| dbo:abstract
|
- La biwa, és un instrument de fusta i música tradicional japonesa. Similar a un llaüt de pal curt amb trastsLa biwa és l'instrument escollit per Benzaiten, la patrona de la música i les belles arts, la deessa de la serp blanca de la religió sintoista. (ca)
- Biwa (jap. 琵琶) bezeichnet eine Gruppe von vier- oder fünfsaitigen, birnenförmigen Kurzhalslauten der klassischen japanischen Musik, die mit einem großen hölzernen Plektrum (撥, bachi) angeschlagen werden. Die biwa stammen von der chinesischen pipa ab, die in der Nara-Zeit (710–794) nach Japan gelangte. Beide Lauten werden mit den gleichen Schriftzeichen geschrieben. In früheren Zeiten wurden die biwa unter anderem von blinden Sänger-Mönchen, den biwa hōshi, zum Vortragen von Balladen verwendet. Heute sind sie allerdings nicht mehr in weitläufigem Gebrauch. Die biwa gab dem größten japanischen Binnensee, dem Biwa-See, seinen Namen, vielleicht weil er eine ähnliche Form hat. Auf dem Biwa-See selbst befindet sich eine Insel mit einem Schrein der Göttin Benten, die auf die indische Göttin Sarasvati zurückgeht. Benten besitzt als ihr bekanntestes Attribut die biwa, während Sarasvati mit der Langhalslaute vina dargestellt wird. Mit anderen Zeichen (枇杷), jedoch den gleichen phonetischen Komponenten, geschrieben bezeichnet das japanische Wort biwa (ebenfalls von Chinesisch pipa) auch die japanische Loquat-Frucht (Eriobotrya japonica). Namens- und formverwandte Lauten sind neben chinesisch pipa, koreanisch pi-pha (pip’a), tibetisch piwam (oder piwang), mongolisch biba und vietnamesisch t ỳ-bà (auch dan ry ba). Eine sprachliche Verbindung besteht mutmaßlich auch mit persisch barbat. (de)
- The biwa (Japanese: 琵琶) is a Japanese short-necked wooden lute traditionally used in narrative storytelling. The biwa is a plucked string instrument that first gained popularity in China before spreading throughout East Asia, eventually reaching Japan sometime during the Nara period (710–794). Typically 60 centimetres (24 in) to 106 centimetres (42 in) in length, the instrument is constructed of a water drop-shaped body with a short neck, typically with four (though sometimes five) strings. In Japan, the biwa is generally played with a bachi instead of the fingers, and is often used to play gagaku. One of the biwa's most famous uses is for reciting The Tale of the Heike, a war chronicle from the Kamakura period (1185–1333). In previous centuries, the predominant biwa musicians would have been blind monks (琵琶法師, biwa hōshi), who used the biwa as musical accompaniment when reading scriptural texts. The biwa's Chinese predecessor was the pipa (琵琶), which arrived in Japan in two forms; following its introduction to Japan, varieties of the biwa quadrupled. Guilds supporting biwa players, particularly the biwa hōshi, helped proliferate biwa musical development for hundreds of years. Biwa hōshi performances overlapped with performances by other biwa players many years before heikyoku (平曲, The Tale of the Heike), and continues to this day. This overlap resulted in a rapid evolution of the biwa and its usage and made it one of the most popular instruments in Japan. In spite of its popularity, the Ōnin War and subsequent Warring States Period disrupted biwa teaching and decreased the number of proficient users. With the abolition of Todo in the Meiji period, biwa players lost their patronage. By the late 1940s, the biwa, a thoroughly Japanese tradition, was nearly completely abandoned for Western instruments; however, thanks to collaborative efforts by Japanese musicians, interest in the biwa is being revived. Japanese and foreign musicians alike have begun embracing traditional Japanese instruments, particularly the biwa, in their compositions. While blind biwa singers no longer dominate the biwa, many performers continue to use the instrument in traditional and modern ways. (en)
- Tiu ĉi artikolo estas pri muzikinstrumento. Ekzistas artikolo pri Lago Biwa (Bivo) por la nomo de lago en Japanio. Bivo (japane 琵琶 (びわ), biwa, ĉine 琵琶, pinjine: pípá, koree 비파, bipa) estas speco de orientazia kordinstrumento kun kvar aŭ kvin kordoj. Ĝi estas ludata per fingroj aŭ plektro, sed sen arĉo. La vorto origine derivas el la japana biwa. Lanmespilo, unu frukto, estas nomata bivo (biwa aŭ pipa) en kelkaj aziaj landoj pro ĝia formo. (eo)
- La biwa (琵琶 biwa?) es un instrumento de madera y música tradicional japonés. Similar a un laúd de mástil corto con trastes, es una variante muy semejante del instrumento tradicional chino denominado pipa. La biwa es el instrumento escogido por Benzaiten, la diosa de la serpiente blanca de la religión sintoista. (es)
- Le biwa (琵琶) est un instrument de musique à cordes traditionnel japonais. C'est un luth à manche court dérivé du pipa (琵琶) chinois, dont il a conservé le nom, et a lui-même probablement dérivé du barbat persan. Les plus anciens instruments conservés datent du VIIIe siècle, époque de l'apport de la culture chinoise au Japon. La ressemblance de la forme du plus grand lac du Japon avec cet instrument a inspiré le nom de ce lac, le lac Biwa (琵琶湖). Il est l'instrument de la déesse Benten. (fr)
- Biwa adalah sejenis kecapi berleher pendek yang digunakan dalam musik tradisional Jepang. Biwa diperkenalkan dari Tiongkok dan diadaptasi dari alat musik serupa bernama pipa. Biwa adalah instrumen senar dan ada tiga variasi yang berbeda dari Biwa. Salah satunya adalah Gagaku Biwa, ciri-cirinya memiliki pasak tebal dan kecil untuk senar. Kedua adalah Chikuzen Biwa. Jenis ketiga dikenal sebagai Biwa Satsuma yang ditandai dengan ukuran besar dengan jembatan tinggi. Permainan biwa dapat didengar antara lain di dalam musik istana Gagaku dan juga dalam musik Heike Monogatari. Biwa Jepang terbuat dari sutera, bahan yang beresonansi lebih halus. (in)
- 비와(琵琶)는 서양의 류트족(lute族)의 악기와 비슷하며 중국에서는 (중국어: 琵琶, 병음: pípá), 한국에서는 비파라고 부르는 동양의 고유 악기이다. (ko)
- Biwa (琵琶) è il termine con cui si indicano i liuti piriformi giapponesi a manico corto. Si tratta della pronuncia giapponese della combinazione di due sinogrammi letta in cinese pipa, antenato del biwa. Il manico, dotato di tasti, ed il corpo a forma di pera sono ricavati da un unico pezzo di legno; le corde di seta si accordano tramite dei piroli montati su una paletta quasi ortogonale al manico.Elemento caratteristico è il sawari, suono prodotto volutamente dal contatto delle corde con alcune zone dello strumento. Importati dalla Cina al più tardi nell'ottavo secolo, i biwa sono diventati parte integrante della tradizione locale: tipico fu il loro uso da parte dei cosiddetti monaci itineranti ciechi (琵琶法師 biwa hōshi) per recitare brani di poemi epici, tra cui lo Heike monogatari (平家物語), poema sulle guerre tra la famiglia Taira (平) e Minamoto (源). Alla famiglia dei biwa appartengono cinque principali sottotipologie: gakubiwa, impiegato nel gagaku, mōsō biwa, utilizzato da musicisti itineranti per accompagnare i sūtra buddhisti, heike biwa, impiegato per accompagnare lo specifico repertorio di canti epici, satsuma biwa e chikuzen biwa, entrambi per tradizioni narrative create nel periodo moderno e derivate da quella del mōsō biwa. (it)
- Biwa (jap. 琵琶) – japoński, cztero- lub pięciostrunowy instrument muzyczny, rodzaj lutni o płaskiej tylnej ściance pudła rezonansowego. (pl)
- Biwa (japanska: 琵琶?, biwa) är ett japanskt stränginstrument som kan liknas vid en luta med kort hals. Den är en variant av det kinesiska musikinstrumentet pipa. Biwan har använts i Japan sedan Nara-perioden på 600-talet e.Kr. Denna artikel om ett musikinstrument saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Біва (яп. 琵琶, びわ) — традиційний струнний музичний інструмент в Японії. Аналог української кобзи. Інколи називається «японською лютнею». Виготовляється з дерева, має 4 або 5 струн. По формі нагадує зрізану навпіл грушу або краплю води. Довжина різниться від 60 — 160 см. Для гри на інструменті використовують плаский плектр «баті» у вигляді віяла. Походить з Персії. До Японії потрапила у 7 — 8 століттях по шовковому шляху через Індію і Китай. Поділяється на різні типи залежно від музичного жанру: для придворної музики використовується ґаку-біва, для речетативних пісень «Повісті про дім Тайра» у виконанні мандрівних сліпців біва-хосі — хейке-біва, мосо-біва або араґамі-біва. Існує також класифікація бів залежно від регіону чи провінції Японії, в якій вони виготовляються: тікудзенівська (тікудзен-біва), сацумська (сацума-біва) та інші. (uk)
