Джон Максвелл Кутзее

Джон Максвелл Кутзее
Джон Максвелл Кутзее
John Maxwell Coetzee
Народився	9 лютого 1940 (84 роки); Кейптаун, ПАР
Громадянство	Австралія
Діяльність	прозаїк
Сфера роботи	роман
Alma mater	Університет Кейптауна, Техаський університет і Університет Аделаїди
Заклад	Гарвардський університет, IBM, Чиказький університет, Університет в Буффало, Національний університет Сан-Мартіна і Університет Кейптауна
Мова творів	англійська
Magnum opus	Life & Times of Michael Kd
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
Конфесія	атеїзм
Премії	Букерівська премія (1983, 1999); Нобелівська премія з літератури (2003)
	Джон Максвелл Кутзее у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

~~|Lib=~~

Джон М́аксвелл Ќутзее (англ. John Maxwell Coetzee; нар. 9 лютого 1940, Кейптаун, Південно-Африканська Республіка) — південно-африканський, пізніше австралійський письменник. Двічі отримував Букерівську премію (1983, 1999)^[6]. Лауреат Нобелівської премії з літератури (2003)^[7].

Біографія

Джон Максвелл Кутзее народився 9 лютого 1940 р. в Кейптауні, ПАР у англомовній сім'ї. У 1963 р. закінчив магістратуру Кейптаунського університету.

Деякий час працює програмістом в корпорації IBM у Великій Британії.^[8]

В 1969 р. він захистив дисертацію про творчість Семюела Беккета (в Університеті Техасу), а потім два роки викладав англійську мову й літературу в Нью-Йорку. В 1971 Кутзее отримав відмову у візі до США через свою участь у протестах проти війни у В'єтнамі.

У 2002 письменник емігрував з ПАР, а 6 березня 2006 отримав австралійське громадянство. Причиною добровільного екзилю (вигнання) став конфлікт з Африканським національним конгресом навколо роману «Безчестя» (Букерівська премія 1999).^[9]

Творчість

Творчість Кутзее неоднозначно сприймають на батьківщині. Наприклад твір «Безчестя» неодноразово звинувачували в расизмі^[10] та негативному висвітлені ПАР як країни насильства. Президент Табо Мбекі сказав про творчість Кутзее, що ПАР не лише місце, у якому ґвалтують.^[8]

У 2003 році отримав Нобелівську премію з літератури з обґрунтуванням: "Хто в незліченних образах зображує дивну участь аутсайдерів". У статті The Guardian творчість Кутзее назвали "темною медитацію на пост-апартеїдну Південну Африку".^[9]

Романи

«Сутінкові землі» англ. Dusklands (1974) ISBN 0-14-024177-9
«У серці країни» англ. In the Heart of the Country (1977) ISBN 0-14-006228-9
«В очікуванні варварів» англ. Waiting for the Barbarians (1980) ISBN 0-14-006110-X
«Життя і час Міхаела К.» англ. Life & Times of Michael K (1983) ISBN 0-14-007448-1
«Фо» англ. Foe (1986) ISBN 0-14-009623-X
«Залізна доба» англ. Age of Iron (1990) ISBN 0-14-027565-7
«Петербурзький майстер» англ. The Master of Petersburg (1994) ISBN 0-14-023810-7
«Безчестя» англ. Disgrace (1999) ISBN 978-0-14-311528-1
«Елізабет Костелло» англ. Elizabeth Costello (2003) ISBN 0-670-03130-5
«Повільна людина» англ. Slow Man (2005) ISBN 0-670-03459-2
«Щоденник поганого року» англ. Diary of a Bad Year (2007) ISBN 1-84655-120-X
«Дитинство Ісуса» англ. The Childhood of Jesus (2013) ISBN 978-1-84655-726-2
«Шкільні роки Ісуса» англ. The Schooldays of Jesus (2016) ISBN 978-1-91121-535-6
«Смерть Ісуса» англ. The Death of Jesus (2019) ISBN 978-1-92226-828-0

Переклади українською

Джон Максвелл Кутзее. «Дитинство. Молодість. Літня пора». Переклад з англійської: П. Таращук. — Харків: Фоліо, 2012. — 672 с. ISBN 978-966-03-5834-8 (Бібліотека нобелівських лауреатів)
Джон Максвелл Кутзее. «Безчестя». Переклад з англійської: Є. М. Даскал. — Харків: КСД, 2017. — 224 с. ISBN 978-617-12-3140-5

Екранізації

1985 року по роману «У серці країни» бельгійський режисер Маріон Гензель зняла фільм «Пил».
Книга «Безчестя» екранізована у 2008 році австралійським режисером Стівом Джакобсом. Головну роль професора зіграв Джон Малкович.
2019 року по роману «В очікуванні варварів» режисер Сіро Герра зняв однойменний фільм. У головних ролях знялися Марк Райленс, Джонні Депп, Роберт Паттінсон та Грета Скаккі.

