The influence of the psychological space of meaningful relationships on the psychological time of the person, on the modeling of the future, is shown. Life-tasks are considered as units of the structuring of the personal future, as a method for the synthesis of spatial-temporal and semantic perspectives, a kind of personal chronotope. The value of the mechanism of full and partial, conscious and unconscious identification for prediction of a person's own future is determined. The ways of solving inter-personally and intra-personally determined life-tasks are considered, their specificity is determined in comparison with other forms of self-prediction. Types of life-tasks solving (impulsive, risky, balanced, cautious, and inert) are analyzed according to the age stages: childhood, adolescence, adolescence, maturity, and late maturity. Keywords: modeling of the future, life problems, space-time perspective, meaning, age stages, and types of life-tasks solving.

The personality is considered interpersonally, as a social construct, which manifests itself in a dialog. Life-tasks are defined as a kind of personal chronotope that unites psychological time, space and meaning. It is shown how the person changes the spatial and temporal coordinates of the world of life by way of the statement of life-tasks: psychological space in a new way synthesizes social and personal space and psychological time in a new way is compared with the desired duration of life and the level of self-realization. It is found out that the person becomes a narrator who constructs a story about the desired future in the setting of life-tasks. Each story is structured simultaneously in several contexts: social-historical, individual-psychological, and purely narrative. The context of the story involves the influence of the narrator and the listener respective position, as well as the life situation. The subject-plot-genre dimension of the life problem, which exists in the form of the futurological narrative, is analyzed. Keywords: interpersonal approach, life problems, self-design, modeling of the future, personal chronotope, narrator, futurological narrative.

The article deals with life-tasks as narrative practices of the personal future organization. There are analyzed dependence of futuristic life story from such main cultural plots as altruistic, competitive, erotic, creative, ecological. The influence of discourses of Christ, Alexander of Macedon, Kazanova, Columbus, Buddha on the staging of life-tasks at different age stages and in different spheres of life is analyzed. Keywords: narrative practices, organization of the future, main plots, discourse, life task.

The manual highlights the results of the research on socio-psychological rehabilitation of a person experiencing the consequences of traumatic events. It is developed the technological approach to the personality’s restoration; there are considered the resources, indicators, and criteria of personality’s psychological health, as well as stages, technologies, and techniques of rehabilitation. There are offered ways of organizing complex psychological support of an individual in an emergency situation. There are determined the possibilities of reintegration of the problem person into society, the means of connections with family environment restoration, the ways of vital life problems solving. It is enlightened the structure of personality’s viability resources, and it is substantiated the feasibility of its restoration technologies usage. It is defined as the potential of mobile applications as a tool for users’ psychological state regulation, and there are offered the algorithms for their usage in psychological help and self-help. There are determined the various types of military’s psychological losses, and there are found the possibilities of self-efficacy resource usage while experiencing the loss. There are presented the technologies of alienation overcoming in participants of combat operations. There are substantiated the conditions for the productivity of social-psychological adaptation increasing in internally displaced persons, and there are designed the art technologies to work with this category of clients. The manual is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitation specialists, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.

Анотація. У статті показано, що постановка життєвих завдань передбачає випробування нових форматів життєконструювання з урахуванням змінної, плинної повсякденності, трансформаційної специфіки сучасного життя, особливостей життєвого етапу і власних можливостей особистості, яку розглянуто як процес перманентного створення історій про себе і своє майбутнє. Визначено можливості змін, що відбуваються з людьми внаслідок використання ними наративних завданнєвих практик життєконструювання. Готовність молодої людини переосмислювати власні життєві завдання, осюжетнюючи набутий досвід, проаналізовано як спосіб сприяння динаміці її життєконструювання. В умовах довготривалої політико-економічної та соціокультурної трансформації українського соціуму питання взаємодії молоді і суспільства, інтеграції молодої людини в суспільні процеси стають все гострішими. Аналіз впливу особистості на власне життя через певні соціально-психологічні практики є одним із першочергових наукових завдань, що стоять перед психологією особистості. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю осмислення способів, за допомогою яких молода людина намагається впливати на власне життєздійснення. Чому йдеться про молодість? Адже людина зрілого чи навіть літнього віку також ставить перед собою певні завдання і намагається їх реалізувати. Молодість обрано тому, що у цьому віці великою є вихідна заангажованість процесом самопобудови, конструюванням майбутнього водночас у професійній та інтимно-особистісній, сімейній сферах. Це вік, в якому інтенсивно і дедалі усвідомленіше на відміну від підлітково-юнацького періоду набувається досвід самодослідження, самоекспериментування. Здійснення вже не стихійного, а більш цілеспрямованого самопроектування відбувається різними шляхами, і серед них є шлях осмислення, усвідомлення першочергових життєвих завдань. Усвідомлення і спроб практичного втілення. Визначимося з поняттєвим апаратом, розпочавши з такого відносно нового для психологічної науки поняття як практика. Чому йдеться саме про практику? По-перше, практика націлює нас на прагматику. Те, що може здаватися несерйозним, банальним з класично дослідницького погляду, у прагматичному ракурсі виглядає як цілком виправдане, доречне. По-друге, практика сприяє отриманню нового досвіду, оскільки вона типова, ситуативно впорядкована, спільно здійснювана. По-третє, практика як повторюваний, зрозумілий, наочний акт показує, як саме покроково

