| dbo:abstract
|
- Les Cinc solas és la denominació conjunta per a cinc frases en llatí que van sorgir durant la Reforma protestant i resum les creences teològiques bàsiques dels reformadors o protestants, en contraposició amb la doctrina catòlica. La paraula llatina sola significa “només” o “solament”. Les cinc soles expressen cinc creences fonamentals, que els reformadors entenien com a pilars essencials per a la vida i pràctica cristianes. Totes i cadascuna de les soles rebutjaven o s'oposaven explícitament a pràctiques i doctrines esteses al començament del segle XVI en la cristiandat llatina i que els reformadors criticaven, atribuint-les a la usurpació de competències, atributs o qualitats per la jerarquia eclesiàstica de l'Església catòlica, i especialment pel seu cap, el Papa; i que en realitat corresponien, o bé únicament a Déu, o bé a tots els cristians, el sacerdoci universal No es van articular sistemàticament juntes fins al segle xx; tanmateix, Sola gratia i Sola fide van ser utilitzades conjuntament pels mateixos reformadors. Per exemple, el 1554 Melanchthon va escriure: "sola gratia justificamus et sola fide justificamur" ("només per gràcia justifiquem i només per fe estem justificats"). El 1916, l'erudit luterà va publicar un article titulat "Els tres principis de la reforma: Sola Scriptura, Sola Gratia, Sola Fides". El 1934, el teòleg va substituir Sola Deo gloriam per Sola Scriptura. El 1958, l'historiador , resumint l'obra de Joan Calví, va escriure que Calví havia "unit" les "grans paraules clau". Elton va enumerar sola fide amb sola gratia com un sol terme, seguit de sola scriptura i soli Deo gloria. Més tard, en comentar el sistema teològic de Karl Barth, Brunner va afegir Christus solus a les solas deixant de banda sola scriptura. La primera vegada que es mencionen les dues soles addicionals és a The Church and the World de Johann Baptiste Metz de 1965. (ca)
- La doktrino de protestantismo baziĝas sur kelkaj principoj, kiuj elstarigas certajn ununurecojn. La termino solae, singulara sola, estas latina termino signifanta "nur" aŭ "nur tiel" tio estas, nur tia estas la maniero konduti kaj ne ekzistas alia maniero krom tiuj principoj. La kvin principoj klare esprimas la ĉefajn diferencojn inter la Romkatolika Eklezio kaj la Luterana Eklezio. La solae evoluis kaj formiĝis en la tempo de Martin Luther kaj Philip Melanchthon en la 16-a jarcento ĝis la protestantaj teologoj de la 20-a jarcento. La unuaj tri solae - Sola scriptura, Sola fide, Sola gratia, estis formulitaj en la tempo de Martin Luther surbaze de liaj tri gravaj skribaĵoj publikigitaj en 1520: "An den christelichen Adel deutcher Nation" (Al la kristana nobelaro de la germana popolo), "De Captivitate Babylonica Ecclesiae" (Pri la babilona kaptiteco de la eklezio) kaj "Von der Freiheit eines Christenmenschen" (Pri la libereco de la kristana viro). Du pliaj solae - Solo Christo, Soli Deo gloria, estis formulitaj poste. Ĉi tiuj principoj formas la koron kaj fundamenton de lutera reformo kaj ilia signifo estas grandega. La bezono, ke la eklezio peru la rilaton inter la homo kaj Dio, estas nula, la graveco de la pastro kaj liaj ceremonioj estas nuligita, la graveco de plej multaj sakramentoj estas nula, ne plu valoras teologiaj interpretoj, la kanonaj leĝoj, la epistoloj de la papoj kaj la kultado al la sanktuloj, ne plu necesas monaĥeco kaj asketeco. La principoj havas latinajn nomojn, kiuj komenciĝas per la adjektivo "solus/a":
* sola scriptura: Nur el la Biblio venas teologia vero.
* solus Christus: nur el Kristo venas savo, ne ekzemple de sanktuloj.
* sola gratia: nur per dia graco, ne per homaj agoj eblas savo.
* sola fide: nur per fido, ne per bonaj faroj oni atingas savon; fido estas rezulto de graco, sed kondukas al bonaj faroj.
