. Ili estis ĉizitaj sur ŝtono aŭ metalo kaj prezentitaj kiel anonctabuloj en publikaj lokoj kiaj la Forumo de Romo. Ili estis nomitaj ankaŭ simple Acta aŭ Diurna aŭ foje Acta Popidi aŭ Acta Publica. (eo)
- Unter dem Namen Acta diurna (Plural von actum diurnum) (lat. für „Tagesgeschehen“) führte der römische Konsul Gaius Julius Caesar ein tägliches Nachrichtenbulletin ein, gleichsam eine Vorform der Zeitung, die von 59 v. Chr. bis mindestens 235 n. Chr. (wahrscheinlich nicht immer täglich) erschien. Die acta berichteten über die Verhandlungen in den öffentlichen Körperschaften und waren zunächst rein nachrichtlich gehalten. Später wurden sie unter Kaiser Augustus auch zum Sprachrohr für Propaganda. Auch weiche Themen wie Gesellschaftsklatsch, sensationelle Ereignisse oder Kriminalitätsberichterstattung waren enthalten. Private Unternehmer vervielfältigten die Tagesberichte durch Abschreiben. Sie fügten den amtlichen Nachrichten auch andere aktuelle Informationen hinzu und besorgten gleichfalls den Versand des Blattes in die Provinzen. Nicht völlig geklärt ist die Veröffentlichungsform. Während Kolb anmerkt, dass für eine Veröffentlichung auf Papyrus keine Belege vorliegen und die Texte auf Tafeln geschrieben wurden, geht Wilke davon aus, dass es sich um öffentlich ausgehängte Anschlagzettel handelte. Das Webprojekt Professional Journalism zeigt einen entsprechenden Papyrus. In den Acta diurna gab es bereits erste , die etwa in der Art der Darstellung auf Triumphbögen kaiserliche Kriegstaten zeigten. (de)
- Acta Diurna es un término en latín que podría traducirse como acontecimientos diario propio de la Antigua Roma, eran las minutas cotidianas de los negocios públicos y de eventos sociales y políticos. Julio César ordenó que las obras diarias del Senado (acta diurna, commentaria Senatus) fueran hechas públicas en 59 a. C.,; después César Augusto prohibió la publicación, aunque las acciones del senado continuaron siendo registradas y podían leerse con autorización especial. También hubo anotaciones públicas (acta diurna urbis, "minutas diarias de la ciudad") de los acontecimientos de las asambleas populares y los tribunales así como de nacimientos, muertes, matrimonios y divorcios. Estas constituían una gaceta diaria, prototipo de los modernos periódicos. Las "Actae" se diferenciaban de los "Annales" (que se interrumpieron en 133 a. C.) en que en estos últimos sólo se registraban los asuntos mayores y más importantes, mientras que en las Acta se registraban los hechos ocurridos de menor importancia. Su publicación continuó hasta la transferencia de la sede del imperio a Constantinopla. (es)
- Acta Diurna (Latin: Catatan Harian, kadang diterjemahkan menjadi Catatan Publik Harian) adalah papan pengumuman semacam koran pada masa itu yang digunakan pada zaman Romawi. Papan ini merupakan ukiran batu atau logam yang berisi berita publik dan sebarkan di Forum Romawi. (in)
- Les Acta Diurna ou Acta (diurna) populi (Romani), Acta publica, urbana, urbis, diurna populi, ce qu'on peut traduire par faits du jour, désignaient à Rome un recueil officiel qui contenait le récapitulatif des événements quotidiens : décisions et délibérations du Sénat et du peuple, exécutions capitales, naissances, mariages, divorces, funérailles des personnes illustres, annonce des jeux publics. Ce recueil fut rendu public vers l'an 131 av. J.-C. Jules César lors de son consulat en 59 av. J.