Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Minmi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мінмі
Час існування: рання крейда,
~120–112 млн р. т.
Модель
Модель
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Птахотазові (Ornithischia)
Підряд: Анкілозаври (Ankylosauria)
Родина: Incertae sedis
Рід: Minmi
Вид: M. paravertebra
Minmi paravertebra
Molnar, 1980
Посилання
Вікісховище: Minmi
EOL: 4530847
Fossilworks: 52879

Мінмі (Minmi) — рід невеликих динозаврів з групи анкілозаврів, які жили на початку крейдяного періоду на континенті Австралії, близько 119—113 млн років тому.

Є першим викопним броньованим динозавром, знайденим на території Південної півкулі[1]. Був описаний Ральфом Мольнаром у 1980 році. Новий кладистичний аналіз, проведений Томпсоном і його колегами у 2011 році припускає, що Мінмі є базальним анкілозавром.

Названо за місцем знахідки — Minmi Crossing, Австралія. Описаний за двома зразками, які добре збереглися, у тому числі по повному скелету, також було виявлено додаткові фрагменти кісток, які можуть належати до цього роду[2].

Його шкіра була покрита остеодермами різних форм і розмірів. Ними був захищений навіть живіт, хоча у більшості броненосних ящерів він залишався м'яким і уразливим. Такі обладунки, звичайно, збільшували вагу, проте мінмі був досить жвавим: судячи зі струнких ніг, він цілком міг бігати підтюпцем.

У статті, опублікованій у 2000 році Ральфом Е. Молнаром і Гарольдом Тревором Кліффордом, стверджувалося, що раціон мінмі складався з рослин, що росли низько над землею. Його дієта складалася з насіння, фруктів, квітучих рослин і папоротей[3].

Ліва нова голотипного зразка

Мінмі був невеликим травоїдним чотириногим панцирним анкілозавром. У 2016 році Грегорі С. Пол оцінив його довжину в 3 метри, а вагу в 300 кілограмів[4]. Як для анкілозавра, мінмі мав довгі кінцівки, які, можливо, дозволяли швидко шукати укриття під кущами при загрозі великих хижаків, які могли перекинути таку маленьку тварину на спину[5].

На відміну від інших анкілозаврів, мінмі мав горизонтально орієнтовані кісткові пластини, що йшли вздовж боків його хребців, звідси і його видова назва — paravertebra. Мольнар у 1980 році підтвердив, що це були окостенілі сухожилля, але заперечив, що вони гомологічні окостенілим сухожиллям інших птахотазових, і стверджував, що вони нагадують патологічний апоневроз сухожилля сучасних крокодилів. Вікторія Меган Арбор у 2014 році назвала це малоймовірним і знайшла в голотипі лише одну автопоморфію[6]: високий вертикальний ступінь окостеніння сухожилля musculus articulospinalis на його зовнішньому передньому кінці, що обертається навколо бічного відростка хребця. У 2015 році Арбур і Філіп Каррі дійшли висновку, що навіть це не є унікальним, а отже, голотип не має жодних діагностичних ознак, і мінмі можна вважати nomen dubium[7]. Однак в описі кунбарразавра 2015 року було зазначено, що були виявлені нові відмінні риси мінмі, і що його слід вважати повноцінним таксоном[8]. У 2021 році Розаділья та його колеги підтвердили, що мінмі дійсно відрізняється від своїх родичів, таких як Struthiosaurus, і його слід вважати повноцінним таксоном[9].

Модель мінмі в Австралійському музеї, Сідней

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Минми» // Динозавры. Иллюстрированный справочник, — М.: Астрель, 2010. — С. 173. — ISBN 978-5-271-26371-2
  2. Thompson Richard S., Parish Jolyon C., Maidment Susannah C. R., Barrett Paul M. Phylogeny of the ankylosaurian dinosaurs (Ornithischia: Thyreophora) // J. Systematic Palaeontology. — 2011. — In press.
  3. Molnar, Ralph E.; Clifford, H. Trevor (17 квітня 2000). Gut contents of a small ankylosaur. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 20, № 1. с. 194—196. doi:10.1671/0272-4634(2000)020[0194:GCOASA]2.0.CO;2. ISSN 0272-4634. Процитовано 27 квітня 2024.
  4. Paul, Gregory S. (2016). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ.) (вид. друге). Princeton University Press. с. 258. ISBN 978-0691167664.
  5. Paul, Gregory S. (2011). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ.). Princeton University Press. с. 227. doi:10.1515/9781400836154. ISBN 978-0-691-13720-9.
  6. Arbour, Victoria M (2014). Systematics, evolution, and biogeography of the ankylosaurid dinosaurs. Journal of Systematic Palaeontology. Т. 14, № 5. doi:10.7939/R31N7XW06. Процитовано 27 квітня 2024.
  7. Arbour, Victoria M.; Currie, Philip J. (3 травня 2016). Systematics, phylogeny and palaeobiogeography of the ankylosaurid dinosaurs. Journal of Systematic Palaeontology (англ.). Т. 14, № 5. с. 385—444. doi:10.1080/14772019.2015.1059985. ISSN 1477-2019. Процитовано 27 квітня 2024.
  8. Leahey, Lucy G.; Molnar, Ralph E.; Carpenter, Kenneth; Witmer, Lawrence M.; Salisbury, Steven W. (8 грудня 2015). Cranial osteology of the ankylosaurian dinosaur formerly known as Minmi sp. (Ornithischia: Thyreophora) from the Lower Cretaceous Allaru Mudstone of Richmond, Queensland, Australia. PeerJ (англ.). Т. 3. с. e1475. doi:10.7717/peerj.1475. ISSN 2167-8359. PMC 4675105. PMID 26664806. Процитовано 27 квітня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. Rozadilla, Sebastián; Agnolín, Federico; Manabe, Makoto; Tsuihiji, Takanobu; Novas, Fernando E. (2021-09). Ornithischian remains from the Chorrillo Formation (Upper Cretaceous), southern Patagonia, Argentina, and their implications on ornithischian paleobiogeography in the Southern Hemisphere. Cretaceous Research (англ.). Т. 125. с. 104881. doi:10.1016/j.cretres.2021.104881. Процитовано 27 квітня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Molnar, R. E. An ankylosaur (Ornithischia: Reptilia) from the Lower Cretaceous of southern Queensland // Memoirs of the Queensland Museum. — 1980. — Vol. 20. — P. 65-75.

Посилання

[ред. | ред. код]