Гай-Нижник П.П. Державний переворот 29 квітня 1918 р.: причини та перебіг захоплення влади П. Скоропадським // Український історичний журнал. – 2011. – №4. – С.132–164.
Як Скоропадський посадив Петлюру і що з того вийшло (Д. Шурхало VS П.Гай-Нижник) // Радіо Свобода. – 2022. – 27 січня [Електронний ресурс] Режим доступу:... more
Гай-Нижник П. П. Олександр Севрюк і його роль під час перемовин й укладання Мирового договору між УНР та Центральними державами у Бересті (січень – лютий 1918 р.) // Гілея. – 2018. – Вип.130 (№3). – С.37–44.
П.Гай-Нижник: «Грушевский и Винниченко противились созданию вооружённых сил для восстановления украинской государственности» (интервью взял А.Топчий) // Факты и комментарии. – 2017. – 22 марта. – № 40. – С.10.
Жуковський Олександр. Вспомини часів епохи Великої Східньої Революції початка 1917–19 рр. (Із окопів до Тюрми). Записка книжечка. 1919 рік / Упорядник: Павло Гай-Нижник. – Київ, 2018. – 274 c. Увазі читача пропонуються спогади Олександра... more
Жуковський Олександр. Вспомини часів епохи Великої Східньої Революції початка 1917–19 рр. (Із окопів до Тюрми). Записка книжечка. 1919 рік / Упорядник: Павло Гай-Нижник. – Київ, 2018. – 274 c.
Увазі читача пропонуються спогади Олександра Тимофійовича Жуковського (1884–1925[?]) – громадсько-політичного та військового діяча, члена Українського генерального військового комітету і заступника генерального секретаря військових справ (1917 р.), полковника Армії УНР, військового міністра і міністра флоту УНР (1918 р.), командира Окремого корпусу кордонної охорони і начальника залоги Кам’янця-Подільського (1919 р.), військового аташе УНР у Чехо-Словаччині й ревізора військових місій УНР у Празі, Відні та Берліні (1919–1920 рр.), а також одного з провідних діячів Української партії соціалістів-революціонерів, зокрема її закордонної організації. У серпні 1921 р. він вів перемовини з урядом УСРР щодо повернення віденської групи УПСР на Батьківщину й у 1922 р. повернувся до Радянської України.
Рукописи “Вспоминів” О. Жуковського, що хронологічно охоплюють часоплин від початку 1917 р. і до початку 1919 р., зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України й публікуються вперше; “Записка книжечка” від 1919 року вже друкувалася в основній своїй частині у 80-х рр. ХХ ст. у часописі “Український історик” (США).
Гай-Нижник П. П. Історико-географічні уявлення і національна ідентичність. Рецензія на монографію: Трубчанінов С. В. Конструювання національного простору: історико-географічні уявлення в українській науковій і суспільно-політичній думці... more
Гай-Нижник П. П. Історико-географічні уявлення і національна ідентичність. Рецензія на монографію: Трубчанінов С. В. Конструювання національного простору: історико-географічні уявлення в українській науковій і суспільно-політичній думці 1830–1930-х рр.: Монографія. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2019. 480 с. // Український селянин: зб. наук. праць. – Черкаси: Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького – 2019. – Вип.21. – С.156–157.
Гай-Нижник П. П. Утвердження тризубу в офіційній символіці Української Народної Республіки та Української Держави доби Центральної Ради і Гетьманату (1917–1918 рр.) // Гілея. – 2018. – Вип.131 (№4). – С.21–29.
