Педру Мартінш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Педру Мартінш
Особисті дані
Народження 17 липня 1970(1970-07-17) (54 роки)
  Фейра, Португалія
Зріст 178 см
Громадянство  Португалія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1983-1988 Португалія «Фейренсі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1994 Португалія «Фейренсі» 174 (17)
1994–1995 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 31 (5)
1995–1998 Португалія «Спортінг» 77 (2)
1998–1999 Португалія «Боавішта» 5 (0)
1999–2000 Португалія «Санта-Клара» 19 (0)
2000–2004 Португалія «Алверка» 47 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Португалія Португалія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006–2007 Португалія «Уніан-де-Ламаш»
2007–2009 Португалія «Лузітанія»[en]
2009–2010 Португалія «Ешпінью»
2010 Португалія «Марітіму Б»
2010–2014 Португалія «Марітіму»
2014–2016 Португалія «Ріу-Аве»
2016–2018 Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
2018–2022 Греція «Олімпіакос»
2022– Катар «Аль-Гарафа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Педру Мартінш (порт. Pedro Martins, нар. 17 липня 1970, Фейра) — португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб команди «Аль-Гарафа».

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 17 липня 1970 року в місті Фейра. Вихованець місцевої футбольної школи клубу «Фейренсі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1988 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 174 матчах чемпіонату.

У 1994 році Мартінш підписав контракт з «Віторією» (Гімарайнш). У першому і єдиному сезоні в клубі він забив п'ять голів, допомагаючи клубу фінішувати на четвертому місці і здобути кваліфікацію до Кубку УЄФА на наступний сезон[1].

Влітку 1995 року Педру приєднався до столичного «Спортінга» разом з товаришем по команді Педру Барбозою[2]. Мартінш відіграв за лісабонський клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Спортінга», був основним гравцем команди і саме тут виграв свій єдиний трофей як футболіст — Суперкубок Португалії 1995 року.

1998 року Мартінш перейшов у «Боавішту», де так і не став основним гравцем, через що наступного року став гравцем «Санта-Клари», але ця команда за підсумками першого ж сезону 1999/00 вилетіла з вищого дивізіону, після чого Педру перебрався до «Алверки»[3]. 2002 року ця команда теж вилетіла з Прімейри, втім цього разу Мартінш залишився в команді, допомігши їй з першої спроби повернутись в елітний дивізіон, де незабаром і завершив професійну ігрову кар'єру у 2004 році.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

29 березня 1997 року провів свою єдину гру у складі національної збірної Португалії, відігравши другий тайм гри відбору на чемпіонат світу 1998 року проти Північної Ірландії (0:0)[4].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру працюючи асистентом в клубах «Віторія» (Сетубал), «Порту» і «Белененсеш»[5], а 2006 року очолив тренерський штаб клубу третього португальського дивізіону «Уніан-де-Ламаш», де пропрацював з 2006 по 2007 рік. Після цього працював в інших нижчолігових португальських клубах «Лузітанія»[en] та «Ешпінью»[6].

2010 року став головним тренером дублюючої команди «Марітіму», а вже за кілька місяців у вересні того ж року очолив основну команду після звільнення нідерландця Мітчелла ван дер Гага[en][7]. Мартінш тренував клуб з Фуншала чотири роки. Найвищим результатом Педру з командою стала п'ята позиція в сезоні 2011/12, що дозволила команді вийти до третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи[8]. Пройшовши грецький «Астерас» та грузинську «Ділу» клуб вперше в історії потрапив до групового етапу єврокубка. У квітні 2014 року Мартінш оголосив, що залишить свій пост 30 червня[9].

Згодом протягом 2014—2016 років очолював тренерський штаб клубу «Ріу-Аве». З цією командою Мартінш також кваліфікувався до Ліги Європи, зайнявши 6-те місце у сезоні 2015/16, але 17 травня 2016 року оголосив, що не буде продовжувати роботу в клубі[10].

23 травня 2016 року Мартінш підписав дворічний контракт з «Віторією» (Гімарайнш)[11], за яку раніше виступав як гравець. У першому сезоні 2016/17 клуб закінчив на четвертому місці і автоматично кваліфікувався до групового етапу Ліги Європи, а також дійшов до фіналу Кубка Португалії, де його підопічні програли «Бенфіці»[12][13]. Втім у другому сезоні результати були значно гірші і у лютому 2018 року він вирішив піти через незадовільні результати[14][15].

9 квітня 2018 року Педру Мартінш очолив грецький «Олімпіакос», підписавши контракт до червня 2020 року[16][17]. Його робота в «Олімпіакосі» почалась з рекорду, після того як він став першим і єдиним тренером, який залишився непереможним у перших п'яти єврокубкових іграх команди[18].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Pedro Martins. "Quando estávamos bem-dispostos, éramos fabulosos" [Pedro Martins. "When we were in a good mood, we were fabulous"]. i (порт.). 9 травня 2014. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  2. ↑ Pedro Barbosa. Um golo para a história [Pedro Barbosa. A goal for history]. i (порт.). 20 лютого 2015. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  3. ↑ Alverca: Veríssimo e Pedro Martins lesionados [Alverca: Veríssimo and Pedro Martins injured] (порт.). Mais Futebol. 14 квітня 2002. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  4. ↑ Irish suffering home discomforts. The Independent. 30 березня 1997. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  5. ↑ Pedro Martins, um treinador apaixonado pela formação [Pedro Martins, a manager in love with academies] (порт.). SAPO. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  6. ↑ Pedro Martins, o treinador que resistiu a tudo, até a Alberto João [Pedro Martins, the manager who withstood everything, even Alberto João]. Público (порт.). 3 квітня 2012. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 10 квітня 2018.
  7. ↑ Pedro Martins: Vou treinar o Marítimo e a equipa B [Pedro Martins: I will coach Marítimo and the B team] (порт.). Rádio e Televisão de Portugal. 15 вересня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  8. ↑ Marítimo estreia-se na Grécia para a Liga Europa [Marítimo make Europa League debut in Greece] (порт.). Rádio e Televisão de Portugal. 1 серпня 2012. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  9. ↑ Marítimo: Pedro Martins deixa clube no final da época [Marítimo: Pedro Martins leaves club at the end of the season] (порт.). Mais Futebol. 17 квітня 2014. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  10. ↑ Pedro Martins deixa comando técnico [Pedro Martins no longer in charge]. Record (порт.). 17 травня 2016. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  11. ↑ Pedro Martins em Guimarães para assinar por duas épocas [Pedro Martins in Guimarães to sign for two seasons]. Jornal de Notícias (порт.). 17 травня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  12. ↑ I Liga/Balanço: Vitória de Guimarães garante Europa, com melhor época da década [I League/Summary: Vitória de Guimarães confirm Europe, with best season of the decade]. Diário de Notícias (порт.). 22 травня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  13. ↑ Benfica-V. Guimarães, 2–1. Record (порт.). 28 травня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  14. ↑ Pedro Martins deixa Vitória de Guimarães [Pedro Martins leaves Vitória de Guimarães]. Diário de Notícias (порт.). 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  15. ↑ Pedro Martins demite-se do comando técnico do V. Guimarães [Pedro Martins quits from Vitória Guimarães] (порт.). Sábado. 18 лютого 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  16. ↑ Pedro Martins signs deal to become next Olympiacos manager. Agona Sport. 9 квітня 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  17. ↑ ΘΡΥΛΟΣ! Είμαι πολύ υπερήφανος που θα ανήκω πλέον στον ΟΛΥΜΠΙΑΚΟ. Είναι μεγάλη τιμή να εκπροσωπείς ένα τέτοιο καταπληκτικό κλαμπ, με τόσο παθιασμένους φιλάθλους! Καιρός να αρχίσουμε να προετοιμαζόμαστε για το 18/19 με ένα καθαρό σκοπό: Να νικήσουμε! #weareolympiacos [LEGEND! I am very proud to be an Olympian. It is a great honour to represent such an amazing club, with such passionate fans! Time to start preparing for 18/19 with a clear goal: To defeat! #weareolympiacos] (гр.). Twitter. 9 квітня 2018. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  18. ↑ Γκόγκουλης, Ευάνθης. Ολυμπιακός: Στους πέντε αγώνες σταμάτησε το ρεκόρ του Μαρτίνς. fws.gr (гр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Педру_Мартінш&oldid=40186360