Любко Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрович.
Ф
Любомир Петрович
Любомир Петрович
Любомир Петрович
Любко Петрович у 2019 році
Особисті дані
Народження 15 травня 1947(1947-05-15) (77 років)
  Брусниця-Велика, СФР Югославія
Прізвисько Любко
Громадянство Югославія Югославія
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Сербія Сербія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967—1979 Югославія «Осієк» ? (?)
1979—1981 США «Буффало Стелліонс» 70 (79)
1981—1982 США «Канзас-Сіті Кометс» 25 (15)
1982 США «Фенікс Інферно» 15 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1984 Хорватія «Осієк» (мол.)
1984 Іспанія «Еспаньйол» (помічник)
1984–1987 Хорватія «Осієк»
1987–1988 Сербія «Спартак-Златибор Вода»
1987 Югославія Югославія U-21
1988 Югославія СФРЮ U21
1988–1989 Сербія «Воєводина»
1990 Сербія «Рад»
1990–1991 Сербія «Црвена Звезда»
1991–1992 Іспанія «Еспаньйол»
1992 Уругвай «Пеньяроль»
1992–1993 Греція ПАОК
1993–1994 Греція «Олімпіакос»
1995–1996 Сербія «Црвена Звезда»
1996 Австрія ГАК (Грац)
1996–1997 Сербія «Воєводина»
1998–1999 ОАЕ «Аль-Аглі» (Дубай)
1999–2000 КНР «Шанхай Шеньхуа»
2000–2001 Болгарія «Левскі»
2002–2003 КНР «Бейцзін Гоань»
2003–2004 Болгарія «Літекс»
2004–2005 Сербія «Црвена Звезда»
2005–2007 Болгарія «Літекс»
2008 Сербія ОФК (Белград)
2008 Хорватія «Кроація Сесвете»
2008–2009 Сербія «Воєводина»
2015 Болгарія «Літекс»
2016 Болгарія «Левскі»
2016–2017 В'єтнам «Тханьхоа»
2018–2019 Руанда АПР
2019 Болгарія ЦСКА (Софія)
2020– В'єтнам «Тханьхоа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Любомир Петрович (серб. Љубомир Петровић Љупко; нар. 15 травня 1947, Брусниця-Велика, СФР Югославія) — боснійський футболіст сербського походження, нападник, по завершенні кар'єри гравця — тренер. У 1991 році разом з «Црвеною Звездою» став переможцем Кубку європейських чемпіонів.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Народився в селищі Брусниця-Велика, поблизу Босанського Броду. Футболом займався з ранніх років і з 16-річного віку займався в «Дарді», де виступав у період з 1963 по 1967 рік[1]. Свій перший професіональний контракт підписав у 1967 році з «Осієком». Висупав у хорватському клубі до 1979 року, не завоювавши з командою жодного титулу.

У 1979 році залишив Європу та виїхав до Сполучених Штатів. З того часу й до завершення кар'єри гравця виступав у клубах «Буффало Стелліонс», «Канзас-Сіті Кометс» та «Фенікс Інферно». У 110 матчах в американському чемпіонаті відзначився 120-а голами. З 1981 по 1982 рік грав на батьківщині, в «Дарді»[2]. У 1982 році Любко Петрович «повісив бутси на цвях» і завершив тривалу кар'єру у віці 35 років.

Він запам'ятовується як один з найкращих гравців «Осієка» покоління кінцівки 1970-х років, це покоління зуміло повернути «Осієк» до Першої ліги після 21-річного періоду виступу в нижчому дивізіон, загалом зіграв 542 матчі у першій команді «Осієка». Окрім цього Любко був найкращим бомбардиром клубу зі 139-ма забитими голами[3].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця залишився в спорті, перейшовши на тренерську роботу. На посаді головного тренера працював у клубах «Осієк», «Спартак» (Суботиця), «Воєводина», «Рад» та «Црвеною Звездою», з останнім з цих клубів виграв Кубок європейських чемпіонів 1991 року. Також працював головним тренером в іспанському «Еспаньйолі», уругвайському «Пеньяролі», а також у китайських «Шанхай Шеньхуа» та «Бейцзин Гоань». Потім ще двічі очолював «Црвену Звезду», а в 2000-х роках тренував болгарські клуби «Левські» та «Литекс». У березні 2008 року повернувся до Сербії та очолив «ОФК Белград», проте вже через місяць залишив розташування столичного клубу. 2 липня 2008 року став головним тренером клубу Першої ліги Хорватії «Кроація Сесвете». Окрім цього Петрович став першим сербським тренером команди з вищого дивізіону хорватського чемпіонату з моменту завершення Югославських війон. 23 грудня 2008 року був призначений головним тренером свого колишнього клубу «Воєводина» з міста Новий Сад, переможця Сербської Суперліги сезону 2008/09 років. 8 березня 2009 року був звільнений з займаної посади, після того як у перших двох матчах другої частини сезону набрав лише 1 очко. У 2010 році тренував загребську «Локомотіву», фарм-клуб загребського «Динамо», в якому виступали молоді гравці цього гранду хорватського футболу. Влітку 2015 року протягом трьох матчів тренував «Литекс», який очолював Професіональну футбольну групу А в сезоні 2015/16 років, але через сімейні обставини на початку серня залишив болгарський клуб[4]. Проте вже в грудні знову пвернувся до команди з Ловеча після звільнення Лоренціу Регекампфа. Разом з цією командою Петрович дійшов до 1/2 фіналу кубку Болгарії. Проте ця призначення для сербського тренера знову стало нетривалим, оскільки вже незабаром «Литекс» було виключено з ПФГ А та Болгарського футбольного союзу після того як 12 грудня його підопічні в дербі зіграли договірний матч проти «Левські»[5][6]. У травні 2016 року був представлений як новий головний тренер «Левські», замінивши Стойчо Стоєва[7]. 22 жовтня 2016 року залишив софійський клуб[8].

