Svitlana Odynets

With the long-established diaspora and high level of participation of its nationals in contemporary international migration flows, Ukraine is a fertile case study for examining the effects of globalisation on migration. Drawing on the existing research, the authors look at which Ukrainians have been more prone to engage in international labour migration since the 1990s, and under what conditions. The chapter highlights both structural conditions and individual motivations of Ukrainian migration abroad that account for why it has exhibited movements that are both east (i.e., to Russia and the CIS countries) and west oriented (to Europe and North America). The chapter reviews the effects of labour migration on Ukrainian society. It also examines the knowledge we have about the internal displacement of Ukrainian populations since the annexation of Crimea by the Russian Federation in March 2014 and the eruption of military action in the Donbas (the Donetsk and Luhansk regions), and the effects of these events on migratory movements within and outside Ukraine. Keywords: diaspora, networks, gendered migration, poverty, labour migration, post-Soviet.

The reaction to Russia's full-scale invasion of Ukraine in February 2022 indicated a multiplicity of standpoints, different positionalities, and power asymmetries, in particular in the Western academy. Hegemonic framing overshadows and sidelines studies of the everyday experiences of Ukrainian refugees and the multiple challenges they have been facing in the EU, where the mid- and long-term prospects of their integration remain questionable.

This chapter is focused on the placing of Ukraine in temporary transnational migration in Euro-Asian social space. For different categories of migrants Ukraine is a country to be used for further movement. Highly skilled specialists come to Ukraine, stay for several years and try to migrate to other countries; unskilled workers or asylum seekers are mostly transit migrants looking for possibilities to continue their trans-border movement to West. On the other hand, Ukrainian outmigrants to the EU and Asian countries intend to return home, but are not sure when it is actually going to happen. Sometimes they move from one country or region to another in order to find appropriate life and working conditions. Many of return migrants stay at home for some time and then, lacking adequate employment in the home country go abroad again using migrants’ networks. It means that for many Ukrainian external migrants the return home is only one of the stages in realizing their migration projects....

Massive female labour migration from Ukraine to Italy has now been taking place for more than 20 years and shows no sign of diminishing. The analysis presented here is built on fieldwork conducted in Italy and Ukraine between 2012 and 2019-from which four cases have been selected as the main focus and which demonstrate the new way in which female migrants circulate care across and within the borders. The main findings reflect the emergence of a new rotational system within migrants' extended family, when women begin to substitute each other in both reproductive and productive work. It allows them not only to balance the distribution of care responsibilities in the families left behind but also to make way for gaining new capital from mobility for their female relatives. In this way, migrants can better control the 'supply' and 'demand' of care and, thus, increase their personal empowerment in transnational space. Care then becomes not only a commodity but also a resource for resolving identity crises and achieving increased personal agency.

The paper problematizes the concept of transit migration and analyzes individual adaptation strategies used by migrants from the former Soviet Union and South Asian countries. These migrants transited through Ukraine and ended up in the country when their plans for further migration to European Union countries or the United States of America did not materialize. It examines how migration outcomes are affected by the migrants' social capital and sheds light on their alternative resources to cope with life in Ukraine given limited state support. The results show significant differences in the adaptation and possibilities for legal ways to migrate to other countries for migrants coming from Central Asia, Afghanistan and other Asian countries.

With the long-established diaspora and high level of participation of its nationals in contemporary international migration flows, Ukraine is a fertile case study for examining the effects of globalisation on migration. Drawing on the existing research, the authors look at which Ukrainians have been more prone to engage in international labour migration since the 1990s, and under what conditions. The chapter highlights both structural conditions and individual motivations of Ukrainian migration abroad that account for why it has exhibited movements that are both east (i.e., to Russia and the CIS countries) and west oriented (to Europe and North America). The chapter reviews the effects of labour migration on Ukrainian society. It also examines the knowledge we have about the internal displacement of Ukrainian populations since the annexation of Crimea by the Russian Federation in March 2014 and the eruption of military action in the Donbas (the Donetsk and Luhansk regions), and the effects of these events on migratory movements within and outside Ukraine.

Keywords: diaspora, networks, gendered migration, poverty, labour migration, post-Soviet.

