Гендерна історія
| Частина серії |
| Жінки в суспільстві |
|---|
.svg) |
|
Суспільство
|
|
|
|
Портал Проєкт Стиль |
Гендерна історія — суб-галузь історії та гендерних досліджень, що вивчає минуле з точки зору гендеру. Багато в чому є наслідком жіночої історії. Дисципліна розглядає, яким чином історичні події та періодизація впливали на жінок на відміну від чоловіків. Наприклад, у фундаментальній статті 1977 року, «Чи мали жінки Відродження?», Джоан Келлі сумнівається в тому, що поняття Ренесансу було актуальним для жінок.[1] Гендерних історикинь та істориків також цікавить, як гендерні відмінності сприймаються і поширюються у різних часах і місцях, як правило, за умови, що такі відмінності є соціально сконструйованими.
Попри відносну молодість, гендерна історія (і її попередниця історія жінок) справляє істотний вплив на загальне вивчення історії. З 1960-х років, коли спочатку невелике коло робіт вперше досягли певного визнання, дисципліна пройшла через низку різних етапів, кожен зі своїми проблемами та результатами, але завжди з ефектом на історичні дисципліни. Хоча деякі зміни у вивченні історії були очевидні (такі як зростання кількості книжок про знаменитих жінок або прийом більшого числа жінок в історичні професії), та інші чинники є тонкішими та більш політично сконструйованими. До 1970 року гендерні історикині звернулися до документування звичайних жіночих очікувань, прагнень і станів. У 80-ті, з підйомом феміністського руху, акцент змістився до розкриття системного гноблення і дискримінації жінок. Нині гендерна історія фокусується на зображенні жіночого представництва в різних галузях суспільств і визнанні жіночих досягнень в областях, де, як правило, домінують чоловіки.[2]
За даними історикині Джоан Скотт, у ряді напрямів стався конфлікт між жіночими історикинями та іншими істориками.[3]. Американська історична асоціація, коли феміністки стверджували, що жінки-історики ставилися неоднаково в поле та недопредставлені в асоціації, вони, по суті, вирівнювання історичної недбалості традиційних істориків. Поняття професіоналізму не були відкинуті, але звучали звинувачення в упередженості та дискримінації за статтю.
За словами Скотт, будівництво жіночої історії як «додаткової» до історії в цілому мало подібний ефект. На перший погляд, доповнення просто додає відсутню інформацію у загальну історію, але, як вказує Скотт, питання в тому, чому інформація залишається на другому місці. Щоразу, помічаючи, що про жінку «забули», применшили роль, представили негативно чи якось інакше виключили з дискурсу у письмовій історії, гендерна історикиня чи історик діють наступним чином:
1) описує роль пропущеної жінки, заповнюючи білу пляму «гендерної сліпоти», роблячи жінок видимими;
2) розглядає механізми, які дозволили опустити роль жінки, і критикує їх з позицій гендерного історизму;
3) запитує, з якою іншою інформацією ці механізми вчинили аналогічне замовчування..
І, нарешті, поява ґендерної теорії в черговий раз кинула виклик широко поширеній ідеї дисципліни, у тому числі дослідників жіночої історії. Постмодерністська критика есенціалізації соціальних груп, в тому числі за гендером, вказала на слабкі місця в різного роду історії. У минулому, історики намагалися описати загальний досвід великого числа людей так, ніби ці люди та їхні переживання були однорідною і рівномірною групою. Жінки ж мають кілька ідентичностей під впливом ряду факторів, таких як раса і клас. Вивчення історії, яка об'єднує й узагальнює переживання, скоріше нівелюють, ніж дають точну картину.
З'явилася в 1990-ті: дослідження людей в групах, поняття мужності, цінності та поведінки. Гейл Bederman визначено два підходи: який вийшов з жіночої історії і який проігнорував її:
- Два типи чоловічої історії пишеться в ці дні. Хтось на двадцятилітній стипендії в жіночій історії аналізує маскулінність як частину більш широких гендерних і культурних процесів. Інші… дивляться в минуле, щоб побачити, як чоловіки попередніх поколінь зрозуміли (і зрозуміли) себе як чоловіка. Книги другого типу частіше сліпо ігнорують знахідки та методики жіночої історії.[4]
У всьому світі релігія формується навколо божественної, надприродної, найчастіше — патерналістської, тобто чоловічої, фігури. Таким чином, історія розвитку людства, фіксація та інтерпретація подій відбувалися через призму андроцентризму — чоловічої точки зору та переваги як панівну в більшості релігій. Хоча вміст цієї ідеї варіюється від релігії до релігії, у кожній вона оформлена в різні поняття, що означає бути чоловіком і жінкою, що транслює та закріплює гендерні стереотипи та гендерну поляризацію у суспільствах, де ці релігії існують. Крім того, релігія, як правило, безпосередньо відповідає або знаходиться під впливом гендерної структури культури, такої як структура сім'ї та/або держави. Тому релігійна та гендерна структури працюють разом, щоб сформувати й визначити культуру, створюючи гендерні норми рівності та однаковості.[5]
- ↑ «Хіба у жінок Відродження?»
- ↑ History in Focus: articles on gender history. www.history.ac.uk. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ «Гендер: корисна Категорія історичного аналізу» американське історичний огляд 91, № 5 (Грудень 1986).
- ↑ .
- ↑ Wiesner-Hanks, Merry E (2011). Gender in History: Global Perspectives. Malden, MA: Blackwell Publishing. с. 109, 110. ISBN 978-1-4051-8995-8.
- Гендер для медій: Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманова — 3-тє вид., випр. і доп. — Київ: Критика, 2017. — 224 с. — ISBN 978-966-2789-06-5
- Riley, Denise. «Am I That Name?» Feminism and the Category of «Women» in History. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1988.
- Rose, Sonya O. What is Gender History?. Malden, Mass.: Polity Press, 2010.
- Scott, Joan Wallach. Gender and the Politics of History. New York: Columbia University Press, 1988.
- Zemon Davis, Natalie. « ‘Women's History’ in Transition: The European Case.» Feminist Studies 3, no. 3–4 (1976):
- Dierks, Konstantin. «Men's History, Gender History, or Cultural History?» Gender & History 14 (2002): 147–51
- Ditz, Toby L. "The New Men's History and the Peculiar Absence of Gendered Power: Some Remedies from Early American Gender History, " Gender & History 16 (2004): 1-35
- Dorsey, Bruce. «A Man's World: Revisiting Histories of Men and Gender.» Reviews in American History 40#3 (2012): 452—458. online [Архівовано 8 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Gorn, Elliott J. The Manly Art–Bare-Knuckle Prize Fighting in America (1986)
- Griswold, Robert L. Fatherhood in America: A history (1993)
- Rotundo, E. Anthony. American manhood: Transformations in masculinity from the Revolution to the modern era (1993). excerpt
- Traister, Bryce. "Academic Viagra: The Rise of American Masculinity Studies, " American Quarterly 52 (2000): 274—304 in JSTOR [Архівовано 28 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Main focus «Frauen- und Geschlechtergeschichte in Westfalen» [Архівовано 9 грудня 2012 у Archive.is]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |