| dbo:abstract
|
- Els Articles de la Confederació i Unió Perpètua, coneguts simplement com els Articles de la Confederació van constituir el primer document de govern dels Estats Units d'Amèrica. Van ser aprovats pel Segon Congrés Continental el 15 de novembre, 1777, després de diversos mesos de debat. Va ser una directriu no obligatòria fins a la seva ratificació quatre anys després, l'1 de març, 1781. Els Articles de la Confederació són considerats un dels quatre documents fundadors de la nació nord-americana. Els Articles van formar una confederació dèbil que unia a les tretze colònies britàniques nord-americanes amb la capacitat de formar un govern unificat gairebé només en temps de guerra i emergència. Després de la fi de la guerra d'independència i el començament de noves prioritats, les seves limitacions es van fer evidents. Aquest document va ser reemplaçat per la Constitució dels Estats Units després de la seva ratificació el 21 de juny, 1788. (ca)
- Články Konfederace a trvalé unie (anglicky Articles of Confederation and Perpetual Union), častěji označované zkráceným názvem Články Konfederace, jsou považovány za první písemnou ústavu upravující celonárodní vládní systém ve Spojených státech amerických. Tento dokument vstoupil v účinnost krátce po svém sepsání v letech 1776–1777, ačkoliv formálně byl ratifikován až roku 1781. Články poskytly právní rámec pro již pracující Kontinentální kongres, jeho diplomatické vztahy s Evropou a jeho přístup k územním záležitostem. Kritizovány byly zejména kvůli tomu, že vláda pracující na jejich základě byla příliš slabá, a po rozsáhlých debatách byly nakonec roku 1789 nahrazeny současnou Ústavou Spojených států amerických. (cs)
- وثائق الكونفدرالية (بالإنجليزية: Articles of Confederation) كانت اتفاقيات بين الولايات الثلاث عشرة المؤسسة للولايات المتحدة، وكانت هذه الوثائق بمثابة الدستور الأولي لها. وضعت هذه الوثائق أثناء مؤتمر فيلادلفيا في منتصف عام 1776 وأرسلت نسخة منها للمصادقة عليها من قبل الولايات المشاركة في أواخر 1777، وانتهت المصادقة الرسمية من قبل جميع الولايات الثلاث عشرة في أوائل عام 1781. حتى وعندما لم يكن قد وقع عليها بعد، فقد كان لهذه الوثائق مصداقية دولية أعطتها لمؤتمر فيلادلفيا لقيادة حرب الاستقلال الأمريكية، إقامة علاقات دبلوماسية مع أوروبا، والتعامل في القضايا الحدودية. وفي 4 مارس 1789 تم استبدال هذه الوثائق بدستور الولايات المتحدة، حيث زود الدستور الجديد بتفاصيل أكبر للحكومة المركزية، والرئيس، والمحاكم، والقوة الضريبية. (ar)
- The Articles of Confederation and Perpetual Union was an agreement among the 13 Colonies of the United States of America that served as its first frame of government. It was approved after much debate (between July 1776 and November 1777) by the Second Continental Congress on November 15, 1777, and sent to the states for ratification. The Articles of Confederation came into force on March 1, 1781, after ratification by all the states. A guiding principle of the Articles was to establish and preserve the independence and sovereignty of the states. The weak central government established by the Articles received only those powers which the former colonies had recognized as belonging to king and parliament. The document provided clearly written rules for how the states' "league of friendship" (Perpetual Union) would be organized. During the ratification process, the Congress looked to the Articles for guidance as it conducted business, directing the war effort, conducting diplomacy with foreign states, addressing territorial issues and dealing with Native American relations. Little changed politically once the Articles of Confederation went into effect, as ratification did little more than legalize what the Continental Congress had been doing. That body was renamed the Congress of the Confederation; but most Americans continued to call it the Continental Congress, since its organization remained the same. As the Confederation Congress attempted to govern the continually growing U.S. states, its delegates discovered that the limitations placed upon the central government (such as in assembling delegates, raising funds, and regulating commerce) rendered it ineffective at doing so. As the government's weaknesses became apparent, especially after Shays' Rebellion, some prominent political thinkers in the fledgling union began asking for changes to the Articles. Their hope was to create a stronger government. Initially, in September 1786, some states met to address interstate protectionist trade barriers between them. Shortly thereafter, as more states became interested in meeting to revise the Articles, a meeting was set in Philadelphia on May 25, 1787. This became the Constitutional Convention. Delegates quickly agreed that the defects of the frame of government could not be remedied by altering the Articles, and so went beyond their mandate by replacing it with a new constitution. On March 4, 1789, the government under the Articles was replaced with the federal government under the Constitution. The new Constitution provided for a much stronger federal government by establishing a chief executive (the president), courts, and taxing powers. (en)
- Die Konföderationsartikel (englisch: Articles of Confederation and Perpetual Union) waren die erste verfassungsrechtliche Grundlage der Vereinigten Staaten und Vorläufer der amerikanischen Verfassung von 1787. Ihre Regelungen beruhten im Wesentlichen auf dem Prinzip der einzelstaatlichen Souveränität. Nachdem der Kontinentalkongress sie am 15. November 1777 verabschiedet hatte, waren sie nach ihrer dreijährigen Ratifikation von 1781 bis 1789 in Kraft. (de)
- La Artikoloj de Konfederacio kaj Senĉesa Unuiĝo, komune konata kiel la Artikoloj de Konfederacio, estis la unua reganta dokumento de la Unuiĝintaj Ŝtatoj de Ameriko. La Artikoloj unuigis la nove-sendependiĝintajn koloniojn (post la Usona Revolucia Milito) en malfiksan konfederacion. La dua Kontinenta Kongreso adoptis la Artikolojn je 15-a de novembro, 1777, post 16 monatoj de debatado. La Artikoloj ankoraŭ nevalidis dum tri pliaj jaroj ĝis ratifo kompletiĝis je 1-a de marto, 1781. (eo)
- Los Artículos de la Confederación y la Unión Perpetua, conocidos como los Artículos de la Confederación, constituyeron el primer documento de gobierno de los Estados Unidos de América. Fueron aprobados por el segundo Congreso Continental el 15 de noviembre de 1777, después de varios meses de debate. Fue una directriz no obligatoria hasta su ratificación cuatro años después, el 21 de marzo de 1781. Los Artículos de la Confederación son considerados uno de los cuatro documentos más importantes y fundacionales de la nación norteamericana. Los Artículos formaron una confederación débil que unía a las Trece Colonias británicas norteamericanas, con la capacidad de gobernarse casi solamente en tiempos de guerra y emergencias. Tras el fin de la Guerra de Independencia y el comienzo de nuevas prioridades, sus limitaciones se hicieron evidentes. Este documento fue reemplazado por la Constitución de los Estados Unidos después de su ratificación el 21 de junio de 1788. (es)
- Pasal-Pasal Konfederasi adalah persetujuan antara 13 negara bagian yang menjadi konstitusi pertama Amerika Serikat sebagai konfederasi negara berdaulat. Dokumen ini dibuat oleh Kongres Kontinental pada pertengahan tahun 1776, dan versi yang disetujui dikirim ke negara-negara bagian untuk diratifikasi pada akhir tahun 1777. Ratifikasi resmi oleh 13 negara bagian selesai pada awal tahun 1781. Bahkan saat masih belum diratifikasi, dokumen ini menjadi sumber legitimasi bagi Kongres Kontinental dalam mengarahkan Perang Revolusi Amerika, menjalankan diplomasi dengan Eropa, dan mengatur urusan wilayah dan penduduk asli. Namun, lemahnya pemerintahan yang dibuat oleh dokumen ini menimbulkan kekhawatiran di antara para nasionalis. Pada 4 Maret 1789, dokumen ini digantikan oleh Konstitusi Amerika Serikat, yang memberikan lebih banyak kekuatan kepada pemerintahan. (in)
