Philosophy

В статті проведений аналіз теорії і прак-тики сучасної ґендерно орієнтованої освіти, який засвідчив неоднозначність трактувань як самої системи ґендерно орієнтованої освіти, так і основних її концептів, що унеможливлює використання абстрактного поняття «ґендерно орієнтована освіта» при розробці національної політики, імплементаційних стратегій та прак-сеологічного втілення. Дана неоднозначність, з одного боку, ускладнює методологічний пошук, а з іншого пропонує альтернативні можливості, що дозволяють адаптувати національну ґендерну політику в галузі освіти під запити, потреби і очікування конкретного суспільства. Досліджено та проаналізовано наступні основні напрями концептуалізації ґендерно орієнтованої освіти (за критерієм приналежності до тієї чи іншої кон-цепції ґендеру): диференціальний, соціал-конструктивістський та ради-кально-плюралістичний, які доповнюючи, суперечачи та взаємодіючи один з одним, створюють умови подальшого розвитку даної освітньої системи та суспільного поступу. Ключові слова: ґендер, освіта, ґендерно орієнтована освіта, ґендерна рівність, «нерівна рівність». Складні процеси формування і становлення таких суспільних явищ як глобалізація, інформаційна революція, гуманізація, демократизація суспіль-ства, інтенсифікація крос-культурних комунікацій, які здійснили колосаль-ний вплив на основи соціальної системи, викликали глибинні зміни соціаль-них інститутів і практик, повсякденного життя людей, їх уявлень, цінностей, міжособистісних комунікацій, моральних норм, життєвих цілей і стратегій. Дані процеси сприяють формуванню нової інфраструктури соціальних взає-мовідносин, яка формує нові запити на нові особистісні комунікації і, зо-крема, на нові ґендерні відносини, що потребує належного методологічного забезпечення освітньої діяльності, залучення ґендерно орієнтованого підходу в усі компоненти освітньої системи: освітні інститути, технології і філософію освіти та забезпечення послідовності та наступності цього процесу.

Реферативно – аналітичний огляд звіту Комісії з гендеру, нерівності та влади Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE) Дана стаття присвячена огляду та аналізу основних положень та рекомендацій, що містять-ся у звіті «Протистоючи гендерній нерівності» («Confronting gender inequality»), підготовленому Комісією з гендеру, нерівності та влади Лондонської школи економіки та по-літичних наук (London School of Economics and Political Science). Досліджуючи зазначений звіт, авторка продовжує дискусію, розпочату нею у випуску ча-сопису «Філософія освіти» №1 за 2014 рік щодо гетерогенності та неодноз-начності основних напрямів концептуалізації та праксеологічного втілення гендерного мейнстримінгу, активізації амбівалентних характеристик даних процесів. У даному контексті в статті виокремлено та проаналізовано голо-вні тенденції, що є водночас визначальними для гендерного руху (зокрема, і в освіті) Великобританії та відрізняють його від вітчизняного мейнстримінгу. Цими тенденціями є радикалізм та активізм, праксеологічна спрямованість, відсутність ЛГБТ-проблематики та домінування феміністичного дискурсу у дискусіях та рекомендаціях. Ключові слова: гендер, гендерна нерівність, гендерний мейнстримінг, фемі-нізм, Лондонська школа економіки та політичних наук.

Дана стаття присвячена авторським вражен-ням від XI Всесвітнього конгресу Міжнародного товариства універсального діалогу (ISUD) «Цін-ності та ідеали: теорія і практика», який проходив з 11 по 16 липня 2016 року у Варшаві. Висвітлю-ється тематика пленарного та секційних засідань конгресу, яка була присвячена дослідженню ролі ідеалів і цінностей з широкого спектру теоретичних і практичних позицій. Відзначається високий організацій-ний рівень конгресу, що, насамперед, обумовлений багаторічною ефективною ді-яльністю Міжнародного товариства універсального діалогу (ISUD). Ключові слова: одинадцятий світовий конгрес ISUD, діалог, цінності, ідеали. Однією з непересічних подій цьогорічного філософського життя став XI Всесвітній конгрес Міжнародного товариства універсального діалогу (ISUD) «Цінності та ідеали: теорія і практика», який проходив з 11 по 16 липня у Варшаві і був присвячений обговоренню ролі ідеалів і цін-ностей з широкого спектру теоретичних і практичних позицій. Оскіль-ки конгрес відбувся у Варшаві, співорганізаторами цього філософського дійства виступили Польська академія наук, Фундація філософії для діа-логу та Варшавський університет. Також конгрес був підтриманий Між-народною федерацією філософських товариств (FISP), членом якої є ISUD. Організатори конгресу поставили амбітну мету-дослідити значен-ня ідеалів і цінностей в суспільному і політичному житті, у формуванні особистої і культурної самобутності в мистецтві, а також у наукових і моральних міркуваннях і практиці, сприяти обговоренню цінності мо-ральних суджень і онтологічних основ морального дискурсу. Задля досягнення поставленої мети робота конгресу була організо-вана за наступними тематичними секціями: «Діалог з проблем сучасно-го світу», «Філософські ідеали для гідного життя людини», «Культури: їх цінності та ідеали», «Ідеали та цінності в соціальному і політичному житті – від теорії до практики», «Ідеали і цінності в релігії та міфах»,

