| dbo:abstract
|
- Un casus belli, llatinada traduïble al català com a 'motiu de guerra', és un acte o un esdeveniment que provoca o s'utilitza per justificar una guerra. Un casus belli implica delictes o amenaces directes contra la nació que declara la guerra, mentre que un casus foederis implica delictes o amenaces contra el seu aliat, normalment vinculat per un pacte de defensa mútua. Tots dos poden ser considerats un acte de guerra. Una declaració de guerra normalment conté una descripció del casus belli que ha portat la part en qüestió a declarar la guerra a l' altra part. (ca)
- ذريعة الحرب هي العبارة التي تطلق على الأحداث الدولية من عدوان أو وتؤدي إلى . وتكون هذه الأحداث أحيانا تافهة، كما أنها لا تكشف بالضرورة سبب الحر الحقيقي. (ar)
- Casus belli [kázus belí] je latinský výraz z mezinárodního práva, který označuje incident, událost nebo skutečnost postačující jako důvod k vyhlášení války. (cs)
- Με αυτό τον φρασεολογικό όρο αποδίδεται στην ελληνική ο διπλωματικός διεθνής όρος casus belli (κάζους μπέλι). Η φράση αυτή που εξακολουθεί να χρησιμοποιείται μέχρι σήμερα, εκ της λατινικής γραμματείας (Ρωμαϊκό δίκαιο) προερχόμενη, λέγεται επί παντός «γεγονότος» (συμβάντος) δυνάμενου να προκαλέσει πολεμική εμπλοκή μεταξύ δύο κρατών ή συνασπισμού κρατών έναντι τρίτου ή άλλου συνασπισμού. Όπως, σε περιπτώσεις προσβολής Ηγεμόνων ή άλλων Αρχηγών κρατών, διπλωματικών αντιπροσώπων, ή σε αιφνίδια κατάληψη ξένου εδάφους ή προσβολής άλλων κυριαρχικών δικαιωμάτων κ.λπ. Λόγῳ δε της σοβαρότητας του όρου αυτού απαραίτητη κρίνεται η σχετική διακοίνωση («νόταμ») που θα πρέπει όμως να έχει προηγηθεί και επίσημα να έχει γνωστοποιηθεί η απαίτηση του προσβάλλοντος. Έτσι με τον όρο αυτό, που δεν αποτελεί ιδιαίτερο διπλωματικό έγγραφο, χαρακτηρίζεται συγκεκριμένη πράξη ως «απειλή». Πολλές φορές όμως συμβαίνει αυτός ο όρος να χρησιμοποιείται μεν, χωρίς όμως νομική υπόσταση (κατά το προσβαλλόμενο κράτος), όπου και αναζητείται τότε είτε με συνομιλίες εξεύρεση λύσης, είτε σε αντίθετη περίπτωση με διαιτησία από Διεθνείς οργανισμούς. (Σημείωση: Η προσφυγή σε διεθνή διαιτησία γίνεται με τη προϋπόθεση ότι και τα δύο μέρη συναποδέχονται προηγουμένως την νομιμότητα και αρμοδιότητα του διεθνή οργανισμού επί του προκειμένου, με φανερό τον κίνδυνο να δοθεί λύση επί διεθνών δρώμενων και όχι επί της μεμονωμένης περίπτωσης που θα μπορούσε έτσι ν' αποτελέσει (κακό;) προηγούμενο (προδικασμένο) για άλλες παρόμοιες διακρατικές διαφορές.) Η άρση του διπλωματικού αυτού όρου γίνεται εκτός των παραπάνω, ανάλογα της περίπτωσης, είτε καταβάλλοντας αποζημίωση παθόντων και επαναφορά σε πρότερη κατάσταση, είτε με παραίτηση επί της αιτίας, είτε τελικά με απόρριψη του όρου από το προσβαλλόμενο μέρος με δεδομένο τον κίνδυνο της άμεσης έναρξης των εχθροπραξιών. Υπάρχει όμως και περίπτωση υπαναχώρησης από τον ίδιο τον προσβάλλοντα (κράτος) για διάφορους άλλους, όμως τότε, λόγους. Σημείωση: Επειδή στην ελληνική γραμματεία υφίστανται δύο διαφορετικοί όροι «Αιτία πολέμου» και «Αφορμή πολέμου» πολλοί διεθνολόγοι χρησιμοποιούν τον μοναδικό λατινικό όρο Casus Belli και για τους δύο αυτούς όρους. Οι περισσότεροι όμως συμφωνούν ότι ο λατινικός αυτός όρος αφορά χαρακτηρισμό «πράξης τετελεσμένης» επί συγκεκριμένων περιπτώσεων που εγείρουν πολεμική σύρραξη. Συνεπώς ο λατινικός όρος αποδίδεται στην ελληνική ορθότερα ως «Αφορμή πολέμου» (επί συμβάντος) και όχι ως «Αιτία πολέμου» που μπορεί να υφίσταται αλλά να αδρανεί. Βεβαίως στις γενικευμένες πράξεις εκείνες που αναφέρονται ως παραδείγματα (προσβολές προσώπων κλπ) δεν υφίσταται ο όρος "Αιτία πολέμου" αλλά μόνο ο όρος (που εγκυμονείται) «Αφορμή πολέμου». Ανεξάρτητα των παραπάνω η χρήση του όρου αυτού ως δημώδη έκφραση συνηθίζεται να λέγεται, αλλά περισσότερο ειρωνικά, σε μεταξύ ιδιωτών διαφορές, στερούμενη βεβαίως τότε και της όποιας σοβαρότητας. (el)
