Liubov Shnurovska

The article presents the priming as a lingual gear being implicit and modality specified by its nature. Linguistic priming depends on the linguistic features of the input stimulus and occurs predominantly on the pre-semantic level within the representative system of the language. The author has classified the types of priming. Due to its ability for promoting/obstructing perception and production of a target stimulus, priming splits into facilitation and inhibition. In accordance with the implicit or explicit processes underlying the priming, there is under-threshold and over-threshold priming. Due to modal specificity, there is perceptive and conceptual priming.

The article presents modality as a system of functional-semantic meanings reflecting the relation of objective and subjective reality in human mind and speech. Semantic-syntactic structure of modality includes internal and external modal frames. The internal modal frame provides a connection between the predicate and its actants, while external – between the modal subject and the proposition as a whole. In each type of modality, the speaker’s stance is in a particular aspect of actualization. Accordingly, epistemic and evidential modalities express the speaker’s attitude to the truth value or the actual status of the proposition and collectively constitute a propositional modality. While deontic and dynamic modalities relate to non-actualized events that have not occurred, but are potentially feasible, and constitute an event modality.

Ключові слова: епістемічна модальність, модальне значення, контекстуалізм, релятивізм, плюралізм. Для багатьох емпіричних явищ і фактів в області мода-льності поки не немає універсального інструмента до-слідження і для його розробки необхідно визначити ключові принципи актуалізації модальної пропозиції в природному прагматичному контексті спілкування і механізми впливу цього контексту на її зміст. У зв'язку з чим, ми маємо на меті дослідити специфіку вбудову-вання модальних слів, виразів і пропозицій у корпус дискурсу, застосовуючи методи аналітичного аналізу фактичних даних. Основою нашого дослідження стали два базові постулати модальної семантики і теорії мо-жливих світів, які дозволяють співвіднести істинність-хибність модального значення з мікро-і макроконтекс-том пропозиції, тобто її полем. Перш за все, йдеться про відношення між фактами або явищами фактичного або можливого світу, яке, як традиційно вважається (див., н-д, [1]), виражає пропозиція у певному кон-тексті. По-друге, одна і та ж загальноприйнята норма або суб'єктивна преференція, як передумова будь-якої модальної пропозиції, може мати різний вплив на фор-мування істинність-хибність модального значення в залежності від того, яке місце вона займає в системі пресупозицій кожного з учасників комунікації. Таким чином, ми здійснюємо спробу синтезувати базові принципи модальної семантики і теорії можливих сві-тів для того, щоб розробити новий аналітичний підхід до вивчення мікро-і макроструктури змісту модальної пропозиції, в чому і полягає актуальність цього науко-вого пошуку. Як відомо, основний принцип теорії можливих сві-тів відносно модальної семантики полягає в детермі-нованості модальних значень двома базовими розмов-ними фонами або контекстами: модальною базою і джерелом керування. Модальна база визначає загаль-ний характер модальної пропозиції: розглядаються лише ті світи, де всі пропозиції в модальній базі є іс-тинними. Відповідно, А. Кратцер [6] виділяє а) обста-винні модальні бази, що включають пропозиції, які описують факти, й б) епістемічні модальні бази, що включають пропозиції, які виражають фрагменти пев-них знань суб'єкта. У свою чергу, джерело керування визначає, які саме пропозиції співвідносяться з факти-чним або потенційно можливим світом. Далі, необхі-дно визначити набір модальних операторів, чутливий до обох контекстів. Наприклад, у випадку епістемічної модальності таким оператором може виступати ймові-рність: модальна пропозиція зі значенням ймовірності ◊p вказує на те, що w' є набором можливих світів, із якого можна вибрати оптимальний світ w'', де пропо-зиція p є істинною. Відтак, щоб визначити модальне значення в живому мовленні, необхідно встановити тип його оператора (тобто які модальні сили ним керу-ють), а також до якої модальної бази це значення нале-жить. Відкритим, однак, залишається питання, як комуні-канти сходяться на одному модальному значенні, зва-жаючи на те, що в живому спілкуванні пропозиційний зміст переважно не есплікується в повній мірі, не гово-рячи про те, що кожен суб'єкт володіє певним індиві-дуальним набором пресупозицій. Тим не менше, в про-цесі комунікативної практики носії мови засвоюють широкий діапазон природних контекстів, найбільш ти-пових в межах їх мовної спільноти. У термінах стандартного контекстуалізму, актуа-лізація модальних значень свідчить про те, що, по-пе-рше, вони є кванторами певного набору світів і нале-жать до певної модальної бази. По-друге, модальна база визначається контекстом висловлювання та суб'єктивним оцінним ставленням, так званим 'світом оцінки'. Точніше, модальна база є синтезом світів, ре-левантних певним знанням або оцінці та контексту ак-туалізації висловлювання. Так, наприклад, пропозиція (1) з епістемічним модальним значенням виражає, що суб'єкт знає про світ: (1) a. Phoebe: Chandler MIGHT be in Tulsa. b. Joe: No, that is not true…He's at home. c. Phoebe: Oh. Then I guess I was wrong. Відтак, семантико-прагматичну модифікацію мода-льного значення MIGHT можна поетапно пояснити так: (2) Твердження (Assertion): Фібі не помиляється, стверджуючи (1а), хоча вона може згодом відмови-тися від цього. Заперечення (Disagreement): незгода Джоі в (1b) стосовно того, де перебуває Чендлер, безпосередньо не стосується того, що думає Фібі, а лише того, що вона озвучує у висловлюванні. Спростування (Retraction): Цілком логічно, що Фібі відмовляється від попереднього твердження в (1с) пі-сля того, як вона дізнається, що Чендлер вдома. Теорія практичного контекстуалізму, в свою чергу, дозволяє водночас аналізувати всі три базові пропозиції-твердження, заперечення і спростування. 53 Анотація. У статті розглянуто категорію епістемічної модальності в термінах стандартного, практичного і хмарного контекстуалізму та релятивізму на основі модальної семантики і теорії можливих світів. Аналітичний аналіз мікро-і макроструктури висловлю-вання дозволив показати алгоритм модифікації значення істинності-хибності модальної пропозиції і його релевантності мов-леннєвому контексту. Досліджено варіативність епістемічного модального значення відносно контексту, практичної цілі і оцінки суб'єкта висловлювання.

