| dbo:abstract
|
- Els Cosròides (en georgià : ხოსრო[ვ]იანი, Khosro[v]iani) foren els membres d'una dinastia de reis i a continuació de prínceps-primats (i.e. erismtavari) d'Ibèria i que van regnar a l'inici del segle iv fins al segle ix en la regió coneguda a continuació sota el nom de Kartli. D'origen iranià, els cosròides podrien ser un llinatge sortit de la casa de Mihran (d'on van sortir també els mihrànides). La dinastia es convertí al cristianisme cap al 337 i va intentar mantenir un cert grau d'independència entre l'Imperi Romà d'orient i els sassànides. Després de l'abolició de la monarquia a Ibèria pels sassànides cap al 580, la dinastia es va mantenir en dos llinatges nobiliaris rivals, de vegades en competició, la branca major, dita pròpiament els « cosròides » i la menor anomenada els «Guaràmides », fins al començament del segle ix, quan la successió del tron d'Ibèria va passar al llinatge georgià dels Bagràtides. (ca)
- سلالة تشوزرايد المعروفة أيضًا باسم الميرنيد الأيبيرية، هي سلالة الملوك ثم الأمراء الرئيسين لدولة أيبيريا الجورجية المبكرة منذ القرن الرابع وحتى القرن التاسع. قبلت العائلة، ذات الأصل الإيراني الميرنيدي، المسيحية باعتبارها دينًا رسميًا لها نحو عام 337 (أو 319/326)، وجرت مناورة بين الإمبراطورية البيزنطية وإيران الساسانية للحفاظ على درجة من الاستقلال. بعد إلغاء الملكية الأيبيرية من قبل الساسانيين نحو عام 580، كان لأمراء السلالة الحاكمة فرعين يرتبطان ارتباطًا وثيقًا، ولكنهما يتنافسان في بعض الأحيان –سلالة تشوزرايد الأكبر وسلالة غوارميد الأصغر- حتى أوائل القرن التاسع عندما خلفهم الباغراتيونيون الجورجيون على عرش أيبيريا. (ar)
- Die Chosroiden (georgisch ხოსრო[ვ]იანი, Khosro[v]iani) waren eine Dynastie von Königen und Prinzen, die vom 4. bis zum 9. Jh. n. Chr. das frühe georgische Reich Iberien regierten. Vermutlich iranischen Ursprungs und ein Zweig der nahmen die Chosroiden im Jahr 337 das Christentum an und taktierten zwischen den Byzantinern und Sassaniden, um einen gewissen Grad an Unabhängigkeit zu bewahren. Nach der Abschaffung des Königtums in Iberien durch die Sassaniden 580 überlebte die Dynastie in zwei eng verwandten, aber auch manchmal konkurrierenden Linien der Älteren Chosroiden und der Jüngeren Guaramiden bis zum frühen 9. Jh., als sie dann von den georgischen Bagratiden abgelöst wurden. (de)
- The Chosroid dynasty (a Latinization of Khosro[v]ianni, Georgian: ხოსრო[ვ]იანები), also known as the Iberian Mihranids, were a dynasty of the kings and later the presiding princes of the early Georgian state of Iberia from the 4th to the 9th centuries. The family, of Iranian Mihranid origin, accepted Christianity as their official religion c. 337 (or 319/326), and maneuvered between the Byzantine Empire and Sassanid Iran to retain a degree of independence. After the abolition of the Iberian kingship by the Sassanids c. 580, the dynasty survived in its two closely related, but sometimes competing princely branches—the elder Chosroid and the younger Guaramid—down to the early ninth century when they were succeeded by the Georgian Bagratids on the throne of Iberia. (en)
- Los cosroides ( georgiano: ხოსრო [ვ] იანები, Khosro [v] ianni ), fueron los miembros de una dinastía de reyes y luego de príncipes presidentes (ie erismtavari) de Iberia y que reinaron en el inicio del siglo IV hasta el siglo IX en la región conocida luego bajo el nombre de Kartli. De origen iraní, los cosroides podrían ser un linaje salido de la casa de Mihran (dinastía mihránida). La dinastía se convirtió al cristianismo hacia el año 337 e intentó mantener un cierto grado de independencia entre el Imperio romano de Oriente y los sasánidas. Tras la abolición de la monarquía en Iberia por los sasánidas hacia el 580, la dinastía se mantuvo en dos linajes nobiliarios rivales, a veces en competición, la rama mayor, dicha propiamente los «cosroides» y la menor llamada los «guaramidas», hasta el comienzo del siglo IX, cuando la sucesión del trono de Iberia pasó al linaje georgiano los bagratuni. (es)
