| dbo:abstract
|
- Macari I de Jerusalem (Macarius, Μακάδριος) fou bisbe de Jerusalem del 314 al 333. És venerat com a sant per diverses confessions cristianes. Va succeir al bisbe Hermó quan aquest va morir. Es conserva una carta de l'emperador Constantí I el Gran a Macari referida a la construcció de l'església del Sant Sepulcre. Sozomen i Teodoret li atribueixen el descobriment de la veritable creu junt amb les dels dos lladre que van ser executats al mateix temps que Jesucrist. Va assistir al concili de Nicea I (325). Es va distanciar del seu superior Eusebi de Cesarea al que va acusar d'arrianisme. Va morir el 333. (ca)
- Ο Μακάριος Α' διετέλεσε Πατριάρχης Ιεροσολύμων. (el)
- Makarios I. war ab dem Jahr 313 oder 314 Bischof von Jerusalem, als Nachfolger von Bischof Hermon. Er war Teilnehmer des Ersten Konzils von Nicäa. Makarios regte die Grabungen auf Golgota an, in deren Folge er nach der Legende der Helena das Grab Christi fand und sein Kreuz identifizierte. Makarios I. ist der Erbauer der Grabeskirche. Kaiser Konstantin der Große schreibt ca. 325 an Bischof Makarios: „Ich möchte deshalb insbesondere, dass ihr überzeuget werdet, dass das, was ich vorhabe, allen offensichtlich ist, nämlich dass ich keine größere Sorge trage als diesen heiligen Ort, den ich - unter göttlicher Fügung - befreit habe von der schweren Last faulen Götzendienstes, am besten zu schmücken durch ein prachtvolles Gebäude; einen Ort, der in Gottes Augen von Anbeginn heilig war, der jetzt aber noch heiliger erscheint, seit er ans Licht gebracht wurde als deutliches Zeugnis des Leidens unseres Herrn. ... Hinsichtlich der Säulen und des Marmors sollt Ihr mir nach persönlicher Einsichtnahme eiligst schreiben, was Ihr für das Kostbarste und Zweckdienlichste haltet, damit wir aus Eurem Schreiben ersehen, wieviel und welcher Art nötig ist, um dies aus allen Gegenden herbeischaffen zu lassen; denn es ist nur gerecht, wenn der heiligste Ort auf der ganzen Welt auch nach Gebühr geschmückt wird.“ – Eusebius: De Vita Constantini, III, 30–32 Makarios wird in der römisch-katholischen Kirche (Gedenktag: 10. März), den orthodoxen Kirchen (Gedenktag: 27. Februar) und der koptischen Kirche (Gedenktag: 5. November) als Heiliger verehrt. (de)
- Macario I de Jerusalén (n. ? - † hacia 335) fue el último obispo de Aelia Capitolina y el primer arzobispo griego de Jerusalén aproximadamente entre 314 y 333. Se le atribuye haber participado en el descubrimiento de las reliquias de la Santa Cruz junto con Santa Elena y la coordinación de la construcción de la primera Iglesia del Santo Sepulcro, mandada construir por el emperador Constantino. (es)
- Macarius I (Greek: Μακάριος Α' Ἱεροσολύμων Makarios I Hierosolymōn); was Bishop of Jerusalem from 312 to shortly before 335, according to Sozomen. He is recognized as a saint within the Orthodox and Catholic churches. Athanasius, in one of his orations against Arianism, refers to Macarius as an example of "the honest and simple style of apostolical men." The date 312 for Macarius's accession to the episcopate is found in Jerome's version of Eusebius of Caesarea's Chronicle. About 325 he accompanied Helena Augusta, the mother of Constantine I in her search at Jerusalem for relics of the Passion of Jesus, including the cross on which Jesus of Nazareth was thought to have been crucified. According to Eusebius, he received a long letter from Constantine with reference to the building of the Basilica of the Holy Sepulchre at Jerusalem: "Such is our Saviour's grace, that no power of language seems adequate to describe the wondrous circumstance to which I am about to refer. For, that the monument of his most holy Passion, so long ago buried beneath the ground, should have remained unknown for so long a series of years, until its reappearance to his servants now set free through the removal of him who was the common enemy of all, is a fact which truly surpasses all admiration ... And as to the columns and marbles, whatever you shall judge, after actual inspection of the plan, to be especially precious and serviceable, be diligent to send information to us in writing, in order that whatever quantity or sort of materials we shall esteem from your letter to be needful, may be procured from every quarter, as required, for it is fitting that the most marvelous place in the world should be worthily decorated." Macarius is listed as one of the bishops to whom Pope Alexander of Alexandria wrote warning against Arius. His death must have been before the Council of Tyre, in 335, at which his successor, Maximus, was apparently one of the bishops present. (en)
