Очікує на перевірку

Алеппо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Алеппо
араб. حلب
Пам’ятки міста Алеппо
Цитадель Алеппо • Старе місто Алеппо та аль-Мадіна
Велика мечеть Алеппо • Готель «Барон»
Собор святого Ілляса • Річка Квейк
Панорама Алеппо

Координати 36°13′00″ пн. ш. 37°10′00″ сх. д.H G O

Країна Сирія
Мухафаза Халеб (Алеппо)
Голова Мухаммед Вахид Аккад
Дата заснування бл. 5000 року до н. е.
Перша згадка 2500 рік до н.е.
Попередні назви Халман, Баройя
Площа 190 км²
Висота центру 379  м
Офіційна мова арабська
Населення 2 132 100  (2004)
Густота населення 11 221  осіб/км²
Агломерація 2181061
Конфесійний склад мусульмани, християни
Катойконім фр. Alépine[1]
фр. Alépin[1]
італ. aleppini
Міста-побратими Ліон, Ґазіантеп, Берестя, Османґазіd (5 жовтня 2010)[2]
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код +963 21
GeoNames 170063
OSM 11039278 ·R (Mount Simeon District)
Офіційний сайт aleppo-city.gov.sy
Алеппо. Карта розташування: Сирія
Алеппо
Алеппо
Алеппо (Сирія)
Мапа
Алеппо
Ancient City of Aleppo [3]
Світова спадщина
Алеппо
36°12′ пн. ш. 37°10′ сх. д. / 36.2° пн. ш. 37.16° сх. д. / 36.2; 37.16
КраїнаСирія Сирія
Типмісто
місто з населенням понад 100 тис. осібd і populated place in Syriad
Об'єкт №21
Зареєстровано:1986 (10 сесія)

Мапа
CMNS: Алеппо у Вікісховищі

Але́ппо (Халеб) (араб. حلب — «халаб») — стародавнє місто на північному заході Сирії; населення 1671 тис. (2008)[4]. Поселення в цьому місці існує щонайменше 4,5 тисяч років.

Розміщене в північній частині Сирії, між річками Оронт і Євфрат, на степовій річці Коїке (також відомій як Нагр-ель-Халеб), біля північно-західного підніжжя пустельного узвишшя, у широкій улоговині, оточеній зусібіч високими вапняними стінами, на висоті 380 м над рівнем моря і за 200 км на північний схід від Дамаска. Найбільший промисловий і торговий центр Сирії.

Історія

[ред. | ред. код]

Документально підтверджено, що Халеб існував чотири з половиною тисячоліття тому. Місто виникло, може, навіть у VI тисячолітті до нашої ери. Його згадують хетські письмові пам'ятки в центральній Анатолії, а також у записах з міста-держави Марі на річці Євфрат. У XIV—XIII століттях до Різдва Христового тут правили хети. Згодом місто стало вузловим пунктом для караванів із Великого Шовкового шляху. Із IX по VII століття до нашої ери воно належало ассирійцям i називалося Халман. Потім його захопили перси, а в 333 році до Різдва Христового — Александр Македонський. Три століття у місті панували греки з династії Селевкідів. Вони перейменували його на Верію і звели тут цитадель на пагорбі. За римлян Алеппо стало найбільшим християнським центром Близького Сходу. Тут побудували величезний, як на ті часи, собор, що нині є мечеттю Ель-Іалаве. 637 року Халеб захопили араби, i наприкінці I тисячоліття за їхнього правління він сягнув небувалого розквіту, уславився своєю наукою, літературою та медициною. 1260-го місто розграбували монголи, а 1400-го — орди Тимура. Згодом були єгипетські мамелюки, а з 1516 року — турки-османи.

Український слід

[ред. | ред. код]
Турки та араби називають це місто Халеб, грецькою ж і слов'янською воно називається Іверія, бо й митрополит тутешній зветься Іверійським.

Халеб — місто уславлене, знамените і найбільше в Сирії, воно переважає Дамаск багатством, кількістю мешканців і розмірами…
Тут будинки, турецькі мечеті й високі мінарети гарно та міцно збудовані з чотиригранних тесаних каменів; також і ринок дуже багатий і гарний, більший, ніж у Дамаску, з багатьма торговими рядами, з накриттями від сонця та вітру, гідними всякої хвали.
Різних християн тут багато: вірмени, сирійці, мароніти й уніати, що мають грецький чин, а догмати папські. Є тут і православні, але їх небагато…
Чимало там і римлян, i ченців, i купців, але ті мають свої окремі потаємні невеличкі церкви. Правдиво розповідають, що в місті мешкає дві третини християн, а одна третина язичників або невірних. Усіх-бо християн, православних і єретиків, налічується чотирнадцять тисяч; також безліч є магометан і гебреїв; місцевий люд розмовляє турецькою та арабською мовами».

В. Г. Григорович-Барський, «Мандри по святих місцях Сходу». Халеб, (15 листопада — 14 грудня 1728 року)

З Алеппо в довгу подорож, у тому числі і в Україну, в 1654 році вирушив Бульос аль-Халябі Ібн аз-Заіма аль-Халябі, відомий під іменем Павло Алеппський. «Подорож Патріарха Макарія», у якій автор описує тогочасну Україну, і досі перекладають та перевидають у різних країнах.

