| dbo:abstract
|
- برونو بونتيكورفو (بالإيطالية: Bruno Pontecorvo) (و. 1913 – 1993 م) هو فيزيائي، وعالم نووي من إيطاليا . ولد في بيزا.وكان عضواً في الحزب الشيوعي السوفييتي .شارك في مشروع مانهاتن .وكان عضواً في الأكاديمية الروسية للعلوم .توفي في دوبنا ، عن عمر يناهز 80 عاماً. (ar)
- Bruno Pontecorvo (* 22. August 1913 in Pisa; † 24. September 1993 in Dubna, Russland) war ein italienischer Physiker. Er machte bedeutende Forschungen im Bereich der Neutrinos. (de)
- Ο Μπρούνο Μαξίμοβιτς Ποντεκόρβο (ρωσικά: Бруно Максимович Понтекорво, ιταλικά: Bruno Pontecorvo, 22 Αυγούστου 1913, Πίζα, Ιταλία - 24 Σεπτεμβρίου 1993, Ντουμπνά, Όμπλαστ της Μόσχας, Ρωσία) ήταν Ιταλός και μετέπειτα Σοβιετικός πυρηνικός φυσικός, γνωστός για τις έρευνές του στην πειραματική σωματιδιακή φυσική, και ιδίως στα νετρίνα. Κομμουνιστής εκ πεποιθήσεως, μετανάστευσε στη Σοβιετική Ένωση το 1950, όπου συνέχισε τις έρευνές του. Το Βραβείο Μπρούνο Ποντεκόρβο θεσπίσθηκε στη μνήμη του το 1995. (el)
- Bruno PONTECORVO (ruse Бруно Максимович Понтекорво, Bruno Maksimoviĉ Pontecorvo; 22a de aŭgusto 1913 — 24a de septembro 1993) estis itala nuklea fizikisto, dekomenca helpanto de Enrico Fermi kaj aŭtoro de nombraj studoj pri fiziko de alta energio, speciale pri neŭtrinoj. Konvinkita komunisto, li translandigis al Sovetunio en 1950, kie li plue esploris pri la radiado de muono kaj pri neŭtrinoj. La prestiĝa premio Pontecorvo estis instituita por sia memoro en 1995. La kvara de ok infanoj de riĉa jud-itala familio, Pontecorvo studis fizzikon en la Universitato de Romo La Sapienza, sub Fermi, kaj iĝis la plej juna el liaj Knaboj de Via Panisperna. En 1934 li partoprenis en la fama eksperimento de fermi kiu montris la proprecojn de malaltaj neŭtronoj kio kondukos al la malkovro de la nuklea fisio. Li translokiĝis al Parizo en 1934, kie li esploris sub estreco de Irène kaj Frédéric Joliot-Curie. Influita de sia kuzo, Emilio Sereni, li aliaĝis al la Franca Komunista Partio, same kiel faris liaj fratinoj Giuliana kaj Laura kaj frato . La italiaj kontraŭjudaj leĝoj de 1938 aprobitaj de la reĝimo de la Faŝistoj okazigis, ke la familio lasis Italion por Britio, Francio kaj Usono. Kiam la Germana Armeo fermis Parizon dum la Dua Mondmilito, Pontecorvo, lia frato Gillo, kuzo Emilio Sereni kaj fuĝis bicikle. Li finfine foriris al Tulsa, Oklahomo, Usono, kie li uzis sian sciaron pri nuklea fiziko al priserĉado de nafto kaj mineraloj. En 1943, li aliĝis al la brita programo "Tube Alloys" en la Laboratorio de Montrealo, Kanado. Tio iĝis parto de la Projekto Manhatano kiu disvolvigis la unuajn atombombojn. En la Laboratorioj Chalk River, li laboris por la dezajno de nuklea reaktoro ZEEP, nome unua reaktoro ekster Usono kiu iĝis kriza en 1945, sekvita de la reaktoro NRX en 1947. Li ankaŭ esploris pri kosma radiado, radiado de muonoj, kaj kio iĝis lia obsedo, nome la neŭtrinoj. Li translokiĝis al Britio en 1949, kaj tie li laboris por la "Atomic Energy Research Establishment" en Harwell. Post sia foriro al Sovetunio en 1950, li laboris en la Komuna Instituto por Nuklea Esplorado en Dubna. Li estis proponinta uzi kloron por detekti neŭtrinojn. En artikolo de 1959, li argumentis, ke la elektrona neŭtrino (νe) kaj