* soli Deo gloria: ĉia gloro estas de/al Dio. Neniu homo meritas gloron pro religiaĵoj. (eo)
- Cinco solas es la denominación conjunta para cinco frases en latín que surgieron durante la Reforma protestante y resumen las creencias teológicas básicas de los reformadores o protestantes que entraban en contraposición con la doctrina católica. La palabra latina sola significa en español “solo” o “solamente”. Las cinco solas expresaban cinco creencias fundamentales, que los reformadores entendían como pilares esenciales para la vida y práctica cristianas. Todas y cada una de las solas rechazaban o se oponían explícitamente a prácticas y doctrinas extendidas a comienzos del siglo XVI en la cristiandad latina y que los reformadores criticaban, atribuyéndolas a la usurpación de competencias, atributos o cualidades por la jerarquía eclesiástica de la Iglesia católica, y especialmente por su cabeza, el Papa; y que en realidad correspondían, o bien únicamente a Dios, o bien a todos los cristianos (sacerdocio universal). (es)
- The five solae (from Latin, sola, lit. "alone"; occasionally Anglicized to five solas) of the Protestant Reformation are a foundational set of Christian theological principles held by theologians and clergy to be central to the doctrines of justification and salvation as taught by the Reformed and Lutheran branches of Protestantism and Pentecostalism. Each sola represents a key belief in these Protestant traditions in contradistinction to the theological doctrine of the Catholic Church, although they were not assembled as a theological unit until the 20th century. The Reformers are known to have only clearly stated two of the five solae. Even today there are differences as to what constitutes the solae and how many there are, not to mention how to interpret them to reflect the Reformers' beliefs. (en)
- Les Cinq solas sont cinq formules en latin qui forment les cinq piliers du protestantisme et du luthéranisme en matière de sotériologie. Autrement dit, il s'agit des cinq principes sur lesquels repose le salut de l'homme. (fr)
- 五つのソラ（いつつのソラ、英語：five solae）は、プロテスタント宗教改革と改革神学者たちの神学を要約したラテン語の語句である。「ソラ」は「〜のみ」を意味する語である。 (ja)
- "다섯 솔라(Five Solas)"는 서방 기독교 종교 개혁 때 처음으로 대두된 개신교의 다섯 가지 표어이며, 라틴어로 솔라(Sola)는 "오직"이라는 뜻이다. 로마 가톨릭교회의 가르침에 반대한 개신교의 기본적인 믿음 체계를 상징적으로 나타낸다. 따라서 로마 가톨릭교회에서는 이를 인정하지 않고, 개신교는 대체로 이 개념을 따른다.
* Sola Scriptura (오직 성경) : 성경은 유일신 하나님의 영감으로 쓰여진 권위 있는 말씀이며 기독교 교리의 유일한 원천으로, 누구에게나 공개되어 있고, 문체가 명료하며 자기 해석이 가능하다는 것이다. 성경만이 거룩한 전승은 아니고 성경에 기록되지 않은 전승도 인정하며, 교회가 권위적으로 성경을 해석할 수 있다는 기성 교회의 전통(Prima Scriptura)과는 반대된다. 그렇다고 Sola Scriptura가 기독교의 오랜 전통을 완전히 무시하려는 의도는 아니다. 다만 기독교의 모든 전통은 오직 성경의 권위 아래에 있어야 하며, 성경에서 근거를 찾을 수 없는 전통은 인정하지 않는다는 뜻이다. 이와는 달리 기독교의 전통은 아무 의미가 없다고 보는 사상을 "Sola Verbum Dei"라고도 한다.
* Solus Christus (오직 그리스도) : 자연인의 상태에 대한 입장은, 모든 인간은 죄로 인해 참된 생명력을 잃은("죽은") 절대적인 절망의 상태로서 죄의 종 노릇을 하고 있으며 현세에서도 하나님의 진노를 받지만 사후의 심판에서 죄에 대한 대가로 영벌을 받는다는 것이다. 이러한 상태에서 인간은 스스로 벗어날 능력이 없고, 구원의 유일한 길은 십자가에서 억조창생의 죄값을 다 받고 하나님의 의를 완전히 이룬 예수 그리스도의 공효를 덧입는 것뿐이라는 것이 Solus Christus의 내용이다.
