| dbo:abstract
|
- Mero o Miro (en llatí Mero o Myro, en grec antic Μοιρώ o Μυρώ) fou una poetessa del període hel·lenístic nascuda a Bizanci. Era l'esposa d'Andròmac Filòleg i mare (Suides diu filla) del gramàtic i poeta tràgic Homer de Bizanci. Va estar activa a finals del segle IV i a principis del segle III aC. No ha sobreviscut gaire bé res de la seva obra. Ateneu de Nàucratis cita deu línies del seu poema Μνημοσύνη (Mnemòsine) i es conserven dos epigrames de quatre línies a la Garlanda de Meleagre. A més, se sap que va escriure un poema amb el títol Άραί (Curses), una sinopsi del mite d'Alcínoe que va preservar Parteni de Nicea i finalment Eustaci de Tessalònica diu que va escriure un himne a Posidó. El fragment conservat de la Mnemòsine de Mero narra la història de la infantesa de Zeus a Creta, on havia estat amagat per la seva mare Rea per salvar-lo de ser mort pel seu pare Cronos. Sembla que Mero va ser molt famosa a l'antiguitat. Antípater de Tessalònica la inclou en la seva llista de poetes famoses. La Garlanda de Meleagre la posa al costat de Safo i d'Anyte de Tegea. Segons Tacià, Cefisòdot, fill de Praxíteles, la va esculpir. Dos epigrames sobre ella que es troben recollits a l'Antologia grega, un escrit per Anyte de Tegea i l'altre per Marc Argentari, podrien ser una reelaboració d'un poema perdut de Mero. (ca)
- Η Μοιρώ η Βυζαντία ή Μυρώ (3ος αιώνας π.Χ.), ήταν αρχαία Ελληνίδα ποιήτρια από την πόλη του Βυζαντίου. Ο σύζυγος της ονομάζονταν Ανδρόμαχος Φιλόλογος, ενώ η ίδια ήταν η μητέρα (ή η κόρη) του τραγωδού Ομήρου του Βυζαντίου. Έγραψε επική ποίηση, ελεγειακή, και λυρική, αλλά μόνο λίγα από τα έργα της διασώζονται, με 2 από τα επιγράμματα της να περιλαμβάνονται στην Ελληνική Ανθολογία. Έγραψε επίσης έναν ύμνο προς τιμή του Ποσειδώνα, καθώς και μια συλλογή ποιημάτων με τον τίτλο Ἀραί. Ο επιγραμματοποιός του 1ου αιώνα μ.Χ. Αντίπατρος ο Θεσσαλονικεύς την περιλαμβάνει στον κατάλογο των διάσημων ποιητών του, ενώ ο γραμματικός του 2ου αιώνα μ.Χ. Αθήναιος αναφέρει στους Δειπνοσοφιστές ένα από τα ποιήματα της, τη Μνημοσύνη, και ο περιηγητής Παυσανίας την αναφέρει στο έργο του Ελλάδος Περιήγησης. Το λεξικό Σούδα του 10ου αιώνα την αναφέρει ως Μυρώ, όπως και ο λόγιος του 12ου αιώνα Ευστάθιος ο Θεσσαλονικεύς. (el)
- Moiro (altgriechisch Μοιρώ) von Byzantion war eine griechische Dichterin des frühen Hellenismus. Sie war Mutter (nach anderen Quellen Tochter) des tragischen Dichters Homeros, der zu Beginn des 3. Jahrhunderts lebte, und mit dem Philologen Andromachos verheiratet. Sie schrieb zahlreiche Epigramme, von denen zwei in der Anthologia Palatina erhalten sind. Aus dem im epischen Versmaß verfassten Werk Mnemosyne (Μνημοσύνη) sind zehn Hexameter überliefert. Ferner schrieb sie eine Sammlung Arai (Ἀραί ‚Verwünschungen‘), die ebenso verloren ist wie ein Hymnos auf Poseidon. (de)
- Mero o Miro (en griego antiguo, Μοιρώ o Μυρώ) fue una poetisa del siglo III a.C. de la ciudad de Bizancio. Fue la esposa de Andrómaco el filólogo y la madre (según otras fuentes, una hija) de Homero de Bizancio, el tragediógrafo. Antípatro de Tesalónica la incluye en su lista de famosas mujeres poetas. Escribió poesía épica, elegíaca y lírica, pero poco ha sobrevivido. Ateneo la cita por su poema épico, Mnemosyne (Μνημοσύνη), y dos epigramas dedicatorios suyos se incluyen en la Antología griega. También escribió un himno a Poseidón y una colección de poemas llamados Arai (Ἀραί). La Suda la menciona bajo el nombre de Miro, y la Miro mencionada por Eustacio es probablemente la misma persona. (es)
- Moero or Myro of Byzantium (Greek: Μοιρώ and Μυρώ) was a woman poet of the Hellenistic period from the city of Byzantium. She was the wife of Andromachus Philologus and the mother – the Suda says daughter, but this is less likely – of the tragedian Homerus of Byzantium. Moero was probably active during the late fourth and early third centuries BC. Little of Moero's poetry has survived. Ten lines from her epic poem Mnemosyne are quoted by Athenaeus, and Meleager includes two four-line epigrams in his Garland. Additionally, she is known to have written a poem called Arai ("Curses"). This is known only through a scholion on Parthenius of Nicaea's Erotica Pathemata, which notes that the myth of Alcinoe is told in Moero's Curses. Finally, Eustathios mentions that she wrote a hymn to Poseidon. The surviving fragment of Moero's Mnemonsyne tells the story of Zeus' childhood on Crete, where he had been hidden by his mother Rhea to save him from being killed by his father Cronus. The fragment, like the surviving fragment of Corinna's poem on the contest between Cithaeron and Helicon (PMG 654 col. i), retells an episode of Zeus' early life to emphasise the role of women. Moero seems to have had a high reputation as a poet in antiquity. Antipater of Thessalonica includes Moero in his list of famous women poets, and Meleager's proem to his Garland refers to her as a "lily", putting her alongside Sappho and Anyte. According to Tatian, Cephisodotus, the son of Praxiteles, sculpted her. Two epigrams which refer to Moero, composed by Anyte and Marcus Argentarius, survive in the Greek Anthology, and may be a reworking of a now-lost poem by Moero. (en)
- Moïro, Moerô ou Myro (en grec ancien Μοιρώ / Moirố) est une poétesse grecque du IIIe siècle av. J.-C. (fr)
- モイローまたはミュロー（古代ギリシア語: Μοιρώ または 古希: Μυρώ）は、ビュザンティオン市出身のヘレニズム時代の女流詩人である。彼女はアンドロマコス・ピロロゴス（Andromakhos Philologos）の妻であり、『スーダ』が述べる処では、（これは、かなり疑わしいが）悲劇詩人の母である。モイローの活動時期は、おそらく紀元前4世紀末から前3世紀初頭であった。 (ja)
- Merò di Bisanzio in greco Μοιρὼ ἡ Βυζαντία (... – ...) è stata una poetessa greca antica vissuta tra il V e il IV secolo a.C.. (it)
- Миро или Мойро (греч. Μυρώ, Μοιρώ) — древнегреческая поэтесса из г. Византий, жена Андромаха Филолога и мать трагика Гомера, жила в III в. до н. э. Писала эпические, элегические и лирические стихи, из которых до наших дней сохранилось очень мало. Афиней в своих трудах цитирует отрывок из её эпического стихотворения «Μνημοσύνη» и две эпиграммы, включённые в греческую антологию. Миро также написала гимн Посейдону и несколько стихов под названием «Молитвы» (Ἀραί). Миро в каноне александрийцев ставится рядом с Эринной и Праксиллой. (ru)
- Myro eller Moiro (grekiska: Μυρώ eller Μοιρώ) var en grekisk skald från Byzantion under 200-talet. Hon var gift med och mor till tragikern . Hon författade åtskilliga dikter, bland vilka två epigram finns bevarade i den (Anthologia Palatina). Athenaios citerar en passage ur hennes episka dikt Mnemosyne (Μνημοσύνη), varför tio hexameter ur den finns bevarade. Eustathios från Thessalonike nämner en hymn till Poseidon, som nu är förlorad; vidare skrev hon en samling Arai (Ἀραί; "Önskningar"), som också gått förlorad. Hon ingår i den grupp av nio kvinnliga diktare som av jämförs med de nio muserna: Sapfo, Praxilla, Moiro, Anyte, Erinna, Telesilla, Korinna, Nossis och Myrtis. (sv)
- Міро або Моеро (грец. Μυρώ, Μοιρώ) — давньогрецька поетеса з м. Візантій, дружина Андромаха Филолога і мати трагіка Гомера, жила в III ст. до н. е. Писала епічні, елегічні і ліричні вірші, з яких до наших днів збереглось дуже мало. Афіней у своїх працях цитує уривок з її епічного вірша «Μνημοσύνη» і дві епіграми, які включені в грецьку антологію. Міро також написала гімн Посейдону і декілька віршів під назвою «Араі» (Ἀραί). Міро в каноні александрійців ставиться поряд з Ерінною і Праксиллою. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Moiro (altgriechisch Μοιρώ) von Byzantion war eine griechische Dichterin des frühen Hellenismus. Sie war Mutter (nach anderen Quellen Tochter) des tragischen Dichters Homeros, der zu Beginn des 3. Jahrhunderts lebte, und mit dem Philologen Andromachos verheiratet. Sie schrieb zahlreiche Epigramme, von denen zwei in der Anthologia Palatina erhalten sind. Aus dem im epischen Versmaß verfassten Werk Mnemosyne (Μνημοσύνη) sind zehn Hexameter überliefert. Ferner schrieb sie eine Sammlung Arai (Ἀραί ‚Verwünschungen‘), die ebenso verloren ist wie ein Hymnos auf Poseidon. (de)
