Біличе поле
| Біличе поле Київ | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°29′16″ пн. ш. 30°26′41″ сх. д. / 50.487888888889° пн. ш. 30.444777777778° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Район | Подільський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | Білицька | |||
| Заклади освіти та культури |
ЗЗСО №68 | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен | Мостицька | |||
| Автобус | А 32 | |||
| Карта | ||||
  Біличе поле Біличе поле (Київ) | ||||
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Бі́личе по́ле — історична місцевість Києва, урочище. Розташоване в Подільському районі, простягається взовж Білицької вулиці (отримала назву від місцевості). Більша частина Біличого поля територіально збігається з історичною місцевістю Замковище. Прилягає до місцевостей Куренівка, Мостище, Нивки, Сирець.
Місцевість згадується з 2-ї половини XIX століття. Назву інколи пов'язують з зоонімом білка, припускаючи, що в цій місцині водилося чимало цих гризунів. Заселення розпочате з останньої третини XIX століття. Місцевість забудовувалася приватними садибами. Основне планування та забудова місцевості відносяться до 1930—50-х років. Місцевістю пролягають Білицька вулиця та Білицький провулок. Перевезення здійснюється автобусним маршрутом №32[1]
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Автобус №32. kpt.kyiv.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2022.