- Militkazo (latine casus belli [ˈkaːsus ˈbelli:]) estas esprimo el internacia juro, kiu markas incidenton, eventon aŭ fakton sufiĉantan kiel motivo por proklami militon. Oni ofte konfuzas la esprimon kun alia simila esprimo, causa belli. Ekzemple por Usono kaj ties aliancoj en la jaro 1990, casus belli fariĝis la iraka invado en Kuvajton. (eo)
- A casus belli (from Latin casus belli 'occasion for war'; pl. casus belli) is an act or an event that either provokes or is used to justify a war. A casus belli involves direct offenses or threats against the nation declaring the war, whereas a casus foederis involves offenses or threats against its ally—usually one bound by a mutual defense pact. Either may be considered an act of war. A declaration of war usually contains a description of the casus belli that has led the party in question to declare war on another party. (en)
- Als Casus Belli (lat. ‚Kriegsfall‘) wird in der diplomatischen Sprache der Fall bezeichnet, in welchem ein Staat sich veranlasst sieht, einem andern den Krieg zu erklären. Grund ist meist eine Handlung einer souveränen Macht, welche von einer anderen der Kriegserklärung gleichgeachtet wird. Bei verbündeten Staaten ist der Angriff einer feindlichen Macht gewöhnlich ein Casus belli für die andere. Im Bündnisfall (Casus foedĕris) ist die verbündete Macht dem Bundesgenossen zur Hilfeleistung verpflichtet. Die öffentliche Einschätzung einer Handlung als Casus Belli in der internationalen politischen Auseinandersetzung muss nicht in einen Krieg münden, sondern wird auch als politisches Druckmittel eingesetzt. (de)
- Casus belli (euskaraz gerra-arrazoi) gerra bati ekiteko dagoen arrazoi edo aitzakiari aipamen egiteko erabiltzen den latinezko idendapen teknikoa da. Izendapen honen sorrera XIX. mendearen amaieran eta Nazioarteko Zuzenbidearen testuinguruan jazo zen, dotrina politikoaren harira. Casus belli delakoak, ius in bello edo «Gerra-zuzenbidea» delakoaren zati gisa, herrialde desberdinen ekintza belikoak arautu nahi ditu, eta, beraz, a priori debekatu egiten du gatazkak konpontzeko indar armatuari jotzea, baina aukera ematen du aparatu militarra beste estatu baten aurka erabiltzeko, ultima ratio printzipioaren pean, hau da, azken baliabide gisa. (eu)
- Casus belli es una expresión latina, traducible al español como «motivo de guerra», que hace referencia a la circunstancia que supone causa o pretexto para establecer una acción bélica. El surgimiento del término se da en el contexto del Derecho internacional de finales del siglo XIX, como consecuencia de la doctrina política del ius in bello. El casus belli, como parte del ius in bello o «Derecho de guerra», busca regular las acciones bélicas de los distintos países, de manera que a priori prohíbe el recurso a la fuerza armada para resolver conflictos, pero permite el uso del aparato militar contra otro Estado bajo el principio de ultima ratio, es decir como último recurso.[cita requerida] (es)