-C. diffusa aussi le journal des comptes-rendus des séances du Sénat (Acta Senatus), gardé secret jusqu'alors. Cette publication est annulée par Auguste. Nous avons une idée de leur contenu par les évocations qu’en font les auteurs latins, et de la forme en usage au Ier siècle par Pétrone, qui met sous la plume du secrétaire de Trimalchion dans le Satyricon un pastiche qui se termine par une énumération de faits dérisoires : « Le 26 juillet : dans la propriété de Cumes, qui appartient à Trimalchion, sont nés trente garçons et quarante filles ; ont été engrangés, sortant de l’aire, cinq cent mille boisseaux de froment ; ont été mis pour la première fois sous le joug cinq cents bœufs. Le même jour : l’esclave Mithridate a été mis en croix parce qu’il avait blasphémé contre le génie de notre maître Gaïus. Le même jour : on a remis dans le coffre parce qu’il n’était pas possible de le placer dix millions de sesterces. Le même jour : un incendie s’est déclaré dans les jardins pompéiens ; il avait pris dans la maison de l’intendant Nasta. [..] On lut encore les édits pris par les édiles et des testaments de gardes forestiers, dans lesquels un codicille déshéritait Trimalchion. Puis ce fut la liste nominative des intendants, la répudiation par un inspecteur des domaines d’une affranchie qu’il avait surprise dans la chambre d’un garçon de bains, puis la relégation à Baïes d’un maître d’hôtel, puis la mise en accusation d’un économe et un jugement rendu entre des valets de chambres » Masse d’informations détaillées, les acta diurna sont des documents exploités par Tacite, et probablement par d’autres historiens romains. Par leur contenu, les acta diurna préfigurent les premiers journaux ; en revanche, leur support de diffusion s'apparente plus à l'affichage public. (fr)
- 악타 디우르나(Acta Diurna)는 로마 제국의 공식 일일 공고문으로써, 주로 돌이나 철에 글씨를 새겨 로마의 광장 같은 곳에 마련된 게시판에 사람들이 볼 수 있게끔 올리던 것을 가리킨다. 때로는 간단히 '악타', '디우르나', '악타 포피디', 또는 '악타 퍼블리카'라고도 불린다. 악타의 최초의 형태는 로마 공화국 시절인 기원전 131년경에 나온 것으로써, 주로 법률 진행이나 재판의 결과를 다루었다. 나중에는 결혼 또는 사망 소식 등을 포함한 각종 안내문도 추가로 다루어졌다. 올린지 이틀 지나면 악타는 철거되어 따로 보관되었다. 그러나, 지금까지 온전하게 남아있는 악타는 존재하지 않는다. 때로는 서기를 맡은 사람들이 악타의 복사본을 만들어 지방 관리인들에게 보내기도 했다. 나중에는 황제가 칙령 내지는 법적인 판결을 알리는데 쓰였다. 악타 디우르나의 발행은 로마 제국의 수도를 로마에서 콘스탄티노플(Constantinople)로 옮기면서 중단되었다. (ko)
- De Acta (diurna) populi (Romani), ook Acta publica, urbana, urbis, diurna populi, of simpelweg Acta of Diurna genaamd, kunnen beschouwd worden als de officiële staatskrant in het Romeinse Rijk. (nl)
- アクタ・ディウルナ（ラテン語: Acta Diurna）とは、かつて古代ローマにあった新聞に似た官報の一種で、新聞の起源や「世界最古の新聞」と言われる。「アクタ（Acta）」は「議事録」を意味し、アクタ・ディウルナは「その日その日の議事録」と言う意である。「アクタ・プブリカ（Acta Publica）」や「アクタ・ポプリ（Acta Populi）」などの別名もあるが、単に「アクタ」や「ディウルナ」と呼ばれた。「ディウルナ」は後に「ジャーナリズム」の語源になったことで知られる。 白塗りの板に文字が刻まれた掲示板のようなものであったとされ、元老院の議事を中心として法廷記事や一般市民の出生・死亡などのニュースを取り混ぜてローマの市民に公示された。 五賢帝時代の歴史家、政治家ガイウス・スエトニウス・トランクィッルスの『』によるとガイウス・ユリウス・カエサルが執政官（コンスル）に就任した紀元前59年に、「」と共にカエサルの命令によって定期的に発行されたとされる。アクタ・セナトゥスは特に元老院の議事や議決を記載したもので、アウグストゥスの時代に禁止令が出されている。 明らかではないが、アクタ・ディウルナは330年頃には実態を失っていたとされる。 (ja)
- Nell'antica Roma, gli Acta Diurna populi Romani (citati, in modo succinto, come Acta Diurna) furono un resoconto autorizzato e ufficiale degli eventi degni di nota accaduti a Roma. I suoi contenuti erano in parte ufficiali (notizie giudiziarie, decreti imperiali, del Senato romano e dei magistrati) e in parte privati (annunci di nascita, di matrimonio e di morte). (it)
- Acta Diurna (Acta Diurna Populi Romani łac. „Dziennik Narodu Rzymskiego”) – rodzaj urzędowego informatora, założony przez Juliusza Cezara po objęciu konsulatu w 59 p.n.e. W 65 roku oskarżony o udział w spisku Pizona oświadczyć miał Diurna Populi Romani per provincias, per exercitus curatius leguntur, ut noscatur quid Thrasea non fecerit („Dziennik Narodu Rzymskiego czytuje się po prowincjach i wśród wojsk, aby się o tym dowiedzieć czego Trazea nie uczynił”). Historia Augusta wzmiankuje Acta kilkakrotnie. Ostatnia wzmianka dotyczy czasów Probusa. Acta Diurna były prototypem dzisiejszej gazety. (pl)