- Les Chosroïdes (en géorgien : ხოსრო[ვ]იანი, Khosro[v]iani) sont les membres d'une dynastie de rois puis de prince-primats (i.e. erismtavari) d'Ibérie et qui régnèrent à l'origine du IVe au IXe siècle dans la région connue ensuite sous le nom de Karthli. D'origine iranienne, les Chosroïdes sont sans doute une lignée issue de la maison de Mihran. La dynastie se convertit au christianisme vers 337 et tente de maintenir un certain degré d'indépendance entre l'Empire byzantin et les Sassanides. Après l'abolition de la monarchie d'Ibérie par les Sassanides vers 580, la dynastie se maintient en deux lignées princières rivales parfois en compétition, la branche ainée dites les « Chosroïdes » et la cadette les « Gouaramides », jusqu'au début du IXe siècle, lorsque la succession du trône d'Ibérie revient à la lignée arménienne des Bagratides. (fr)
- De Chosroïden (Georgisch:ხოსრო[ვ]იანი, Chosro(v)iani) was een koninklijk huis van Iberië en de latere prinsen van Iberië (Kartli) van de 4e tot de 9e eeuw. Ca. 337 gaan zij over tot het christendom als de officiële godsdienst van het koninkrijk en bevinden zich tussen het Byzantijnse Rijk en de Sassaniden om in zekere mate hun onafhankelijkheid te behouden. Na de afschaffing van het Iberische koningschap door de Sassaniden in ca. 580, de dynastie overleefde in twee nauw verwante zijtakken -de oudere Chosroïden en de jongere Goearamiden- in de vroege negende eeuw werden zij opgevolgd door de Bagrationi. (nl)
- Хосроиды или Хосровиани — династия грузинских монархов, которая правила объединённой Иберией и некоторыми из пришедших ей на смену княжеств с конца III до конца VIII века. Как и их предшественники Фарнавазиды, Хосроиды — род иранского происхождения. В раннесредневековых перечнях грузинских царей отцом первого царя этой династии, Мириана III, назван «великий шах Хосров». Достоверность этих сведений сомнительна, поскольку Ираном в то время правили Сасаниды, а имя Хосров вошло у них в употребление гораздо позже. Известный исследователь грузинской генеалогии кн. Кирилл Туманов предположил, что Хосроиды принадлежали к одному из семи великих домов Ирана (возможно, к дому Михрана). С предыдущей грузинской династией Аршакидов Мириан был связан браком с дочерью аршакидского царя . Сведения о правлении Мириана III носят полулегендарный характер. Сообщается, что правил он эпически долго — то ли 70, то ли 80 лет. Поначалу он держался просасанидской ориентации, но впоследствии вступил в союз с Римом и принял христианство. При его преемниках Иберия продолжала оставаться яблоком раздора между Персией и Византией. В 361 году его провизантийски настроенный сын был смещён персами, а его место заступил просасанидский . В 370 году император Валент вернул на престол Саурмага. По договору 387 года римляне отступились от восточной части Грузии, где в пику христианской церкви стало расти влияние зороастризма. В течение последующих ста лет грузинские Хосроиды находились на положении данников Персии. В 482 году царь Вахтанг I — подобно Вардану Мамиконяну в соседней Армении — открыто выступил против