The article outlines the linguocognitive background for semantic and pragmatic structural dynamics of the modal proposition in planes of relevance, ambiguity, force dynamics, as well as possible worlds theories. The integrated theoretical approaches entailed the development of a relatively admissible algorithm for interpreting the modal values in a vast number of pragmatic frameworks. Due to the algorithm, a modal proposition incorporates a logical relation and a propositional domain. Logical relation integrates semantic denotation and pragmatic implication and presupposition into the linguistic coherence; whereas propositional domain represents human belief-desire system and encodes the factual or desirable state of affairs in root modalities and the individual's mental states-in epistemic modalities. Propositional domain permanently updates and extends due to the constant modelling of the novel mental inputs. Structurally, the propositional domain incorporates modal operators building the proposition into the contextual framework and linking it to another proposition, i.e. the restrictor. We incorporate the notion of force dynamics to ground the link between the root and epistemic modalities. Here force serves as contributing or restricting facility to precondition the way root modalities encode the external reality and metaphorically transmit it into the language of thought producing epistemic modal values. In terms of the possible worlds theory we classified factual, regulative, desirable, and idealistic propositional domains to generally outline pragmatic extension of English modals. In the case study of distributional properties and pragmatic extensions of most commonly used English modals in their relationship to truth-conditional content, we speculated on and systematized the means via modal values such as necessity, ability, possibility, potentiality, ordering, desirability etc. are encoded in the live English speech.