* Sola Gratia (오직 은혜) : 예수 그리스도의 공효를 덧입혀 주는 것은 전적인 하나님의 선물로서 하나님이 인간 쪽에 아무런 조건을 찾지 않는다는 내용이다. "믿음" 역시 하나님의 선물이며, "믿음"은 구원의 은혜를 받는 '통로' 역할을 할 뿐이며 그것의 '대가'로 구원을 받지는 않는다고 하였다.
* Sola Fide (오직 믿음) : 하나님이 내리시는 구원의 은혜는 오직 믿음을 통하여 받을 뿐이지 다른 어떤 것이 요구되지 않는다는 것이다.
* Soli Deo Gloria (오직 하나님께 영광) : 성직자의 권위가 하나님의 권위와 혼동되던 기존의 교회에 반하여 모든 영광은 사람이 아닌 하나님에게로만 돌려야 한다는 것이다. 또한 구원은 하나님이 시작하고 완성하시는 일이며 거기에 인간이 참여하는 부분은 없기 때문에 모든 영광을 하나님이 받는다는 내용이다. (ko)
- L'espressione i cinque sola (della Riforma) si riferisce a cinque formule sintetiche in lingua latina, emerse durante la Riforma protestante, che riassumono, in modo espressivo e facile da rammentare, i punti fondamentali del suo pensiero teologico. Si può dire che esse rappresentino il cuore stesso del protestantesimo, i criteri che ne definiscono l'identità, le sue colonne portanti. Inizialmente proposti in contrapposizione al pensiero ed alla prassi del cattolicesimo romano del tempo, i cinque "sola" della Riforma ancora sono utilizzati per riaffermare l'esclusivismo fondamentale della fede protestante rispetto a posizioni diverse del panorama religioso. I cinque "sola" della Riforma sono: 1.
* Sola Scriptura (con la sola Bibbia); 2.
* Sola Fide (con la sola fede); 3.
* Sola gratia (con la sola grazia); 4.
* Solus Christus (soltanto Cristo); 5.
* Soli Deo Gloria (la gloria soltanto a Dio). Queste espressioni possono essere raggruppate in questo modo: "Fondati sulla sola Scrittura, affermiamo che la giustificazione è per sola grazia, attraverso la sola fede, a causa di Cristo soltanto, e tutto alla sola gloria di Dio". (it)
- De vijf sola's zijn vijf Latijnse stellingen die vaak worden gepresenteerd als samenvatting van het protestantse geloof. Ze stammen niet uit de tijd van de Reformatie. Pas rond het vierde eeuwfeest van de Reformatie (1917) begon men te spreken van de 'drie sola's', later uitgebreid tot vijf. De eerste keer dat de drie sola's samen gepresenteerd worden als de 'principes' van de Reformatie is bij Theodore Engelder in een herdenkingsboek uit 1917. Het lijkt eerder de beknoptheid dan de juistheid die deze samenvatting zo populair heeft gemaakt. (nl)
- Pięć zasad protestantyzmu – podstawowe zasady teologii protestanckiej wyrażone w języku łacińskim w formie haseł: Sola scriptura („Tylko Pismo”), Sola fide („Tylko wiara”), Sola gratia („Tylko łaska”), Solus Christus („Tylko Chrystus”), Soli Deo gloria ("Tylko Bogu chwała"). Pojawiły się one w XVI wieku podczas reformacji i do dziś pozostają podstawą teologiczną protestantyzmu. Podsumowują one zasadnicze różnice teologiczne z katolicyzmem i wskazują na podstawowe zasady, jakie powinien wyznawać chrześcijanin, aby osiągnąć zbawienie. Uznawanie powyższych zasad jest podstawowym wyznacznikiem uznania danego wyznania chrześcijańskiego za protestanckie. (pl)
- Пять основ протестантского богословия («пять только», доктрины протестантизма) (лат. Quinque sola — «пять только») — основные принципы протестантской теологии, которые на латыни выражаются в форме фраз: Sola scriptura («только Писанием»), Sola fide («только верой»), Sola gratia («только благодатью»), Solus Christus («только Христос»), Soli Deo gloria («только Богу слава»). Круг базовых для протестантизма взглядов сложился в эпоху Реформации и включил в себя такие понятия, как оправдание верой, всеобщее священство, исключительный авторитет Библии, природная греховность человека и возможность спасения только по благодати Бога. Большая часть основных доктрин классического протестантизма представлена в виде принципа «Пять только» — 5 латинских тезисов, появившихся во время Реформации и являющихся её богословским итогом в противопоставлении учению Римско-католической церкви того времени. В лютеранской традиции число тезисов может быть сокращено до 3 (sola fide, sola gratia и sola scriptura). «Пять только» ясно сформулировали 5 фундаментальных догм Реформации, основных принципов, которые реформисты считали необходимыми для христианской жизни и практики. Наряду с принципом всеобщего священства, принципы Quinque sola являются основой богословия современного классического протестантизма. (ru)