- L’expression casus belli est une locution latine, signifiant littéralement « cas de guerre », qui désigne un acte de nature à motiver, pour le gouvernement d’une nation, une déclaration de guerre. Dans la plupart des cas, il peut s'agir de querelles de succession, du franchissement d'une frontière ou d'une zone démilitarisée par des troupes, d'atteintes physiques à la personne d'un ou de plusieurs ressortissants, d'aide à un mouvement terroriste ou factieux, d'arraisonnement de navire, d'attentat terroriste, de remise en cause d'engagements internationaux, etc. Il existe des casus belli provenant de griefs multiples, l'accumulation des sujets de conflit rendant plus sérieuse la solution belliciste. Le motif réel d'une guerre, lorsqu'il n'est pas légitime, est souvent dissimulé derrière un casus belli factice. Des incidents de frontières, des événements violents fortuits, comme un assassinat politique ou un attentat, provoqués ou montés de toutes pièces (opérations dites sous fausse bannière) ont souvent été utilisés par les nations pour justifier, par la voie d'une propagande, leur initiative d'un conflit armé ouvert présentée comme une riposte nécessaire (ou pour obtenir l'entrée en guerre d'un allié à leur côté) à l'encontre d'un pays tiers. (fr)
- Casus belli adalah frasa bahasa Latin modern yang berarti "Aksi atau insiden yang memicu peperangan". Casus artinya "", dan belli artinya "perang". Walaupun sepertinya ini adalah frasa yang sudah lama digunakan karena dalam bahasa Latin, istilah ini sebenarnya baru muncul pada akhir abad ke-19, dengan munculnya "", atau doktrin tentang Perang yang Sah. Suatu pemerintahan yang mendeklarasikan perang akan menjelaskan sebab-sebabnya dan pembenaran perang tersebut dalam casus belli. Dengan menetapkan penyebab-penyebab yang jelas, pemerintahan itu menyampaikan bahwa perang merupakan jalan yang terakhir (""), dan pemerintahan tersebut memiliki "sebab yang benar" ("just cause") untuk berperang. Casus belli yang tepat dapat digunakan agar warga negara mendukung perang yang terjadi. Apabila suatu negara menyerang negara lain tanpa sebab yang jelas, ada kemungkinan rakyat tidak setuju dan melakukan pemberontakan. Namun pada era modern, casus belli lebih digunakan untuk membenarkan aksi perang di mata komunitas global, yaitu negara-negara lain dan media. (in)
- 전쟁 명분(casus belli)은 라틴어에서 전쟁의 정당화 이유를 의미하는 국제법 상의 용어이다. 이 말은 일반적으로 참전 명분(casus foerderis) 과는 구별된다. 전쟁 명분은 상대국에 대한 직접적인 공격 혹은 협박을 할 때 사용하며, 참전 명분은 군사 동맹에 대한 공격이나 협박에 대한 보복이다. (ko)
- 開戦事由（かいせんじゆう）とは、戦争行動の正当化の理由を意味する国際法上の用語。 (ja)
- Casus belli è una locuzione latina il cui significato letterale è "motivo della guerra". Tale espressione è usata per indicare un evento addotto a motivazione ufficiale per la dichiarazione di guerra, in genere diverso o secondario rispetto a motivazioni economiche, politiche e sociali che gli storici ritengono essere alla base di un conflitto. Tra i più importanti "casus belli" ricordiamo, in ordine temporale: il ratto di Elena, l'assedio di Sagunto, la defenestrazione di Praga, l'imboscata di Jumonville, l'attentato di Sarajevo, l'incidente di Ual Ual e l'incidente di Gleiwitz. (it)
- Casus belli (łac. casus ‘sprawa, przypadek, traf’ od cadere ‘(wy)padać, zdarzać się’; belli dopełniacz od bellum ‘wojna’) – powód lub pretekst do rozpoczęcia działań wojennych. Casus belli to łacińskie wyrażenie pochodzące z teorii prawa międzynarodowego. Formalnie wyrażenie to (które przetłumaczyć można jako „ryzyko wojny” lub „okazja do wojny”) jest częścią formalnej deklaracji wojny przez państwo, które wymienia: żale i pretensje, jakie państwo ma lub może mieć w stosunku do innego państwa, intencje, jakie nim kierują, by rozpocząć wojnę, a także działania, jakie mogą zostać podjęte, by zapobiec konfliktowi lub przywrócić pokój. Deklaracja taka stara się spełnić kryteria ius ad bellum, „sprawiedliwej przyczyny”, „deklaracji publicznej” i ultima ratio („ostatecznego argumentu”). Formalne deklaracje wojny są obecnie niezwykle rzadkie, a casus belli oznacza zwykle powody danego państwa do wypowiedzenia wojny, bez odnoszenia się do jakichkolwiek dokumentów czy propozycji jego zapobieżenia, czasem nawet bez wskazywania, czy owe powody są sprawiedliwe. Przykłady z roku 1914:
