Очікує на перевірку

Скорик Микола Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Леонідович Скорик
Микола Леонідович Скорик
Микола Леонідович Скорик
Голова Одеської обладміністрації
8 листопада 2013 — 3 березня 2014
ПрезидентВіктор Янукович
Прем'єр-міністрМикола Азаров
ПопередникЕдуард Матвійчук
НаступникВолодимир Немировський

Народився27 листопада 1972(1972-11-27) (51 рік)
Одеса
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materНаціональний університет «Одеська політехніка»
Політична партіяПартія регіонів до березня 2014
Партія розвитку України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Микола Леонідович Скорик на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
VIII скликання
Опозиційний блок 27 листопада 2014 29 серпня 2019
Україна Народний депутат України
IX скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Мико́ла Леоні́дович Ско́рик (нар. 27 листопада 1972, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український політик, підприємець. Колишній член проросійської партії ОПЗЖ. Народний депутат VIII та IX скликань.

Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку. Колишній член Партії регіонів, голова Одеської ОДА (з 8 листопада 2013 по 3 березня 2014). Кандидат на посаду міського голови Одеси (2020), програв в ІІ турі чинному та той час меру Геннадію Труханову. Кандидат економічних наук (2012)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Одесі, 1989 там же закінчив школу № 121. 1994 року закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю «Економіка і управління в машинобудуванні» з кваліфікацією інженера — економіста. Після закінчення навчання — здобув ступінь кандидата економічних наук[1][2].

1994 — менеджер у СП «Примор'я».

В травні 1995 року очолив відділ розвитку АКБ «Імексбанк».

В листопаді 1999 року призначений виконуючим обов'язки голови правління «Імексбанку», з грудня — голова правління.

З 16 листопада 2010 року по листопад 2013 року — міністр фінансів АР Крим.

8 жовтня 2012 року — державний службовець першого рангу[3]. У серпні 2019 року Скорик підтримував на суді підозрюваних у трагедії в Одесі 2 травня, учасників антимайдану громадянина РФ Євгена Мефьодова та активіста «Куликового поля» Сергія Долженкова, яким інкримінували заклики до повалення конституційного ладу і провокування заворушень, що призвели до загибелі людей у Будинку профспілок. Підозрювані вийшли під заставу, яку зібрали Скорик з іншими членами ОПЗЖ[4].

Політика

[ред. | ред. код]

Був помічником у народного депутата IV скликання Леоніда Клімова (Заєду) та VI скликання Віталія Борта (Партія регіонів)[5].

З травня 2006 року по листопад 2010 року — голова Одеської облради. 8 листопада 2013 року призначений головою Одеської обласної адміністрації[6].

З листопада 2013 року по березень 2014 року — очолює одеський відділок Партії регіонів. У березні 2014 року виходить із партії.

З червня 2014 до вересня 2014 року — голова Одеського офісу Партії розвитку України. Підтримував Сергія Тігіпка на Виборах Президента 2014.[7]

У квітні 2014 року створює та очолює нову депутатську групу «Єдність» в Одеській обласній раді, стає членом Президії обласної ради[8].

Нардеп України VIII скликання з 27 листопада 2014 до 29 серпня року. Обраний від «Опозиційного блоку» за партійним списком (№ 10)[9]. Член Комітету ВРУ з питань бюджету[9].

18 січня 2018 року був одним із 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[10].

Народний депутат IX скликання з 29 серпня 2019 року від ОПЗЖ. Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку[11].

Вибори міського голови Одеси 2020

[ред. | ред. код]

Кандидат у мери Одеси на виборах у жовтні 2020 року[4]. в І турі набрав 19,4 %, зайнявши друге місце після діючого міського голови Геннадія Труханова (38,3 %)[12]. В ІІ турі Скорик набрав 42, 1 % (72 974 голосів) проти 54,2 % (93 921 голосів) Труханова[13], таким чином, програвши діючому очільнику міста з відносно невеликим відривом.

Майно

[ред. | ред. код]

У декларації вказано у власності три квартири (172, 523 і 60 м2) і три будинки (217, 629 і 629 м2) в Одесі та області. Автомобілі Mercedes ML 350 і Lexus RX 350, згодом — дві однакові Toyota Land Cruiser 200[14]. Поціновувач дорогих годинників Chopard, Bulgari, Ulysse Nardin, Patek Philippe[15].

Скандали

[ред. | ред. код]

Приховав бізнес у декларації за 2014 рік[16].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Наталя Володимирівна Скорик, виховують доньку Маргариту і сина Віктора.
  • Батько Леонід Давидович Скорик був відомим фахівцем з електронного устаткування.
  • Мати Людмила Залюбинська була фізиком (нині доцент університету ім. Мечникова). У кінці 80-х Людмила займалася політикою, була одним із творців «Народного Руху» (знайома з В'ячеславом Чорноволом), очолювала Комітет солдатських матерів Одеси (хоча її син в армії не служив).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[17]
  • Орден «За заслуги» III ст. (5 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Скорик Микола Леонідович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 6 червня 2022.
  2. Микола Скорик: Не нова мітла для Одеської області - Стрічка новин Одеси. uanews.odessa.ua. 10 листопада 2013. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 7 січня 2023.
  3. Указ Президента України від 8 жовтня 2012 року № 585/2012 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  4. а б Що потрібно знати про кандидата в мери Одеси Миколу Скорика: головне. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 13 жовтня 2020.
  5. Скорик Микола Леонідович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 жовтня 2020.
  6. Указ Президента України № 626/2013 від 8 листопада 2013 року «Про призначення М.Скорика головою Одеської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
  7. Юлька. Микола Скорик виключений з Партії Регіонів. oodtrk.od.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  8. Одеська облрада сформувала депутатську групу «Єдність». Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  9. а б Народний депутат України VIII скликання Скорик Микола Леонідович. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2016.
  10. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  11. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  12. Другий тур виборів в Одесі 2020 - вся інформація, дата, рейтинг кандидатів | РБК-Україна. vybory.rbc.ua. 11 листопада 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 6 червня 2022.
  13. Результати місцевих виборів в Одесі - Труханів обраний мером втретє | РБК-Україна. vybory.rbc.ua. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 6 червня 2022.
  14. Декларації: Скорик Микола Леонідович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-04 у Wayback Machine.]
  15. Декларації: Скорик Микола Леонідович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-03 у Wayback Machine.]
  16. Деклараційні тіньовики Верховної Ради. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 27 травня 2020.
  17. Указ Президента України від 27 червня 2013 року № 355/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  18. Указ Президента України від 5 грудня 2008 року № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: Голова Одеської обласної державної адміністрації
з 8 листопада 2013
по 3 березня 2014
Наступник:
Матвійчук Едуард Леонідович Немировський Володимир Леонідович