Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Saltar para o conteúdo

Hei, Eslavos!

Origem: Wikipédia, a enciclopédia livre.

"Hei, Eslavos" é uma canção eslava, que se tornou um hino pela unificação dos povos eslavos.

A primeira versão foi escrita em 1834 com o nome Hei, Eslovacos, em eslovaco, Hej, Slováci. A música foi escrita pelo padre, poeta e historiador eslovaco Samuel Tomášik, enquanto visitava a cidade de Praga em 1834. Ele se revoltou com o fato de que o alemão era mais falado que o checo, língua local. A melodia é baseada no hino polonês, Mazurek Dąbrowskiego.
A partir de então, a canção tornou-se um hino não-oficial do movimento pan-eslavista.

Com a fundação da República Socialista Federativa da Iugoslávia, a canção tornou-se o hino oficial do país. Mais tarde, com a desintegração da Iugoslávia, o hino continuou sob Sérvia e Montenegro, e com a separação das duas repúblicas, o hino caiu em desuso, e atualmente não representa qualquer estado soberano.

A canção tem diferentes nomes e letras dependendo da região onde é interpretada.



Problemas para escutar este arquivo? Veja a ajuda.


Assim como o nome, a letra da canção varia de acordo com a região.

Versão em servo-croata, atualmente extinta, era a letra oficial do hino da República Socialista Federal da Iugoslávia.

Hej, Sloveni Хеј Славени
Hej, Sloveni, jošte živi

duh naših dedova,

dok za narod srce bije

njihovih sinova.

Živi, živi duh slovenski

živeće vekov'ma

zalud preti ponor pakla

zalud vatra groma.

Nek se sada i nad nama

burom sve raznese

stena puca, dub se lama,

zemlja nek se trese.

Mi stojimo postojano

kano klisurine

proklet bio izdajica

svoje domovine.

Хеј Славени, јоште живи

Дух наших дедова

Док за народ срце бије

Њихових синова.

Живи, живи дух славенски

Живеће веков’ма

Залуд прети понор пакла,

Залуд ватра грома.

Нек' се сада и над нама

Буром све разнесе

Стена пуца, дуб се лама,

Земља нек' се тресе.

Ми стојимо постојано

Као клисурине,

Проклет био издајица

Своје домовине!

Hej Sloveni Хеј Словени
Hej Sloveni, jošte živi

Duh (reč) naših dedova

Dok za narod srce bije

Njihovih sinova

Živi, živi duh slovenski

Živeće vekov’ma

Zalud preti ponor pakla

Zalud vatra groma

Nek se sada i nad nama

Burom sve raznese

Stena puca, dub se lama

Zemlja nek se trese

Mi stojimo postojano

Kano klisurine

Proklet bio izdajica

Svoje domovine!

Хеј Словени, јоште живи

Дух наших дедова

Док за народ срце бије

Њихових синова.

Живи, живи дух словенски

Живеће веков’ма

Залуд прети понор пакла,

Залуд ватра грома.

Нек' се сада и над нама

Буром све разнесе

Стена пуца, дуб се лама,

Земља нек' се тресе.

Ми стојимо постојано

Кано клисурине,

Проклет био издајица

Своје домовине!

Hej Slaveni
Hej Slaveni, jošte živi

Riječ naših djedova

Dok za narod srce bije

Njihovih sinova

Živi, živi duh slavenski

Živjet će vjekov’ma

Zalud prijeti ponor pakla

Zalud vatra groma

Nek se sada i nad nama

Burom sve raznese

Stijena puca, dub se lama

Zemlja nek se trese

Mi stojimo postojano

Kano klisurine

Proklet bio izdajica

Svoje domovine!

Hej Slaveni
Hej Slaveni, jošte živi

Riječ (duh) naših djedova

Dok za narod srce bije

Njihovih sinova

Živi, živi duh slavenski

Živjeće vjekov’ma

Zalud prijeti ponor pakla

Zalud vatra groma

Nek se sada i nad nama

Burom sve raznese

Stijena puca, dub se lama

Zemlja nek se trese

Mi stojimo postojano

Kano klisurine

Proklet bio izdajica

Svoje domovine!

Хеј Словени
Хеј Словени, јоште живи

Дух наших дједова

Док за народ срце бије

Њихових синова

Живи, живи дух словенски

Живјеће вјеков’ма

Залуд пријети понор пакла

Залуд ватра грома

Нек се сада и над нама

Буром све разнесе

Стијена пуца, дуб се лама

Земља нек се тресе

Ми стојимо постојано

Кано клисурине

Проклет био издајица

Своје домовине!

Хей Славяни
Хей славяни, все още жив е

Духът на нашите предци.

Докато сърцето за народа бие

На техните следовници.

Жив е, жив е духът славянски

Ще живее с векове.

Не ни плашат ни бездните адски,

Нито огнените гръмове.

Нека сега и над нас

Със буря всичко да се разнесе.

Скала се пука, дъбът се цепи,

Земята нек се разтресе.

Ние стоим твърдо като крепост.

Проклет да е предателят

На своето отечество!

Еј, Словени
Еј, Словени, жив е тука

Зборот свет на родот,

Штом за народ срце чука

Преку син во внукот!

Жив е вечно, жив е духот

Словенски во слога.

Не nè плашат адски бездни

Ниту громов оган!

Пустошејќи, нека бура

И над нас cè втурне.

Пука даб и карпа сура,

Тлото ќе се урне!

Стоиме на стамен-прагот

— клисури и бедем.

Проклет да е тој што предал

Родина на врагот!

Hej Slovani
Hej Slovani, naša reč

Slovanska živo klije

Dokler naše verno srce

Za naš narod bije.