Нагороди

Букерівська премія 1983 за «Життя і час Міхаела К.» (англ. Life & Times of Michael K^[en])
Букерівська премія 1999 за «Безчестя» (англ. Disgrace^[en].)
Нобелівська премія з літератури 2003

Відлюдькуватий письменник не з'явився на вручені Букерівських та Нобелівської премії.^[8]

Громадська діяльність

Згідно даних Міжнародного вегетаріанського союзу, письменник — вегетаріанець^[11].

У 2018 р. підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії^[12].

Примітки

↑ http://www.unsam.edu.ar/coetzee/
↑ http://www.revistaanfibia.com/j-m-coetzee-dirigira-la-catedra-literaturas-del-sur-de-la-unsam/
↑ http://www.clarin.com/cultura/Coetzee-literatura-paises-sur_0_1563443868.html
↑ http://www.english.uct.ac.za/professor-j-m-coetzee
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Sam Jordison "Booker Club: Life & Times of Michael K" / The Guardian. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
↑ The Nobel Prize in Literature 2003 John Maxwell Coetzee. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
↑ ^а ^б ^в Tait, Theo (28 листопада 2009). JM Coetzee's Disgrace | Film. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
↑ ^а ^б Carroll, Rory (3 жовтня 2003). Nobel prize for JM Coetzee - secretive author who made the outsider his art form. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2018.
↑ Poyner, Jane (2006). J.M. Coetzee and the Idea of the Public Intellectual (англ.). Ohio University Press. ISBN 9780821416860. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
↑ International Vegetarian Union [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] // BBC, 07.06.2018

Посилання

Кутзеє Джон М. // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 812. — ISBN 966-692-578-8.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джон Максвелл Кутзее

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Максвелл Кутзее

Дар'я Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Друг читача, 24.02.2016
J. M. Coetzee at the Nobel Prize Internet Archive [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.]
Coetzee Nobel Prize Lecture [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Swedish Academy Press Release [Архівовано 7 березня 2009 у Wayback Machine.]
J. M. Coetzee in the New York Times Archives [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
An academic blog about writing a dissertation on Coetzee [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.]
Coetzee article archive [Архівовано 8 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Video: J. M. Coetzee speaks about fundamentalism, curiosity and Patrick Allington's Figurehead [Архівовано 8 серпня 2009 у Wayback Machine.]
http://www.sf-encyclopedia.com/entry/coetzee_j_m [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Біографії Література Австралія Південно-Африканська Республіка Фантастика

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://www.unsam.edu.ar/coetzee/_http://www.unsam.edu.ar/coetzee/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.unsam.edu.ar/coetzee/

[[http://www.revistaanfibia.com/j-m-coetzee-dirigira-la-catedra-literaturas-del-sur-de-la-unsam/_http://www.revistaanfibia.com/j-m-coetzee-dirigira-la-catedra-literaturas-del-sur-de-la-unsam/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.revistaanfibia.com/j-m-coetzee-dirigira-la-catedra-literaturas-del-sur-de-la-unsam/

[[http://www.clarin.com/cultura/Coetzee-literatura-paises-sur_0_1563443868.html_http://www.clarin.com/cultura/Coetzee-literatura-paises-sur_0_1563443868.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://www.clarin.com/cultura/Coetzee-literatura-paises-sur_0_1563443868.html

[[http://www.english.uct.ac.za/professor-j-m-coetzee_http://www.english.uct.ac.za/professor-j-m-coetzee]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.english.uct.ac.za/professor-j-m-coetzee

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-5] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[6] Sam Jordison "Booker Club: Life & Times of Michael K" / The Guardian. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.

[7] The Nobel Prize in Literature 2003 John Maxwell Coetzee. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.

[:0-8] а ^б ^в Tait, Theo (28 листопада 2009). JM Coetzee's Disgrace | Film. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.

[:1-9] а ^б Carroll, Rory (3 жовтня 2003). Nobel prize for JM Coetzee - secretive author who made the outsider his art form. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2018.

[10] Poyner, Jane (2006). J.M. Coetzee and the Idea of the Public Intellectual (англ.). Ohio University Press. ISBN 9780821416860. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.

[11] International Vegetarian Union [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

[12] Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] // BBC, 07.06.2018

[1]

[2]

[3]