Оволодівання іноземною мовою нерозривно пов'язане з вивченням соціокультурного контексту її вживання і являє собою процес формування системи іншомовних знань, умінь і навичок, які становлять комунікативну, мовну й соціокультурну компетенції білінгва. Тому адекватність сприйнятого й коректність породжуваного ним іншомовного висловлювання і його відповідність соціокультурному контексту залежить від рівня сформованості комунікативної (КК), мовної і соціокультурної (СКК) компетенцій і їх співвідношення у свідомості й мовленні двомовного індивіда. Відтак, ми маємо на меті з'ясувати, яким чином зазначені типи компетенції актуалізуються у мовленні білінгва і як вони впливають на прояв просодичної інтерференції у породжуваному і сприйнятому ним іншомовному дискурсі. Базовим поняттям у тріаді " комунікативна → мовна → соціокультурна компетенції " є, на нашу думку, мовна компетенція (МК), яку ми розглядаємо як знання конвергентних і дивергентних ознак контактуючих мовних, зокрема, просодичних, систем та правил варіантного й інваріантного вживання просодичних одиниць у процесі комунікації. Отже, інтенсивність прояву інтерференції на всіх мовних рівнях, у тому числі й просодичному залежить від рівня мовної компетенції білінгва. У зв'язку з цим, доцільним убачається визначення рівня мовної компетенції білінгва за кількісними і якісними показниками, що дає можливість встановлювати нормативність і коректність просодичної реалізації ним іншомовного висловлювання відповідно до мети та ситуації спілкування. При цьому, кількісні показники свідчать також про сформованість умінь і навичок уживання просодичних одиниць у комунікативній практиці мовця. У свою чергу, під комунікативною компетенцією (КК) розуміємо здатність білінгва втілювати здобуті знання про особливості ситуативної доцільності використання просодичних систем контактуючих мов. На рівні володіння знаннями й уміннями інтонаційного оформлення іншомовного мовлення відповідно виокремлюємо ментальну просодичну репрезентацію норм коректної організації мовлення, пов'язану з когнітивним функціонуванням одиниць контактуючих просодичних систем, що передбачає здатність мовця до конвергентного й дивергентного мислення. Ця здатність допомагає білінгву абстрагуватися від рідної мовної картини світу і розмежовувати у своїй свідомості просодичні одиниці контактуючих мовних систем. Разом з тим, знання мовцем комунікативних ситуацій вживання просодичних моделей (тобто їхнє ситуативне функціонування) сприяє автоматизованій реалізації їх у мовленні, а, відтак, й адекватному сприйняттю смислу висловлювання слухачем. Урахування потребує і той факт, що комунікативна і мовна компетенції індивіда формуються під впливом соціокультурного середовища і відображаються, за твердженням Цурікової Л.В. [Цурікова, 2006: 12], у свідомості мовця у вигляді культурно детермінованих когнітивних лінгвокомунікативних моделей і норм їх актуалізації, що й становить його соціокультурну компетенцію (СКК), яка являє собою знання соціокультурного контексту актуалізації мовної й комунікативної компетенцій і формується паралельно до них як їх фонові знання. З іншого боку, соціокультурна компетенція може розглядатися як результат сформованості й інтегрованого функціонування мовної й комунікативної компетенцій білінгва. Таким чином, наявність згаданих трьох компетенцій у двомовного індивіда свідчить про його загальну іншомовну компетенцію. У цьому зв'язку процес формування іншомовної компетенції, який передбачає формування нової мовної і культурної норм, значною мірою ускладнюється конфронтацією первинної і вторинної мовних картин світу у свідомості мовця, що виявляється у явищі інтерференції рідної мови і культури. Це означає, що формування іншомовної компетенції