- Biwa (琵琶) é um instrumento de cordas japonês com o corpo gargalo curto, com trastos de alaúde. A biwa é o instrumento escolhido por Benten, Deusa da música, da eloquência, da poesia, e da educação no xintoísmo japonês. (pt)
- Би́ва (яп. 琵琶) — японский струнный щипковый музыкальный инструмент. Бива появилась в результате адаптации китайского инструмента пипа, привезённого в Японию не позже VIII века. Самые распространённые виды бивы — сацума-бива и тикудзэн-бива. Термин бива происходит от китайского слова «пипа» и объединяет ряд японских музыкальных инструментов лютневого семейства. Корпус грушевидный, имеется 4 или 5 ладов, нижний лад деревянный, головка грифа наклонена назад почти на 90 градусов. На корпусе всех видов бивы расположены два резонаторных отверстия в форме полумесяца, а также ещё одно скрытое резонаторное отверстие под струнодержателем. Характерная особенность бивы — «савари» (яп. さわり), особый «звенящий» тембр струн. Строй бивы зависит от жанра, различают варианты строя для религиозных и секулярных произведений. Большинство жанров музыки для бивы — аккомпанирующие сказителям, однако имеется несколько чисто инструментальных жанров. Современная бива может играть одновременно с голосом, что привело к появлению музыкантов, не исполняющих также вокальную партию. На раннем этапе бива ассоциировалась с аристократией, буддийскими священнослужителями, самураями, а в XX веке стала инструментом образованных молодых горожанок. Популярность бивы упала после окончания Второй мировой войны и отказа от прославления павших японских воинов; ситуацию изменило появление жанра бигин (яп. 琵吟). Попытки смешения бивы с западными музыкальными традициями плодов не дали. Лишь одна из исполнителей на биве получила статус Живое национальное сокровище Японии, Кёкусуй Ямадзаки (яп. 山崎旭萃). (ru)
- 日本琵琶於7－8世紀时由中国传入日本，正倉院的宝物藏品中仍留有当時传来的琵琶。演奏时用半扇形似银杏叶的拨子拨弦，种类有五弦琵琶、乐琵琶、平家琵琶、盲僧琵琶、唐琵琶、薩摩琵琶、筑前琵琶等，不同种类的日本琵琶较少用於合奏。现今我们所研究的日本琵琶基本上可以分为盲僧琵琶和雅乐琵琶两种。以日本琵琶为主奏乐器的音乐在当地被日本人统称为「琵琶乐」。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La biwa, és un instrument de fusta i música tradicional japonesa. Similar a un llaüt de pal curt amb trastsLa biwa és l'instrument escollit per Benzaiten, la patrona de la música i les belles arts, la deessa de la serp blanca de la religió sintoista. (ca)
- Tiu ĉi artikolo estas pri muzikinstrumento. Ekzistas artikolo pri Lago Biwa (Bivo) por la nomo de lago en Japanio. Bivo (japane 琵琶 (びわ), biwa, ĉine 琵琶, pinjine: pípá, koree 비파, bipa) estas speco de orientazia kordinstrumento kun kvar aŭ kvin kordoj. Ĝi estas ludata per fingroj aŭ plektro, sed sen arĉo. La vorto origine derivas el la japana biwa. Lanmespilo, unu frukto, estas nomata bivo (biwa aŭ pipa) en kelkaj aziaj landoj pro ĝia formo. (eo)
- La biwa (琵琶 biwa?) es un instrumento de madera y música tradicional japonés. Similar a un laúd de mástil corto con trastes, es una variante muy semejante del instrumento tradicional chino denominado pipa. La biwa es el instrumento escogido por Benzaiten, la diosa de la serpiente blanca de la religión sintoista. (es)
- Le biwa (琵琶) est un instrument de musique à cordes traditionnel japonais. C'est un luth à manche court dérivé du pipa (琵琶) chinois, dont il a conservé le nom, et a lui-même probablement dérivé du barbat persan. Les plus anciens instruments conservés datent du VIIIe siècle, époque de l'apport de la culture chinoise au Japon. La ressemblance de la forme du plus grand lac du Japon avec cet instrument a inspiré le nom de ce lac, le lac Biwa (琵琶湖). Il est l'instrument de la déesse Benten. (fr)
- 비와(琵琶)는 서양의 류트족(lute族)의 악기와 비슷하며 중국에서는 (중국어: 琵琶, 병음: pípá), 한국에서는 비파라고 부르는 동양의 고유 악기이다. (ko)