- Macaire de Jérusalem fut patriarche de Jérusalem à partir de 314, lorsqu'il succéda à Hermon, et jusqu'à 333 ou 335 selon Sozomène. Athanase d'Alexandrie, dans l'une de ses oraisons contre les ariens, se réfère à Macaire comme un exemple du « style simple et honnête des hommes apostoliques ». La date d'accession à l'épiscopat de Macaire se trouve dans la version de Jérôme de Stridon des chroniques d'Eusèbe de Césarée. Déclaré saint, il est fêté le 10 mars. (fr)
- Macario (III secolo – Gerusalemme, 335 circa), fu vescovo di Gerusalemme dal 312 a poco prima del 335 secondo Sozomeno. Atanasio, in una delle sue orazioni contro l'arianesimo, si riferisce a Macario come esempio di "stile semplice e onesto degli uomini apostolici". Verso il 325 accompagnò sant'Elena, madre di Costantino I, a Gerusalemme nella sua fortunata ricerca della Vera Croce. La sua morte deve essere stata prima del Concilio di Tiro, nel 335, in cui il suo successore, Massimo, era apparentemente uno dei vescovi presenti. Viene commemorato come santo dalle Chiese cristiane il 10 marzo. (it)
- Makary z Jerozolimy, Święty Makary (ur. w III wieku, zm. ok. 335) – biskup Jerozolimy, święty Kościoła katolickiego. Pochodzenie św. Makarego nie jest znane. Był biskupem Jerozolimy w latach 314–334. Występował przeciwko arianizmowi, a biorąc udział w soborze nicejskim był współredaktorem dokumentów soboru. Uważany jest za jednego z autorów wyznania wiary współcześnie wygłaszanego przez wiernych w czasie mszy słowami Bóg prawdziwy z Boga prawdziwego. Zrodzony a nie stworzony, współistotny Ojcu(...). Dzięki zgodzie na zburzenie areny wybudowanej na miejscu Grobu Pańskiego (w Colonia Aelia Capitolina – ówczesna nazwa kolonii rzymskiej) odnalazł wespół ze Świętą Heleną relikwie Krzyża Pańskiego. Z upoważnienia cesarza Konstantyna wzniósł kościół pod wezwaniem Grobu Świętego i Zmartwychwstania. (pl)
- Macário de Jerusalém foi bispo de Élia Capitolina entre 312 e 325. Quando a cidade retomou seu antigo nome, passou a ser bispo de Jerusalém, cargo que manteve até a sua morte por volta de 335, segundo Sozomeno, mais provavelmente 333. Atanásio, em um de seus discursos contra o arianismo, se refere a Macário como um exemplo "do estilo simples e honesto entre os homens apostólicos". A data de 312 para a ascensão de Macário ao episcopado aparece na versão de Jerônimo das "Crônicas" de Eusébio. Ele também foi um dos bispos avisados por Alexandre de Alexandria sobre o perigo representado por Ário. Por volta de 325 ele acompanhou Santa Helena, a mãe de Constantino, em sua bem-sucedida busca pela Vera Cruz em Jerusalém. Sua morte deve ter acontecido antes do Concílio de Tiro em 335, no qual o seu sucessor Máximo III estava presente. (pt)
- Макарий Иерусалимский — христианский святой, епископ Иерусалимский с 312 по 335 год. Известен своим участием вместе с императрицей Еленой, матерью Константина Великого в поисках Истинного креста, проведёнными в Иерусалиме около 325 года. В последние годы своей жизни выступил как сторонник Никейского собора и противник арианства. Относительно вступления Макария на пост епископа Элии Капитолины существуют различные мнения, называются даты между 311 и 314 годами. После того, как Арий был изгнан из Александрии епископом Александром в начале 320-х годов, Макарий Иерусалимский был один из первых, к кому он безуспешно обратился за поддержкой. В письме к Евсевию Никомидийскому, в котором Арий в конце концов нашёл единомышленника, александрийский пресвитер причисляет Макария к числу «людей, неутвержденных в вере и