Existential philosophy consists of many ideas, which are related closely to the concepts of "philosophy of life" and replace them. In this article we have analyzed key provisions of the O. F. Bollnow's philosophy of life concept. Our analyze shows that O. F. Bollnow's concept, from one hand, discovers and investigates an important succession between concepts of " philosophy of life " and existentialism, on the other hand, it specifies and tries comprehend critically the contents of the basic problematic ideas of the concepts of existentialism – the problem of human being.

The article examines eclecticism as the attributive characteristic of the existence and the transformation of values in transitional society. Also the possibilities and limits of the defining the processes of transformation of values in a transitional society are discussed.

This article is dedicated to the presentation and analysis of the results of the Democracy in Education survey (February 2019) conducted within the project “Development of a Culture of Democracy in Teacher Education in Ukraine, Norway and Palestine”. The research is one of a comprehensive attempt to analyze the range of definitions of democracy in education, visions of its place in the educational environment, and the obstacles to implementing democracy in the teacher training process. The analysis showed that there were some challenges - the dominance of a "thin" understanding of democracy among the Ukrainian educational community and teaching about democracy, the presence of the Soviet system's rudiments in the modern educational environment, the presence of some alienation of knowledge about democracy and narrowing them to a separate discipline. So, there is a need in developing strategies for overcoming them.

This article is devoted to the author's impressions on the “Digitization and Civic Education” workshop (September, 3-4, Marseilles), that was devoted to discussing the role of digital technologies in civic education from a wide range of theoretical and practical positions. The main thematic area of the workshop was the consideration of future education through the modern challenges of democratic societies of the information age: hate speech, fake news, electoral manipulation with digital technologies, the importance of capitalizing social networks for the development of society, hybrid information wars, reformatting organizational culture in a digital age, Big Data journalism and so on

XI World Congress of the International Society for Universal Dialogue (ISUD) This article is devoted to the authors’ reflections from the participation in the XI World Congress of the International Universal Dialogue Society (ISUD) «values ​​and ideals: Theory and…

The article examines the phenomenon of discursive identity, its nature and sources of the formation. Attributive characteristics of the discursive identity such as plasticity and processuality, interactive nature and it’s embedment into the broad cultural context, fragmentation, and decentralization of the subject are studied. Also, the interrelations between subject's autonomy and discursive identity are considered.

The goal of this research was to create a partial least square structural equation model (PLS-SEM) with a second-order structural model to investigate the interaction between research-based methodologies and relationship factors that significantly influence learning satisfaction among university students. The instruments used in this study were a simple random sampling technique for structural equation model (SEM) analysis, while a quantitative process of survey data collection was manipulated through SPSS and Smart-PLS. The presented study attempted to explore whether teachers’ strategies are linked with their students for the students’ learning satisfaction. Thus, it represents the demands and expectations of two statistically significant common phenomena: research-based components and relationship approach components. This set of teaching techniques encourages university students and enhances their learning satisfaction. Moreover, this study explored teaching strategies that infl...

This article is devoted to the analysis of current trends in civic education development and presentation and analysis of the results of the all-Ukrainian study "Democracy in Education" in order to highlight the challenges that arise in the implementation of mechanisms and instruments of civic competence development within the concept of the new Ukrainian school. The analysis revealed the following challenges: the delineation of active citizenship and political participation, the reduction of the concept of citizenship to the legal relations of the state and the citizen, a lack of awareness of the possibilities of using integrated learning and an active approach to promote justice among students. So, there is a need in developing strategies for overcoming them.

This article is devoted to the analysis of philosophical bases for developing science education concept taking into account historical retrospective and modern research achievements.  The inquiry is one of a comprehensive attempt to analyze the range of philosophical and pedagogical aspects of the multifaceted concept of science education, the diversity of approaches to elaborate science education concept as a case of philosophical analysis, and the axiological aspects of science education through the prism of developing values and means of democracy. The role and place of science education in developing responsible citizenship are examined.