- Acta Diurna é o título do primeiro jornal conhecido. Sua criação foi uma iniciativa do líder e general romano Júlio César em 69 a.C., tendo como objetivo divulgar os principais acontecimentos da então República. Através de tábuas fixada nos muros das principais localidades, incluindo a residência do pontífice - cargo político-religioso então exercido por Júlio César. (pt)
- Acta diurna (latin "dagliga krönikor", plural av actum diurnum) var i romerska republiken en typ av dagliga nyhetsnotiser. De uppkom i sin första form runt år 131 f.Kr. och blev senare ett slags officiellt dagblad, som på initiativ av Julius Caesar år 59 f.Kr. började att ges ut i Rom och därefter fortsatte att komma ut åtminstone till 200-talet e.Kr. Innehållet utgjordes, förutom av politiska nyheter, som dock endast meddelades i den mån det ansågs lämpligt från högsta ort, av notiser rörande kejsarfamiljen, järtecken och kuriositeter, samt tillkännagivanden om födelser och dödsfall, giftermål och skilsmässor m.m. inom den högsta societeten. Acta diurna användes även som annonsorgan för affärsvärlden och alltså av goda skäl kunde betraktas som föregångare till våra moderna tidningar. De mångfaldigades genom avskrivare och fick tidvis stor spridning. Inget exemplar har dock bevarats till vår tid, men för antika forskare, bland vilka kan nämnas , torde Acta diurna ha utgjort en värdefull historisk källa. Offentliggörande av Acta diurna stoppades när kejsarens säte flyttades till Konstantinopel. Acta diurna införde uttrycket "publicare et propagare", som betyder "att offentliggöra och sprida". Detta uttryck sattes i slutet av texterna och proklamerade en utgivning till både romerska medborgare och icke-medborgare. "Acta Diurna" användes också som titel på en neolatinsk tidning, utgiven av Centaur Books. (sv)
- «Acta diurna» — лат. «Ежедневные события» («Acta publica» — публичные акты, документы) — официально утвержденная публикация сообщений, практиковавшаяся в Древнем Риме со времён Цезаря и послужившая прототипом современных периодических изданий. Таблички с начертанными на них сообщениями ежедневно выставлялись в людных местах — таких, как Римский форум. Основание такого ежедневного издания, по указанию Светония, принадлежит Юлию Цезарю, в год его первого консульства, то есть 59 до н. э. Издание для публики сенатских актов, или ведомостей, куда входили делавшиеся сенату предложения, происходившие по ним прения, донесения полководцев и наместников, послания правителей иностранных государств, решения и ответы сената, было прекращено ещё при Августе, но обнародование хроники ежедневной римской жизни продолжалось и позже и прекратилось, быть может, только с перенесением столицы в Константинополь B 330. Последнее дошедшее до нас указание на это издание относится ко времени императора Проба, то есть к последней четверти III века. Acta diurna отличались от Анналов (которые были прекращены в 133 г. до н. э.) тем, что в последних фиксировались только значимые и наиболее важные вопросы, тогда как в первых были записаны события с меньшей значимостью. Подлинных фрагментов не сохранилось, но из существующих довольно многочисленных отсылок к Acta diurna римского народа следует, что в них помещались:
* события в жизни выдающихся в государстве лиц, а во время империи — и всех лиц, принадлежавших к императорскому семейству (их рождение, общественные и государственные отличия, смерть, похороны и т. п.);
* государственные дела: императорские повеления, сенатские постановления и прения (насколько обнародование их было допускаемо), распоряжения разных властей;