У дисертації цілісно та системно обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку ідеї суб’єктності особистості школяра у вітчизняному педагогічному дискурсі ХХ століття. Визначено особливості, закономірності та зміст ідеєґенезу суб’єктнісної проблематики в контексті суспільноособистісного, освітньо-наукового та учнівського профілів суб’єктності. Доведено системотвірність категорії «суб’єктність особистості школяра» для педагогічних парадигм, теорій і освітніх моделей, орієнтованих на суб’єктрозвивальну педагогічну співдію. На основі авторського підходу розроблено теоретичні засади інтерпретації суб’єктності особистості школяра як педагогічного феномену; створено структурно-змістову модель суб’єктності особистості школяра, компоненти якої слугують емпіричними ознаками ідентифікації суб’єктнісних проявів школярів у педагогічному дискурсі; обґрунтовано детермінованість розвитку ідеї суб’єктності школяра у вітчизняному педагогічному дискурсі ХХ століття суспільно-історичними, політичними, світоглядними, культурноосвітніми (етнічні, соціальні, психологічні, технологічні) умовами реалізації завдань навчання, виховання та розвитку дітей і молоді; окреслено теоретикометодологічні аспекти реалізації ідеї суб’єктності в умовах трансформації цілей і завдань навчання, виховання та розвитку сучасних школярів. Отримані результати визначили перспективи наукових пошуків. Основні положення дослідження впроваджено в практику роботи закладів вищої освіти.

Проблематика монографії стосується різних аспектів історії особистості. Ця історія життя (драми) має набути статусу вихідного методологічного підґрунтя вивчення людської істоти. Автори розраховують, що робота викличе цікавість фахівців різних напрямів, які стосуються проблеми існування і розвитку людини.

Книгу присвячено дослідженню психологічного здоров’я особистості, що переживає наслідки тривалого воєнного конфлікту. Визначено особистісні чинники та індикатори психологічного здоров’я. Розроблено концепцію соціально-психологічної реабілітації особистості в умовах травматизації. Запропоновано поетапну модель соціально-психологічної реабілітації травмованої особистості. Апробовано технології, техніки, способи і прийоми психологічної допомоги та самодопомоги, які сприятимуть підвищенню готовності особистості до подолання надмірних стресових перевантажень та профілактиці психотравматизації різних верств населення. Книгу адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, соціальним і медичним працівникам, громадським активістам, волонтерам, педагогам, журналістам, що беруть участь у реабілітації ветеранів АТО, членів їхніх сімей, вимушено переміщених осіб тощо.

Книжку присвячено особистості, яка повсякденно створює, вибудовує, а інколи цілком реконструює світ, в якому живе. В ній йдеться про просторово-часові виміри життєвого світу особистості, про такі несхожі і недосконалі один без одного чоловічі і жіночі світи, про взаємовплив індивідуальної та загальнолюдської історії, про світи гармонійні та дисгармонійні. Читач зможе відшукати шляхи втечі з тенет повсякденності, усвідомити зміст своєї потреби у святі та визначити стратегії розв’язання кризових ситуацій, можливості здійснення відповідальних життєвих виборів. Книжку розраховано не лише на студентів, аспірантів, психологів-професіоналів, а й на широку читацьку аудиторію людей, небайдужих до власного життя, людей, зацікавлених у особистісному зростанні.