* 28 lipca wypowiedzenie wojny Serbii przez Austro-Węgry było uzasadniane spełnieniem tylko części warunków postawionego jej ultimatum
* 1 sierpnia wypowiedzenie wojny Rosji przez Cesarstwo Niemieckie było odpowiedzią na carski ukaz mobilizacyjny
* 3 sierpnia pretekstem do wypowiedzenia wojny Francji przez Cesarstwo Niemieckie było rzekome zbombardowanie linii kolejowej Karlsruhe–Norymberga przez lotnictwo francuskie
* 4 sierpnia przystąpienie Wielkiej Brytanii do wojny przeciw Niemcom motywowane było pogwałceniem neutralności Belgii przez armię niemiecką, która dnia poprzedniego rozpoczęła przemarsz przez belgijskie terytorium by zaatakować Francję Przykłady incydentów grożących wojną, które zażegnano:
* Incydent Trent w 1861 między USA i Wielką Brytanią
* Incydent na Dogger Bank w 1904 między Rosją i Wielką Brytanią (pl)
- Casus belli (Latijn, letterlijk een geval van oorlog, vaak vertaald als aanleiding tot oorlog) is een term uit het internationaal recht of volkenrecht, die tegen het einde van de 19e eeuw in zwang is geraakt. Een casus belli is een daad waarvan men stelt dat de andere partij er al een feitelijke oorlogssituatie mee heeft doen ingaan, zodat men zelf gerechtvaardigd is oorlogshandelingen uit te voeren, al dan niet na een oorlogsverklaring. Meer in het algemeen wordt er de officiële reden mee bedoeld waarvoor men een oorlog is begonnen of zou kunnen beginnen. (nl)
- Na terminologia bélica, casus belli é uma expressão latina (do latim casus belli "ocasião para a guerra") para designar um fato considerado suficientemente grave pelo Estado ofendido, para declarar guerra ao Estado supostamente ofensor. É um ato ou evento que provoca ou é usado para justificar uma guerra ou o início de um conflito, normalmente associado ao âmbito do direito internacional público e do direito da guerra. (pt)
- Casus belli (latin för "krigstillfälle") är en folkrättslig term med betydelsen "den händelse som ger anledning till krigsförklaring". Vad som utgör ett casus belli har varierat genom historiens gång. Enligt folkrättslig sedvänja är det numera endast beslut i FN:s säkerhetsråd om militär aktion eller självförsvar mot väpnat angrepp från annan suverän stat som utgör ett legitimt casus belli. (sv)
- 战争借口（拉丁語：casus belli、act of war）是导致一场战争爆发的直接原因，也就是战争借口不是导致战争爆发的各种各样原因和前因，而是最终直接导致战争爆发的事件。按照国际法，假如一个国家受到攻击的话，那么被攻击的国家可以以防御战作为战争借口並发动战争。但是发动防御战的国家必须证明它被攻击，最后联合国安全理事会有权力决定一个国家是否受到攻击。 (zh)
- Ка́зус бе́ллі (лат. casus belli, «привід для війни») — формальний привід для розв'язування війни однією державою проти іншої. Термін набув особливо широкого використання з 20 століття у міжнародному праві, у зв'язку із необхідністю легітимізації колоніальних та імперіалістичних воєн держав Заходу та Радянського союзу. Тісно пов'язаний із теорією справедливої війни, згідно з якою не можна починати війну без справедливої причини. На практиці казус беллі часто використовувався державами для приховання справжніх цілей і причин війни. (uk)