* судебные процессы и вообще хроника городской римской жизни, а также интересные случаи всякого рода: постройка, переделка или разрушение публичных зданий, события в жизни знатных домов, пожары, необычайные явления природы и даже городские слухи. Полной свободой этот орган древнеримской жизни не мог пользоваться в период империи. Находясь под непосредственным влиянием правительства, он нередко служил его политическим целям, но вместе с тем содержал в себе массу известий и потому читался с жадностью не только в Риме, но и в провинциях. Из Тацита известно, что обвинитель знаменитого своей оппозицией Нерону сенатора и философа Тразеи Пета, между прочим, говорил: «Ежедневная римская газета читается по провинциям и по войскам с большим рвением, чтобы знать, чего Тразея не сделал». (ru)
- 《羅馬公報》（拉丁語：Acta Diurna）是古羅馬政府，每天在外的廣場上，以手抄公告方式，向市民報導重大公事，先後出版達數百年之久（前59年-公元222年），有人稱之為『歷史上第一份官方的報刊』。 中文译本中常称其为《每日纪闻》。 (zh)
- Acta diurna populi Romani («Щоденні справи римського народу») — публікація офіційних повідомлень, що практикувалася в Стародавньому Римі з часів Цезаря і послужила прототипом сучасних періодичних видань. Таблички з написаними на них повідомленнями щодня виставлялися в людних місцях — таких, як Римський форум. Заснував таке щоденне видання, за згадкою Светонія, Юлій Цезар, в рік його першого консульства, тобто 59 до н. е. Видання для публікації сенатських актів, або відомостей, куди входили пропозиції, що приймалися сенатом, дебати, які відбувалися по них, донесення полководців і намісників, послання правителів інших держав, рішення і відповіді сенату, було припинено ще при Августі, але оприлюднення хроніки щоденного римського життя тривало і пізніше і припинилося, можливо, тільки з перенесенням столиці в Константинополь. Остання вказівка на це видання, що дійшла до нас, відноситься до часу імператора Проба, тобто до останньої чверті III століття. Зі збережених досить численних вказівок на Acta Diurna римського народу видно, що в них висвітлювалися:
* Події в житті видатних в державі осіб, а під час імперії — і всіх осіб, які належали до імператорської родини (їх народження, громадські та державні відзнаки, смерть, похорон і т. ін.)
* Державні справи: імператорські веління, сенатські постанови і дебати (наскільки оприлюднення їх допускалося), розпорядження різних гілок влади;
* Судові процеси і взагалі хроніка міського римського життя, а також цікаві випадки всякого роду: будівництво, переробка або руйнування громадських будівель, події в житті знатних родин, пожежі, надзвичайні явища природи і навіть міські чутки. Цілковитою свободою цей орган давньоримського життя не міг користуватися в період імперії. Перебуваючи під безпосереднім впливом уряду, він нерідко служив його політичним цілям, але разом з тим містив в собі масу звісток і тому читався з жадібністю не тільки в Римі, але і в провінціях. З Тацита відомо, що обвинувач знаменитого своєю опозицією Нерона сенатор і філософ , між іншим, говорив: «Щоденна римська газета читається по провінціях і по військах з великим завзяттям, щоб знати, чого ще Тразей не зробив». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Acta diurna (latinsky denní akta či denní zprávy), často zvané jen Acta, byly denní římské oficiální zprávy, předchůdci dnešních novin. Informace byly tesány do kamene nebo ryty do kovových desek, které následně byly věšeny na veřejných místech jako například na Forum Romanum. První takovéto zprávy se objevily okolo roku 131 př. n. l. v období Římské republiky. Původním obsahem byly soudní rozsudky. (cs)