la muona neŭtrino (νμ) estis diferencaj partikloj. Sunaj neŭtrinoj estis detektitaj pere de la Eksperimento Homestake, sed nur inter unu triono kaj unu duono de la antaŭvidita nombro. Reage al tiu sun-neŭtrina problemo, li proponis fenomenonon konatan kiel neŭtrin-oscilado, per kiu elektronaj neŭtrinoj iĝas muonaj neŭtrinoj. La ekzisto de tiaj osciladoj estis finfine establita pere de la eksperimento Super-Kamiokande en 1998. Li ankaŭ antaŭvidis en 1958 ke supernovao produktas intensajn eksplodojn de neŭtrinoj, kio estis konfirmita en 1987 kiam la Supernovao 1987A estis detektita pere de neŭtrin-detektiloj. (eo)
- Bruno Pontecorvo (Italian: [ponteˈkɔrvo]; Russian: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovich Pontecorvo; 22 August 1913 – 24 September 1993) was an Italian and Soviet nuclear physicist, an early assistant of Enrico Fermi and the author of numerous studies in high energy physics, especially on neutrinos. A convinced communist, he defected to the Soviet Union in 1950, where he continued his research on the decay of the muon and on neutrinos. The prestigious Pontecorvo Prize was instituted in his memory in 1995. The fourth of eight children of a wealthy Jewish-Italian family, Pontecorvo studied physics at the University of Rome La Sapienza, under Fermi, becoming the youngest of his Via Panisperna boys. In 1934 he participated in Fermi's famous experiment showing the properties of slow neutrons that led the way to the discovery of nuclear fission. He moved to Paris in 1934, where he conducted research under Irène and Frédéric Joliot-Curie. Influenced by his cousin, Emilio Sereni, he joined the French Communist Party, as did his sisters Giuliana and Laura and brother Gillo. The Italian Fascist regime's 1938 racial laws against Jews caused his family members to leave Italy for Britain, France and the United States. When the German Army closed in on Paris during the Second World War, Pontecorvo, his brother Gillo, cousin Emilio Sereni and Salvador Luria fled the city on bicycles. He eventually made his way to Tulsa, Oklahoma, where he applied his knowledge of nuclear physics to prospecting for oil and minerals. In 1943, he joined the British Tube Alloys team at the Montreal Laboratory in Canada. This became part of the Manhattan Project to develop the first atomic bombs. At Chalk River Laboratories, he worked on the design of the nuclear reactor ZEEP, the first reactor outside of the United States, which went critical in 1945, followed by the NRX reactor in 1947. He also looked into cosmic rays, the decay of muons, and what would become his obsession, neutrinos. He moved to Britain in 1949, where he worked for the Atomic Energy Research Establishment at Harwell. After his defection to the Soviet Union in 1950, he worked at the Joint Institute for Nuclear Research (JINR) in Dubna. He had proposed using chlorine to detect neutrinos. In a 1959 paper, he argued that the electron neutrino (νe) and the muon neutrino (νμ) were different particles. Solar neutrinos were detected by the Homestake Experiment, but only between one third and one half of the predicted number were found. In response to this solar neutrino problem, he proposed a phenomenon known as neutrino oscillation, whereby electron neutrinos became muon neutrinos. The existence of the oscillations was finally established by the Super-Kamiokande experiment in 1998. He also predicted in 1958 that supernovae would produce intense bursts of neutrinos, which was confirmed in 1987 when Supernova SN1987A was detected by neutrino detectors. (en)
- Bruno Pontecorvo (italiano [ponte'korvo] en ruso, Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovich Pontecorvo; 22 de agosto de 1913 – 24 de septiembre de 1993) fue un físico nuclear italiano, joven ayudante de Enrico Fermi y autor de estudios numerosos en física de altas energías, especialmente en neutrinos. Comunista convencido, desertó a la Unión Soviética en 1950, donde continuó su búsqueda en la decadencia del muon y sobre los neutrinos. El prestigioso fue instaurado en su memoria en 1995. El cuarto de ocho niños de un rica familia ítalo-judía, Pontecorvo estudió física en la Universidad de La Sapienza de Roma, bajo la tutoría de Fermi, convirtiéndose en el más joven de los llamados Chicos de la Vía Panisperna. En 1934 participó en el célebre experimento de Fermi mostrando las propiedades de los neutrones lentos que dirigió el camino hacia el descubrimiento de la fisión nuclear. Se mudó a París en 1934, donde investigó bajo la dirección de Irène y Frédéric Joliot-Curie. Influido por su primo, Emilio Sereni, se sumó a las filas del , tal y como también hicieron sus hermanas Giuliana y Laura y su hermano Gillo. Las leyes raciales del régimen fascista italiano de 1938 contra los judíos obligaron a su familia a dejar Italia, emigrando a Gran Bretaña, Francia y Estados Unidos. Cuándo el Ejército alemán se acerca a París durante la Segunda Guerra Mundial, Pontecorvo, su hermano Gillo, su primo Emilio Sereni y Salvador Luria huyeron de la ciudad en bicicleta. Finalmente logró llegar a Tulsa, Oklahoma, donde aplicó sus conocimientos de física nuclear a la prospección petrolífera y a la búsqueda de minerales. En 1943, se une al equipo del programa británico Tube Alloys en el Laboratorio de Montreal, Canadá. Ello formaba parte del Proyecto Manhattan para el desarrollo de las primeras bombas atómicas. En los Laboratorios de Chalk River, trabajó en el diseño del reactor nuclear ZEEP, el primer reactor exterior de los Estados Unidos, que alcanzó el estado de criticidad en 1945, seguido por el reactor NRX en 1947. También observó los rayos cósmicos, la decadencia de muones, y el tema que se convertiría en su obsesión, los neutrinos. Se muda a Gran Bretaña en 1949, donde trabajó para el Atomic Energy Research Establishment en Harwell. Después de su deserción a la Unión Soviética en 1950, trabajó en el Instituto Central de Investigaciones Nucleares (JINR) en Dubna. Propuso la utilización de cloro para detectar neutrinos. En un 1959 papel, defendió que el neutrino electrónico (νe) y el neutrino muónico (νμ) eran partículas diferentes. Los neutrinos solares fueron detectados por el Experimento Homestake, pero solo entre un tercio y un medio del número pronosticado. En respuesta a este problema de los neutrinos solares, propuso un fenómeno conocido como la oscilación de neutrinos, por el cual neutrinos electrónicos mutaban hacia neutrinos muónicos. La existencia de dichas oscilaciones fue finalmente establecida por el experimento Super-Kamiokande en 1998. También pronosticó en 1958 que las supernovas producirían explosiones intensas de neutrinos, lo cual fue confirmado en 1987 cuando la Supernova SN 1987A fue detectada por detectores de neutrino. (es)