еретичествующих». В 325 году Макарий принял участие в Никейском соборе, на котором зафиксировано его участие в двух церковных конфликтах. Первый, в Евсевием Кесарийским был о старшинстве их кафедр, завершившийся принятием неопределённого 7 канона Никейского собора. Второй, с Евстафием Антиохийским по поводу вероисповедания, завершившийся совместным подписанием обоих иерархов Никейского Символа веры. В приписываемой Геласию Кизикскому «Истории Никейского собора» рассказывается о нескольких воображаемых диспутах между Отцами и философами по поводу Ария. В одном из них Макарий обосновывает сошествие Христа в ад. Об участии Макария в поисках Истинного Креста рассказывает Феофан Исповедник. Макарий умер, вероятно, до Тирского собора 335 года, так как в числе его участников называется его преемник . Останки Макария, включая его голову, хранятся в часовне Святого Антония в Питтсбурге. (ru)
- Макарій I (грец. Μακάριος Α' Ἱεροσολύμων Макарій I Ієросолімон); був єпископом Єрусалиму з 312 року до незадовго до 335 року, згідно з Созоменом. Його визнають святим у православній та католицькій церквах. Афанасій Великий в одній зі своїх промов проти аріанства посилається на Макарія як на приклад «чесного та простого стилю апостольських людей». Дата 312 р. приєднання Макарія до єпископату зустрічається у хроніці Євсевія Кесарійського у версії Єроніма Стридонського. Близько 325 року він супроводжував Олену Августу, матір Костянтина Великого, у її пошуках реліквій Страстей Ісуса в Єрусалимі, включаючи хрест, на якому, як вважалося, був розіп’ятий Ісус з Назарету. За словами Євсевія, він отримав довгий лист від Костянтина з посиланням на будівництво базиліки Гробу Господнього в Єрусалимі: «Така благодать нашого Спасителя, що жодна сила мови не здається достатньою, щоб описати дивовижну обставину, про яку я говорю. Бо що пам’ятник Його найсвятішої Страсті, так давно похований під землею, мав залишатися невідомим стільки років, аж поки він знову не з’явився його слугам, тепер звільненим через усунення того, хто був спільним ворогом. Це факт, який справді перевершує будь-яке захоплення... А щодо колон і мармурів, що б ви не визнали, після фактичної перевірки плану, особливо цінним і корисним, будьте старанні надіслати нам інформацію в письмовій формі, щоб будь-яку кількість або вид матеріалів ми оцінювали. Якщо ваш лист буде потрібним, його можна добути з усіх боків, за потребою, тому що найдивовижніше місце у світі має бути гідно прикрашене." Макарій значиться як один з єпископів, яким папа Александр Александрійський написав застереження проти Арія. Його смерть, мабуть, була перед ом 335 року, на якому його наступник Максим, очевидно, був одним із присутніх єпископів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Macari I de Jerusalem (Macarius, Μακάδριος) fou bisbe de Jerusalem del 314 al 333. És venerat com a sant per diverses confessions cristianes. Va succeir al bisbe Hermó quan aquest va morir. Es conserva una carta de l'emperador Constantí I el Gran a Macari referida a la construcció de l'església del Sant Sepulcre. Sozomen i Teodoret li atribueixen el descobriment de la veritable creu junt amb les dels dos lladre que van ser executats al mateix temps que Jesucrist. Va assistir al concili de Nicea I (325). Es va distanciar del seu superior Eusebi de Cesarea al que va acusar d'arrianisme. Va morir el 333. (ca)
- Ο Μακάριος Α' διετέλεσε Πατριάρχης Ιεροσολύμων. (el)
- Macario I de Jerusalén (n. ? - † hacia 335) fue el último obispo de Aelia Capitolina y el primer arzobispo griego de Jerusalén aproximadamente entre 314 y 333. Se le atribuye haber participado en el descubrimiento de las reliquias de la Santa Cruz junto con Santa Elena y la coordinación de la construcción de la primera Iglesia del Santo Sepulcro, mandada construir por el emperador Constantino. (es)
- Macaire de Jérusalem fut patriarche de Jérusalem à partir de 314, lorsqu'il succéda à Hermon, et jusqu'à 333 ou 335 selon Sozomène. Athanase d'Alexandrie, dans l'une de ses oraisons contre les ariens, se réfère à Macaire comme un exemple du « style simple et honnête des hommes apostoliques ». La date d'accession à l'épiscopat de Macaire se trouve dans la version de Jérôme de Stridon des chroniques d'Eusèbe de Césarée. Déclaré saint, il est fêté le 10 mars. (fr)