- Les Articles de la Confédération et de l'Union perpétuelle (en anglais : Articles of Confederation and Perpetual Union) sont un document élaboré le 15 novembre 1777 par le Second Congrès continental, réunion des treize États fondateurs des États-Unis d'Amérique. La nation américaine est alors en guerre depuis deux ans contre la Grande-Bretagne pour son indépendance. Les Articles établissent une première Constitution qui organise les treize États en une Confédération. Un des États, le Maryland, met plus de trois ans à les ratifier si bien qu’ils ne prennent effet que le 1er mars 1781. Le Congrès continental se transforme alors en Congrès de la Confédération. Les Articles seront appliqués jusqu'à l'entrée en vigueur de l'actuelle Constitution américaine, en 1789. Ils permettent à la Confédération américaine de faire la guerre, de négocier les traités, de résoudre la question des territoires de l’ouest, d’imprimer des devises continentales et de lancer des emprunts à l’intérieur comme à l’extérieur du pays. Cette organisation est critiquée par les tenants d’un pouvoir central plus fort et par les États les plus peuplés, qui ne possédaient comme les moins peuplés qu'une seule voix au Congrès. La Confédération fut fragilisée par le manque de revenus (elle ne pouvait lever d'impôts, et dépendait des contributions des États de l'Union), les intérêts divergents et les rivalités entre États, dans le contexte de la fin de la guerre d’indépendance et des années suivant la paix de 1783. (fr)
- 連合および永遠の連合規約（れんごうおよびえいえんのれんごうきやく、Articles of Confederation and Perpetual Union）、一般に連合規約（れんごうきやく、Articles of Confederation）は、アメリカ独立戦争において13植民地の相互友好同盟を定めた規約。連合の名称を「アメリカ合衆国(United States of America)」と定め、13邦を統括する連合会議の設置を定めた。アメリカ最初の連邦憲法とも呼ばれている。 この規約は16ヶ月に及ぶ討論の末、大陸会議において1777年11月15日に採択され、1781年3月1日にすべての邦の承認を得て発効した。この規約は連合会議に外交、軍事、邦間の関係等にわたる権限を認めていたが、13邦はそれぞれ絶対的な主権を持っていた。そのため内政は混乱状態を呈し、強力な中央政府樹立が求められた。その後1787年にアメリカ合衆国憲法が制定され、1790年5月29日に13邦すべてが合衆国憲法を批准したことにより連合規約の効力は消滅し、その役割を終えた。 (ja)
- 연합과 영속적 연방에 관한 규약(Articles of Confederation and Perpetual Union)은 미국 독립 전쟁에서 13 식민지의 상호 우호 동맹을 정한 약관으로, 미국 헌법 비준 이전 최초의 헌장이다. 이 약관은 16 개월에 걸친 토론 끝에, 대륙회의에서 1777년 11월 15일에 채택되어 1781년 3월 1일 13주가 모두 승인하여 발효했다. 이 약관은 연합회의에 외교, 군사 등 걸친 권한을 인정하고 있었지만, 13개 식민지가 각각 절대적인 주권을 가지고 있었다. 따라서 내정 혼란 상태를 나타내고, 강력한 중앙 정부 수립이 요구되었다. 이후 1787년에 미국 헌법이 제정되어 1790년 5월 29일에 13개 주 모두가 헌법을 비준함으로써 연합 규약의 효력은 소멸하고 그 역할을 끝냈다. (ko)
- De Artikelen van Confederatie (Engels: Articles of Confederation and Perpetual Union, kortweg Articles of Confederation) was de eerste wettelijke regeling waaronder de Verenigde Staten van Amerika werden bestuurd. Al vroeg tijdens de Amerikaanse Onafhankelijkheidsoorlog begon het Continental Congress, het Congres van de Verenigde Staten, met het opstellen van een document dat de grondslag moest vormen voor het bestuur van de jonge natie. Toen Richard Henry Lee, lid van het Congres, de resolutie introduceerde die uiteindelijk de Amerikaanse Onafhankelijkheidsverklaring zou worden, stelde hij tevens voor om een plan op te stellen om de Confederatie van staten te besturen. John Dickinson, vertegenwoordiger van Delaware, werd daarna aangesteld om een comité te leiden voor dit doel. Het Congres debatteerde ruim een jaar aleer op 15 november 1777 de Artikelen van Confederatie werden aangenomen. Daarna duurde het nog bijna vier jaar voordat alle 13 staten het document hadden geratificeerd. Nadat Maryland het op 1 maart 1781 had geratificeerd werden de Artikelen van kracht. De tekst was onder meer geïnspireerd door de Unie van Utrecht. (nl)