- Bruno Pontecorvo (errusieraz: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovitx Pontecorvo; Marina di Pisa, Pisa, Italia, 1913ko abuztuaren 22a – Dubna, Errusia, 1993ko irailaren 24a) italiar fisikaria izan zen, Sobietar Batasunean hiritartua. 1934an, E. Fermi eta beste fisikari batzuekin batera, eta haien eraginkortasuna atomoaren desintegrazioan aurkitu zituen. Europan, Estatu Batuetan eta Kanadan lanean aritu ondoren, 1950ean desagertu egin zen. Bost urte geroago azaldu zen, berriz, sobietar hiritartua eta . Pontecorvok adierazi zuenez, arrazoi etikoengatik egin zuen aukera hura, eta hango sistemaren defendatzaile sutsua zelako. Beti ukatu zituen Mendebaleko traizio-salakuntzak, eta bakezaletzat agertzen zuen bere burua. (eu)
- Bruno Pontecorvo (russe : Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Brouno Maksimovitch Pontekorvo), né le 22 août 1913 à Marina di Pisa (Italie) et mort le 24 septembre 1993 à Doubna (Russie), est un physicien connu pour ses recherches théoriques sur le neutrino, et notamment la prédiction de l'oscillation de neutrinos. Il rejoint l'URSS en 1950, possiblement à la suite de soupçons d'espionnage, où il vit jusqu'à sa mort. Il est le frère du réalisateur Gillo Pontecorvo et du généticien italo-britannique Guido Pontecorvo ainsi que le petit-fils de l'industriel Pellegrino Pontecorvo. (fr)
- ブルーノ・ポンテコルボ（イタリア語: [ponteˈkɔrvo]、ロシア語: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво、英語：Bruno Maksimovich Pontecorvo、1913年8月22日 – 1993年9月24日）は、イタリアの原子核物理学者、初期のエンリコ・フェルミの助手であり、高エネルギー物理学、特にニュートリノに関する数多くの研究の創始者である。信念のある共産主義者である彼は、1950年ソ連に亡命し、そこでミュー粒子の崩壊やニュートリノに関する研究を続けた。高名なブルーノ・ポンテコルボ賞は、1995年に彼を記念して設立された。 ポンテコルボはイタリアの裕福な家庭の8人の子供の4番目で、ローマ・ラ・サピエンツァ大学でフェルミの下で物理学を学び、最年少のラガッツィ・ディ・ヴィア・パニスペルナとなった。1934年には、核分裂の発見につながった遅い中性子の特性を示すフェルミの有名な実験に参加した。彼は1934年にパリに移住し、そこでイレーヌ、フレデリック・ジョリオ＝キュリーの下で研究を行った。いとこのエミリオ・セレーニに影響を受け、フランス共産党に、姉ジュリアナ、妹ローラ、弟ジッロと共に入った。イタリアのファシスト政権のユダヤ人に対する1938年民族法により彼の家族はイタリアを去り、イギリス、フランス、米国へ向かうこととなった。 第二次世界大戦中、ドイツ軍がパリで包囲されたとき、ポンテコルボ、弟ジッロ、いとこのエミリオ・セレーニそしてサルバドール・ルリアは自転車で市から逃れた。彼は結局、タルサ (オクラホマ州)まで行き、そこで原子核物理に関する知見を石油と鉱物の探査に応用した。1943年には、カナダのモントリオール研究所で英国のチューブ・アロイズに入った。これは最初の原子爆弾を開発したマンハッタン計画の一部となった。チョーク・リバー研究所で、彼は原子炉 ZEEPの設計に従事した。ZEEPは1945年に臨界に達した米国外で最初の原子炉であり、その後には1947年のNRX炉が続いた。彼は宇宙線、ミュー粒子の崩壊、そして彼が執念を燃やすことになるニュートリノについても研究した。1949年に英国へ移り、そこではハーウェルの原子力エネルギー研究所で働いた。 1950年にソ連に亡命した後は、ドゥブナの合同原子核研究所 (JINR）で働いた。彼はニュートリノを検出するために塩素を使うことを提案した。1959年の論文では電子ニュートリノ(ν e)とミューニュートリノ(ν μ)が異なる粒子であることを主張した。太陽ニュートリノがHomestake実験で検出されたが、その数は予測の3分の1から半分しかなかった。この太陽ニュートリノ問題に対して、彼はニュートリノ振動として知られる電子ニュートリノがミューニュートリノになる現象を提唱した。この現象の存在は、最終的に1998年のスーパーカミオカンデ実験によって証明された。また1958年には超新星爆発によって激しいニュートリノバーストが生じることも予測し、これは1987年に超新星SN 1987Aがニュートリノ検出器によって検出されたことで確認された。 (ja)
