RoHS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

RoHS (англ. Restriction of Hazardous Substances — обмеження небезпечних речовин) — директива 2002/95/EC, що обмежує вміст шкідливих речовин, була прийнята Європейським Союзом у лютому 2003 року.

Директива регламентує застосування свинцю, а також інших потенційно небезпечних елементів в електротехнічному та електронному обладнанні, забезпечуючи необхідний рівень захисту здоров'я людей і навколишнього середовища. 1 липня 2006 Директива набула чинності на всій території Європейського Співтовариства.

Небезпечні речовини

[ред. | ред. код]

Небезпечними речовинами, для яких директива встановлює обмеження:

  1. Свинець (Pb)
  2. Ртуть (Hg)
  3. Кадмій (Cd)
  4. Шестивалентний хром (Cr6+)
  5. Полібромовані біфеніли (ПБД) — інгібітор горіння під час виробництва пластмас
  6. Полібромований дифеніловий ефір (ПБДЕ) — інгібітор горіння під час виробництва пластмас
  7. Біс (2-етилгексил) фталат (DEHP)
  8. Бутілбензилфталат (BBP)
  9. Дібутілфталат (DBP)
  10. Діізобутілфталат (DIBP)

Особливості

[ред. | ред. код]

На відміну від Директиви щодо відпрацьованого електричного й електронного обладнання (WEEE), яка встановлює мінімальні рівні утилізації електрообладнання, які повинні дотримуватися, але можуть бути перевищені, Директива RoHS встановлює точні межі допустимих рівнів, дотримання яких є обов'язковим.

Попри те, що Директива RoHS є Європейською Директивою, виробники електронного та електричного обладнання за межами країн ЄС також повинні дотримуватися положень цієї Директиви, в тому випадку, коли вироблене ними обладнання підлягає ввезенню до країн ЄС для використання в Європі. Визначення вимог і застосування Директиви RoHS має бути однаковим для всіх країн ЄС, для того щоб усі компанії, що пройшли сертифікацію RoHS, могли безперешкодно торгувати в Європейській економічній зоні.

Відповідно до вимог Директиви RoHS до проведення сертифікації всі виробники повинні пройти процедуру реєстрації. Наприклад, з 23 листопада 2005 року в Німеччині діє закон, що забороняє продавати деякі категорії електричного та електронного устаткування, якщо виробник не пройшов офіційну реєстрацію в цій країні.

Директива RoHS поширюється на такі категорії продукції:

  1. побутова техніка,
  2. телекомунікаційне обладнання та устаткування інформаційної техніки,
  3. споживча електроніка,
  4. освітлювальна апаратура,
  5. електричні інструменти,
  6. іграшки,
  7. товари для дозвілля та спортивні товари,
  8. торговельні автомати,
  9. лампи розжарювання.

2011/65/EU (RoHS 2)

[ред. | ред. код]

RoHS в Україні

[ред. | ред. код]

З урахуванням Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 2002/95/ЄС від 27 січня 2003 в Україні в грудні 2008 прийнятий Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Про затвердження Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні».[недоступне посилання з травня 2019] Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. N 1057

Посилання

[ред. | ред. код]
  • RoHS Home [Архівовано 4 лютого 2006 у Wayback Machine.]
  • Директива RoHS українською мовою
  • Відповіді на найчастіші запитання, що стосуються Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 2002/95/ЄС від 27 січня 2003 р. [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Implementation of the RoHS Directive (англ.). Процитовано 25 серпня 2023.