Інтерпол

Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) англ. International Criminal Police Organization (Interpol)
Загальна інформація:
Тип:	міжнародна правоохоронна організація
Юрисдикція:	194 країни
Дата заснування:	7 вересня 1923
Девіз:	Об'єднаємо поліцію для безпеки світу (англ. Connecting police for a safer world)
Структура:
Президент:	Кім Йон Янґ (в.о)
Генеральний секретар:	Юрґен Шток
Керівна організація:	Генеральна асамблея Інтерполу
Ключовий документ:	Статут Інтерполу
Кількість співробітників:	756 (2013)
Бюджет:	€78 млн.
Кількість відділків:	190 (194) національних офісів
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири:	Ліон, Франція
Інше:
Робочі мови:	англійська французька іспанська арабська
Вебсайт:
https://www.interpol.int
країни-члени
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)

Штаб-квартира в Ліоні, Франція

Міжнародна організація кримінальної поліції, Інтерпо́л (фр. Organisation Internationale de Police Criminelle, OIPC, англ. International Criminal Police Organization, ICPO) — міжнародна організація, що займається пошуком певного об’єкту, людини, сприяє пошукам поліції. Заснована як англ. International Criminal Police Commission в 1923, а з 1956 використовується поточна назва.

До складу входять 195 країн світу, які фінансують організацію на суму $59 мільйонів шляхом щорічних внесків; За розміром друга міжнародна міжурядова організація після ООН. Штабквартира розташована в Ліоні, Франція.

Самі працівники Інтерполу не можуть безпосередньо виконувати поліцейські функції (права заарештовувати чи носити та застосовувати свою чи табельну зброю) на території країн-членів організації. Вони займаються лише координацією сил, щоб правоохоронці з інших країн набагато легше справлялись з такими речами, як особливості національного правосуддя, законодавства, мовний бар'єр.

Історія

У 1914 році за активної участі князя Монако Альбера I в князівстві відбувся 1-й Міжнародний конгрес кримінальної поліції, в якому взяли участь поліцейські з 24 країн. На конгресі була схвалена ініціатива про створення міжнародної комісії кримінальної поліції, проте Перша світова війна перешкодила виконанню планів.

1923-го року у Відні, на 2-му Міжнародному конгресі кримінальної поліції, у якому взяли участь 138 представників з 20 країн Європи, Азії та Америки, була створена Міжнародна комісія кримінальної поліції для координації зусиль окремих країн у боротьбі із загальнокримінальною злочинністю. Формально Комісія продовжувала свою діяльність і в роки Другої світової війни. Однак, за Статутом головою Комісії був голова поліції країни перебування, якою спочатку була Австрія, з 1938 року нацистська Німеччина (з моменту аншлюсу — приєднання Австрії до нацистської Німеччини), штабквартира Інтерполу була перенесена в Берлін, а президентами цієї організації були генерали СС Райнхард Гейдріх (1940—1942), Артур Небе (1942—1943) і Ернст Кальтенбруннер (1943—1945). В результаті більшість країн припинили свою участь і фактично Інтерпол перестав існувати як міжнародна організація.

Відтворення Інтерполу відбулося лише в 1946 році з перенесенням штабквартири в Париж. Діючий статут прийнятий 1956 року. Він же затвердив нову назву організації — «Міжнародна організація кримінальної поліції — Інтерпол».

Пізніше, в 1989 році штабквартира Інтерполу була перенесена в Ліон одночасно з будівництвом у цьому місті суперсучасного комплексу Генерального секретаріату.

На даний момент Інтерпол об'єднує 194 держави, включаючи Україну. На цю мить у ній на одну більше країн-членів, ніж в ООН.

Структура

До структури Інтерполу входять: Генеральна Асамблея, Виконавчий комітет, Генеральний секретаріат та Національні центральні бюро (НЦБ).

Робочими мовами Інтерполу є англійська, французька, арабська та іспанська. З 1946 року офіційний друкований орган — часопис «International Criminal Police Review».

Місцезнаходження постійно діючих центральних органів Інтерполу, з 1989 року — Ліон, Франція.

Генеральна Асамблея

Генеральна Асамблея є вищим органом Інтерполу, вона збирається щорічно. Генеральна Асамблея складається з делегатів, призначених державами-членами Інтерполу. Головує на Генеральній Асамблеї президент Інтерполу. Право голосу на сесіях Генеральної Асамблеї має тільки один делегат від кожної країни. Рішення приймаються більшістю голосів, за винятком тих, де необхідно 2/3 голосів.

Головними функціями Генеральної Асамблеї є:

• визначення принципів діяльності та загальних засобів, які повинні сприяти виконанню цілей організації;
• прийняття рішень та надання рекомендацій членам організації з питань, що входять до її компетенції;
• визначення фінансової політики організації;
• розгляд та схвалення угод з іншими організаціями.

Генеральний секретаріат

Поточна робота покладена на постійно діючий Генеральний секретаріат, керує яким Генеральний секретар Юрген Сток.