Соціокультурні ознаки та фактори породження просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгва Роботу виконано на кафедрі германської і фінської філології КНЛУ У статті розглянуто основні соціокультурні ознаки та фактори породження просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгвів. Ключові слова: просодична інтерференція, міжкультурна комунікація. Шнуровская Л. В. Социокультурные признаки и факторы порождения просодической интерферен-ции в иноязычном вещании билингва. В статье рассмотрены основные социокультурные признаки и факторы порождения просодической интерференции в иноязычном вещании билингвов. Ключевые слова: просодическая интерференция, межкультурная коммуникация. Shnurovska L. V. Sociocultural Features and Factors of Prosodic Interference Production in the Foreign Speech of Bilinguals. The article views the basic sociocultural features and factors of prosodic interference production in the foreign speech of bilinguals. Відомо, що вербальну і невербальну поведінку мовця як представника культуросфери прийнято розглядати в лінгвістиці під кутом зору реалізації його соціокультурного й комунікативного досвідів, які у своїй сукупності становлять ядро національної специфіки його світобачення [9, 303]. Проте на відміну від монолінгвальної і монокультурної, міжкультурна комунікація є значно ширшим і склад-нішим процесом міжособистісної й соціокультурної взаємодії та специфічною психокогнітивною діяльністю індивідів, що передбачає не лише його двомовність, а й бікультуралізм. Причиною цього є те, що саме лише знання структури мови та узуальних мовленнєвих зразків її актуалізації не забезпечить повноцінного міжкультурного спілкування з носіями іноземної мови, оскільки її засвоєння без урахування культурного компоненту призводить до поведінки, яка ґрунту-ється на соціокультурних нормах рідної мови білінгва, що вступають у конфлікт з соціокультурними нормами поведінки носіїв мови [1, 67]. Як бачимо, процес інтеграції білінгвізму і бікультуралізму у мовній свідомості й іншомовному мовленні білінгва є за своєю природою надзвичайно складним, позаяк на його перебіг впливає, як правило, необмежена кількість соціокультурних та психологічних чинників породження просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгва. Зрозуміло також, що без певної систематизації або типології зазначених факторів неможливо здійснювати адекватний науковий опис причин породження різновидів або ступенів просодичної інтерференції. Тому метою проведеного в нашій праці теоретичного пошуку була систематизація факторів породження просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгва, інтегрованих в обсязі соціокультурних ознак. Під час систематизації існуючої множини факторів ми виходили з того, що в умовах між-культурної комунікації відбувається соціокультурна інтерференція (міжетнічна інтерференція, соціолінгвістичний трансфер), що проявляється як актуалізація засобів вторинної мовної системи білінгвом за соціокультурними правилами, властивими його первинній культуросфері [3, 243]. Уна-слідок цього в іншомовному мовленні білінгва виникають комунікативні невдачі, які, у свою чергу, діють як реінтерпретація репертуару соціально зумовлених ролей вторинної культури. Звідси зрозуміло, що просодичну інтерференцію доцільно розглядати не лише як складний лінгвокомунікативний феномен і результат дії психокогнітивних механізмів та можливостей двомовного індивіда в умовах білінгвізму, а й як індикатор його соціокультурного рівня. Відповідно до цього соціокультурна зумовленість просодичної інтерференції визначається впливом психокогні-тивних та соціокультурних факторів на породження і сприйняття білінгвом іншомовного мовлення і

У статті розглянуто нейрофізіологічні механізми білінгвізму, мовної сегрегації, лінгвістичної інтерференції; визначено вплив короткострокової та довгострокової пам'яті й селективної уваги на процес опанування іноземної мови; проаналізовано значення віку, способу опанування другої мови, мовного середовища для якості іншомовного спілкування; розроблено класифікацію провідних ознак просодичної інтерференції в англомовному дискурсі двомовних українців на основі результатів експериментально-фонетичного дослідження. Ключові слова: нейрофізіологічні механізми білінгвізму, білінгвізм (двомовність), мовна сегрегація, лінгвістична інтерференція, короткострокова і довгострокова пам'ять, селективна увага, опанування іноземної мови, вік, мовне середовище, іншомовне спілкування, просодична інтерференція. The article views the functioning of neurophysiologic mechanisms of bilingualism, language segregation, linguistic interference; determines the impact of short-term and long-term memory and selective attention on the process of foreign language acquisition; analyses the importance of age, way of L2 acquisition, language environment for quality of foreign language communication; presents the classification of basic characteristics for prosodic interference in English discourse of Ukrainian bilinguals based on the results of experimental phonetic study.

The article views the phonetic priming as a cognitive linguistic phenomenon that optimizes and inhibits speech recognitions and production embracing simulation, working and long-term memory, interference, restoration capacity, and auditory modality. The phonetic priming is defined as an implicit form of memory embodied in residual activation of previously experienced stimuli in particular L1 or L2 exposure.
Keywords: phonetic priming, simulation, working and long-term memory, interference, restoration, audition, stimulus.

The article views neurophysiology of bilingualism such as articulatory loop, articulatory
suppression, auditory attention and cognitive control; analyses the impact of age, short term phonetic memory,
language proficiency, etc. on the quality of foreign language communication; represents the benefits of being
bilingual.

In the article, we considered the intersection of language, communicative and sociocultural proficiencies as determinants of the bilingual speech congruence. We described the cognitive mechanisms of L2 processing, namely implicit and explicit memory, language ability, priming etc. We characterized the specificity of the bilingual’s prosodic competence maintaining and systematized the main manifestations of the prosodic interference by the example of the Ukrainians’ English speech.

The article depicts main problems of bilingual's language world picture transformations, the reasons of
interference occurrence in bilingual's foreign speech, peculiarities of his linguistic, communicative and sociocultural
competences' formation.