- Gli Articoli della Confederazione ed Eterna Unione, comunemente noti come Articoli della Confederazione, furono il primo documento di amministrazione degli Stati Uniti d'America. (it)
- Artykuły konfederacji i wieczystej unii (ang. Articles of Confederation and Perpetual Union), w skrócie często określane po prostu jako artykuły konfederacji – zasady ustrojowe przyjęte wspólnie przez 13 byłych kolonii brytyjskich w Ameryce Północnej. Zasady zostały uzgodnione przez Kongres Kontynentalny 15 listopada 1777 roku i weszły w życie 1 marca 1781 roku, gdy zostały ratyfikowane przez wszystkie trzynaście stanów, które przyjęły nazwę Stanów Zjednoczonych Ameryki. Artykuły konfederacji zostały zastąpione przez Konstytucję Stanów Zjednoczonych 4 marca 1789 roku. (pl)
- Konfederationsartiklarna (engelska: Articles of Confederation), formellt Artiklarna för konfederation och ständig union (engelska: Articles of Confederation and Perpetual Union), var en överenskommelse mellan de 13 grundstaterna som lagligen etablerade Amerikas förenta stater som en konfederation av suveräna stater och var dess första konstitution. Den utarbetades av kontinentalkongressen 1776-77, togs i bruk år 1777 och blev formellt ratificerat av alla 13 delstater 1781. (sv)
- Os Artigos da Confederação e a União Perpétua, conhecidos como os Artigos da Confederação, constituíram o primeiro documento de governo dos Estados Unidos da América. Foram aprovadas pelo segundo Congresso Continental em 15 de Novembro de 1777, depois de vários meses de debate. Foi uma directriz não obrigatória até à sua ratificação quatro anos depois, em 1 de Março de 1781. Os Artigos da Confederação são considerados um dos quatro documentos fundadores da nação norte-americana. Os Artigos formaram uma Confederação débil que unia as Treze Colónias britânicas norte-americanas, com capacidade de autogoverno quase somente em tempos de guerra e urgências. Depois do fim da Guerra da Independência e o começo de novas prioridades, as suas limitações foram evidentes. Este documento foi substituído pela Constituição dos Estados Unidos da América depois da sua ratificação em 21 de Junho de 1788. (pt)
- Статті Конфедерації і вічного союзу (англ. Articles of Confederation and Perpetual Union) — перший конституційний документ США. Статті Конфедерації було ухвалено Другим Континентальним конгресом 15 листопада 1777 року в Йорку (Пенсільванія) і ратифіковано усіма тринадцятьма штатами (останнім це зробив Меріленд 1 березня 1781 р.). У Статтях Конфедерації було визначено органи влади Конфедерації та їхні повноваження. Згідно зі статтями, Конфедерація вирішувала питання війни і миру, дипломатії, західних територій, грошового обігу та державних позик, водночас інші питання залишалися за штатами. Дуже скоро стало очевидно, що повноваження уряду Конфедерації були дуже обмеженими (зокрема, він не мав повноважень з оподаткування) і це послаблювало єдність нової держави. Іншим великим недоліком стало рівне представництво від штатів в Конгресі Конфедерації, що викликало невдоволення великих і густонаселених штатів. Критика Статей Конфедерації і необхідність «створення досконалішого Союзу» призвели до прийняття в 1787 році Конституції США, яка замінила Статті Конфедерації. (uk)
- Статьи Конфедерации и вечного союза (англ. Articles of Confederation and Perpetual Union) — первый конституционный документ США. Статьи Конфедерации были приняты на Втором континентальном конгрессе 15 ноября 1777 года в (Пенсильвания) и ратифицированы всеми тринадцатью штатами (последним это сделал Мэриленд 1 марта 1781 года). В Статьях Конфедерации устанавливались полномочия и органы власти Конфедерации. Согласно статьям, Конфедерация решала вопросы войны и мира, дипломатии, западных территорий, денежного обращения и государственных займов, в то время как остальные вопросы оставались за штатами. С