Živi, živi, duh slovanski,

Bodi živ na veke,

Grom in peklo, prazne vaše

Proti nam so steke.

Naj tedaj nad nami

Strašna burja se le znese,

Skala poka, dob se lomi,

Zemlja naj se strese.

Bratje, mi stojimo trdno

Kakor zidi grada,

Črna zemlja naj pogrezne

Tega, kdor odpada.

Hej, Slováci
Hej, Slováci, ešte naša

Slovenská reč žije,

Dokiaľ naše verné srdce

Za náš národ bije.

Žije, žije, duch slovenský,

Bude žiť na veky,

Hrom a peklo, márne vaše

Proti nám sú vzteky!

I nechže sa aj nad nami

Hrozná búra vznesie,

Skala puká, dub sa láme

A zem nech sa trasie;

My stojíme stále pevne,

Ako múry hradné

Čierna zem pohltí toho,

Kto odstúpi zradne!

Jazyka dar sveril nám Boh,

Boh náš hromovládny,

Nesmie nám ho teda vyrvať

Na tom svete žiadny;

I nechže je koľko ľudí,

Toľko čertov v svete;

Boh je s nami: kto proti nám,

Toho parom zmetie.

Hej Słowianie
Hej Słowianie, jeszcze nasza

Słowian mowa żyje,

Póki nasze wierne serce

Za nasz naród bije.

Żyje, żyje duch słowiański,

I żyć będzie wiecznie,

Gromy, piekło — złości waszej

Ujdziem my bezpiecznie!

Dar języka zwierzył nam Bóg,

Bóg nasz gromowładny.

Nie śmie go nam tedy wyrwać

Na świecie człek żadny.

Ilu ludzi, tylu wrogów,

Możem mieć na świecie,

Bóg jest z nami, kto nam wrogiem,

Tego Piorun zmiecie!

I niechaj się ponad nami

Groźna burza wzniesie,

Skała pęka, dąb się łamie,

Ziemia niech się trzęsie.

My stoimy stale, pewnie,

Jako mury grodu.

Czarna ziemio, pochłoń tego,

Kto zdrajcą narodu!

Hej Slované
Hej Slované, ještě naše

Slovanská řeč žije,

Pokud naše věrné srdce

Pro náš národ bije.

Žije, žije duch slovanský,

Bude žít na věky.

Hrom a peklo, marné vaše,

Proti nám jsou vzteky.

Jazyka dar svěřil nám Bůh,

Bůh náš hromovládný.

Nesmí nám ho tedy vyrvat

Na tom světě žádný.

I nechať je tolik lidí,

Kolik čertů v světě.

Bůh je s námi, kdo proti nám,

Toho Perun smete.

I nechať se též nad námi,

Hrozná bouře vznese.

Skála puká, dub se láme.

Země ať se třese !

My stojíme stále pevně,

Jako stěny hradné.

Černá zem pohltí toho,

Kdo odstoupí zrádně …

Гей, Славяне
Гей, славяне, наше слово

Песней звонкой льётся,

И не смолкнет, пока сердце

За народ свой бьётся.

Дух Славянский жив навеки,

В нас он не угаснет,

Беснованье силы вражьей

Против нас напрасно.

Наше слово дал нам Бог,

На то Его воля!

Кто заставит нашу песню

Смолкнуть в чистом поле?

Против нас хоть весь мир, что нам!

Восставай задорно.

С нами Бог наш, кто не с нами —

Тот умрёт позорно.

Гей, Слов’яни
Гей, слов’яни, наше слово

Піснею лунає

І не стихне, поки серце

За народ страждає

Дух слов’янський живе вічно

В нас він не погасне

Злої сили біснування

Проти нас завчасне

Наше слово дав Господь нам

На те Його воля

Хто примусить нашу пісню

Змовкнути у полі?

Проти нас хоч світ повстане

Але нам те марно

З нами Бог, а хто не з нами-

Згине той безславно.

Гей, Слов’яни
Гий Славляне, ищи жиє

Дух нашых дїдôв !

Кой за нарôд сирцё биє

Йих вірных сынôв !

Живи, живи дух Славляньскый

Живи лем вікамы !

Нам нестрашны бездны адьскы

Прокляты бісамы !

Нич ся трафит кідь над намы

Ся буря рознесе,

Стїна пукне, дуб ся зломит

Зимля ся розтресе

Стойиме сьме, постояны

Гикой йсї скалины !

Проклят буде, уддаватиль

Своєй утцюзнины !

Гэй, Славяне Hej, Słavianie
Гэй, славяне, ў нашым сэрцы

Дзядоў нашых словы,

Пакуль яно ў грудзях б’ецца

За народ з любоўю.

Жыве, жыве дух славянскі,

Хай жыве вякамі.

Нам дарэмна з пекла грозіць

Д’ябал кайданамі.

Хай ўшчэнт разаб’юцца муры,

Мора разальецца,

Хай вакол усё валіць бура,

Зямля хай трасецца.

Родны край наш мы ніколі

У бядзе не кінем.

Здраднік сваёй бацькаўшчыны

Ў пекле хай загіне.

Hej, słavianie, ŭ našym sercy

Dziadoŭ našych słovy,

Pakul jano ŭ hruzdjach bjecca

Za narod ź luboŭju.

Žyvie, žyvie duch słavianski,

Chaj žyvie viakami.

Nam daremna ź piekła hrozić

Djabał kajdanami.

Chaj ŭščent razabjucca mury,

Mora razaljecca,

Chaj vakoł usio vałić bura,

Ziamla chaj trasiecca.

Rodny kraj naš my nikołi

Ŭ biadzje nie kiniem.

Zdradnik svajoj baćkaŭščyny

Ŭ piekle chaj zahinie.