У статті аналізуються відмінності феноменів транснаціональної мобільності та циркулюючих міграцій. На основі власних емпіричних досліджень авторка аналізує особливості італо-українських транснаціональних просторів і демонструє кілька типових прикладів такої мобільності, характерної для сучасних міграцій українців, показує їхній вплив на розвиток країни походження – України.
Ключові слова: транснаціоналізм, мобільність, Італія, жіноча міграція.
The article discusses peculiarities of transnational mobility and circular migration. The author explores the main features of Italian-Ukrainian transnational mobility  and points their impact on the social fields of country origin – Ukraine.
Key words: transnationalism, mobility, Italy, women’s migration.

It has been analyzed social and law aspect of conducting lustration of journalists (opening and inspection of journalists’ correspondence) in Poland. The emphasis is laid on usefulness of adaptation of Polish experience for Ukrainian journalism.

The paper traces the processes of constructing and representation
of ethnic and (trans)national identities of Ukrainian migrant
women in Italy. The Ukrainian women’s community is
regarded not as stable «cultural complex» but as the formation
in permanent dynamics, which appears through emerging themselves
as a part of Ukrainian national project in the process of
transnational interactions.

The article discusses peculiarities of successful migration projects of the Ukrainian women who have attained substantial social achievements in a host country during the last decade. This specific group of migrants in the social structure of Ukrainian migration is explored for the first time in Ukraine. The author explores the features of “professionalization” of Ukrainian women’s migration at different stages of migration – at the time of departure, during the period preceding the legalization and in the period of active integration into a host society after obtaining proper legal status. The author broadens existing approaches to the concepts of professional migration and social self-identification. The author argues that migration of women with high level of social ambitions could be considered as their emancipation project. 
Key words: feminization of migration, social self-identification, professional migration

У статті подано основні соціально-демографічні характе-
ристики української мігрантської спільноти в Італії, про-
стежено їхню динаміку у перспективі останніх десяти років.
На основі емпіричних матеріалів, зібраних авторкою в іта-
лійських регіонах у липні 2012 року, систематизовано осно-
вні причини жіночої міграції, способи виїзду, моделі зайня-
тості українок в Італії; вказано основні вектори майбутніх
досліджень у цій сфері.

Офіційна позиція Швеції була чітко проукраїнською ще з часів анексії Криму, і ця позиція ґрунтувалася не лише на інтеріоризованому розуміння демократії, де суверенітет влади, обраної народом, і право суспільства на самовизначення по-справжньому важливі, але й на глибоко інтегрованих культурних нормах, де принцип суверенності кордонів іншого (як індивідуально, так і на рівні держав), а також повага до прав людини є частиною самообразу й особистої ідентичності шведів. Більшість людей у шведському суспільстві реагують дуже гостро на сам факт порушення кордонів (в широкому значенні цього слова), і тому сила обурення відкритим актом агресії Росії мала з самого початку також і культурну, і якщо хочете — навіть ментальну основу.

Regeringen måste ge ukrainska flyktingar möjlighet att lära sig svenska och gå igenom snabba kompletterande utbildningar, särskild inom bristyrken för att klara sig i landet i nästa 1,5 år. Det kommer löner sig för Sverige antigen ekonomiskt eller kulturellt i sikt.

Книжка американської доcлідниці Чинзії Солярі, доцентки соціології Масачусетського університету в Бостоні «На плечах бабусь: ґендер, міґрація і пострадянське націєтворення» є підсумком багатолітнього етнографічного проєкту, який вона здійснювала в Італії, Україні та США. Цей текст досі не перекладено українською, хоча здійснити переклад було би дуже незайве, зважаючи на те, що еміґрація, особливо жіноча, є одним із ключових соціяльних досвідів незалежної України.

Книжка цікава, по-перше, питаннями про те, яку роль відіграла жіноча міґрація у переході від умовно соціялістичної до фактично неоліберальної моделі в Україні, а також про те, через які соціяльні механізми стала можливою транснаціональна міґрація (тобто життя жінок на дві країни впродовж десятиліть). Дослідниця розглядає українську міґрацію як черговий приклад того, як глобальна нерівність відтворюється у локальному контексті через конкретні колективні практики. Вона також зосереджується на питанні розподілу соціяльної влади між різними суспільними групами в постсовєтському суспільстві між жінками різних поколінь, а також всередині їхніх родин.