- Biwa (jap. 琵琶) – japoński, cztero- lub pięciostrunowy instrument muzyczny, rodzaj lutni o płaskiej tylnej ściance pudła rezonansowego. (pl)
- Biwa (japanska: 琵琶?, biwa) är ett japanskt stränginstrument som kan liknas vid en luta med kort hals. Den är en variant av det kinesiska musikinstrumentet pipa. Biwan har använts i Japan sedan Nara-perioden på 600-talet e.Kr. Denna artikel om ett musikinstrument saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Biwa (琵琶) é um instrumento de cordas japonês com o corpo gargalo curto, com trastos de alaúde. A biwa é o instrumento escolhido por Benten, Deusa da música, da eloquência, da poesia, e da educação no xintoísmo japonês. (pt)
- 日本琵琶於7－8世紀时由中国传入日本，正倉院的宝物藏品中仍留有当時传来的琵琶。演奏时用半扇形似银杏叶的拨子拨弦，种类有五弦琵琶、乐琵琶、平家琵琶、盲僧琵琶、唐琵琶、薩摩琵琶、筑前琵琶等，不同种类的日本琵琶较少用於合奏。现今我们所研究的日本琵琶基本上可以分为盲僧琵琶和雅乐琵琶两种。以日本琵琶为主奏乐器的音乐在当地被日本人统称为「琵琶乐」。 (zh)
- Biwa (jap. 琵琶) bezeichnet eine Gruppe von vier- oder fünfsaitigen, birnenförmigen Kurzhalslauten der klassischen japanischen Musik, die mit einem großen hölzernen Plektrum (撥, bachi) angeschlagen werden. Die biwa stammen von der chinesischen pipa ab, die in der Nara-Zeit (710–794) nach Japan gelangte. Beide Lauten werden mit den gleichen Schriftzeichen geschrieben. In früheren Zeiten wurden die biwa unter anderem von blinden Sänger-Mönchen, den biwa hōshi, zum Vortragen von Balladen verwendet. Heute sind sie allerdings nicht mehr in weitläufigem Gebrauch. (de)
- The biwa (Japanese: 琵琶) is a Japanese short-necked wooden lute traditionally used in narrative storytelling. The biwa is a plucked string instrument that first gained popularity in China before spreading throughout East Asia, eventually reaching Japan sometime during the Nara period (710–794). Typically 60 centimetres (24 in) to 106 centimetres (42 in) in length, the instrument is constructed of a water drop-shaped body with a short neck, typically with four (though sometimes five) strings. In Japan, the biwa is generally played with a bachi instead of the fingers, and is often used to play gagaku. One of the biwa's most famous uses is for reciting The Tale of the Heike, a war chronicle from the Kamakura period (1185–1333). In previous centuries, the predominant biwa musicians would have b (en)
- Biwa adalah sejenis kecapi berleher pendek yang digunakan dalam musik tradisional Jepang. Biwa diperkenalkan dari Tiongkok dan diadaptasi dari alat musik serupa bernama pipa. Biwa adalah instrumen senar dan ada tiga variasi yang berbeda dari Biwa. Salah satunya adalah Gagaku Biwa, ciri-cirinya memiliki pasak tebal dan kecil untuk senar. Kedua adalah Chikuzen Biwa. Jenis ketiga dikenal sebagai Biwa Satsuma yang ditandai dengan ukuran besar dengan jembatan tinggi. (in)
- Biwa (琵琶) è il termine con cui si indicano i liuti piriformi giapponesi a manico corto. Si tratta della pronuncia giapponese della combinazione di due sinogrammi letta in cinese pipa, antenato del biwa. Il manico, dotato di tasti, ed il corpo a forma di pera sono ricavati da un unico pezzo di legno; le corde di seta si accordano tramite dei piroli montati su una paletta quasi ortogonale al manico.Elemento caratteristico è il sawari, suono prodotto volutamente dal contatto delle corde con alcune zone dello strumento. (it)
- Би́ва (яп. 琵琶) — японский струнный щипковый музыкальный инструмент. Бива появилась в результате адаптации китайского инструмента пипа, привезённого в Японию не позже VIII века. Самые распространённые виды бивы — сацума-бива и тикудзэн-бива. Лишь одна из исполнителей на биве получила статус Живое национальное сокровище Японии, Кёкусуй Ямадзаки (яп. 山崎旭萃). (ru)
- Біва (яп. 琵琶, びわ) — традиційний струнний музичний інструмент в Японії. Аналог української кобзи. Інколи називається «японською лютнею». Виготовляється з дерева, має 4 або 5 струн. По формі нагадує зрізану навпіл грушу або краплю води. Довжина різниться від 60 — 160 см. Для гри на інструменті використовують плаский плектр «баті» у вигляді віяла. Походить з Персії. До Японії потрапила у 7 — 8 століттях по шовковому шляху через Індію і Китай. (uk)
|
.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