- Macario (III secolo – Gerusalemme, 335 circa), fu vescovo di Gerusalemme dal 312 a poco prima del 335 secondo Sozomeno. Atanasio, in una delle sue orazioni contro l'arianesimo, si riferisce a Macario come esempio di "stile semplice e onesto degli uomini apostolici". Verso il 325 accompagnò sant'Elena, madre di Costantino I, a Gerusalemme nella sua fortunata ricerca della Vera Croce. La sua morte deve essere stata prima del Concilio di Tiro, nel 335, in cui il suo successore, Massimo, era apparentemente uno dei vescovi presenti. Viene commemorato come santo dalle Chiese cristiane il 10 marzo. (it)
- Makarios I. war ab dem Jahr 313 oder 314 Bischof von Jerusalem, als Nachfolger von Bischof Hermon. Er war Teilnehmer des Ersten Konzils von Nicäa. Makarios regte die Grabungen auf Golgota an, in deren Folge er nach der Legende der Helena das Grab Christi fand und sein Kreuz identifizierte. Makarios I. ist der Erbauer der Grabeskirche. Kaiser Konstantin der Große schreibt ca. 325 an Bischof Makarios: – Eusebius: De Vita Constantini, III, 30–32 (de)
- Macarius I (Greek: Μακάριος Α' Ἱεροσολύμων Makarios I Hierosolymōn); was Bishop of Jerusalem from 312 to shortly before 335, according to Sozomen. He is recognized as a saint within the Orthodox and Catholic churches. Athanasius, in one of his orations against Arianism, refers to Macarius as an example of "the honest and simple style of apostolical men." The date 312 for Macarius's accession to the episcopate is found in Jerome's version of Eusebius of Caesarea's Chronicle. (en)
- Makary z Jerozolimy, Święty Makary (ur. w III wieku, zm. ok. 335) – biskup Jerozolimy, święty Kościoła katolickiego. Pochodzenie św. Makarego nie jest znane. Był biskupem Jerozolimy w latach 314–334. Występował przeciwko arianizmowi, a biorąc udział w soborze nicejskim był współredaktorem dokumentów soboru. Uważany jest za jednego z autorów wyznania wiary współcześnie wygłaszanego przez wiernych w czasie mszy słowami Bóg prawdziwy z Boga prawdziwego. Zrodzony a nie stworzony, współistotny Ojcu(...). (pl)
- Macário de Jerusalém foi bispo de Élia Capitolina entre 312 e 325. Quando a cidade retomou seu antigo nome, passou a ser bispo de Jerusalém, cargo que manteve até a sua morte por volta de 335, segundo Sozomeno, mais provavelmente 333. Atanásio, em um de seus discursos contra o arianismo, se refere a Macário como um exemplo "do estilo simples e honesto entre os homens apostólicos". A data de 312 para a ascensão de Macário ao episcopado aparece na versão de Jerônimo das "Crônicas" de Eusébio. Ele também foi um dos bispos avisados por Alexandre de Alexandria sobre o perigo representado por Ário. (pt)
- Макарий Иерусалимский — христианский святой, епископ Иерусалимский с 312 по 335 год. Известен своим участием вместе с императрицей Еленой, матерью Константина Великого в поисках Истинного креста, проведёнными в Иерусалиме около 325 года. В последние годы своей жизни выступил как сторонник Никейского собора и противник арианства. Относительно вступления Макария на пост епископа Элии Капитолины существуют различные мнения, называются даты между 311 и 314 годами. Об участии Макария в поисках Истинного Креста рассказывает Феофан Исповедник. (ru)
- Макарій I (грец. Μακάριος Α' Ἱεροσολύμων Макарій I Ієросолімон); був єпископом Єрусалиму з 312 року до незадовго до 335 року, згідно з Созоменом. Його визнають святим у православній та католицькій церквах. Афанасій Великий в одній зі своїх промов проти аріанства посилається на Макарія як на приклад «чесного та простого стилю апостольських людей». Дата 312 р. приєднання Макарія до єпископату зустрічається у хроніці Євсевія Кесарійського у версії Єроніма Стридонського. (uk)
|
_-_Oratorio_del_Crocifisso_-_Saints_Helena_and_Macarius_by_Giandomenico_Tiepolo.jpg=3fwidth=3d300)
_-_Oratorio_del_Crocifisso_-_Saints_Helena_and_Macarius_by_Giandomenico_Tiepolo.jpg){kind=link}