1708 року в Алеппо коштом гетьмана Івана Мазепи було видано Євангеліє арабською мовою, а Антіохійський патріарх Афанасій отримав від Мазепи 3000 злотих для підтримки православ'я в тогочасній Сирії.[5].

Громадянська війна в Сирії

[ред. | ред. код]

Поточна громадянська війна в Сирії почалася 2011 року, а бої за Алеппо розгорнулися влітку 2012 та не вщухають станом на осінь 2016. Війна призвела до страшних руйнувань в Алеппо, зокрема, у найдавнішій частині міста, пам'ятці Світової спадщини ЮНЕСКО[6]. Містяни переважно підтримували «поміркованих повстанців», проте в провінції Алеппо діяли також і прихильники ІДІЛ. За свідченнями американських спецслужб, у передмістях Алеппо прихильниками президента Асада була використана хімічна зброя[7]. Облога урядовими військами призвела до гуманітарної катастрофи в 2-мільйонному місті, цілями бомбардувань авіації неодноразово ставали цивільні об'єкти (школи, лікарні). 17 серпня 2016 року внаслідок повітряного удару загинуло вісім людей, із них п'ятеро — діти. Закривавлений п'ятирічний Омран Дакніш став символом «жаху війни в Сирії»[8].

В боях за Алеппо 2015—2016 років війська Асада діяли за підтримки бойовиків Хезболи, Ірану та ВПС Росії[9].

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні середземноморського клімату. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 6.1 °С (43 °F).[10]


Клімат Алеппо
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C
17 22 26 35 41 41 42 46 41 37 27 21 46
Середній максимум, °C 8 11 15 21 27 32 35 35 32 26 17 10 22
Середня температура, °C 6 7 11 16 21 26 29 28 26 20 12 7 17
Середній мінімум, °C 2 3 6 10 15 18 22 22 19 14 7 4 12
Абсолютний
мінімум, °C
−11 −6 −7 0 6 10 13 11 6 2 −3 −6 −11
Норма опадів, мм 60 50 40 30 10 0 0 0 0 20 30 60 330
Джерело: Weatherbase

Визначні місця

[ред. | ред. код]
Цитадель Алеппо

Цитадель Алеппо збудували її у XIII столітті на руїнах давнішого укріплення. За переказами, саме на тій горі, де пас худобу Авраам. Головна брама твердині — яскравий зразок арабської фортифікації. З півночі та півдня над ровами вивищуються великі вежі, а саме заглиблення сягає 20 метрів. У фортеці добре збереглися тронний зал, лазні, мечеть. Цитадель не раз було зруйновано під час штурмів та землетрусів, але щоразу її відроджували з руїн. Коли вона втратила оборонне значення, тут розмістили сумнозвісну «В'язницю крові». Нині цитадель реставрують, вона належить до списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.

Мечеть Джамія Закарієх — усипальня пророка Захарії, батька Іоанна Хрестителя — є зменшеною копією церкви, розміщеної під склепіннями мечеті. За зеленим склом заховано кам'яний саркофаг із мощами пророка.

У старому місті розташований найбільший у світі історичний ринок-сук Аль-Мадіна, що простягся на 13 км й з 1986 року занесений разом зі старим містом до Списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.

У місті мешкає найбільше християн у Сирії — 120 тисяч, це представники 11 конфесій і течій. Як і по всьому Близькому Сході, християни розселені в Алеппо компактно — кварталами й вулицями. Православні, греко-католики, вірмени, ассирійці, монофізити, мароніти, протестанти, латинники — кожен знаходить одновірців та однодумців. У Алеппо сім великих церков і три монастирі, найвеличніший із них — вірменський собор 40 святих.

Більшість недорогих готелів розташовані поблизу Годинникової Вежі, на вулиці Баб-аль-Фарадж. Прямі автобусні рейси сполучають Халеб із Дамаском і Пальмірою, хороше сполучення з турецькою Антакією та ліванським Бейрутом. Є пряме авіасполучення з Україною (Харків, Одеса, Донецьк, здебільшого чартери).

Музеї

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Яків Едеський (640—708) — єпископ Едеси та видатний християнський письменник, що писав класичною сирійською мовою
  • Жан Карзу — відомий майстер живопису, графіки, сценографії Франції XX століття, вірменин за походженням.
  • Еміль Бенвеніст — французький мовознавець.
  • Маряна Марраш (1848—1919) — османська сирійська поетка.
  • Мохамед Саід Акіль — Надзвичайний і Повноважний Посол Сирії в Україні. Мер Алеппо.
  • Мустафа Наїма (1655—1716) — османський історик і чиновник.
  • Мустафа Аккад — американець сирійського походження, кінопродюсер і режисер.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
  3. * Назва в офіційному англомовному списку
  4. World gazetteer [Архівовано 23 травня 2011 у Wayback Machine.]
  5. Юрій Мицик. Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
  6. Syrian war takes heavy toll at a crossroad of cultures. New York Times. 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  7. U.S. Believes Syria Used Gas. Wall Street Journal. 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
  8. Помер рідний брат хлопчика Омрана Дакніша, який став символом жаху війни в Сирії. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  9. Battle for Aleppo Carries High Stakes for Syria. Wall Street Journal. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.
  10. Клімат Алеппо(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]