Майкл Левітт

Майкл Левітт
Майкл Левітт
англ. Michael Levitt
Народився	9 травня 1947 (77 років); Преторія (ПАС)
Місце проживання	США
Країна	ПАР; США; Ізраїль; Велика Британія
Діяльність	фізик, біолог, біоінформатик, хімік, науково-педагогічний працівник, педагог, викладач університету, біофізик, редактор, письменник
Alma mater	Кінгс-коледж; Ґонвіл-енд-Кіз[en]
Галузь	Обчислювальна біологія; Біоінформатика; Передбачення структури білків
Заклад	Стенфордський університет
Науковий керівник	Bob Diamondd і Shneior Lifsond
Аспіранти, докторанти	Christopher John Leed
Членство	Лондонське королівське товариство; Національна академія наук США; Американська академія мистецтв і наук; Європейська організація молекулярної біології
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (2013)
Особ. сторінка	csb.stanford.edu/levitt
	Майкл Левітт у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левітт.

Майкл Левітт (англ. Michael Levitt; 9 травня 1947) — американський, британський та ізраїльський^[2] біофізик, професор структурної біології Стенфордського університету з 1987 року, член Національної академії наук США. Його дослідження лежать у галузі обчислювальної біології.

Майкл Левітт — лауреат Нобелівської премії з хімії 2013 року спільно з Мартіном Карплусом й Арі Варшелем «за розвиток багатомасштабних моделей комплексних хімічних систем»^[3].

Біографія

Майкл Левітт народився 9 травня 1947 року у Преторії (ПАС) в єврейській сім'ї. З 1964 по 1967 навчався у Кінгс-коледж в Лондоні, який закінчив зі ступенем бакалавра наук з фізики.

У 1967—1968 роках він стажувався в Інституті Вейцмана (Реховот, Ізраїль), де працював з професором Шнеуром Ліфсоном та його учнем Арі Варшелем. Вони використовували комп'ютерне моделювання для вивчення поведінки біологічних молекул^[4].

У 1972 році в коледжі Ґонвіл-енд-Кіз^[en] Левітт здобув ступінь доктора філософії (PhD) в галузі обчислювальної біології і продовжив постдокторське стажування в Інституті Вейцмана до 1974 року. Після цього він був прийнятий науковим співробітником Лабораторії молекулярної біології^[en] і працював там до 1979 року. З 1979 по 1987 рік працював в Інституті Вейцмана, де був спочатку доцентом, а з 1984 року — професором хімічної фізики.

З 1987 року є професором структурної біології Стенфордського університету.

Майкл Левітт має потрійне громадянство: США, Великої Британії та Ізраїлю. Близько шести місяців на рік він проводить в Ізраїлі, де живуть його дружина Ріна і троє дітей.

Наукові дослідження

Левітт був одним з перших дослідників, які застосували молекулярну динаміку до молекул ДНК і білків; він розробив перше програмне забезпечення з цією метою. Зараз науковець також займається розробкою підходів для прогнозування макромолекулярних структур, регулярно бере участь у змаганнях КАСП. Він є науковим керівником багатьох успішних науковців, зокрема Марка Ґерштейна і Рема Семудрели.

Майкл Левітт є лауреатом Нобелівської премії з хімії 2013 року разом із Мартіном Карплусом й Арі Варшелем «за розвиток багатомасштабних моделей комплексних хімічних систем»^[3].

Примітки

↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ 2 Israeli-Americans awarded Nobel Prize in chemistry [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ ^а ^б The Nobel Prize in Chemistry 2013 [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Computer chemists win Nobel prize [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

Michael Levitt (англ.)
Michael Levitt wins Nobel Prize in Chemistry (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-1] Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[2] 2 Israeli-Americans awarded Nobel Prize in chemistry [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

[nobelprize-3] а ^б The Nobel Prize in Chemistry 2013 [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

[4] Computer chemists win Nobel prize [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)