ратификацией статей начался Конфедеративный период в истории США. Очень скоро стало очевидно, что полномочия правительства Конфедерации были очень ограниченными (в частности, оно не имело полномочий по налогообложению) и это ослабляло единство нового государства. Другим крупным недостатком стало равное представительство от штатов в Конгрессе Конфедерации, что вызывало недовольство больших и густонаселённых штатов. Критика Статей Конфедерации и необходимость «образования более совершенного Союза» привели к принятию в 1787 году Конституции США, которая вступила в силу, заменив Статьи Конфедерации, 4 марта 1789 года. (ru)
- 《邦联条例》（英語：Articles of Confederation），全称为《邦联和永久联合条例》（英語：Articles of Confederation and Perpetual Union），是美利堅合眾國13个创始州共同承认并遵守的第一部宪法或宪制性文件。 条例是在1776年至1777年间由第二届大陆会议提出并着手起草，于1777年投入使用，但直到1781年才被邦聯的13个構成州正式批准。宪法赋予大陆会议领导美国独立战争、与欧洲进行外交、解决领土纠纷以及与印第安人关系的权利。它的制定，用法律手段把实际上由13个独立国家组成的名为国家实为反英政治军事同盟固定下来。然而，其结构的不完善是历届领导者的顾虑。最终在1789年被《美利堅合眾国宪法》所取代。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Články Konfederace a trvalé unie (anglicky Articles of Confederation and Perpetual Union), častěji označované zkráceným názvem Články Konfederace, jsou považovány za první písemnou ústavu upravující celonárodní vládní systém ve Spojených státech amerických. Tento dokument vstoupil v účinnost krátce po svém sepsání v letech 1776–1777, ačkoliv formálně byl ratifikován až roku 1781. Články poskytly právní rámec pro již pracující Kontinentální kongres, jeho diplomatické vztahy s Evropou a jeho přístup k územním záležitostem. Kritizovány byly zejména kvůli tomu, že vláda pracující na jejich základě byla příliš slabá, a po rozsáhlých debatách byly nakonec roku 1789 nahrazeny současnou Ústavou Spojených států amerických. (cs)
- Die Konföderationsartikel (englisch: Articles of Confederation and Perpetual Union) waren die erste verfassungsrechtliche Grundlage der Vereinigten Staaten und Vorläufer der amerikanischen Verfassung von 1787. Ihre Regelungen beruhten im Wesentlichen auf dem Prinzip der einzelstaatlichen Souveränität. Nachdem der Kontinentalkongress sie am 15. November 1777 verabschiedet hatte, waren sie nach ihrer dreijährigen Ratifikation von 1781 bis 1789 in Kraft. (de)
- La Artikoloj de Konfederacio kaj Senĉesa Unuiĝo, komune konata kiel la Artikoloj de Konfederacio, estis la unua reganta dokumento de la Unuiĝintaj Ŝtatoj de Ameriko. La Artikoloj unuigis la nove-sendependiĝintajn koloniojn (post la Usona Revolucia Milito) en malfiksan konfederacion. La dua Kontinenta Kongreso adoptis la Artikolojn je 15-a de novembro, 1777, post 16 monatoj de debatado. La Artikoloj ankoraŭ nevalidis dum tri pliaj jaroj ĝis ratifo kompletiĝis je 1-a de marto, 1781. (eo)
- 連合および永遠の連合規約（れんごうおよびえいえんのれんごうきやく、Articles of Confederation and Perpetual Union）、一般に連合規約（れんごうきやく、Articles of Confederation）は、アメリカ独立戦争において13植民地の相互友好同盟を定めた規約。連合の名称を「アメリカ合衆国(United States of America)」と定め、13邦を統括する連合会議の設置を定めた。アメリカ最初の連邦憲法とも呼ばれている。 この規約は16ヶ月に及ぶ討論の末、大陸会議において1777年11月15日に採択され、1781年3月1日にすべての邦の承認を得て発効した。この規約は連合会議に外交、軍事、邦間の関係等にわたる権限を認めていたが、13邦はそれぞれ絶対的な主権を持っていた。そのため内政は混乱状態を呈し、強力な中央政府樹立が求められた。その後1787年にアメリカ合衆国憲法が制定され、1790年5月29日に13邦すべてが合衆国憲法を批准したことにより連合規約の効力は消滅し、その役割を終えた。 (ja)
- 연합과 영속적 연방에 관한 규약(Articles of Confederation and Perpetual Union)은 미국 독립 전쟁에서 13 식민지의 상호 우호 동맹을 정한 약관으로, 미국 헌법 비준 이전 최초의 헌장이다. 이 약관은 16 개월에 걸친 토론 끝에, 대륙회의에서 1777년 11월 15일에 채택되어 1781년 3월 1일 13주가 모두 승인하여 발효했다. 이 약관은 연합회의에 외교, 군사 등 걸친 권한을 인정하고 있었지만, 13개 식민지가 각각 절대적인 주권을 가지고 있었다. 따라서 내정 혼란 상태를 나타내고, 강력한 중앙 정부 수립이 요구되었다. 이후 1787년에 미국 헌법이 제정되어 1790년 5월 29일에 13개 주 모두가 헌법을 비준함으로써 연합 규약의 효력은 소멸하고 그 역할을 끝냈다. (ko)
- Gli Articoli della Confederazione ed Eterna Unione, comunemente noti come Articoli della Confederazione, furono il primo documento di amministrazione degli Stati Uniti d'America. (it)