- Cinco solas são frases latinas que definem os princípios ideais da Reforma Protestante em contradição com os ensinamentos da Igreja Católica Apostólica Romana. A palavra latina "sola" significa "somente" em português. A igreja Católica, crê em todos os cinco pontos, excluindo as palavras "sola". Apesar de popularmente ser imaginado que os Cinco Solas tenham sidos os princípios norteadores para a Reforma, trata-se de uma síntese feita no século XX para resumir temas centrais do Protestantismo. Muito desses princípios estiveram implícitos como os ideais dos reformadores, mas não como exclusividade. Por exemplo, ao invés do sola scriptura, Lutero e outros reformadores defendiam o de Escrituras, tradição e razão. Sola fide também não foi consenso, pois por muito tempos os reformadores debateram entre a justificação somente pela fé ou a pela fé e obra, cujo maior expoente foi Martin Bucer. Enquanto tanto católicos quanto reformadores acreditavam na graça, não se excluía da salvação a liberdade e a moralidade humanas na teologia dos reformadores. A primeira menção de uma "sola" aparece em 1554 quando Melanchthon escreveu: "sola gratia justificamus et sola fide justificamur" ("só pela graça justificamos e só pela fé somos justificados"). Entretanto, não estava defendendo que fossem essas frases baluartes da reforma, mas sim sobre a dependência em Deus para a salvação humana. Em 1916, o teólogo luterano Theodore Engelder publicou um artigo intitulado "Os Três Princípios da Reforma: Sola Scriptura, Sola Gratia, Sola Fides" para resumir o pensamento luterano. Mais tarde o teólogo neo-ortodoxo Emil Brunner, ao comentar o sistema teológico de Karl Barth, ampliou essa lista de Solas e as aplicou como temas da teologia protestante no geral, não somente da reforma. Ironicamente, seria um teólogo católico, Johann Baptist Metz, que em 1965 pela primeira vez atribuiu os cinco solas em conjunto para resumir os ideais da teologia protestante. (pt)
- П'ять основ протестантського богослов'я (Quinque sola— від лат. Quinque "п'ять", sola "тільки")— основні принципи протестантської теології, які на латині виражаються у формі фраз: Sola Scriptura («тільки Писання»), Sola fide («тільки вірою»), Sola gratia («тільки благодаттю»), Solus Christus («тільки Христос»), Soli Deo gloria («тільки Богу слава»). Коло базових для протестантизму поглядів склалося в епоху Реформації і включає в себе такі поняття як необхідність виправдання вірою, загальне священство, виключний авторитет Біблії, природна гріховність людини і можливість спасіння по благодаті Бога. Кожна сола представляє ключове вірування лютеранської та реформатської традиції, що суперечить вченню Римсько-католицької церкви. Реформатори стверджували, що католицька церква, особливо її глава, Папа Римський, узурпували божественні символи чи характерні риси Церкви та її ієрархії. «Тільки п'ять» чітко сформулювали п'ять фундаментальних догм Реформації, основні принципи, які реформати вважали необхідними для християнського життя і практики. В лютеранській традиції число тез може бути скорочено до трьох (sola fide, sola gratia і sola scriptura)[неавторитетне джерело]. (uk)
- 五个唯独是在西方基督教宗教改革时期五个代表拉丁文短语融合而成的术语，这总结了新教神學家们的基本神学信仰，与当时罗马天主教的教导形成了鲜明的对比。拉丁语单词“sola”意为“唯独”、“单独”或“只有”。这五个“唯独”清楚说明了宗教改革的五个基本信仰原则，改教家们相信这是基督教生活与实践中要旨的基石。这“五个唯独”都毫无保留地拒绝与反驳了当时占主导地位的天主教教义，新教神學家们认为教廷劫持上帝的到天主教会及其圣统阶层之中，特别是他们的首领——教宗。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Les Cinq solas sont cinq formules en latin qui forment les cinq piliers du protestantisme et du luthéranisme en matière de sotériologie. Autrement dit, il s'agit des cinq principes sur lesquels repose le salut de l'homme. (fr)
- 五つのソラ（いつつのソラ、英語：five solae）は、プロテスタント宗教改革と改革神学者たちの神学を要約したラテン語の語句である。「ソラ」は「〜のみ」を意味する語である。 (ja)