- Acta Diurna (Latin: Daily Acts, sometimes translated as Daily Public Records or poetically as Daily Gazette) were daily Roman official notices, a sort of daily gazette. They were carved on stone or metal and presented in message boards in public places such as the Forum of Rome. They also were called simply Acta. In many ways, they functioned like an early newspaper for the Roman citizenry. The Acta were begun in 59 BC and continued until AD 222. (en)
- Acta Diurna (latino: Ĉiutagaj Aktoj foje tradukitaj kiel Ĉiutagaj Publikaj Registroj) estis ĉiutagaj romiaj oficialaj novaĵoj, speco de ĉiutaga gazeto. Ili estis ĉizitaj sur ŝtono aŭ metalo kaj prezentitaj kiel anonctabuloj en publikaj lokoj kiaj la Forumo de Romo. Ili estis nomitaj ankaŭ simple Acta aŭ Diurna aŭ foje Acta Popidi aŭ Acta Publica. (eo)
- Acta Diurna (Latin: Catatan Harian, kadang diterjemahkan menjadi Catatan Publik Harian) adalah papan pengumuman semacam koran pada masa itu yang digunakan pada zaman Romawi. Papan ini merupakan ukiran batu atau logam yang berisi berita publik dan sebarkan di Forum Romawi. (in)
- 악타 디우르나(Acta Diurna)는 로마 제국의 공식 일일 공고문으로써, 주로 돌이나 철에 글씨를 새겨 로마의 광장 같은 곳에 마련된 게시판에 사람들이 볼 수 있게끔 올리던 것을 가리킨다. 때로는 간단히 '악타', '디우르나', '악타 포피디', 또는 '악타 퍼블리카'라고도 불린다. 악타의 최초의 형태는 로마 공화국 시절인 기원전 131년경에 나온 것으로써, 주로 법률 진행이나 재판의 결과를 다루었다. 나중에는 결혼 또는 사망 소식 등을 포함한 각종 안내문도 추가로 다루어졌다. 올린지 이틀 지나면 악타는 철거되어 따로 보관되었다. 그러나, 지금까지 온전하게 남아있는 악타는 존재하지 않는다. 때로는 서기를 맡은 사람들이 악타의 복사본을 만들어 지방 관리인들에게 보내기도 했다. 나중에는 황제가 칙령 내지는 법적인 판결을 알리는데 쓰였다. 악타 디우르나의 발행은 로마 제국의 수도를 로마에서 콘스탄티노플(Constantinople)로 옮기면서 중단되었다. (ko)
- De Acta (diurna) populi (Romani), ook Acta publica, urbana, urbis, diurna populi, of simpelweg Acta of Diurna genaamd, kunnen beschouwd worden als de officiële staatskrant in het Romeinse Rijk. (nl)
- アクタ・ディウルナ（ラテン語: Acta Diurna）とは、かつて古代ローマにあった新聞に似た官報の一種で、新聞の起源や「世界最古の新聞」と言われる。「アクタ（Acta）」は「議事録」を意味し、アクタ・ディウルナは「その日その日の議事録」と言う意である。「アクタ・プブリカ（Acta Publica）」や「アクタ・ポプリ（Acta Populi）」などの別名もあるが、単に「アクタ」や「ディウルナ」と呼ばれた。「ディウルナ」は後に「ジャーナリズム」の語源になったことで知られる。 白塗りの板に文字が刻まれた掲示板のようなものであったとされ、元老院の議事を中心として法廷記事や一般市民の出生・死亡などのニュースを取り混ぜてローマの市民に公示された。 五賢帝時代の歴史家、政治家ガイウス・スエトニウス・トランクィッルスの『』によるとガイウス・ユリウス・カエサルが執政官（コンスル）に就任した紀元前59年に、「」と共にカエサルの命令によって定期的に発行されたとされる。アクタ・セナトゥスは特に元老院の議事や議決を記載したもので、アウグストゥスの時代に禁止令が出されている。 明らかではないが、アクタ・ディウルナは330年頃には実態を失っていたとされる。 (ja)
- Nell'antica Roma, gli Acta Diurna populi Romani (citati, in modo succinto, come Acta Diurna) furono un resoconto autorizzato e ufficiale degli eventi degni di nota accaduti a Roma. I suoi contenuti erano in parte ufficiali (notizie giudiziarie, decreti imperiali, del Senato romano e dei magistrati) e in parte privati (annunci di nascita, di matrimonio e di morte). (it)
- Acta Diurna (Acta Diurna Populi Romani łac. „Dziennik Narodu Rzymskiego”) – rodzaj urzędowego informatora, założony przez Juliusza Cezara po objęciu konsulatu w 59 p.n.e. W 65 roku oskarżony o udział w spisku Pizona oświadczyć miał Diurna Populi Romani per provincias, per exercitus curatius leguntur, ut noscatur quid Thrasea non fecerit („Dziennik Narodu Rzymskiego czytuje się po prowincjach i wśród wojsk, aby się o tym dowiedzieć czego Trazea nie uczynił”). Historia Augusta wzmiankuje Acta kilkakrotnie. Ostatnia wzmianka dotyczy czasów Probusa. Acta Diurna były prototypem dzisiejszej gazety. (pl)
- Acta Diurna é o título do primeiro jornal conhecido. Sua criação foi uma iniciativa do líder e general romano Júlio César em 69 a.C., tendo como objetivo divulgar os principais acontecimentos da então República. Através de tábuas fixada nos muros das principais localidades, incluindo a residência do pontífice - cargo político-religioso então exercido por Júlio César. (pt)