- Ка́зус бе́лли (лат. casus belli — «случай (для) войны», «военный инцидент») — юридический термин времён римского права: формальный повод для объявления войны. В своём первоначальном виде понятие casus belli представляло собой юридическую категорию древнеримского специального права, которым оперировали члены коллегии жрецов при осуществлении решений сената, в которые входили претензии к сопредельным народам. Отсутствие ответа в требуемый срок на выдвинутые в ультимативной форме требования сената, равно как и отрицательный или неудовлетворительный ответ, рассматривалось как повод к началу военных действий. Понятие casus belli широко используется в современной исторической науке, в противопоставление казусу федерис (лат. casus foederis), предполагающему вступление в войну исходя из условий договора о стратегическом союзе с одной из воюющих сторон. Например, убийство австрийского эрцгерцога Франца Фердинанда в Сараеве 28 июня 1914 года сербским студентом Гаврилой Принципом, который являлся членом тайной организации «Млада Босна», было использовано Австро-Венгрией для объявления ультиматума Сербии. Получив не удовлетворивший её ответ на ультиматум, Австро-Венгрия использовала такой ответ в качестве казуса белли и объявила Сербии войну. При этом дальнейшее развитие событий (объявление Россией войны Австро-Венгрии из союзнических обязательств перед Сербией, Германией — России из обязательств перед Австро-Венгрией и т. д.) было примером казуса федерис. После упразднения в XX веке права на войну как инструмента национальной политики понятие casus belli для отдельных государств устарело. В то же время Устав ООН предусматривает возможность военных действий силами отдельных стран с целью индивидуальной или коллективной самообороны в случае вооружённого нападения на эти страны, а также использование международных вооружённых сил для поддержания международного мира и безопасности, ликвидации угрозы миру, нарушения мира или акта агрессии, если другими средствами эти проблемы устранить невозможно. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Un casus belli, llatinada traduïble al català com a 'motiu de guerra', és un acte o un esdeveniment que provoca o s'utilitza per justificar una guerra. Un casus belli implica delictes o amenaces directes contra la nació que declara la guerra, mentre que un casus foederis implica delictes o amenaces contra el seu aliat, normalment vinculat per un pacte de defensa mútua. Tots dos poden ser considerats un acte de guerra. Una declaració de guerra normalment conté una descripció del casus belli que ha portat la part en qüestió a declarar la guerra a l' altra part. (ca)
- ذريعة الحرب هي العبارة التي تطلق على الأحداث الدولية من عدوان أو وتؤدي إلى . وتكون هذه الأحداث أحيانا تافهة، كما أنها لا تكشف بالضرورة سبب الحر الحقيقي. (ar)
- Casus belli [kázus belí] je latinský výraz z mezinárodního práva, který označuje incident, událost nebo skutečnost postačující jako důvod k vyhlášení války. (cs)
- Militkazo (latine casus belli [ˈkaːsus ˈbelli:]) estas esprimo el internacia juro, kiu markas incidenton, eventon aŭ fakton sufiĉantan kiel motivo por proklami militon. Oni ofte konfuzas la esprimon kun alia simila esprimo, causa belli. Ekzemple por Usono kaj ties aliancoj en la jaro 1990, casus belli fariĝis la iraka invado en Kuvajton. (eo)
- A casus belli (from Latin casus belli 'occasion for war'; pl. casus belli) is an act or an event that either provokes or is used to justify a war. A casus belli involves direct offenses or threats against the nation declaring the war, whereas a casus foederis involves offenses or threats against its ally—usually one bound by a mutual defense pact. Either may be considered an act of war. A declaration of war usually contains a description of the casus belli that has led the party in question to declare war on another party. (en)
