| dbo:abstract
|
- محاصيل الألياف هي محاصيل حقلية تُزرَع للحصول على أليافها التي تُستخدَم عادةً في صناعة الورق، أو القماش، أو الحبال. وقد تخضع الألياف لعمليات تعديل كيميائي، مثلما يحدث مع الفيسكوز (الذي يُستخدَم لصنع الرايون والسيلوفان). وقد بدأ علماء المواد مؤخرًا في استكشاف استخدامات أخرى للألياف في المواد المركبة. يمكن حصاد محاصيل الألياف، بوجه عام، بعد موسم زراعي واحد، مما يميزها عن الأشجار التي تُزرَع لسنوات عديدة قبل أن تُحصَد للحصول على ألياف لب الخشب. وفي ظروف معينة، يمكن أن تتفوق محاصيل الألياف على الألياف المستمدة من لب الخشب من ناحية الأداء الفني، أو الأثر البيئي أو التكلفة. لكن هناك عددًا من المشكلات المتعلقة باستخدام محاصيل الألياف في صناعة لب الورق. تتمثل إحدى هذه المشكلات في التوفر الموسمي. فبينما يتم حصاد الأشجار باستمرار، لا تُحصَد المحاصيل الحقلية سوى مرة واحدة في العام، ويلزم تخزينها حتى لا تتعرض للتعفن على مدار شهور عديدة. ومع الوضع في الاعتبار حاجة العديد من مطاحن لب الورق لآلاف الأطنان من مصدر للألياف يوميًا، يمكن أن يمثل تخزين هذا المصدر مشكلة كبيرة. من ناحية علم النبات، الألياف التي يتم حصدها من العديد من هذه النباتات هي ألياف لحاء؛ أي الألياف المستخرجة من النسيج الوعائي اللحائي للنبات. أما ألياف محاصيل الألياف الأخرى، فهي حشوة البذور أو ليف الأوراق أو أجزاء أخرى من النبات. (ar)
- Přadné rostliny jsou plodiny pěstované za účelem získávání vlákna. Z něj se dále vyrábějí tkané či netkané textilie, filcované předměty, lana a provazy. Mezi nejznámější patří bavlník (využívá se chmýru z plodu), z plodin pěstovaných v Česku především len, konopí a kopřiva (využívá se vláken ze stonku, konkrétně sklerenchymu), z exotických rostlin jsou to např. agáve nebo kokosová palma či juka. (cs)
- Als Faserpflanzen bezeichnet man in der Landwirtschaft alle Pflanzen, die hauptsächlich zur Gewinnung ihrer Fasern angebaut werden bzw. angebaut werden könnten. Dabei können unterschiedliche Pflanzenteile für die relevant sein, wodurch eine Unterscheidung in Samenfasern, Bastfasern und Blattfasern getroffen wird. (de)
- Ο όρος καλλιέργεια ινωδών φυτών (αγγλ. fibre crops) αναφέρεται σε καλλιέργεια αγρού, όπου συγκεκριμένα φυτικά είδη καλλιεργούνται για τις ίνες τους, οι οποίες -παραδοσιακά- αξιοποιούνται για την παρασκευή χαρτιού, υφασμάτων ή σχοινιών. Οι καλλιέργειες τέτοιων ινωδών φυτών χαρακτηρίζονται από την υψηλή συγκέντρωση κυτταρίνης, που αποτελεί το φυσικό μακροπολυμερές που τους δίνει μηχανική αντοχή. Οι κυτταρινικές ίνες μπορούν να τροποποιηθούν χημικά, όπως λ.χ. στη βισκόζη, που χρησιμοποιείται για την παραγωγή ρεγιόν και σελοφάν. Τα τελευταία χρόνια, οι επιστήμονες υλικών έχουν αρχίσει να διερευνούν περαιτέρω αξιοποίηση αυτών των φυσικών ινών σε σύνθετα υλικά (αγγλ. composites). Λόγω του ότι η κυτταρίνη είναι ο βασικός παράγων συνεκτικής και εφελκυστικής αντοχής των φυτικών αυτών ινών, αυτό δίνει επιστήμονες ευελιξία και δυνατότητες ώστε να δημιουργήσουν διαφορετικούς και εξελιγμένους τύπους ινών. Οι καλλιέργειες των ινωδών φυτών, λ.χ. βαμβάκι, λινάρι, κάνναβη, παρέχουν γενικά ετήσιες συγκομιδές αφού πρόκειται για μονοετή φυτά, σε αντίθεση με τα δέντρα, τα οποία τυπικά καλλιεργούνται για πολλά χρόνια πριν τη συγκομιδή τους για υλικά όπως λ.χ. ίνες ξυλοπολτού ή φλοιό. Σε συγκεκριμένες περιπτώσεις, οι καλλιέργειες αυτές μπορεί να αποδίδουν ίνες, ποιοτικότερες - ανώτερες από τις ίνες ξυλοπολτού όσον αφορά την εν γένει απόδοση, τις περιβαλλοντικές επιπτώσεις και ιδίως το κόστος. Υπάρχουν ποικίλα ζητήματα σχετικά με τη χρήση φυτικών ινών για την παραγωγή πολτού. Ένα από αυτά είναι η εποχική διαθεσιμότητα. Ενώ τα δέντρα μπορούν να συλλέγονται συνεχώς, πολλές καλλιέργειες αγρού συλλέγονται μία φορά κατά τη διάρκεια του έτους και πρέπει να αποθηκεύονται έτσι, ώστε η καλλιέργεια να μην σαπίζει για μια περίοδο αρκετών μηνών (γεγονός που δεν είναι εύκολα υλοποιήσιμο). Λαμβάνοντας δε υπόψη ότι πολλά εργοστάσια χαρτοπολτού απαιτούν χιλιάδες τόνους πρώτης ύλης ινών την ημέρα, η αποθήκευση τέτοιων φυτικών ινών -με πολύ χαμηλή χωρική πυκνότητα- αποτελεί τεράστιο ζήτημα. Βοτανικά, οι ίνες που συλλέγονται από πολλά από αυτά τα φυτά είναι ίνες εσωτερικού) φλοιού, δηλ. προέρχονται από τον ιστό του φυλλώματος του φυτού. Άλλες φυτικές ίνες είναι οι σκληρές ίνες (προέρχονται από το σύνολο των φυτικών αγγείων), ενώ υπάρχουν και οι επιφανειακές ίνες, που προέρχονται από τον επιδερμικό ιστό των φυτών. (el)