- Bruno Pontecorvo (Russisch: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maximovitsj Pontekorvo) (Marina di Pisa, 22 augustus 1913 – Doebna, 24 september 1993) was een in Italië geboren kernfysicus, vroege assistent van Enrico Fermi en auteur van talrijke artikelen over met name neutrino's. Daarnaast was hij ook een Sovjetspion die in 1950 overliep naar de Sovjet-Unie waar hij zijn onderzoek voortzette naar het verval van het muon en naar neutrino's. (nl)
- Bruno Pontecorvo, in URSS Bruno Maksimovič Pontekorvo (Бруно Максимович Понтекорво) (Marina di Pisa, 22 agosto 1913 – Dubna, 24 settembre 1993), è stato un fisico italiano con cittadinanza britannica naturalizzato sovietico. Allievo di Enrico Fermi, fu autore di numerosi studi sulla fisica delle particelle ad alta energia e giunse alla notorietà anche fuori della comunità scientifica per il suo volontario trasferimento nel 1950, in piena guerra fredda, in Unione Sovietica, dove continuò le sue ricerche sul decadimento del muone e sui neutrini. (it)
- Bruno Pontecorvo (Marina di Pisa, 22 de agosto de 1913 — Dubna, 25 de setembro de 1993) foi um físico italiano, autor de numerosos estudos da física de partículas de alta energia, especialmente os neutrinos. Foi assistente precoce de Enrico Fermi. Nasceu na Toscana em uma próspera família judaica. De um família de oito irmãos, é irmão do cineasta Gillo Pontecorvo e do geneticista Guido Pontecorvo. (pt)
- Bruno M. Pontecorvo (ur. 22 sierpnia 1913 w Pizie, Włochy, zm. 24 września 1993 w Dubnej, Rosja) – fizyk włoski, student i współpracownik Enrico Fermiego, Frédérica i Irène Joliot-Curie. Zaproponował metodę detekcji neutrin, których istnienie postulował Wolfgang Pauli w 1930, wykorzystaną w 1956 przez Frederica Reinesa i Clyde’a Cowana do pierwszego doświadczalnego wykrycia tych cząstek. Na podstawie przeprowadzonych przez siebie pomiarów rozpadów mionów postawił tezę istnienia dwóch tzw. stanów zapachowych neutrina – elektronowego i mionowego. Postawił również hipotezę oscylacji neutrin – zjawiska, które wyjaśnia zbyt małą liczbę neutrin słonecznych. (pl)
- Bruno Pontecorvo, född 22 augusti 1913 i , död 24 september 1993 i Dubna i Ryssland, var en italienskfödd atomfysiker och författare av ett stort antal studier inom högenergifysik. Han blev tidigt assistent åt Enrico Fermi och därmed en i gänget Ragazzi di via Panisperna. Pontecorvo blev beryktad, även utanför vetenskapssamhället, till följd av sin frivilliga flytt med sin svenska hustru till Sovjetunionen 1950. Där fortsatte han sin forskning om neutriner och muonens sönderfall, vilket 1957 gav en första variant av vad som senare skulle bli PMNS-matrisen, en så kallad aromblandningsmatris för neutriner. (sv)
- Бру́но Макси́мович Понтеко́рво (італ. Bruno Pontecorvo, 22 серпня 1913, Піза — 24 вересня 1993) — італійський та радянський фізик, академік АН СРСР (1964). За походженням італійський єврей. Після закінчення Римського університету в 1933 працював там же у групі Енріко Фермі, потім в Інституті радію. У 1940—1950 роках працював в науково-дослідних установах Франції, США, Канади, Англії. 