- 전쟁 명분(casus belli)은 라틴어에서 전쟁의 정당화 이유를 의미하는 국제법 상의 용어이다. 이 말은 일반적으로 참전 명분(casus foerderis) 과는 구별된다. 전쟁 명분은 상대국에 대한 직접적인 공격 혹은 협박을 할 때 사용하며, 참전 명분은 군사 동맹에 대한 공격이나 협박에 대한 보복이다. (ko)
- 開戦事由（かいせんじゆう）とは、戦争行動の正当化の理由を意味する国際法上の用語。 (ja)
- Casus belli è una locuzione latina il cui significato letterale è "motivo della guerra". Tale espressione è usata per indicare un evento addotto a motivazione ufficiale per la dichiarazione di guerra, in genere diverso o secondario rispetto a motivazioni economiche, politiche e sociali che gli storici ritengono essere alla base di un conflitto. Tra i più importanti "casus belli" ricordiamo, in ordine temporale: il ratto di Elena, l'assedio di Sagunto, la defenestrazione di Praga, l'imboscata di Jumonville, l'attentato di Sarajevo, l'incidente di Ual Ual e l'incidente di Gleiwitz. (it)
- Casus belli (Latijn, letterlijk een geval van oorlog, vaak vertaald als aanleiding tot oorlog) is een term uit het internationaal recht of volkenrecht, die tegen het einde van de 19e eeuw in zwang is geraakt. Een casus belli is een daad waarvan men stelt dat de andere partij er al een feitelijke oorlogssituatie mee heeft doen ingaan, zodat men zelf gerechtvaardigd is oorlogshandelingen uit te voeren, al dan niet na een oorlogsverklaring. Meer in het algemeen wordt er de officiële reden mee bedoeld waarvoor men een oorlog is begonnen of zou kunnen beginnen. (nl)
- Na terminologia bélica, casus belli é uma expressão latina (do latim casus belli "ocasião para a guerra") para designar um fato considerado suficientemente grave pelo Estado ofendido, para declarar guerra ao Estado supostamente ofensor. É um ato ou evento que provoca ou é usado para justificar uma guerra ou o início de um conflito, normalmente associado ao âmbito do direito internacional público e do direito da guerra. (pt)
- Casus belli (latin för "krigstillfälle") är en folkrättslig term med betydelsen "den händelse som ger anledning till krigsförklaring". Vad som utgör ett casus belli har varierat genom historiens gång. Enligt folkrättslig sedvänja är det numera endast beslut i FN:s säkerhetsråd om militär aktion eller självförsvar mot väpnat angrepp från annan suverän stat som utgör ett legitimt casus belli. (sv)
- 战争借口（拉丁語：casus belli、act of war）是导致一场战争爆发的直接原因，也就是战争借口不是导致战争爆发的各种各样原因和前因，而是最终直接导致战争爆发的事件。按照国际法，假如一个国家受到攻击的话，那么被攻击的国家可以以防御战作为战争借口並发动战争。但是发动防御战的国家必须证明它被攻击，最后联合国安全理事会有权力决定一个国家是否受到攻击。 (zh)
- Ка́зус бе́ллі (лат. casus belli, «привід для війни») — формальний привід для розв'язування війни однією державою проти іншої. Термін набув особливо широкого використання з 20 століття у міжнародному праві, у зв'язку із необхідністю легітимізації колоніальних та імперіалістичних воєн держав Заходу та Радянського союзу. Тісно пов'язаний із теорією справедливої війни, згідно з якою не можна починати війну без справедливої причини. На практиці казус беллі часто використовувався державами для приховання справжніх цілей і причин війни. (uk)
- Με αυτό τον φρασεολογικό όρο αποδίδεται στην ελληνική ο διπλωματικός διεθνής όρος casus belli (κάζους μπέλι). Η φράση αυτή που εξακολουθεί να χρησιμοποιείται μέχρι σήμερα, εκ της λατινικής γραμματείας (Ρωμαϊκό δίκαιο) προερχόμενη, λέγεται επί παντός «γεγονότος» (συμβάντος) δυνάμενου να προκαλέσει πολεμική εμπλοκή μεταξύ δύο κρατών ή συνασπισμού κρατών έναντι τρίτου ή άλλου συνασπισμού. Όπως, σε περιπτώσεις προσβολής Ηγεμόνων ή άλλων Αρχηγών κρατών, διπλωματικών αντιπροσώπων, ή σε αιφνίδια κατάληψη ξένου εδάφους ή προσβολής άλλων κυριαρχικών δικαιωμάτων κ.λπ. (el)
