| dbo:abstract
|
- The architecture of Rome over the centuries has greatly developed from Ancient Roman architecture to Italian modern and contemporary architecture. Rome was once the world's main epicentres of Classical architecture, developing new forms such as the arch, the dome and the vault. The Romanesque style in the 11th, 12th and 13th centuries was also widely used in Roman architecture, and later the city became one of the main centres of Renaissance and Baroque architecture. Rome's cityscape is also widely Neoclassical and Fascist in style. (en)
- Архітектура Риму Ідеально організована Римська держава мала ідеалізовану архітектуру – функціональну, конструктивну, презентативну (саме так розставив пріоритети щодо архітектури римлянин Вітрувій: «Архітектура – це користь, міць, краса»). Міжнаціональна інтеграція та творча комунікація середземноморських культур стала корисним підмурком розвитку оригінально-римських звичок, що привели до появи цілого ряду досі небачених типологічних одиниць (для прикладу: релаксаційно-оздоровчих аквацентрів-терм, атріумних ротонд, ансамблів площ, ландшафтних палацово-паркових вілл, базилікальних залів для торгівлі та суспільних зібрань, тріумфальної меморіальної архітектури, тощо). Важливо, що в римській державі відбувся рідкісний прецедент невідокремленого розвитку елітарної та суспільної архітектури – доступної масам, демократичної, місткої і презентативної, що призвело до становлення нових планувальних (функціональних, композиційних, ансамблевих) і конструктивних рішень, появи грандіозних зальних базилік, галерейних амфітеатрів, купольних бань, тощо. Особлива вимогливість, територіальна ощадливість та масовість життєвих процесів у столиці-мегаполісі привели до появи там, а згодом і в провінціях, кількарівневої (кількаповерхової) забудови. Раціональність, функціональність, світськість архітектури, цілісність (комплексність, стратегічність) міських розпланувань, ансамблевість, навики композиційного та конструктивного блокування просторових груп, створення кількаповерхових будівель, прогресивність конструктивних систем та уніфікація будівельних прийомів, декораційні (театральні) прийоми ордерного мармурового опорядження публічної та приватної презентативної архітектури відмічені як провідні риси римського античного стилю в наукових монографіях. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The architecture of Rome over the centuries has greatly developed from Ancient Roman architecture to Italian modern and contemporary architecture. Rome was once the world's main epicentres of Classical architecture, developing new forms such as the arch, the dome and the vault. The Romanesque style in the 11th, 12th and 13th centuries was also widely used in Roman architecture, and later the city became one of the main centres of Renaissance and Baroque architecture. Rome's cityscape is also widely Neoclassical and Fascist in style. (en)
- Архітектура Риму Ідеально організована Римська держава мала ідеалізовану архітектуру – функціональну, конструктивну, презентативну (саме так розставив пріоритети щодо архітектури римлянин Вітрувій: «Архітектура – це користь, міць, краса»). Міжнаціональна інтеграція та творча комунікація середземноморських культур стала корисним підмурком розвитку оригінально-римських звичок, що привели до появи цілого ряду досі небачених типологічних одиниць (для прикладу: релаксаційно-оздоровчих аквацентрів-терм, атріумних ротонд, ансамблів площ, ландшафтних палацово-паркових вілл, базилікальних залів для торгівлі та суспільних зібрань, тріумфальної меморіальної архітектури, тощо). Важливо, що в римській державі відбувся рідкісний прецедент невідокремленого розвитку елітарної та суспільної архітектури – д (uk)
|
.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
