Скорик Микола Леонідович
Микола Леонідович Скорик | |||
---|---|---|---|
Голова Одеської обладміністрації | |||
8 листопада 2013 — 3 березня 2014 | |||
Президент | Віктор Янукович | ||
Прем'єр-міністр | Микола Азаров | ||
Попередник | Едуард Матвійчук | ||
Наступник | Володимир Немировський | ||
Народився | 27 листопада 1972 (51 рік) Одеса | ||
Відомий як | політик | ||
Громадянство | Україна | ||
Alma mater | Національний університет «Одеська політехніка» | ||
Політична партія | Партія регіонів до березня 2014 Партія розвитку України | ||
Нагороди | |||
Микола Леонідович Скорик на сайті Верховної Ради | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
VIII скликання | |||
Опозиційний блок | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
Народний депутат України | |||
IX скликання | |||
ОПЗЖ | 29 серпня 2019 | — | |
|
Мико́ла Леоні́дович Ско́рик (нар. 27 листопада 1972, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український політик, підприємець. Колишній член проросійської партії ОПЗЖ. Народний депутат VIII та IX скликань.
Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку. Колишній член Партії регіонів, голова Одеської ОДА (з 8 листопада 2013 по 3 березня 2014). Кандидат на посаду міського голови Одеси (2020), програв в ІІ турі чинному та той час меру Геннадію Труханову. Кандидат економічних наук (2012)[1].
Народився в Одесі, 1989 там же закінчив школу № 121. 1994 року закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю «Економіка і управління в машинобудуванні» з кваліфікацією інженера — економіста. Після закінчення навчання — здобув ступінь кандидата економічних наук[1][2].
1994 — менеджер у СП «Примор'я».
В травні 1995 року очолив відділ розвитку АКБ «Імексбанк».
В листопаді 1999 року призначений виконуючим обов'язки голови правління «Імексбанку», з грудня — голова правління.
З 16 листопада 2010 року по листопад 2013 року — міністр фінансів АР Крим.
8 жовтня 2012 року — державний службовець першого рангу[3]. У серпні 2019 року Скорик підтримував на суді підозрюваних у трагедії в Одесі 2 травня, учасників антимайдану громадянина РФ Євгена Мефьодова та активіста «Куликового поля» Сергія Долженкова, яким інкримінували заклики до повалення конституційного ладу і провокування заворушень, що призвели до загибелі людей у Будинку профспілок. Підозрювані вийшли під заставу, яку зібрали Скорик з іншими членами ОПЗЖ[4].
Був помічником у народного депутата IV скликання Леоніда Клімова (Заєду) та VI скликання Віталія Борта (Партія регіонів)[5].
З травня 2006 року по листопад 2010 року — голова Одеської облради. 8 листопада 2013 року призначений головою Одеської обласної адміністрації[6].
З листопада 2013 року по березень 2014 року — очолює одеський відділок Партії регіонів. У березні 2014 року виходить із партії.
З червня 2014 до вересня 2014 року — голова Одеського офісу Партії розвитку України. Підтримував Сергія Тігіпка на Виборах Президента 2014.[7]
У квітні 2014 року створює та очолює нову депутатську групу «Єдність» в Одеській обласній раді, стає членом Президії обласної ради[8].
Нардеп України VIII скликання з 27 листопада 2014 до 29 серпня року. Обраний від «Опозиційного блоку» за партійним списком (№ 10)[9]. Член Комітету ВРУ з питань бюджету[9].
18 січня 2018 року був одним із 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[10].
Народний депутат IX скликання з 29 серпня 2019 року від ОПЗЖ. Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку[11].
Кандидат у мери Одеси на виборах у жовтні 2020 року[4]. в І турі набрав 19,4 %, зайнявши друге місце після діючого міського голови Геннадія Труханова (38,3 %)[12]. В ІІ турі Скорик набрав 42, 1 % (72 974 голосів) проти 54,2 % (93 921 голосів) Труханова[13], таким чином, програвши діючому очільнику міста з відносно невеликим відривом.
У декларації вказано у власності три квартири (172, 523 і 60 м2) і три будинки (217, 629 і 629 м2) в Одесі та області. Автомобілі Mercedes ML 350 і Lexus RX 350, згодом — дві однакові Toyota Land Cruiser 200[14]. Поціновувач дорогих годинників Chopard, Bulgari, Ulysse Nardin, Patek Philippe[15].
Приховав бізнес у декларації за 2014 рік[16].
- Дружина — Наталя Володимирівна Скорик, виховують доньку Маргариту і сина Віктора.
- Батько Леонід Давидович Скорик був відомим фахівцем з електронного устаткування.
- Мати Людмила Залюбинська була фізиком (нині доцент університету ім. Мечникова). У кінці 80-х Людмила займалася політикою, була одним із творців «Народного Руху» (знайома з В'ячеславом Чорноволом), очолювала Комітет солдатських матерів Одеси (хоча її син в армії не служив).
- Орден «За заслуги» II ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[17]
- Орден «За заслуги» III ст. (5 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[18]
- ↑ а б Скорик Микола Леонідович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Микола Скорик: Не нова мітла для Одеської області - Стрічка новин Одеси. uanews.odessa.ua. 10 листопада 2013. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 8 жовтня 2012 року № 585/2012 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- ↑ а б Що потрібно знати про кандидата в мери Одеси Миколу Скорика: головне. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Скорик Микола Леонідович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Указ Президента України № 626/2013 від 8 листопада 2013 року «Про призначення М.Скорика головою Одеської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
- ↑ Юлька. Микола Скорик виключений з Партії Регіонів. oodtrk.od.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Одеська облрада сформувала депутатську групу «Єдність». Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
- ↑ а б Народний депутат України VIII скликання Скорик Микола Леонідович. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2016.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ Другий тур виборів в Одесі 2020 - вся інформація, дата, рейтинг кандидатів | РБК-Україна. vybory.rbc.ua. 11 листопада 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Результати місцевих виборів в Одесі - Труханів обраний мером втретє | РБК-Україна. vybory.rbc.ua. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Декларації: Скорик Микола Леонідович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Декларації: Скорик Микола Леонідович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Деклараційні тіньовики Верховної Ради. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2013 року № 355/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2008 року № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- Скорик Микола на сайті Одеської облради [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті Скорика [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]
Попередник: | Голова Одеської обласної державної адміністрації з 8 листопада 2013 по 3 березня 2014 |
Наступник: |
Матвійчук Едуард Леонідович | Немировський Володимир Леонідович |
- Народились 27 листопада
- Народились 1972
- Випускники Одеської політехніки
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Народні депутати України 8-го скликання
- Голови Одеської обласної ради
- Голови Одеської облдержадміністрації
- Народні депутати України 9-го скликання
- Уродженці Одеси
- Члени Партії регіонів
- Члени Партії розвитку України
- Фракція Опозиційного блоку у ВР України 8-го скликання
- Члени «Опозиційного блоку»
- Члени «Опозиційної платформи — За життя»
- Помічники народних депутатів України