Водосховище
Водосхо́вище — штучна водойма (озеро), створена за допомогою греблі з метою регулювання стоку, роботи ГЕС чи з іншої господарської потреби.
Всього у світі експлуатують понад 60 тис. водосховищ (з повним об'ємом 6,6 тис. км³, з площею водного дзеркала — понад 400 тис. км²).
В Україні понад 1,1 тис. водосховищ, серед яких найбільшими є п'ять каскадних водосховищ на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Запорізьке (Дніпровське), а також Дністровське водосховище на Дністрі.
Загальна характеристика
ред.Водосховища поділяються на 2 типи: озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями, хімічним складом та мінералізацією від води приток. Течії в цих водосховищах переважно обумовлюються вітрами. Водосховища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водні маси за своїми характеристиками близька до річкових вод.
Основними параметрами водосховища є об'єм (повний та корисний), площа водного дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.
Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку змінює природний гідрологічний та гідрохімічний режими річки в межах підпору. Зміни гідрологічного режиму, викликані створенням водосховищ, відбуваються також і у нижньому б'єфі гідровузлів, іноді протягом десятків кілометрів. Особливе значення має зменшення повені, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на заплавних луках. Зменшення швидкості течії викликає випадання наносів і замулення водосховищ; змінюється температурний і льодовий режим, у нижньому б'єфі утворюється ополонка, що не замерзає всю зиму.
На водосховищах висота вітрових хвиль більше, ніж на річках (до 3 м і більше).
Гідробіологічний режим водосховищ істотно відрізняється від режиму річок: біомаса у водосховищі утворюється інтенсивніше, змінюється видовий склад флори й фауни. У літню пору спостерігається цвітіння води у водосховищах, погіршується її якість.
Класифікація водосховищ за розмірами
ред.Класифікація водосховищ[1] за розмірами включає дві характеристики — повний об'єм (км³) і площу водного дзеркала (км²):
- найбільші — понад 50 км³ та понад 5000 км²;
- дуже великі — 50-10 км³ та 5000-500 км²;
- великі — 10-1,0 км³ та 500—100 км²;
- середні — 1,0-0,1 км³ та 100-20 км²;
- невеликі — 0,1-0,01 км³ та 20-2,0 км²;
- малі — до 0,01 км³ та до 2,0 км².
Найбільші водосховища
ред.Найбільшими за площею дзеркала водосховищами світу є:
- Озеро Вольта (8482 км²; Гана)
- Смолвуд (6527 км²; Канада)
- Куйбишевське водосховище (6450 км²; Росія)
- Озеро Кариба (5580 км²; Зімбабве, Замбія)
- Бухтарминське водосховище (5490 км²; Казахстан)
- Братське водосховище (5426 км²; Росія)
- Озеро Насера (5248 км²; Єгипет, Судан)
- Рибінське водосховище (4580 км²; Росія)
Найбільшими за повним об'ємом водосховищами світу є:
- Озеро Кариба (180.3 км³; Зімбабве, Замбія)
- Братське водосховище (169.3 км³; Росія)
- Озеро Насера (160.0 км³; Єгипет)
- Озеро Вольта (148.0 км³; Гана)
- Даніель Джонсон (141.2 км³; Канада)
- Гурі (138.0 км³; Венесуела)
- Тартар (85.0 км³; Ірак)
- Красноярське водосховище (73.3 км³; Росія)
- Гордон Хрум (70.1 км³; Канада)
Водосховища України
ред.Всього в Україні нараховується 1103 водосховища.[2] Вони утримують 55315,8 млн м³ води.
Найбільші водосховища України зосереджені на річці Дніпро, усього — 5 водосховищ. Перелік основних водосховищ:
Назва | На якій річці створено | Роки створення | Площа водного дзеркала, км² | Об'єм, км³ |
Київське | Дніпро | 1964-66 | 922 | 3,73 |
Канівське | Дніпро | 1972-78 | 582 | 2,48 |
Кременчуцьке | Дніпро | 1959-61 | 2250 | 13,5 |
Кам'янське | Дніпро | 1964 | 567 | 2,45 |
Дніпровське | Дніпро | 1932 | 410 | 3,3 |
Дністровське | Дністер | 1973-81 | 142 | 3 |
Печенізьке | Сіверський Донець | 1962 | 86,2 | 0,38 |
Оскільське | Оскіл | 1958 | 16,98 | |
Ладижинське | Південний Буг | 1964 | 20,8 | 0,15 |
Негативний вплив на навколишнє середовище
ред.Створення водосховищ, особливо великих, несе низку екологічних загроз[3]:
- Затоплення земель, що супроводжується зміною ареалів тварин і знищенням природних біомів.
- Підтоплення земель — циркуляція підземних вод порушується, а їх рівень підіймається. Внаслідок цього можуть заболочуватися великі території.
- Розкладання органіки у затоплених територіях. При цьому у воді знижується рівень кисню і виділяються парникові гази, такі як метан і сірководень.
- Збільшення ризику масового «цвітіння» води.[4]
- Розмивання берегів.
- Ускладнення міграції риби.
Перетворення берегів водосховищ
ред.Спорудження невеличкої загати на малій річці, як і будівництво грандіозних гребель на найбільш потужних ріках, викликає аналогічні інженерно-геологічні явища. Води річки, яка підпружена греблею, створюють водосховище тієї чи іншої глибини з певними розмірами водного дзеркала. На ділянці водосховища річковий режим води змінюється на озерний, який на великих водосховищах наближається до морського. Річкова ерозія з розробкою річкової долини припиняється. На зміну їй приходить переробка берегів, що подібна до морської абразії. Рівень води у штучних водосховищах багаторазово змінюється. При цьому акумулятивна тераса, що утворилася за високого рівня води, буде розмиватися за її низького рівня. Продукти розмиву здебільшого накопичуються у передгребельній частині.
На великих водних поверхнях утворюються вітрові хвилі, які розмивають береги водосховища, збільшуючи його водну поверхню. Це, у свою чергу, обумовлює збільшення розгону та висоти хвиль. Таким чином, процес руйнування берегів водосховища має прогресуючий характер. Гірські річки мають значні схили і часто несуть крупні частки породи. Водосховища, споруджені на таких річках, зазвичай є невеликими і швидко заносяться твердим стоком.
Рівнинні річки мають похилі схили, а твердий стік часто складається з дрібних пилувато-глинистих часток. Осідання таких часток відбувається надзвичайно повільно, особливо за дуже малих швидкостей руху води. Водосховища на рівнинах мають великі площі, а заповнення їх осадками не має практичного значення. Чим крутішим є берег, тим інтенсивніше відбувається процес його розмиву. За крутизни 5–100 схил швидко стає похилим і процес розмиву закінчується. Круті схили розмиваються повільно. Процес розмиву, попри його високу інтенсивність, продовжується набагато довше. Слід зазначити, що чим міцнішими є породи, які складають берег, тим більшими за розмірами є продукти їх руйнування.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
- ↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-96501-098-2
- ↑ Вплив водосховищ і гідроелектростанцій на природне середовище. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
- ↑ Гідрологія водосховищ. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
Джерела
ред.- Водосховище — Енциклопедія сучасної України [Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Хільчевський В.К. Особливості гідрографії Європи: річки, озера, водосховища // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2022. № 4(66). C. 6-16. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2022.4.1
- Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-е вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. — ISBN 5-330-01950-8
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Посилання
ред.- Водосховище // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 43.