персов и заключил союз с Византией. Этому монарху приписывается основание Тбилиси. После смерти в начале 580-х царя персы упразднили царский титул и обратили Иберию в провинцию державы Сасанидов. В этот раз грузинская знать не оказала захватчикам должного сопротивления. Старшая ветвь Хосроидов заперлась в одном из горных замков Кахетии, младшая — обосновалась на западе страны, в Кларджети и Джавахети. В 588 г. внук Вахтанга I по имени Гурам получил от византийского императора Маврикия титул куропалата. В 591 г. автономия Картлийского эрисмтаварства была подтверждена Сасанидами. В начале VI века потомками Гурама (т. н. Гурамиды) была предпринята попытка нового объединения Иберии, на этот раз под дланью Сасанидов. В ответ в Иберию вторгся император Ираклий, который в союзе с хазарами в 627 г. осадил и взял Тбилиси. Титул эрисмтавара был передан из старшей (кахетийской) ветви Хосроидов. Через несколько десятилетий вторжение арабов в Закавказье заставило эрисмтавара Адарнасе II признать себя данником халифа. В конце VII века Гурамиды вернули себе место эрисмтавара, а их соперники удалились в Кахетию, где местный князь принял в 786 году мученическую смерть от рук арабов. В том же году пресеклась ветвь Гурамидов. Один из сыновей Арчила, Иованэ, бежал на запад в Эгриси. Ещё один вероятный представитель династии, Джуаншер Джуаншериани, вступил в брак с княжной рода Багратиони. Ему впоследствии приписывалось составление жития Вахтанга I. После его смерти ок. 807 года владения Хосроидов перешли к роду Багратиони. (ru)
- Хосровіди або Хосровіані — династія грузинських монархів, що правила об’єднаною Іберією та деякими князівствами, що замінили її, з кінця III до кінця VIII століття. Як і їхні попередники Фарнавазіди, Хосровіди — рід іранського походження. У ранньосередньовічних переліках грузинських царів батьком першого царя цієї династії, Міріана III, названий «великий шах Хосров». Достовірність таких відомостей є сумнівною, оскільки Іраном на той час правили Сасаніди, а ім’я Хосров увійшло у них у вжиток набагато пізніше. Відомий дослідник грузинської генеалогії професор припускав, що Хосровіди належали до одного з (ймовірно, до дому Міхрана). З попередньою грузинською династією Аршакідів Міріан був пов’язаний через шлюб з дочкою аршакідського царя Аспаруга I. Відомості про правління Міріана III мають напівлегендарний характер. Повідомляється, що правив він епічно довго — чи то 70, чи то 80 років. Спочатку він дотримувався просасанідської орієнтації, але в подальшому вступив до союзу з Римом та прийняв християнство. За його наступників Іберія залишалась предметом суперечок між Персією та Візантією. 361 року його провізантійськи налаштований син Саурмаг II був усунутий персами, а його місце зайняв просасанідський Бакур II Аспаруг. 370 року імператор Валент повернув на престол Саурмага. За угодою 387 року римляни відступились від східної частини Грузії, де почав зростати вплив зороастризму. Упродовж наступних ста років грузинські Хосровіди перебували у становищі тих, хто сплачував данину Персії. 482 року цар Вахтанг I — подібно до Вардана Маміконяна в сусідній Вірменії — відкрито виступив проти персів та уклав союз із Візантією. Цьому монарху приписують заснування Тбілісі. Після смерті на початку 580-их царя Бакура III перси ліквідували царський титул і перетворили Іберію на провінцію Держави Сасанідів. Того разу грузинська знать не дала загарбникам належної відсічі. Старша гілка Хосровідів зачинилась в одному з гірських замків Кахеті, молодша — закріпилась на заході країни, в й . 