- Artykuły konfederacji i wieczystej unii (ang. Articles of Confederation and Perpetual Union), w skrócie często określane po prostu jako artykuły konfederacji – zasady ustrojowe przyjęte wspólnie przez 13 byłych kolonii brytyjskich w Ameryce Północnej. Zasady zostały uzgodnione przez Kongres Kontynentalny 15 listopada 1777 roku i weszły w życie 1 marca 1781 roku, gdy zostały ratyfikowane przez wszystkie trzynaście stanów, które przyjęły nazwę Stanów Zjednoczonych Ameryki. Artykuły konfederacji zostały zastąpione przez Konstytucję Stanów Zjednoczonych 4 marca 1789 roku. (pl)
- Konfederationsartiklarna (engelska: Articles of Confederation), formellt Artiklarna för konfederation och ständig union (engelska: Articles of Confederation and Perpetual Union), var en överenskommelse mellan de 13 grundstaterna som lagligen etablerade Amerikas förenta stater som en konfederation av suveräna stater och var dess första konstitution. Den utarbetades av kontinentalkongressen 1776-77, togs i bruk år 1777 och blev formellt ratificerat av alla 13 delstater 1781. (sv)
- 《邦联条例》（英語：Articles of Confederation），全称为《邦联和永久联合条例》（英語：Articles of Confederation and Perpetual Union），是美利堅合眾國13个创始州共同承认并遵守的第一部宪法或宪制性文件。 条例是在1776年至1777年间由第二届大陆会议提出并着手起草，于1777年投入使用，但直到1781年才被邦聯的13个構成州正式批准。宪法赋予大陆会议领导美国独立战争、与欧洲进行外交、解决领土纠纷以及与印第安人关系的权利。它的制定，用法律手段把实际上由13个独立国家组成的名为国家实为反英政治军事同盟固定下来。然而，其结构的不完善是历届领导者的顾虑。最终在1789年被《美利堅合眾国宪法》所取代。 (zh)
- وثائق الكونفدرالية (بالإنجليزية: Articles of Confederation) كانت اتفاقيات بين الولايات الثلاث عشرة المؤسسة للولايات المتحدة، وكانت هذه الوثائق بمثابة الدستور الأولي لها. وضعت هذه الوثائق أثناء مؤتمر فيلادلفيا في منتصف عام 1776 وأرسلت نسخة منها للمصادقة عليها من قبل الولايات المشاركة في أواخر 1777، وانتهت المصادقة الرسمية من قبل جميع الولايات الثلاث عشرة في أوائل عام 1781. حتى وعندما لم يكن قد وقع عليها بعد، فقد كان لهذه الوثائق مصداقية دولية أعطتها لمؤتمر فيلادلفيا لقيادة حرب الاستقلال الأمريكية، إقامة علاقات دبلوماسية مع أوروبا، والتعامل في القضايا الحدودية. (ar)
- Els Articles de la Confederació i Unió Perpètua, coneguts simplement com els Articles de la Confederació van constituir el primer document de govern dels Estats Units d'Amèrica. Van ser aprovats pel Segon Congrés Continental el 15 de novembre, 1777, després de diversos mesos de debat. Va ser una directriu no obligatòria fins a la seva ratificació quatre anys després, l'1 de març, 1781. Els Articles de la Confederació són considerats un dels quatre documents fundadors de la nació nord-americana. (ca)
- The Articles of Confederation and Perpetual Union was an agreement among the 13 Colonies of the United States of America that served as its first frame of government. It was approved after much debate (between July 1776 and November 1777) by the Second Continental Congress on November 15, 1777, and sent to the states for ratification. The Articles of Confederation came into force on March 1, 1781, after ratification by all the states. A guiding principle of the Articles was to establish and preserve the independence and sovereignty of the states. The weak central government established by the Articles received only those powers which the former colonies had recognized as belonging to king and parliament. The document provided clearly written rules for how the states' "league of friendship" (en)
- Los Artículos de la Confederación y la Unión Perpetua, conocidos como los Artículos de la Confederación, constituyeron el primer documento de gobierno de los Estados Unidos de América. Fueron aprobados por el segundo Congreso Continental el 15 de noviembre de 1777, después de varios meses de debate. Fue una directriz no obligatoria hasta su ratificación cuatro años después, el 21 de marzo de 1781. Los Artículos de la Confederación son considerados uno de los cuatro documentos más importantes y fundacionales de la nación norteamericana. (es)