Країна	Прізвище	Термін
Австрія	Оскар Дресслер	1923–1946
Франція	Луїс Дюклу	1946–1951
Франція	Марсель Сикот	1951–1963
Франція	Жан Непоте	1963–1978
Франція	Андре Босард	1978–1985
Велика Британія	Раймонд Кендалл	1985–2000
США	Рональд Ноубл	2000–2014
Німеччина	Юрген Сток	2014–present

Виконавчий комітет

Тричі на рік збирається дорадчий орган Інтерполу — Виконавчий комітет, який обирається Генеральною асамблеєю у складі з 13 осіб. Основні функції Виконкому — контроль за роботою Генерального секретаря та виконанням рішень Генеральної асамблеї, а також підготовка програм роботи організації та винесення їх на розгляд Генеральної асамблеї.

Національні центральні бюро

У кожній з країн, що входять в Інтерпол, у структурі національних правоохоронних органів створені Національні центральні бюро (НЦБ), що є органами по взаємодії національних правоохоронних органів з НЦБ Інтерполу інших країн і Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Президенти Інтерполу

• Йоганн Шобер (1923—1932)
• Франц Брандль (1932—1934)
• Ойген Зейдель (1934—1935)
• Міхаель Скубль (1935—1938)
• Отто Штайнгойзль (1938—1940)
• Рейнгард Гейдріх (1940—1942)
• Артур Небе (1942—1943)
• Ернст Кальтенбруннер (1943—1945)
• Флорент Лууґейт (1945—1956)
• Аґостіньо Лоуренсо (1956—1960)
• Джо Джексон (1960—1963)
• Фьяляр Ярва (1963—1964)
• Фірмін Франсенс (1964—1968)
• Пауль Дікопф (1968—1972)
• Вільям Леонард Гіґґітт (1972—1976)
• Карл Перссон (1976—1980)
• Джоллі Буґарін (1980—1984)
• Джон Сімпсон (1984—1988)
• Іван Барбот (1988—1992)
• Норман Інкстер (1992—1994)
• Бьорн Ерікссон (1994—1996)
• Тосинорі Канемото (1996—2000)
• Хесус Еспіґарес Міра (2000—2004)
• Джекі Селебі (2004—2008)
• Ку Бун Гюі (2008—2012)
• Мірей Баллестразі (2012—2016)
• Мен Гунвей (2016—2018)
• Кім Йон Ян (2018—)

Завдання

Основним завданням є координація зусиль окремих країн і проведення єдиної політики в галузі боротьби із загальнокримінальною злочинністю.

Серед інших основних завдань можна відзначити координацію міжнародного розшуку, а також боротьбу з: торгівлею людьми, організованими злочинними співтовариствами, контрабандою наркотиків, злочинами у сфері економіки та високих технологій, фальшуванням, підробкою цінних паперів та дитячою порнографією.

Останнім часом велика увага приділяється громадській безпеці та боротьбі з тероризмом.

Інтерпол в Україні

Українські органи досудового розслідування (правоохоронні органи), у рамках Інтерполу, почали співпрацювати із закордонними колегами в 1990 році. Тоді Постановою Ради Міністрів СРСР № 338 від 7 квітня 1990 року створено Національне центральне бюро Інтерполу в СРСР.

У 1992 році Україна стала членом Інтерполу. Кабінет Міністрів України в 1993 році постановою № 220 затвердив «Положення про Національне центральне бюро Інтерполу».

Національне Центральне Бюро Інтерполу в Україні займається в основному боротьбою зі злочинами у сфері зовнішньоекономічної діяльності, паливно-енергетичного комплексу, особливо стосовно операцій з високоліквідною продукцією промислового та агропромислового комплексу, кредитно-фінансовій та банківській системах, а також злочинами міжрегіонального характеру, вчиненими із застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин, незаконним обігом наркотиків, нелегальною міграцією, злочинами, пов'язаними з викраденням автотранспорту.

25 липня 2014 року, за поданням російської влади, хоча Конституція Інтерполу забороняє втручання або діяльність політичного чи військового характеру, Дмитро Ярош був поміщений у міжнародний список тих кого розшукує Інтерпол. Також Інтерпол відмовлявся подавати в міжнародний розшук екс-президента України Віктора Януковича, підозрюваного в організації побиття протестувальників під час Євромайдану. Зрештою Януковича було оголошено в міжнародний розшук 12 січня 2015 року. Проте вже 16 липня 2015 року був з нього видалений.

За даними Фонду відкритого діалогу, Росія та інші колишні радянські республіки, такі як Азербайджан, Білорусь та Казахстан, часто зловживають Інтерполом. У доповідях Фонду наведено такі 44 політично мотивованих випадки. З них 18 випадків від правоохоронних органів Росії, 10 — Казахстану та 5 — Білорусі.