- Moïro, Moerô ou Myro (en grec ancien Μοιρώ / Moirố) est une poétesse grecque du IIIe siècle av. J.-C. (fr)
- モイローまたはミュロー（古代ギリシア語: Μοιρώ または 古希: Μυρώ）は、ビュザンティオン市出身のヘレニズム時代の女流詩人である。彼女はアンドロマコス・ピロロゴス（Andromakhos Philologos）の妻であり、『スーダ』が述べる処では、（これは、かなり疑わしいが）悲劇詩人の母である。モイローの活動時期は、おそらく紀元前4世紀末から前3世紀初頭であった。 (ja)
- Merò di Bisanzio in greco Μοιρὼ ἡ Βυζαντία (... – ...) è stata una poetessa greca antica vissuta tra il V e il IV secolo a.C.. (it)
- Миро или Мойро (греч. Μυρώ, Μοιρώ) — древнегреческая поэтесса из г. Византий, жена Андромаха Филолога и мать трагика Гомера, жила в III в. до н. э. Писала эпические, элегические и лирические стихи, из которых до наших дней сохранилось очень мало. Афиней в своих трудах цитирует отрывок из её эпического стихотворения «Μνημοσύνη» и две эпиграммы, включённые в греческую антологию. Миро также написала гимн Посейдону и несколько стихов под названием «Молитвы» (Ἀραί). Миро в каноне александрийцев ставится рядом с Эринной и Праксиллой. (ru)
- Міро або Моеро (грец. Μυρώ, Μοιρώ) — давньогрецька поетеса з м. Візантій, дружина Андромаха Филолога і мати трагіка Гомера, жила в III ст. до н. е. Писала епічні, елегічні і ліричні вірші, з яких до наших днів збереглось дуже мало. Афіней у своїх працях цитує уривок з її епічного вірша «Μνημοσύνη» і дві епіграми, які включені в грецьку антологію. Міро також написала гімн Посейдону і декілька віршів під назвою «Араі» (Ἀραί). Міро в каноні александрійців ставиться поряд з Ерінною і Праксиллою. (uk)
- Mero o Miro (en llatí Mero o Myro, en grec antic Μοιρώ o Μυρώ) fou una poetessa del període hel·lenístic nascuda a Bizanci. Era l'esposa d'Andròmac Filòleg i mare (Suides diu filla) del gramàtic i poeta tràgic Homer de Bizanci. Va estar activa a finals del segle IV i a principis del segle III aC. El fragment conservat de la Mnemòsine de Mero narra la història de la infantesa de Zeus a Creta, on havia estat amagat per la seva mare Rea per salvar-lo de ser mort pel seu pare Cronos. (ca)
- Η Μοιρώ η Βυζαντία ή Μυρώ (3ος αιώνας π.Χ.), ήταν αρχαία Ελληνίδα ποιήτρια από την πόλη του Βυζαντίου. Ο σύζυγος της ονομάζονταν Ανδρόμαχος Φιλόλογος, ενώ η ίδια ήταν η μητέρα (ή η κόρη) του τραγωδού Ομήρου του Βυζαντίου. Έγραψε επική ποίηση, ελεγειακή, και λυρική, αλλά μόνο λίγα από τα έργα της διασώζονται, με 2 από τα επιγράμματα της να περιλαμβάνονται στην Ελληνική Ανθολογία. Έγραψε επίσης έναν ύμνο προς τιμή του Ποσειδώνα, καθώς και μια συλλογή ποιημάτων με τον τίτλο Ἀραί. (el)
- Mero o Miro (en griego antiguo, Μοιρώ o Μυρώ) fue una poetisa del siglo III a.C. de la ciudad de Bizancio. Fue la esposa de Andrómaco el filólogo y la madre (según otras fuentes, una hija) de Homero de Bizancio, el tragediógrafo. Antípatro de Tesalónica la incluye en su lista de famosas mujeres poetas. Escribió poesía épica, elegíaca y lírica, pero poco ha sobrevivido. Ateneo la cita por su poema épico, Mnemosyne (Μνημοσύνη), y dos epigramas dedicatorios suyos se incluyen en la Antología griega. También escribió un himno a Poseidón y una colección de poemas llamados Arai (Ἀραί). (es)
- Moero or Myro of Byzantium (Greek: Μοιρώ and Μυρώ) was a woman poet of the Hellenistic period from the city of Byzantium. She was the wife of Andromachus Philologus and the mother – the Suda says daughter, but this is less likely – of the tragedian Homerus of Byzantium. Moero was probably active during the late fourth and early third centuries BC. (en)
- Myro eller Moiro (grekiska: Μυρώ eller Μοιρώ) var en grekisk skald från Byzantion under 200-talet. Hon var gift med och mor till tragikern . Hon författade åtskilliga dikter, bland vilka två epigram finns bevarade i den (Anthologia Palatina). Athenaios citerar en passage ur hennes episka dikt Mnemosyne (Μνημοσύνη), varför tio hexameter ur den finns bevarade. Eustathios från Thessalonike nämner en hymn till Poseidon, som nu är förlorad; vidare skrev hon en samling Arai (Ἀραί; "Önskningar"), som också gått förlorad. (sv)
|