- Les Articles de la Confédération et de l'Union perpétuelle (en anglais : Articles of Confederation and Perpetual Union) sont un document élaboré le 15 novembre 1777 par le Second Congrès continental, réunion des treize États fondateurs des États-Unis d'Amérique. La nation américaine est alors en guerre depuis deux ans contre la Grande-Bretagne pour son indépendance. Les Articles établissent une première Constitution qui organise les treize États en une Confédération. Un des États, le Maryland, met plus de trois ans à les ratifier si bien qu’ils ne prennent effet que le 1er mars 1781. Le Congrès continental se transforme alors en Congrès de la Confédération. (fr)
- Pasal-Pasal Konfederasi adalah persetujuan antara 13 negara bagian yang menjadi konstitusi pertama Amerika Serikat sebagai konfederasi negara berdaulat. Dokumen ini dibuat oleh Kongres Kontinental pada pertengahan tahun 1776, dan versi yang disetujui dikirim ke negara-negara bagian untuk diratifikasi pada akhir tahun 1777. Ratifikasi resmi oleh 13 negara bagian selesai pada awal tahun 1781. Bahkan saat masih belum diratifikasi, dokumen ini menjadi sumber legitimasi bagi Kongres Kontinental dalam mengarahkan Perang Revolusi Amerika, menjalankan diplomasi dengan Eropa, dan mengatur urusan wilayah dan penduduk asli. Namun, lemahnya pemerintahan yang dibuat oleh dokumen ini menimbulkan kekhawatiran di antara para nasionalis. Pada 4 Maret 1789, dokumen ini digantikan oleh Konstitusi Amerika Ser (in)
- De Artikelen van Confederatie (Engels: Articles of Confederation and Perpetual Union, kortweg Articles of Confederation) was de eerste wettelijke regeling waaronder de Verenigde Staten van Amerika werden bestuurd. Het Congres debatteerde ruim een jaar aleer op 15 november 1777 de Artikelen van Confederatie werden aangenomen. Daarna duurde het nog bijna vier jaar voordat alle 13 staten het document hadden geratificeerd. Nadat Maryland het op 1 maart 1781 had geratificeerd werden de Artikelen van kracht. De tekst was onder meer geïnspireerd door de Unie van Utrecht. (nl)
- Os Artigos da Confederação e a União Perpétua, conhecidos como os Artigos da Confederação, constituíram o primeiro documento de governo dos Estados Unidos da América. Foram aprovadas pelo segundo Congresso Continental em 15 de Novembro de 1777, depois de vários meses de debate. Foi uma directriz não obrigatória até à sua ratificação quatro anos depois, em 1 de Março de 1781. Os Artigos da Confederação são considerados um dos quatro documentos fundadores da nação norte-americana. (pt)
- Статьи Конфедерации и вечного союза (англ. Articles of Confederation and Perpetual Union) — первый конституционный документ США. Статьи Конфедерации были приняты на Втором континентальном конгрессе 15 ноября 1777 года в (Пенсильвания) и ратифицированы всеми тринадцатью штатами (последним это сделал Мэриленд 1 марта 1781 года). В Статьях Конфедерации устанавливались полномочия и органы власти Конфедерации. Согласно статьям, Конфедерация решала вопросы войны и мира, дипломатии, западных территорий, денежного обращения и государственных займов, в то время как остальные вопросы оставались за штатами. С ратификацией статей начался Конфедеративный период в истории США. (ru)
- Статті Конфедерації і вічного союзу (англ. Articles of Confederation and Perpetual Union) — перший конституційний документ США. Статті Конфедерації було ухвалено Другим Континентальним конгресом 15 листопада 1777 року в Йорку (Пенсільванія) і ратифіковано усіма тринадцятьма штатами (останнім це зробив Меріленд 1 березня 1781 р.). У Статтях Конфедерації було визначено органи влади Конфедерації та їхні повноваження. Згідно зі статтями, Конфедерація вирішувала питання війни і миру, дипломатії, західних територій, грошового обігу та державних позик, водночас інші питання залишалися за штатами. (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