Країни-учасниці

Список країн-учасниць

Австралія [1] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Австрія [2] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Азербайджан [3] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Албанія [4] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Алжир [5] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ангола [6] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Андорра [7] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Антигуа і Барбуда [8] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Аргентина [9] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Вірменія [10] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Аруба [11] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Афганістан [12] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Багами [13] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бангладеш [14] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Барбадос [15] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бахрейн [16] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Білорусь [17] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Беліз [18] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бельгія [19] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бенін [20] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Болгарія [21] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Болівія [22] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Боснія і Герцеговина [23]  Ботсвана [24] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бразилія [25] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бруней [26] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Буркіна-Фасо [27] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бурунді [28] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Бутан [29] [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.]  Ватикан [30] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Велика Британія [31] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Угорщина [32] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Венесуела [33] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Східний Тимор [34] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  В'єтнам [35][недоступне посилання]  Габон [36] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гаїті [37] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гаяна [38] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гамбія [39] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гана [40] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гватемала [41] [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]  Гвінея [42] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гвінея-Бісау [43] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Німеччина [44] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гондурас [45] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Гренада [46] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Греція [47] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Грузія [48] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Данія [49] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Джибуті [50] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Домініка [51] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Домініканська Республіка [52] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Єгипет [53] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Замбія [54] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Зімбабве [55] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ізраїль [56][недоступне посилання]  Індія [57] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Індонезія [58] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Йорданія [59] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ірак [60] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Іран [61] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ірландія [62] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ісландія [63] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Іспанія [64] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Італія [65] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ємен [66] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Кабо-Верде [67] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Казахстан [68] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Камбоджа [69] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Камерун [70] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Канада [71] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Катар [72] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Кенія [73] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Кіпр [74] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Киргизстан [75] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  КНР [76] [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.]  Колумбія [77] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Коморські Острови [78] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Республіка Конго [79] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  ДР Конго [80][недоступне посилання]  Південна Корея [81] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Коста-Рика [82] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Кот-д'Івуар [83][недоступне посилання]  Куба [84] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Кувейт [85] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Кюрасао [86][недоступне посилання]  Лаос [87] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Латвія [88] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Лесото [89] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ліван [90] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Лівія [91] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ліберія [92] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Литва [93] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ліхтенштейн [94] [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.]  Люксембург [95] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Маврикій [96] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Мавританія [97] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Мадагаскар [98] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Північна Македонія [99]  Малаві [100] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Малайзія [101] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Малі [102] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Мальдіви [103] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Мальта [104] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Марокко [105] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Маршаллові Острови [106] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Мексика [107] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Молдова [108] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Монако [109] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Монголія [110] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Мозамбік [111] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  М'янма [112] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Намібія [113] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Науру [114] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Непал [115] [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]  Нігер [116] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Нігерія [117] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Нідерланди [118] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Нікарагуа [119] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Нова Зеландія [120] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Норвегія [121] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  ОАЕ [122] [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]  Оман [123] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Пакистан [124] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Панама [125] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Папуа Нова Гвінея [126] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Парагвай [127] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Перу [128] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Польща [129] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Португалія [130] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Росія [131] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]  Руанда [132] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Румунія [133] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сальвадор [134] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Самоа [135] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сан-Марино [136] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сан-Томе і Принсіпі [137] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Саудівська Аравія [138] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Есватіні [139] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сейшельські Острови [140] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сенегал [141] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сент-Вінсент і Гренадини [142] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сент-Кіттс і Невіс [143] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сент-Люсія [144] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сербія [145] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сінгапур [146] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сен-Мартен (Франція) [147] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сирія [148] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Словаччина [149] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Словенія [150] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сомалі [151] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Судан [152] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Суринам [153] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  США [154] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Сьєрра-Леоне [155] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Таджикистан [156] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Таїланд [157] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Танзанія [158] [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]  Того [159] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Тонга [160] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Тринідад і Тобаго [161] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Туніс [162] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Туркменістан [163] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Туреччина [164] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Уганда [165] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Узбекистан [166] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Україна [167] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Уругвай [168] [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]  Фіджі [169] [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.]  Філіппіни [170] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Фінляндія [171] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Франція [172] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Хорватія [173] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Центральноафриканська Республіка [174] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Чад [175] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Чорногорія [176] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Чехія [177] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Чилі [178] [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]  Швейцарія [179] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Швеція [180] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Шрі-Ланка [181] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Еквадор [182] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Екваторіальна Гвінея [183] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Еритрея [184] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Естонія [185] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Ефіопія [186] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  ПАР [187] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Південний Судан [188]  Ямайка [189] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]  Японія [190] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Див. також

• Поліція
• Європол

Література

• Б. І. Гуменюк, О. В. Задорожній. Інтерпол // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1 — 760 с. — ISBN 966-316-039-X
• Використання можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у боротьбі зі злочинами : навч. посіб. / В. А. Некрасов, В. Б. Смелік, С. Є. Житняк ; М-во освіти і науки України. — К. : КНТ : Скіф, 2008. — 163 с. ; 20 см. - (Проблеми оперативно-розшукової діяльності. Попередження та розкриття господарських злочинів, ISBN 978-966-373-172-9). — Бібліогр.: с. 155—163 (112 назв) та в підрядк. прим. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-373-312-8. — ISBN 978-966-8894-34-3

Посилання

• interpol.int — офіційний сайт «Інтерпол».
• Інтерпол [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Інтерпол // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Constitution and Regulations