1950 року переїхав до СРСР. У 1950—1956 роках працював в Інституті ядерних проблем АН СРСР, з 1956 — в Об'єднаному інституті ядерних досліджень. Основні наукові праці — з питань сповільнення нейтронів і захоплення їх атомними ядрами, ядерної ізомерії, фізики слабких взаємодій, фізики нейтрино, астрофізики. Запропонував метод нейтронного каротажу для розвідки нафтоносних районів, указав на метод експериментального доведення, що нейтрино за своїми властивостями не тотожне антинейтрино. Провів дослідження ролі нейтрино в процесах еволюції зірок. Нагороджений двома орденами Леніна, іншими орденами, медалями. Державна премія СРСР, 1954; Ленінська премія, 1963. За рік до його смерті, в 1992 році, він взяв участь у засіданні вчених в в Ериче. Там він висловив розчарування і жаль переїзду в СРСР. (uk)
- Бру́но Макси́мович Понтеко́рво (итал. Bruno Pontecorvo; 22 августа 1913, , Королевство Италия — 24 сентября 1993, Дубна, Московская область, Россия) — итальянский и советский физик, академик АН СССР (1964, членкор 1958), иностранный член Национальной академии деи Линчеи (1981). Лауреат Ленинской премии (1963) и Сталинской премии (1953). С 1940 года работал в США, Канаде, Великобритании, в 1950 году эмигрировал в СССР. Автор работ по замедлению нейтронов и их захвату атомными ядрами, нейтринной физике, слабым взаимодействиям, ядерной изомерии, астрофизике. (ru)
- 布魯諾·馬克西莫維奇·龐蒂科夫（俄語：Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovic Pontecorvo，1913年8月22日－1993年9月24日）是一位出生在義大利的蘇聯物理學家，主要研究的範圍是粒子物理學。他是恩里科·费米的早期助手，然后是在高能物理学许多研究专著的作者，特别对于中微子的研究。龐蒂科夫信仰共产主义，1939年加入法国共产党。1950年叛逃至苏联。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- برونو بونتيكورفو (بالإيطالية: Bruno Pontecorvo) (و. 1913 – 1993 م) هو فيزيائي، وعالم نووي من إيطاليا . ولد في بيزا.وكان عضواً في الحزب الشيوعي السوفييتي .شارك في مشروع مانهاتن .وكان عضواً في الأكاديمية الروسية للعلوم .توفي في دوبنا ، عن عمر يناهز 80 عاماً. (ar)
- Bruno Pontecorvo (* 22. August 1913 in Pisa; † 24. September 1993 in Dubna, Russland) war ein italienischer Physiker. Er machte bedeutende Forschungen im Bereich der Neutrinos. (de)
- Ο Μπρούνο Μαξίμοβιτς Ποντεκόρβο (ρωσικά: Бруно Максимович Понтекорво, ιταλικά: Bruno Pontecorvo, 22 Αυγούστου 1913, Πίζα, Ιταλία - 24 Σεπτεμβρίου 1993, Ντουμπνά, Όμπλαστ της Μόσχας, Ρωσία) ήταν Ιταλός και μετέπειτα Σοβιετικός πυρηνικός φυσικός, γνωστός για τις έρευνές του στην πειραματική σωματιδιακή φυσική, και ιδίως στα νετρίνα. Κομμουνιστής εκ πεποιθήσεως, μετανάστευσε στη Σοβιετική Ένωση το 1950, όπου συνέχισε τις έρευνές του. Το Βραβείο Μπρούνο Ποντεκόρβο θεσπίσθηκε στη μνήμη του το 1995. (el)
- Bruno Pontecorvo (errusieraz: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovitx Pontecorvo; Marina di Pisa, Pisa, Italia, 1913ko abuztuaren 22a – Dubna, Errusia, 1993ko irailaren 24a) italiar fisikaria izan zen, Sobietar Batasunean hiritartua. 1934an, E. Fermi eta beste fisikari batzuekin batera, eta haien eraginkortasuna atomoaren desintegrazioan aurkitu zituen. Europan, Estatu Batuetan eta Kanadan lanean aritu ondoren, 1950ean desagertu egin zen. Bost urte geroago azaldu zen, berriz, sobietar hiritartua eta . Pontecorvok adierazi zuenez, arrazoi etikoengatik egin zuen aukera hura, eta hango sistemaren defendatzaile sutsua zelako. Beti ukatu zituen Mendebaleko traizio-salakuntzak, eta bakezaletzat agertzen zuen bere burua. (eu)