- Als Casus Belli (lat. ‚Kriegsfall‘) wird in der diplomatischen Sprache der Fall bezeichnet, in welchem ein Staat sich veranlasst sieht, einem andern den Krieg zu erklären. Grund ist meist eine Handlung einer souveränen Macht, welche von einer anderen der Kriegserklärung gleichgeachtet wird. Bei verbündeten Staaten ist der Angriff einer feindlichen Macht gewöhnlich ein Casus belli für die andere. Im Bündnisfall (Casus foedĕris) ist die verbündete Macht dem Bundesgenossen zur Hilfeleistung verpflichtet. (de)
- Casus belli es una expresión latina, traducible al español como «motivo de guerra», que hace referencia a la circunstancia que supone causa o pretexto para establecer una acción bélica. El surgimiento del término se da en el contexto del Derecho internacional de finales del siglo XIX, como consecuencia de la doctrina política del ius in bello. (es)
- Casus belli (euskaraz gerra-arrazoi) gerra bati ekiteko dagoen arrazoi edo aitzakiari aipamen egiteko erabiltzen den latinezko idendapen teknikoa da. Izendapen honen sorrera XIX. mendearen amaieran eta Nazioarteko Zuzenbidearen testuinguruan jazo zen, dotrina politikoaren harira. (eu)
- Casus belli adalah frasa bahasa Latin modern yang berarti "Aksi atau insiden yang memicu peperangan". Casus artinya "", dan belli artinya "perang". Walaupun sepertinya ini adalah frasa yang sudah lama digunakan karena dalam bahasa Latin, istilah ini sebenarnya baru muncul pada akhir abad ke-19, dengan munculnya "", atau doktrin tentang Perang yang Sah. (in)
- L’expression casus belli est une locution latine, signifiant littéralement « cas de guerre », qui désigne un acte de nature à motiver, pour le gouvernement d’une nation, une déclaration de guerre. Dans la plupart des cas, il peut s'agir de querelles de succession, du franchissement d'une frontière ou d'une zone démilitarisée par des troupes, d'atteintes physiques à la personne d'un ou de plusieurs ressortissants, d'aide à un mouvement terroriste ou factieux, d'arraisonnement de navire, d'attentat terroriste, de remise en cause d'engagements internationaux, etc. Il existe des casus belli provenant de griefs multiples, l'accumulation des sujets de conflit rendant plus sérieuse la solution belliciste. (fr)
- Casus belli (łac. casus ‘sprawa, przypadek, traf’ od cadere ‘(wy)padać, zdarzać się’; belli dopełniacz od bellum ‘wojna’) – powód lub pretekst do rozpoczęcia działań wojennych. Casus belli to łacińskie wyrażenie pochodzące z teorii prawa międzynarodowego. Formalnie wyrażenie to (które przetłumaczyć można jako „ryzyko wojny” lub „okazja do wojny”) jest częścią formalnej deklaracji wojny przez państwo, które wymienia: żale i pretensje, jakie państwo ma lub może mieć w stosunku do innego państwa, intencje, jakie nim kierują, by rozpocząć wojnę, a także działania, jakie mogą zostać podjęte, by zapobiec konfliktowi lub przywrócić pokój. Deklaracja taka stara się spełnić kryteria ius ad bellum, „sprawiedliwej przyczyny”, „deklaracji publicznej” i ultima ratio („ostatecznego argumentu”). Formalne (pl)
- Ка́зус бе́лли (лат. casus belli — «случай (для) войны», «военный инцидент») — юридический термин времён римского права: формальный повод для объявления войны. В своём первоначальном виде понятие casus belli представляло собой юридическую категорию древнеримского специального права, которым оперировали члены коллегии жрецов при осуществлении решений сената, в которые входили претензии к сопредельным народам. Отсутствие ответа в требуемый срок на выдвинутые в ультимативной форме требования сената, равно как и отрицательный или неудовлетворительный ответ, рассматривалось как повод к началу военных действий. (ru)
|