588 року онук Вахтанга I на ім’я отримав від візантійського імператора Маврикія титул куропалата. 591 року автономію Картлійського ерісмтаварства було підтверджено Сасанідами. На початку VI століття нащадки Гурама (так звані ) здійснили спробу нового об’єднання Іберії, цього разу під владою Сасанідів. У відповідь до Іберії вторгся імператор Іраклій, який у союзі з хозарами 627 року . Титул було передано Адарнасе I зі старшої (кахетійської) гілки Хосровідів. За кілька десятиліть вторгнення арабів до Закавказзя змусило ерісмтавара Адарнасе II визнати себе підданим халіфа. Наприкінці VII століття Гураміди повернули собі місце ерісмтавара, а їхні суперники пішли до Кахетії, де місцевий князь прийняв 786 року мученицьку смерть від рук арабів. Того ж року припинилась гілка Гурамідів. Один із синів Арчіла, Іоване, втік на захід до Егрісі. Ще один вірогідний представник династії, , став до шлюбу з княжною роду Багратіоні. Йому у подальшому приписувалось укладення «Життя Вахтанга I». Після його смерті близько 807 року володіння Хосровідів перейшли до роду Багратіоні. (uk)
- 霍斯劳王朝 （Chosroid dynasty, Chosroid為格魯吉亞語：ხოსრო[ვ]იანები - Khosro[v]ianni一字羅馬化後而得)，也被稱為高加索伊比利亞米哈拉尼德王朝（Iberian Mihranids），是個君主制王朝，後來在第4到第9世紀間，擔任早期高加索伊比利亞王國喬治亞省的統治者。他們有伊朗的的血緣，王朝在約公元337年（或者是公元319年/326年）接受基督教作為官方宗教，並在拜占庭帝國和伊朗薩珊王朝兩個強權之間遊走，以保持自己一定程度的獨立性。薩珊王朝在約公元580年廢除王權之後，這個王朝靠兩個緊密關聯，但有時也相互競爭的王室分支（年長的霍斯劳（Chosroid）和年幼的瓜拉姆（Guaramid））而倖存，最終在9世紀初結束。但在卡赫季的霍斯劳王朝財產由當地貴族家族接管，透過組織繼承的方式延續到公元11世紀。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- سلالة تشوزرايد المعروفة أيضًا باسم الميرنيد الأيبيرية، هي سلالة الملوك ثم الأمراء الرئيسين لدولة أيبيريا الجورجية المبكرة منذ القرن الرابع وحتى القرن التاسع. قبلت العائلة، ذات الأصل الإيراني الميرنيدي، المسيحية باعتبارها دينًا رسميًا لها نحو عام 337 (أو 319/326)، وجرت مناورة بين الإمبراطورية البيزنطية وإيران الساسانية للحفاظ على درجة من الاستقلال. بعد إلغاء الملكية الأيبيرية من قبل الساسانيين نحو عام 580، كان لأمراء السلالة الحاكمة فرعين يرتبطان ارتباطًا وثيقًا، ولكنهما يتنافسان في بعض الأحيان –سلالة تشوزرايد الأكبر وسلالة غوارميد الأصغر- حتى أوائل القرن التاسع عندما خلفهم الباغراتيونيون الجورجيون على عرش أيبيريا. (ar)
- Die Chosroiden (georgisch ხოსრო[ვ]იანი, Khosro[v]iani) waren eine Dynastie von Königen und Prinzen, die vom 4. bis zum 9. Jh. n. Chr. das frühe georgische Reich Iberien regierten. Vermutlich iranischen Ursprungs und ein Zweig der nahmen die Chosroiden im Jahr 337 das Christentum an und taktierten zwischen den Byzantinern und Sassaniden, um einen gewissen Grad an Unabhängigkeit zu bewahren. Nach der Abschaffung des Königtums in Iberien durch die Sassaniden 580 überlebte die Dynastie in zwei eng verwandten, aber auch manchmal konkurrierenden Linien der Älteren Chosroiden und der Jüngeren Guaramiden bis zum frühen 9. Jh., als sie dann von den georgischen Bagratiden abgelöst wurden. (de)
- The Chosroid dynasty (a Latinization of Khosro[v]ianni, Georgian: ხოსრო[ვ]იანები), also known as the Iberian Mihranids, were a dynasty of the kings and later the presiding princes of the early Georgian state of Iberia from the 4th to the 9th centuries. The family, of Iranian Mihranid origin, accepted Christianity as their official religion c. 337 (or 319/326), and maneuvered between the Byzantine Empire and Sassanid Iran to retain a degree of independence. After the abolition of the Iberian kingship by the Sassanids c. 580, the dynasty survived in its two closely related, but sometimes competing princely branches—the elder Chosroid and the younger Guaramid—down to the early ninth century when they were succeeded by the Georgian Bagratids on the throne of Iberia. (en)