- Fibroplanto estas termino el agrikulturo kaj indikas ĉiujn plantojn, kiuj estas kultivataj por gajni fibrojn. Diversaj plantpartoj povas enhavi fibrojn. Oni distingas inter semibroj, bastfibroj kaj folifibroj. (eo)
- Fiber crops are field crops grown for their fibers, which are traditionally used to make paper, cloth, or rope. Fiber crops are characterized by having a large concentration of cellulose, which is what gives them their strength. The fibers may be chemically modified, like in viscose (used to make rayon and cellophane). In recent years, materials scientists have begun exploring further use of these fibers in composite materials. Due to cellulose being the main factor of a plant fiber's strength, this is what scientists are looking to manipulate to create different types of fibers. Fiber crops are generally harvestable after a single growing season, as distinct from trees, which are typically grown for many years before being harvested for such materials as wood pulp fiber or lacebark. In specific circumstances, fiber crops can be superior to wood pulp fiber in terms of technical performance, environmental impact or cost. There are a number of issues regarding the use of fiber crops to make pulp. One of these is seasonal availability. While trees can be harvested continuously, many field crops are harvested once during the year and must be stored such that the crop doesn't rot over a period of many months. Considering that many pulp mills require several thousand tonnes of fiber source per day, storage of the fiber source can be a major issue. Botanically, the fibers harvested from many of these plants are bast fibers; the fibers come from the phloem tissue of the plant. The other fiber crop fibers are hard/leaf fibers (come from the entirety of plant vascular bundles) and surface fibers (come from plant epidermal tissue). (en)
- Les plantes à fibres sont des plantes cultivées pour leurs fibres, utilisées traditionnellement pour fabriquer du papier, des tissus, ou des cordages. Les fibres peuvent être améliorées chimiquement, comme dans le cas de la viscose (utilisée pour produire de la rayonne et de la cellophane). Au cours des dernières années, les chercheurs en science des matériaux s'intéressent au potentiel de ces fibres pour de nouveaux matériaux composites. Les cultures de plantes à fibres sont généralement récoltées après une seule saison de croissance, à la différence des arbres, qui sont généralement abattus au bout de plusieurs années pour produire des matières telles que les fibres de pulpe de bois ou de bois-dentelle. Dans des circonstances spécifiques, les fibres provenant de ces plantes peuvent se révéler supérieures aux fibres de pulpe de bois en termes de performance technique, d'impact environnemental ou de coûts. Diverses questions se posent au sujet de l'utilisation des plantes à fibres pour fabriquer de la pâte à papier.L'une d'elles est la disponibilité saisonnière : alors que les arbres peuvent être abattus en continu, de nombreuses cultures sont récoltées une seule fois dans l'année et apparaissent des contraintes de stockage pendant plusieurs mois et d'insertion dans le flux journalier de plusieurs milliers de tonnes de source de fibres vers les usines de pâte à papier. Sur le plan botanique, les fibres d'un grand nombre de ces plantes sont des fibres libériennes ; ces fibres proviennent des tissus du phloème de la plante (dans l'écorce). Les autres fibres végétales proviennent de la bourre des graines, des feuilles ou d'autres parties de la plante. (fr)
- Rośliny włókniste, rośliny włóknodajne – rośliny, które dostarczają włókien naturalnych; wyróżniające się od innych roślin ich dużą zawartością, łatwością ich izolacji i właściwościami użytkowymi. Rośliny włókniste dzielone są ze względu na miejsce występowania włókien (cała roślina lub określone organy) oraz przeznaczenie pozyskiwanego z nich surowca. Rośliny włóknodajne dostarczać mogą włókien przędnych służących do wyrobu tkanin i jest to najbardziej ceniony surowiec włókienniczy. Czasem rośliny włókniste utożsamiane są tylko z dostarczającymi włókien nadających się do przędzenia i tkania. Do roślin włóknistych w szerszym ujęciu zalicza się także rośliny dostarczające surowca plecionkarskiego, wyściółkowego, służącego do podwiązywania i papierniczo-celulozowego. Użytkowanie roślin włóknistych ma miejsce od najdawniejszych czasów istnienia cywilizacji ludzkiej. Pierwotnie, a nawet współcześnie w wielu społecznościach wiejskich, pozyskiwano je ze stanu dzikiego. Później rozpowszechniły się uprawy. Współcześnie coraz większą rolę odgrywa pozyskiwanie włókien roślinnych z odpadów pochodzenia roślinnego powstających w produkcji żywności i w innych gałęziach przemysłu. Rozwija się także przetwórstwo i zakres zastosowań samych włókien – wykorzystywane są w diecie (jako włókno pokarmowe), w przemyśle żywnościowym do produkcji biodegradowalnych błon, do wyrobu biopolimerów, biokompozytów, biopaliw, rozwija się także technologia włókiennicza. W połowie XX wieku znano ponad dwa tysiące gatunków roślin włóknistych, a w kolejnych dziesięcioleciach odkrywano kolejne, zwłaszcza w strefie międzyzwrotnikowej – np. we florze Filipin zidentyfikowano 800 takich roślin, a w Indiach ponad 450. Do najważniejszych ze względu na wielkość produkcji należą: bawełna, juta, len zwyczajny, konopie siewne i ketmia konopiowata (kenaf). Rośliny włókniste należą do roślin przemysłowych. (pl)
- Пряди́вні та волокнисті рослини — рослини, з яких одержують волокно для текстильноджутової та інших галузей промисловості. Луб'яні волокна отримують зі стебел і листя рослин. Прядивні культури належать до групи технічних культур. На земній кулі росте до двох тисяч волокнистих рослин, використовують близько 600 видів, проте менш ніж два десятки із них використовується для виробництва тонких тканин. Прядивні культури класифікують на три групи: рослини, з яких отримують вільні волоски, що вкривають насіння (бавовник), рослини, які містять волокно в луб'яному шарі кори стебла (льон, коноплі, джут, кенаф, канатник), рослини, у яких джерелом волокна є листки (новозеландський льон, агава). У світовому виробництві найбільше вирощуються бавовник, джут, льон-довгунець і коноплі. В Україні поширені льон-довгунець і коноплі; у 1930 — 1940-их роках чимале значення мав бавовник і деяке кенаф, але з 1950-их pp. їх не культивують. Прикладами є:бамія, бавовна, кудзу, кропива, окра, рамі (китайська кропива), ротанг, сизаль, хаменерій вузьколистий, , кенаф, канатник, льон, коноплі, джут і ін.. (uk)
- Пряди́льные культу́ры — технические культурные растения, из которых изготавливают волокно для текстильной промышленности. В мировом производстве наиболее широко используются хлопчатник, лён-долгунец, джут и конопля. (ru)
- 纤维作物（fiber crops）是指一类田间作物，人們種植纖維作物的目的是獲得這些作物的纤维，以用于製造纸张、布匹或绳索。纤维作物的特点是含有大量的纤维素，这使得它们具有一定的强度。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Přadné rostliny jsou plodiny pěstované za účelem získávání vlákna. Z něj se dále vyrábějí tkané či netkané textilie, filcované předměty, lana a provazy. Mezi nejznámější patří bavlník (využívá se chmýru z plodu), z plodin pěstovaných v Česku především len, konopí a kopřiva (využívá se vláken ze stonku, konkrétně sklerenchymu), z exotických rostlin jsou to např. agáve nebo kokosová palma či juka. (cs)
- Als Faserpflanzen bezeichnet man in der Landwirtschaft alle Pflanzen, die hauptsächlich zur Gewinnung ihrer Fasern angebaut werden bzw. angebaut werden könnten. Dabei können unterschiedliche Pflanzenteile für die relevant sein, wodurch eine Unterscheidung in Samenfasern, Bastfasern und Blattfasern getroffen wird. (de)