- Bruno Pontecorvo (russe : Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Brouno Maksimovitch Pontekorvo), né le 22 août 1913 à Marina di Pisa (Italie) et mort le 24 septembre 1993 à Doubna (Russie), est un physicien connu pour ses recherches théoriques sur le neutrino, et notamment la prédiction de l'oscillation de neutrinos. Il rejoint l'URSS en 1950, possiblement à la suite de soupçons d'espionnage, où il vit jusqu'à sa mort. Il est le frère du réalisateur Gillo Pontecorvo et du généticien italo-britannique Guido Pontecorvo ainsi que le petit-fils de l'industriel Pellegrino Pontecorvo. (fr)
- Bruno Pontecorvo (Russisch: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maximovitsj Pontekorvo) (Marina di Pisa, 22 augustus 1913 – Doebna, 24 september 1993) was een in Italië geboren kernfysicus, vroege assistent van Enrico Fermi en auteur van talrijke artikelen over met name neutrino's. Daarnaast was hij ook een Sovjetspion die in 1950 overliep naar de Sovjet-Unie waar hij zijn onderzoek voortzette naar het verval van het muon en naar neutrino's. (nl)
- Bruno Pontecorvo, in URSS Bruno Maksimovič Pontekorvo (Бруно Максимович Понтекорво) (Marina di Pisa, 22 agosto 1913 – Dubna, 24 settembre 1993), è stato un fisico italiano con cittadinanza britannica naturalizzato sovietico. Allievo di Enrico Fermi, fu autore di numerosi studi sulla fisica delle particelle ad alta energia e giunse alla notorietà anche fuori della comunità scientifica per il suo volontario trasferimento nel 1950, in piena guerra fredda, in Unione Sovietica, dove continuò le sue ricerche sul decadimento del muone e sui neutrini. (it)
- Bruno Pontecorvo (Marina di Pisa, 22 de agosto de 1913 — Dubna, 25 de setembro de 1993) foi um físico italiano, autor de numerosos estudos da física de partículas de alta energia, especialmente os neutrinos. Foi assistente precoce de Enrico Fermi. Nasceu na Toscana em uma próspera família judaica. De um família de oito irmãos, é irmão do cineasta Gillo Pontecorvo e do geneticista Guido Pontecorvo. (pt)
- Bruno M. Pontecorvo (ur. 22 sierpnia 1913 w Pizie, Włochy, zm. 24 września 1993 w Dubnej, Rosja) – fizyk włoski, student i współpracownik Enrico Fermiego, Frédérica i Irène Joliot-Curie. Zaproponował metodę detekcji neutrin, których istnienie postulował Wolfgang Pauli w 1930, wykorzystaną w 1956 przez Frederica Reinesa i Clyde’a Cowana do pierwszego doświadczalnego wykrycia tych cząstek. Na podstawie przeprowadzonych przez siebie pomiarów rozpadów mionów postawił tezę istnienia dwóch tzw. stanów zapachowych neutrina – elektronowego i mionowego. Postawił również hipotezę oscylacji neutrin – zjawiska, które wyjaśnia zbyt małą liczbę neutrin słonecznych. (pl)
- Бру́но Макси́мович Понтеко́рво (итал. Bruno Pontecorvo; 22 августа 1913, , Королевство Италия — 24 сентября 1993, Дубна, Московская область, Россия) — итальянский и советский физик, академик АН СССР (1964, членкор 1958), иностранный член Национальной академии деи Линчеи (1981). Лауреат Ленинской премии (1963) и Сталинской премии (1953). С 1940 года работал в США, Канаде, Великобритании, в 1950 году эмигрировал в СССР. Автор работ по замедлению нейтронов и их захвату атомными ядрами, нейтринной физике, слабым взаимодействиям, ядерной изомерии, астрофизике. (ru)