- De Chosroïden (Georgisch:ხოსრო[ვ]იანი, Chosro(v)iani) was een koninklijk huis van Iberië en de latere prinsen van Iberië (Kartli) van de 4e tot de 9e eeuw. Ca. 337 gaan zij over tot het christendom als de officiële godsdienst van het koninkrijk en bevinden zich tussen het Byzantijnse Rijk en de Sassaniden om in zekere mate hun onafhankelijkheid te behouden. Na de afschaffing van het Iberische koningschap door de Sassaniden in ca. 580, de dynastie overleefde in twee nauw verwante zijtakken -de oudere Chosroïden en de jongere Goearamiden- in de vroege negende eeuw werden zij opgevolgd door de Bagrationi. (nl)
- 霍斯劳王朝 （Chosroid dynasty, Chosroid為格魯吉亞語：ხოსრო[ვ]იანები - Khosro[v]ianni一字羅馬化後而得)，也被稱為高加索伊比利亞米哈拉尼德王朝（Iberian Mihranids），是個君主制王朝，後來在第4到第9世紀間，擔任早期高加索伊比利亞王國喬治亞省的統治者。他們有伊朗的的血緣，王朝在約公元337年（或者是公元319年/326年）接受基督教作為官方宗教，並在拜占庭帝國和伊朗薩珊王朝兩個強權之間遊走，以保持自己一定程度的獨立性。薩珊王朝在約公元580年廢除王權之後，這個王朝靠兩個緊密關聯，但有時也相互競爭的王室分支（年長的霍斯劳（Chosroid）和年幼的瓜拉姆（Guaramid））而倖存，最終在9世紀初結束。但在卡赫季的霍斯劳王朝財產由當地貴族家族接管，透過組織繼承的方式延續到公元11世紀。 (zh)
- Els Cosròides (en georgià : ხოსრო[ვ]იანი, Khosro[v]iani) foren els membres d'una dinastia de reis i a continuació de prínceps-primats (i.e. erismtavari) d'Ibèria i que van regnar a l'inici del segle iv fins al segle ix en la regió coneguda a continuació sota el nom de Kartli. (ca)
- Los cosroides ( georgiano: ხოსრო [ვ] იანები, Khosro [v] ianni ), fueron los miembros de una dinastía de reyes y luego de príncipes presidentes (ie erismtavari) de Iberia y que reinaron en el inicio del siglo IV hasta el siglo IX en la región conocida luego bajo el nombre de Kartli. (es)
- Les Chosroïdes (en géorgien : ხოსრო[ვ]იანი, Khosro[v]iani) sont les membres d'une dynastie de rois puis de prince-primats (i.e. erismtavari) d'Ibérie et qui régnèrent à l'origine du IVe au IXe siècle dans la région connue ensuite sous le nom de Karthli. (fr)
- Хосровіди або Хосровіані — династія грузинських монархів, що правила об’єднаною Іберією та деякими князівствами, що замінили її, з кінця III до кінця VIII століття. Як і їхні попередники Фарнавазіди, Хосровіди — рід іранського походження. У ранньосередньовічних переліках грузинських царів батьком першого царя цієї династії, Міріана III, названий «великий шах Хосров». Достовірність таких відомостей є сумнівною, оскільки Іраном на той час правили Сасаніди, а ім’я Хосров увійшло у них у вжиток набагато пізніше. Відомий дослідник грузинської генеалогії професор припускав, що Хосровіди належали до одного з (ймовірно, до дому Міхрана). З попередньою грузинською династією Аршакідів Міріан був пов’язаний через шлюб з дочкою аршакідського царя Аспаруга I. (uk)
- Хосроиды или Хосровиани — династия грузинских монархов, которая правила объединённой Иберией и некоторыми из пришедших ей на смену княжеств с конца III до конца VIII века. Как и их предшественники Фарнавазиды, Хосроиды — род иранского происхождения. В раннесредневековых перечнях грузинских царей отцом первого царя этой династии, Мириана III, назван «великий шах Хосров». Достоверность этих сведений сомнительна, поскольку Ираном в то время правили Сасаниды, а имя Хосров вошло у них в употребление гораздо позже. Известный исследователь грузинской генеалогии кн. Кирилл Туманов предположил, что Хосроиды принадлежали к одному из семи великих домов Ирана (возможно, к дому Михрана). С предыдущей грузинской династией Аршакидов Мириан был связан браком с дочерью аршакидского царя . (ru)
|