- Fibroplanto estas termino el agrikulturo kaj indikas ĉiujn plantojn, kiuj estas kultivataj por gajni fibrojn. Diversaj plantpartoj povas enhavi fibrojn. Oni distingas inter semibroj, bastfibroj kaj folifibroj. (eo)
- Пряди́льные культу́ры — технические культурные растения, из которых изготавливают волокно для текстильной промышленности. В мировом производстве наиболее широко используются хлопчатник, лён-долгунец, джут и конопля. (ru)
- 纤维作物（fiber crops）是指一类田间作物，人們種植纖維作物的目的是獲得這些作物的纤维，以用于製造纸张、布匹或绳索。纤维作物的特点是含有大量的纤维素，这使得它们具有一定的强度。 (zh)
- محاصيل الألياف هي محاصيل حقلية تُزرَع للحصول على أليافها التي تُستخدَم عادةً في صناعة الورق، أو القماش، أو الحبال. وقد تخضع الألياف لعمليات تعديل كيميائي، مثلما يحدث مع الفيسكوز (الذي يُستخدَم لصنع الرايون والسيلوفان). وقد بدأ علماء المواد مؤخرًا في استكشاف استخدامات أخرى للألياف في المواد المركبة. يمكن حصاد محاصيل الألياف، بوجه عام، بعد موسم زراعي واحد، مما يميزها عن الأشجار التي تُزرَع لسنوات عديدة قبل أن تُحصَد للحصول على ألياف لب الخشب. وفي ظروف معينة، يمكن أن تتفوق محاصيل الألياف على الألياف المستمدة من لب الخشب من ناحية الأداء الفني، أو الأثر البيئي أو التكلفة. (ar)
- Ο όρος καλλιέργεια ινωδών φυτών (αγγλ. fibre crops) αναφέρεται σε καλλιέργεια αγρού, όπου συγκεκριμένα φυτικά είδη καλλιεργούνται για τις ίνες τους, οι οποίες -παραδοσιακά- αξιοποιούνται για την παρασκευή χαρτιού, υφασμάτων ή σχοινιών. Βοτανικά, οι ίνες που συλλέγονται από πολλά από αυτά τα φυτά είναι ίνες εσωτερικού) φλοιού, δηλ. προέρχονται από τον ιστό του φυλλώματος του φυτού. Άλλες φυτικές ίνες είναι οι σκληρές ίνες (προέρχονται από το σύνολο των φυτικών αγγείων), ενώ υπάρχουν και οι επιφανειακές ίνες, που προέρχονται από τον επιδερμικό ιστό των φυτών. (el)
- Fiber crops are field crops grown for their fibers, which are traditionally used to make paper, cloth, or rope. Fiber crops are characterized by having a large concentration of cellulose, which is what gives them their strength. The fibers may be chemically modified, like in viscose (used to make rayon and cellophane). In recent years, materials scientists have begun exploring further use of these fibers in composite materials. Due to cellulose being the main factor of a plant fiber's strength, this is what scientists are looking to manipulate to create different types of fibers. (en)
- Les plantes à fibres sont des plantes cultivées pour leurs fibres, utilisées traditionnellement pour fabriquer du papier, des tissus, ou des cordages. Les fibres peuvent être améliorées chimiquement, comme dans le cas de la viscose (utilisée pour produire de la rayonne et de la cellophane). Au cours des dernières années, les chercheurs en science des matériaux s'intéressent au potentiel de ces fibres pour de nouveaux matériaux composites. (fr)
- Rośliny włókniste, rośliny włóknodajne – rośliny, które dostarczają włókien naturalnych; wyróżniające się od innych roślin ich dużą zawartością, łatwością ich izolacji i właściwościami użytkowymi. Rośliny włókniste dzielone są ze względu na miejsce występowania włókien (cała roślina lub określone organy) oraz przeznaczenie pozyskiwanego z nich surowca. Rośliny włóknodajne dostarczać mogą włókien przędnych służących do wyrobu tkanin i jest to najbardziej ceniony surowiec włókienniczy. Czasem rośliny włókniste utożsamiane są tylko z dostarczającymi włókien nadających się do przędzenia i tkania. Do roślin włóknistych w szerszym ujęciu zalicza się także rośliny dostarczające surowca plecionkarskiego, wyściółkowego, służącego do podwiązywania i papierniczo-celulozowego. (pl)
- Пряди́вні та волокнисті рослини — рослини, з яких одержують волокно для текстильноджутової та інших галузей промисловості. Луб'яні волокна отримують зі стебел і листя рослин. Прядивні культури належать до групи технічних культур. На земній кулі росте до двох тисяч волокнистих рослин, використовують близько 600 видів, проте менш ніж два десятки із них використовується для виробництва тонких тканин. У світовому виробництві найбільше вирощуються бавовник, джут, льон-довгунець і коноплі. (uk)
|