Згодом протягом 2016–2017 років працював у В1єтнамі з «Тханьхоа», у 2018–2019 — у Руанді з АПР, після чого повернувся до Болгарії, ненадовго очоливши ЦСКА (Софія).

У 2020 році повернувся до в'єтнамського «Тханьхоа».

Скандал з ФК «Сараєво»

[ред. | ред. код]

8 квітня 2014 року[9] Петровича було оголошено наступним головним тренером ФК «Сараєво» після звільнення хорватського тренера Роберт Ярні. Проте два дні по тому в боснійських ЗМІ з'явилися фотографії тренера та померлого командувача сербського парамілітаризованого формування Аркана, на якій Любко тримав зброю під час інструктажу військового злочинця[10]. Це призвело до негайної прес-конференції, в якій представник керівництва ФК «Сараєво» оголосив, що з Петровичем не буде підписаний будь-який договір. Згодом сербський тренер погодився з таким рішенням сараєвського клубу, посилаючись на можливі складні умови роботи після появи тих публікацій в боснійській пресі. Тим не менше Любко заявив про свою непричетність до Югославських воєн та парамілітаристичних угруповань Аркана[11]. У зв'язку з цим Петрович пробув на посаді головного тренера ФК «Сараєво» один день та провів лише одне тренування команди. Згодом достовірність тієї фотографії була поставлена під сумнів[12].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, дружину звати Снежана. Має двох дітей: сина Срджана та доньку Светлану. Має також двох онуків: Ніколу та Анастасію.

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Спартак» (Суботиця)
  • Югославія Друга ліга Югославії
    • Чемпіон (1): 1987/88
«Воєводина»
«Црвена Звезда»
«Левскі» (Софія)
«Бейцзин Гоань»
«Литекс» (Ловеч)
АПР
  • Руанда Національна футбольна ліга Руанди
    • Чемпіон (1): 2013/14
«Тханьгоа»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Petrović, Ljubomir. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 3 листопада 2010 року.
  2. ↑ Petrović, Ljubomir. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3. листопада 2010 прку.
  3. ↑ PETROVIĆ: Moj dolazak je u cilju pomirbe, boljeg nogometa i života!. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 3 листопада 2010 року.
  4. ↑ Люпко Петрович напусна Литекс, Регенкампф поема тима. Сърбинът имал семейни проблеми. topsport.bg. 5 серпня 2015 року. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 8 серпня 2015 року.
  5. ↑ Tomov, Assen; Kichukov, Simeon (4 грудня 2015 року). Точно преди дербито с "Лудогорец", Регекампф абдикира и избяга в "Стяуа. 7sport.net. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016 року.
  6. ↑ Люпко Петрович напусна Литекс. sportal.bg. 23 грудня 2015 року. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 20 березня 2016 року.
  7. ↑ "Левски" представи Петрович, целта му е първото място. dnevnik.bg. 17 травня 2016 року. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016 року.
  8. ↑ Шок в Левски: Люпко подаде оставка минути преди мача (болгарська) . gong.bg. 22 жовтня 2016 року. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
  9. ↑ Ljupko Petrović novi trener FK Sarajevo. Klix.ba. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2015.
  10. ↑ Vedran Radenović. Petrović zbog Arkana neće biti trener Sarajeva. Nezavisne.com. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 25 жовтня 2015.
  11. ↑ FK Sarajevo neće potpisati ugovor sa Petrovićem zbog fotografije sa Arkanom. Klix.ba. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2015.
  12. ↑ ATV VIDEO: Petrović bez posla zbog fotografije sa Arkanom - ATV - ATV. Atvbl.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любко_Петрович&oldid=43770757