Petro Chorniy

У статті здійснено огляд основних етапів життя Ігоря Маркова, засновника та першого керівника Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. Описано шлях його особистісного становлення. Головну увагу приділено аналізу наукового доробку вченого, передусім у сфері міграційних студій.

У своїх дослідженнях Ігор Марков поділяв твердження, що найважливішою рисою  сучасних міграцій є перетворення світу окремих держав, економік і культур у спільний соціальний простір, чому активно сприяла глобалізація, а однією з головних характеристик нової епохи стали транснаціональні міграції. Тому він припускав, що сучасну українську міграцію можна виокремити в нову п’яту хвилю міграції, у порівнянні до чотирьох попередніх, започаткувавши, тим самим, наукову дискусію на цю тему.

Ключові слова: Ігор Марков, Відділ соціальної антропології, міграція, соціодинаміка, ідентичність, людина в русі, людина в дії.

The problem of origin and existence of Karaites was investigated in the article with a focus on the interwar period. The main theories of the origin of this ethnoreligious community were given and analyzed and also presented the author’s understanding of Karaite ethnogenesis appealing to the context of Galicia.

Over the centuries Karaite communities have undergone constant socio-cultural transformations under the influence of cultures and religions among which they lived. However, Karaites managed to consistently adhere to their own biblical ethos presenting its religious tradition as a real, unaltered or supplemented orthodox form of Jewish civilization. The purpose of the research is to find out who Karaites are, when and under what conditions they came to Galicia; how Karaites managed to preserve their identity and separateness for many centuries; to learn the peculiarities of the public governance of Galician Karaite religious community during the 1920s and 1930s, their traditions and practices of network communication and institutional management within Galicia and interwar Poland in general.

Research methods. While writing the scientific article the research dialectical principle of learning and evaluating objects and phenomena in their historical development (the principle of historism) was used. To verify involved information a comparative method was used, content-analysis and discourse-analysis were performed. In the process of combining and reconciling archival materials and historiographical information the method of complex analysis was applied.

The source basis of the research is the materials of the journal «Myśl karaimska» — a leading intellectual platform where humanitarians presented their Karaims studios — historical, ethnographic, linguistic, religious, anthropological and cultural studies as well as chronicles of the most important events from life of the Karaite communities in interwar Poland, including Galicia. Due to the fact that this journal has not been available to Ukrainian researchers for many decades most of the information contained in its pages has not previously been used in major studies which determines relevance and novelty of this research. After all it allowed a new look at the old research questions as well as to identify new research tasks.

Keywords: Karaites, Karaism, Myśl karaimska, Galicia, interwar period, Gaham, Karaite religious union.

У статті досліджено особливості міграційного руху українців, що мешкали в українській частині Карпат та прилеглих до них низинних районах, в контексті глобальних переміщень людей з Європи до Америки. Встановлено причини міграції та підраховано загальну кількість переселенців до головний країн-реципієнтів. Вивчено вплив міграційного законодавства країн, що приймали мігрантів, а також розглянуто, в який спосіб вони заохочували людей до переселення в їхню країну. Розглянуто основні сфери зайнятості українців у «Новому світі», а також вивчено особливості їхнього громадського життя. З’ясовано вплив окремих постатей на міграційні процеси, передусім Осипа Олеськів, якому вдалося переорієнтувати міграційний потік українців з Південної Америки до Канади.

Ключові слова: міграція (сезонна та постійна), міграційні хвилі, гомстед, шифкарта, діаспора, США, Бразилія, Канада, «Бразильська гарячка», Осип Олеськів, «Березові села», транснаціональний простір.

Галичина міжвоєнного періоду була простором культур, що співіснували впродовж багатьох століть. Носії кожної з них – української, польської, єврейської-їдишомовної, німецької тощо, – сприймали її як «малу Батьківщину», чи частину свого транснаціонального життєвого простору. Яким чином міжнародний політичний контекст у повоєнній Європі вплинув на становище національних груп Галичини? Як влада Польщі трактувала їх культурно-освітні права? Як самі українці, євреї та німці вибудовували свою стратегію збереження і розвитку власних мов через мережі освітніх інституцій?

У монографії досліджено соціокультурні трансформації та міжетнічні відносини в Галичині міжвоєнного періоду. Встановлено чисельність та особливості розселення етнічних груп; охарактеризовано їхнє соціально-економічне становище та його вплив на соціокультурні трансформації. Здійснено аналіз феномену “етнічності” та явища “закритості” етнічних спільнот, з’ясовано їхнє культурологічне значення; вивчено культурно-освітнє життя та громадський простір етнічних груп; досліджено особливості відображення у колективній та індивідуальній свідомості образу однієї етнічної групи і кожного її члена у свідомості етнофорів іншої етнічної групи, визначено чинники його формування; на прикладі міжетнічних шлюбів з’ясовано характер ставлення і сприйняття однієї етнічної спільноти іншою.