[4]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllMovie · Discogs · elFilm · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · MusicBrainz · PORT.hu · Scope · The Movie Database · Europeana · Tabakalera · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Les Archives du spectacle
Література та бібліографія	Babelio · BiblioNet · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Flanders Arts Institute · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · Open Library · Perlentaucher · www.adelphi.it · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса · Лабораторія фантастики
Наука	NobelPrize.org
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Cultureel Woordenboek · Dictionary of Sydney · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · The Encyclopedia of Science Fiction · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · SNAC
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1243668 · BanQ: 0001121789 · BAV: ADV11715400 · BIBSYS: 90114178 · BLBNB: 000565426 · BNC: a10485788 · BNCHL: 000191271 · BNE: XX835110 · BNF: 11984508m · BNMM: 000059788 · CANTIC: 981058523410206706 · CCAB: 000518187 · CiNii: DA04295369 · CONOR.SI: 7767907 · DBC: 87097968220661, 87097969426085 · EGAXA: vtls001120286 · ERRR: 1122079x, 11492491 · FAST: 117350 · Freebase: /m/01x53m · GND: 118895117 · ICCU: CFIV000605 · ISNI: 0000000121034865 · J9U: 987007259880805171 · KANTO: 000115078 · KRNLK: KAC200002773 · LCCN: n83166192 · LIBRIS: tr5773hc3msqlf0 · LIH: LNB:cU6;=BU · LNB: 000032625 · MAK: 9810666281805606 · N6I: vtls000299089 · NCF: ncf10170652 · NDL: 00464705 · NKC: jn19990001433 · NLA: 802577 · NLC: 000615775 · NLG: 74798 · NLI: 000032745 · NLP: a0000001283352 · NSK: 000001177 · NTA: 069086931 · NUKAT: n96004053 · OpenVlacc: 000039314 · PTBNP: 66705 · PUSC: 110323 · RERO: 02-A005492567 · SELIBR: 181931 · SHARE: 142158 · SKMASNL: vtls008594182 · SNK: 153460 · SUDOC: 030825105 · VcBA: 495/284190 · VIAF: 101839018 · РНБ: 7731374

п о р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечегарай-і-Ейсагірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)
1951–1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Гемінґвей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферис (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976–2000	Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамагу (1998) • Грасс (1999) • Ґао (2000)
2001–2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Варгас Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ішіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Ган (2024)

п о р Лауреати Букерівської премії
1969–1980	П. Г. Ньюбі (1969) · Берніс Рубенс (1970) · В. С. Найпол (1971) · Джон Бергер (1972) · Джеймс Гордон Фаррел (1973) · Надін Гордімер / Стенлі Міддлтон (1974) · Рут Правер Джабвала (1975) · Девід Сторі (1976) · Пол Скотт (1977) · Айріс Мердок (1978) · Пенелопа Фіцджеральд (1979) · Вільям Голдінг (1980)
1981—2000	Салман Рушді (1981) · Томас Кеніллі (1982) · Дж. М. Кутзеє (1983) · Аніта Брукнер (1984) · Кері Г'юм (1985) · Кінгслі Еміс (1986) · Пенелопа Лайвлі (1987) · Пітер Керрі (1988) · Кадзуо Ішіґуро (1989) · Антонія Баєтт (1990) · Бен Окрі (1991) · Майкл Ондатже / Баррі Ансворт (1992) · Родді Дойл (1993) · Джеймс Келман (1994) · Пет Баркер (1995) · Грем Свіфт (1996) · Арундаті Рой (1997) · Ієн Мак'юен (1998) · Дж. М. Кутзее (1999) · Маргарет Етвуд (2000)
2001-2020	Пітер Керрі (2001) · Янн Мартель (2002) · Ді Бі Сі П'єр (2003) · Алан Голлінггерст (2004) · Джон Бенвілл (2005) · Кіран Десаї (2006) · Енн Енрайт (2007) · Аравінд Адіга (2008) · Гіларі Ментел (2009) · Говард Джейкобсон (2010) · Джуліан Барнс (2011) · Гіларі Ментел (2012) · Елінор Кеттон (2013) · Річард Фленаган (2014) · Марлон Джеймс (2015) · Пол Бітті (2016) · Джордж Сондерс (2017) · Анна Бернс (2018) · Маргарет Етвуд / Бернардіна Еварісто (2019) · Дуглас Стюарт (2020)
2021-2040	Деймон Галгут (2021) · Шехан Карунатілака (2022) · Пол Лінч (2023) · Саманта Гарві (2024)

Джон Максвелл Кутзее

Статус версії сторінки

Зміст

Біографія

Творчість

Романи

Переклади українською

Екранізації

Нагороди

Громадська діяльність

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Джон Максвелл Кутзее
John Maxwell Coetzee

Народився	9 лютого 1940(1940-02-09) (84 роки) Кейптаун, ПАР
Громадянство	Австралія
Діяльність	прозаїк
Сфера роботи	роман
Alma mater	Університет Кейптауна, Техаський університет і Університет Аделаїди
Заклад	Гарвардський університет, IBM, Чиказький університет, Університет в Буффало, Національний університет Сан-Мартіна^[1]^[2]^[3] і Університет Кейптауна^[4]
Мова творів	англійська
Magnum opus	Life & Times of Michael K^d
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
Конфесія	атеїзм
Премії	Букерівська премія (1983, 1999) Нобелівська премія з літератури (2003)



Джон Максвелл Кутзее у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Джон Максвелл Кутзее

Біографія

Творчість

Романи

Переклади українською

Екранізації

Нагороди

Громадська діяльність

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук