| dbo:abstract
|
- Norse religious worship is the traditional religious rituals practiced by Norse pagans in Scandinavia in pre-Christian times. Norse religion was a folk religion (as opposed to an organized religion), and its main purpose was the survival and regeneration of society. Therefore, the faith was decentralized and tied to the village and the family, although evidence exists of great national religious festivals. The leaders managed the faith on behalf of society; on a local level, the leader would have been the head of the family, and nationwide, the leader was the king. Pre-Christian Scandinavians had no word for religion in a modern sense. The closest counterpart is the word sidr, meaning custom. This meant that Christianity, during the conversion period, was referred to as nýr sidr (the new custom) while paganism was called forn sidr (ancient custom). The center of gravity of pre-Christian religion lay in religious practice – sacred acts, rituals and worship of the gods. Norse religion was at no time homogeneous, but was a conglomerate of related customs and beliefs. These could be inherited or borrowed, and although the great geographical distances of Scandinavia led to a variety of cultural differences, people understood each other's customs, poetic traditions and myths. Sacrifice (blót) played a huge role in most of the rituals that are known about today, and communal feasting on the meat of sacrificed animals, together with the consumption of beer or mead, played a large role in the calendar feasts. In everyday practice, other foodstuffs like grain are likely to have been used instead. The purpose of these sacrifices was to ensure fertility and growth. However, sudden crises or transitions such as births, weddings and burials could also be the reason. In those times there was a clear distinction between private and public faith, and the rituals were thus tied either to the household and the individual or to the structures of society. It is not certain to what extent the known myths correspond to the religious beliefs of Scandinavians in pre-Christian times, nor how people acted towards them in everyday life. The Scandinavians did not leave any written sources on their religious practice, and Christian texts on the subject are marked by misunderstandings and negative bias, since the Christians viewed the Nordic beliefs as superstition and devil worship. Some archaeological evidence has been discovered, but this is hard to interpret in isolation from written material. (en)
- Обряды скандинавского культа — обряды традиционной религии скандинавских племён в дохристианский период. Языческий культ скандинавов был децентрализованным культом и представлял собой совокупность местных и семейных культов наряду с общенациональными религиозными фестивалями. Руководство культом осуществляли местные вожди и лидеры: на ферме — глава семейства, на общенациональном фестивале — конунг. По этой причине у скандинавов не существовало понятия «религия» в современном понимании и наиболее близким по значению было понятие sidr — традиция. Так, христианство на начальном этапе получило название nýr sidr — новой традиции, в противопоставление существовавшему древнему культу forn sidr — старой традиции. Скандинавский культ никогда не представлял собой однородной массы и включал в себя множество различных традиций и верований. Важную роль в обрядах этого культа играл обряд жертвоприношения, основной целью которых было гарантировать плодородие, но также использовались в обрядах по случаям рождения, женитьбы или смерти. В культе существовало строгое разделение на частный культ, привязанный к дому и человеку, и на общественный культ, привязанный к структуре общества. Нам неизвестно, как дошедшие до нас мифы были связаны с религиозными верованиями и как люди относились к ним в повседневной жизни. Скандинавские язычники не оставили письменных источников относительно своих верований, а христианские авторы описывают их как религиозные предрассудки и дьяволопоклонничество. (ru)
- Обряди скандинавського культу — обряди традиційної релігії скандинавських племен в дохристиянський період. Язичницький культ скандинавів був децентралізованим культом і являв сукупність місцевих і сімейних культів поряд з загальнонаціональними релігійними фестивалями. Керівництво культом здійснювали місцеві вожді та лідери: на фермі — голова сімейства, на загальнонаціональному рівні— конунг. З цих причин у скандинавів не існувало поняття «релігія» в сучасному розумінні і найбільш близьким за значенням було поняття sidr — традиція. Так, християнство на початковому етапі отримало назву nýr sidr — нової традиції, в протиставленні існуючому древньому культу forn sidr — старої традиції. Скандинавський культ ніколи не був однорідною масою і поєднував безліч різних традицій і вірувань. Важливу роль в обрядах цього культу грав обряд жертвопринесення, основною метою яких було гарантувати родючість, але також використовувалися в обрядах народження, одруження або смерті. У культі існував суворий поділ на приватний культ, прив'язаний до будинку і людини, і на громадський культ, прив'язаний до структури суспільства . Нам невідомо, як дійшли до нас міфи, які були пов'язані з релігійними віруваннями і як люди ставилися до них у повсякденному житті. Скандинавські язичники не залишили письмових джерел щодо своїх вірувань, а християнські автори описують їх як релігійні забобони і дияволопоклонство. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Norse religious worship is the traditional religious rituals practiced by Norse pagans in Scandinavia in pre-Christian times. Norse religion was a folk religion (as opposed to an organized religion), and its main purpose was the survival and regeneration of society. Therefore, the faith was decentralized and tied to the village and the family, although evidence exists of great national religious festivals. The leaders managed the faith on behalf of society; on a local level, the leader would have been the head of the family, and nationwide, the leader was the king. Pre-Christian Scandinavians had no word for religion in a modern sense. The closest counterpart is the word sidr, meaning custom. This meant that Christianity, during the conversion period, was referred to as nýr sidr (the new c (en)
- Обряды скандинавского культа — обряды традиционной религии скандинавских племён в дохристианский период. Языческий культ скандинавов был децентрализованным культом и представлял собой совокупность местных и семейных культов наряду с общенациональными религиозными фестивалями. Руководство культом осуществляли местные вожди и лидеры: на ферме — глава семейства, на общенациональном фестивале — конунг. По этой причине у скандинавов не существовало понятия «религия» в современном понимании и наиболее близким по значению было понятие sidr — традиция. Так, христианство на начальном этапе получило название nýr sidr — новой традиции, в противопоставление существовавшему древнему культу forn sidr — старой традиции. (ru)
- Обряди скандинавського культу — обряди традиційної релігії скандинавських племен в дохристиянський період. Язичницький культ скандинавів був децентралізованим культом і являв сукупність місцевих і сімейних культів поряд з загальнонаціональними релігійними фестивалями. Керівництво культом здійснювали місцеві вожді та лідери: на фермі — голова сімейства, на загальнонаціональному рівні— конунг. З цих причин у скандинавів не існувало поняття «релігія» в сучасному розумінні і найбільш близьким за значенням було поняття sidr — традиція. Так, християнство на початковому етапі отримало назву nýr sidr — нової традиції, в протиставленні існуючому древньому культу forn sidr — старої традиції. (uk)
|
,_nr_239.jpg){kind=link}
,_nr_239.jpg){kind=link}