- De vijf sola's zijn vijf Latijnse stellingen die vaak worden gepresenteerd als samenvatting van het protestantse geloof. Ze stammen niet uit de tijd van de Reformatie. Pas rond het vierde eeuwfeest van de Reformatie (1917) begon men te spreken van de 'drie sola's', later uitgebreid tot vijf. De eerste keer dat de drie sola's samen gepresenteerd worden als de 'principes' van de Reformatie is bij Theodore Engelder in een herdenkingsboek uit 1917. Het lijkt eerder de beknoptheid dan de juistheid die deze samenvatting zo populair heeft gemaakt. (nl)
- Pięć zasad protestantyzmu – podstawowe zasady teologii protestanckiej wyrażone w języku łacińskim w formie haseł: Sola scriptura („Tylko Pismo”), Sola fide („Tylko wiara”), Sola gratia („Tylko łaska”), Solus Christus („Tylko Chrystus”), Soli Deo gloria ("Tylko Bogu chwała"). Pojawiły się one w XVI wieku podczas reformacji i do dziś pozostają podstawą teologiczną protestantyzmu. Podsumowują one zasadnicze różnice teologiczne z katolicyzmem i wskazują na podstawowe zasady, jakie powinien wyznawać chrześcijanin, aby osiągnąć zbawienie. Uznawanie powyższych zasad jest podstawowym wyznacznikiem uznania danego wyznania chrześcijańskiego za protestanckie. (pl)
- 五个唯独是在西方基督教宗教改革时期五个代表拉丁文短语融合而成的术语，这总结了新教神學家们的基本神学信仰，与当时罗马天主教的教导形成了鲜明的对比。拉丁语单词“sola”意为“唯独”、“单独”或“只有”。这五个“唯独”清楚说明了宗教改革的五个基本信仰原则，改教家们相信这是基督教生活与实践中要旨的基石。这“五个唯独”都毫无保留地拒绝与反驳了当时占主导地位的天主教教义，新教神學家们认为教廷劫持上帝的到天主教会及其圣统阶层之中，特别是他们的首领——教宗。 (zh)
- Les Cinc solas és la denominació conjunta per a cinc frases en llatí que van sorgir durant la Reforma protestant i resum les creences teològiques bàsiques dels reformadors o protestants, en contraposició amb la doctrina catòlica. No es van articular sistemàticament juntes fins al segle xx; tanmateix, Sola gratia i Sola fide van ser utilitzades conjuntament pels mateixos reformadors. Per exemple, el 1554 Melanchthon va escriure: "sola gratia justificamus et sola fide justificamur" ("només per gràcia justifiquem i només per fe estem justificats"). (ca)
- La doktrino de protestantismo baziĝas sur kelkaj principoj, kiuj elstarigas certajn ununurecojn. La termino solae, singulara sola, estas latina termino signifanta "nur" aŭ "nur tiel" tio estas, nur tia estas la maniero konduti kaj ne ekzistas alia maniero krom tiuj principoj. La kvin principoj klare esprimas la ĉefajn diferencojn inter la Romkatolika Eklezio kaj la Luterana Eklezio. La solae evoluis kaj formiĝis en la tempo de Martin Luther kaj Philip Melanchthon en la 16-a jarcento ĝis la protestantaj teologoj de la 20-a jarcento. La unuaj tri solae - Sola scriptura, Sola fide, Sola gratia, estis formulitaj en la tempo de Martin Luther surbaze de liaj tri gravaj skribaĵoj publikigitaj en 1520: "An den christelichen Adel deutcher Nation" (Al la kristana nobelaro de la germana popolo), "De (eo)
- Cinco solas es la denominación conjunta para cinco frases en latín que surgieron durante la Reforma protestante y resumen las creencias teológicas básicas de los reformadores o protestantes que entraban en contraposición con la doctrina católica. (es)
- The five solae (from Latin, sola, lit. "alone"; occasionally Anglicized to five solas) of the Protestant Reformation are a foundational set of Christian theological principles held by theologians and clergy to be central to the doctrines of justification and salvation as taught by the Reformed and Lutheran branches of Protestantism and Pentecostalism. Each sola represents a key belief in these Protestant traditions in contradistinction to the theological doctrine of the Catholic Church, although they were not assembled as a theological unit until the 20th century. The Reformers are known to have only clearly stated two of the five solae. Even today there are differences as to what constitutes the solae and how many there are, not to mention how to interpret them to reflect the Reformers' b (en)
- "다섯 솔라(Five Solas)"는 서방 기독교 종교 개혁 때 처음으로 대두된 개신교의 다섯 가지 표어이며, 라틴어로 솔라(Sola)는 "오직"이라는 뜻이다. 로마 가톨릭교회의 가르침에 반대한 개신교의 기본적인 믿음 체계를 상징적으로 나타낸다. 따라서 로마 가톨릭교회에서는 이를 인정하지 않고, 개신교는 대체로 이 개념을 따른다.
* Sola Scriptura (오직 성경) : 성경은 유일신 하나님의 영감으로 쓰여진 권위 있는 말씀이며 기독교 교리의 유일한 원천으로, 누구에게나 공개되어 있고, 문체가 명료하며 자기 해석이 가능하다는 것이다. 성경만이 거룩한 전승은 아니고 성경에 기록되지 않은 전승도 인정하며, 교회가 권위적으로 성경을 해석할 수 있다는 기성 교회의 전통(Prima Scriptura)과는 반대된다. 그렇다고 Sola Scriptura가 기독교의 오랜 전통을 완전히 무시하려는 의도는 아니다. 다만 기독교의 모든 전통은 오직 성경의 권위 아래에 있어야 하며, 성경에서 근거를 찾을 수 없는 전통은 인정하지 않는다는 뜻이다. 이와는 달리 기독교의 전통은 아무 의미가 없다고 보는 사상을 "Sola Verbum Dei"라고도 한다.
* Solus Christus (오직 그리스도) : 자연인의 상태에 대한 입장은, 모든 인간은 죄로 인해 참된 생명력을 잃은("죽은") 절대적인 절망의 상태로서 죄의 종 노릇을 하고 있으며 현세에서도 하나님의 진노를 받지만 사후의 심판에서 죄에 대한 대가로 영벌을 받는다는 것이다. 이러한 상태에서 인간은 스스로 벗어날 능력이 없고, 구원의 유일한 길은 십자가에서 억조창생의 (ko)
- L'espressione i cinque sola (della Riforma) si riferisce a cinque formule sintetiche in lingua latina, emerse durante la Riforma protestante, che riassumono, in modo espressivo e facile da rammentare, i punti fondamentali del suo pensiero teologico. Si può dire che esse rappresentino il cuore stesso del protestantesimo, i criteri che ne definiscono l'identità, le sue colonne portanti. I cinque "sola" della Riforma sono: (it)
- Cinco solas são frases latinas que definem os princípios ideais da Reforma Protestante em contradição com os ensinamentos da Igreja Católica Apostólica Romana. A palavra latina "sola" significa "somente" em português. A igreja Católica, crê em todos os cinco pontos, excluindo as palavras "sola". (pt)
- Пять основ протестантского богословия («пять только», доктрины протестантизма) (лат. Quinque sola — «пять только») — основные принципы протестантской теологии, которые на латыни выражаются в форме фраз: Sola scriptura («только Писанием»), Sola fide («только верой»), Sola gratia («только благодатью»), Solus Christus («только Христос»), Soli Deo gloria («только Богу слава»). Наряду с принципом всеобщего священства, принципы Quinque sola являются основой богословия современного классического протестантизма. (ru)
- П'ять основ протестантського богослов'я (Quinque sola— від лат. Quinque "п'ять", sola "тільки")— основні принципи протестантської теології, які на латині виражаються у формі фраз: Sola Scriptura («тільки Писання»), Sola fide («тільки вірою»), Sola gratia («тільки благодаттю»), Solus Christus («тільки Христос»), Soli Deo gloria («тільки Богу слава»). (uk)
|