- 《羅馬公報》（拉丁語：Acta Diurna）是古羅馬政府，每天在外的廣場上，以手抄公告方式，向市民報導重大公事，先後出版達數百年之久（前59年-公元222年），有人稱之為『歷史上第一份官方的報刊』。 中文译本中常称其为《每日纪闻》。 (zh)
- Acta Diürna és un terme en llatí que podria traduir-se com a arxiu diari propi de l'Antiga Roma, eren les minutes quotidianes dels negocis públics i d'esdeveniments socials i polítics. L'any 69 aC, Juli Cèsar va ordenar que les obres diàries del Senat (acta diürna, commentaria Senatus) foren fetes públiques; després Cèsar August va prohibir-ne la publicació, encara que les accions del Senat van continuar sent registrades i podien llegir-se amb autorització especial. (ca)
- Unter dem Namen Acta diurna (Plural von actum diurnum) (lat. für „Tagesgeschehen“) führte der römische Konsul Gaius Julius Caesar ein tägliches Nachrichtenbulletin ein, gleichsam eine Vorform der Zeitung, die von 59 v. Chr. bis mindestens 235 n. Chr. (wahrscheinlich nicht immer täglich) erschien. Private Unternehmer vervielfältigten die Tagesberichte durch Abschreiben. Sie fügten den amtlichen Nachrichten auch andere aktuelle Informationen hinzu und besorgten gleichfalls den Versand des Blattes in die Provinzen. (de)
- Acta Diurna es un término en latín que podría traducirse como acontecimientos diario propio de la Antigua Roma, eran las minutas cotidianas de los negocios públicos y de eventos sociales y políticos. Julio César ordenó que las obras diarias del Senado (acta diurna, commentaria Senatus) fueran hechas públicas en 59 a. C.,; después César Augusto prohibió la publicación, aunque las acciones del senado continuaron siendo registradas y podían leerse con autorización especial. (es)
- Les Acta Diurna ou Acta (diurna) populi (Romani), Acta publica, urbana, urbis, diurna populi, ce qu'on peut traduire par faits du jour, désignaient à Rome un recueil officiel qui contenait le récapitulatif des événements quotidiens : décisions et délibérations du Sénat et du peuple, exécutions capitales, naissances, mariages, divorces, funérailles des personnes illustres, annonce des jeux publics. Ce recueil fut rendu public vers l'an 131 av. J.-C. Masse d’informations détaillées, les acta diurna sont des documents exploités par Tacite, et probablement par d’autres historiens romains. (fr)
- «Acta diurna» — лат. «Ежедневные события» («Acta publica» — публичные акты, документы) — официально утвержденная публикация сообщений, практиковавшаяся в Древнем Риме со времён Цезаря и послужившая прототипом современных периодических изданий. Таблички с начертанными на них сообщениями ежедневно выставлялись в людных местах — таких, как Римский форум. (ru)
- Acta diurna (latin "dagliga krönikor", plural av actum diurnum) var i romerska republiken en typ av dagliga nyhetsnotiser. De uppkom i sin första form runt år 131 f.Kr. och blev senare ett slags officiellt dagblad, som på initiativ av Julius Caesar år 59 f.Kr. började att ges ut i Rom och därefter fortsatte att komma ut åtminstone till 200-talet e.Kr. Innehållet utgjordes, förutom av politiska nyheter, som dock endast meddelades i den mån det ansågs lämpligt från högsta ort, av notiser rörande kejsarfamiljen, järtecken och kuriositeter, samt tillkännagivanden om födelser och dödsfall, giftermål och skilsmässor m.m. inom den högsta societeten. (sv)
- Acta diurna populi Romani («Щоденні справи римського народу») — публікація офіційних повідомлень, що практикувалася в Стародавньому Римі з часів Цезаря і послужила прототипом сучасних періодичних видань. Таблички з написаними на них повідомленнями щодня виставлялися в людних місцях — таких, як Римський форум. Зі збережених досить численних вказівок на Acta Diurna римського народу видно, що в них висвітлювалися: (uk)
|