- 布魯諾·馬克西莫維奇·龐蒂科夫（俄語：Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovic Pontecorvo，1913年8月22日－1993年9月24日）是一位出生在義大利的蘇聯物理學家，主要研究的範圍是粒子物理學。他是恩里科·费米的早期助手，然后是在高能物理学许多研究专著的作者，特别对于中微子的研究。龐蒂科夫信仰共产主义，1939年加入法国共产党。1950年叛逃至苏联。 (zh)
- Bruno Pontecorvo (Italian: [ponteˈkɔrvo]; Russian: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovich Pontecorvo; 22 August 1913 – 24 September 1993) was an Italian and Soviet nuclear physicist, an early assistant of Enrico Fermi and the author of numerous studies in high energy physics, especially on neutrinos. A convinced communist, he defected to the Soviet Union in 1950, where he continued his research on the decay of the muon and on neutrinos. The prestigious Pontecorvo Prize was instituted in his memory in 1995. (en)
- Bruno PONTECORVO (ruse Бруно Максимович Понтекорво, Bruno Maksimoviĉ Pontecorvo; 22a de aŭgusto 1913 — 24a de septembro 1993) estis itala nuklea fizikisto, dekomenca helpanto de Enrico Fermi kaj aŭtoro de nombraj studoj pri fiziko de alta energio, speciale pri neŭtrinoj. Konvinkita komunisto, li translandigis al Sovetunio en 1950, kie li plue esploris pri la radiado de muono kaj pri neŭtrinoj. La prestiĝa premio Pontecorvo estis instituita por sia memoro en 1995. (eo)
- Bruno Pontecorvo (italiano [ponte'korvo] en ruso, Бру́но Макси́мович Понтеко́рво, Bruno Maksimovich Pontecorvo; 22 de agosto de 1913 – 24 de septiembre de 1993) fue un físico nuclear italiano, joven ayudante de Enrico Fermi y autor de estudios numerosos en física de altas energías, especialmente en neutrinos. Comunista convencido, desertó a la Unión Soviética en 1950, donde continuó su búsqueda en la decadencia del muon y sobre los neutrinos. El prestigioso fue instaurado en su memoria en 1995. (es)
- ブルーノ・ポンテコルボ（イタリア語: [ponteˈkɔrvo]、ロシア語: Бру́но Макси́мович Понтеко́рво、英語：Bruno Maksimovich Pontecorvo、1913年8月22日 – 1993年9月24日）は、イタリアの原子核物理学者、初期のエンリコ・フェルミの助手であり、高エネルギー物理学、特にニュートリノに関する数多くの研究の創始者である。信念のある共産主義者である彼は、1950年ソ連に亡命し、そこでミュー粒子の崩壊やニュートリノに関する研究を続けた。高名なブルーノ・ポンテコルボ賞は、1995年に彼を記念して設立された。 ポンテコルボはイタリアの裕福な家庭の8人の子供の4番目で、ローマ・ラ・サピエンツァ大学でフェルミの下で物理学を学び、最年少のラガッツィ・ディ・ヴィア・パニスペルナとなった。1934年には、核分裂の発見につながった遅い中性子の特性を示すフェルミの有名な実験に参加した。彼は1934年にパリに移住し、そこでイレーヌ、フレデリック・ジョリオ＝キュリーの下で研究を行った。いとこのエミリオ・セレーニに影響を受け、フランス共産党に、姉ジュリアナ、妹ローラ、弟ジッロと共に入った。イタリアのファシスト政権のユダヤ人に対する1938年民族法により彼の家族はイタリアを去り、イギリス、フランス、米国へ向かうこととなった。 (ja)
- Bruno Pontecorvo, född 22 augusti 1913 i , död 24 september 1993 i Dubna i Ryssland, var en italienskfödd atomfysiker och författare av ett stort antal studier inom högenergifysik. Han blev tidigt assistent åt Enrico Fermi och därmed en i gänget Ragazzi di via Panisperna. (sv)
- Бру́но Макси́мович Понтеко́рво (італ. Bruno Pontecorvo, 22 серпня 1913, Піза — 24 вересня 1993) — італійський та радянський фізик, академік АН СРСР (1964). За походженням італійський єврей. Після закінчення Римського університету в 1933 працював там же у групі Енріко Фермі, потім в Інституті радію. У 1940—1950 роках працював в науково-дослідних установах Франції, США, Канади, Англії. 1950 року переїхав до СРСР. У 1950—1956 роках працював в Інституті ядерних проблем АН СРСР, з 1956 — в Об'єднаному інституті ядерних досліджень. (uk)
|
