| dbo:abstract
|
- La sibil·la de Cumes, o sibil·la cumana habitava en les proximitats de Cumes, una ciutat grega que estava prop de la moderna Nàpols. Les sibil·les eren sacerdotesses d'Apol·lo que habitualment vivien en cavernes, i de les quals se suposava que estaven dotades de facultats profètiques. Els autors antics n'esmenten moltes, però la de més anomenada per a la mitologia romana va ser sens dubte la Sibil·la cumana. La suposada cova de la sibil·la —coneguda com l'antre— era sota de la ciutadella de Cumes. Encara és descrita al segle ii com una basílica artificial excavada a la roca, amb reserves d'aigua i cambres, on els profetes donaven els oracles. La cova fou destruïda durant el setge de la ciutat pel general romà d'Orient Narsès. El 1932, Amedeo Maiuri identificà una cova com a l'«antre de la Sibil·la», tot i que la cambra interior després es va identificar com una cambra mortuòria paleocristiana. Al Llibre VI de l'Eneida de Virgili apareix la sibil·la de Cumes fent-li de guia per l'Hades a Enees, príncep troià, perquè visite al seu pare Anquises. Es deia que aquesta sibil·la tenia al seu càrrec els llibres sibil·lins, nou volums de profecies suposadament fetes en diferents èpoques per diverses sibil·les. Segons la llegenda, la sibil·la cumana es va presentar davant el que seria el darrer rei de Roma, Tarquí el Superb, i li va oferir vendre-li els nou volums per tres-centes peces d'or. Tarquí va rebutjar el preu per exorbitant; després d'això la sibil·la va cremar tres dels llibres i va demanar tres-centes peces d'or pels sis restants. Novament Tarquí va rebutjar l'oferta i novament la sibil·la va cremar tres dels llibres i va demanar tres-centes peces d'or pels tres últims. Aquesta vegada, Tarquí va pagar el que se li demanava, car no es va atrevir a permetre la destrucció de les profecies finals. Des d'aleshores, els llibres sibil·lins van ser preservats amb cura pels romans, que els van fer dipositar al Capitoli, on eren consultats pels sacerdots en temps de gran crisi, per aprendre els ritus apropiats amb els quals calmar els déus irats. (ca)
- Η Κυμαία Σίβυλλα ήταν η ιέρεια που υπηρετούσε στο ιερό της , αρχαίας ελληνικής αποικίας στην Ιταλία. Υπάρχουν πολλές Σιβύλλες στον αρχαίο κόσμο. Λόγω της σημασίας της Κυμαίας Σιβύλλας στους θρύλους της αρχαίας Ρώμης και της εγγύτητας της Κύμης στην Ρώμη, έγινε η διασημότερη σίβυλλα στους Ρωμαίους. Είναι μια από τις τέσσερις Σιβύλλες που ζωγράφισε ο Ραφαήλ στη . Επίσης την ζωγράφισε ο Αντρέα ντελ Καστάνιο (ο πίνακας εκτίθεται στη Γκαλερί Ουφίτσι) και ο Μιχαήλ Άγγελος. Η Κυμαία Σίβυλλα είναι γνωστή με διάφορα ονόματα, όπως η Ερωφίλη του Παυσανία και του Λακταντίου. Είναι επίσης γνωστή ως Δείφωβη, Αμάλθεια, Δημοφίλη ή Ταραξάνδρα. (el)
- The Cumaean Sibyl was the priestess presiding over the Apollonian oracle at Cumae, a Greek colony located near Naples, Italy. The word sibyl comes (via Latin) from the ancient Greek word sibylla, meaning prophetess. There were many sibyls in different locations throughout the ancient world. Because of the importance of the Cumaean Sibyl in the legends of early Rome as codified in Virgil's Aeneid VI, and because of her proximity to Rome, the Cumaean Sibyl became the most famous among the Romans. The Erythraean Sibyl from modern-day Turkey was famed among Greeks, as was the oldest Hellenic oracle, the Sibyl of Dodona, possibly dating to the second millennium BC according to Herodotus, favored in the east. The Cumaean Sibyl is one of the four sibyls painted by Raphael at Santa Maria della Pace (see gallery below). She was also painted by Andrea del Castagno (Uffizi Gallery, illustration right), and in the Sistine Ceiling of Michelangelo her powerful presence overshadows every other sibyl, even her younger and more beautiful sisters, such as the Delphic Sibyl. There are various names for the Cumaean Sibyl besides the "Herophile" of Pausanias and Lactantius or the Aeneid's "Deiphobe, daughter of Glaucus": "Amaltheia", "Demophile" or "Taraxandra" are all offered in various references. (en)
- Die Sibylle von Cumae oder Cumäische Sibylle ist eine der zehn von Varro genannten Sibyllen. Sie war der Überlieferung nach eine aus Babylon stammende Priesterin, die im 6. Jahrhundert v. Chr. dem Orakel von Cumae in der Nähe von Neapel vorsaß. Ihr Name war Amaltheia. Für die Zeit um das Jahr 520 v. Chr. wird folgendes berichtet: Die Priesterin besaß neun Bücher mit Prophezeiungen, die sog. Sibyllinischen Bücher, die sie dem römischen König Tarquinius Superbus zum Kauf anbot. Als der König dies wegen des geforderten horrenden Preises ablehnte, verbrannte sie drei der Bücher und bot den Rest zum gleichen Preis erneut an. Tarquinius lehnte abermals ab, sie verbrannte drei weitere Bücher und wiederholte ihr Angebot. Jetzt lenkte Tarquinius ein, erwarb die letzten drei Bücher zum vollen Preis und brachte sie anschließend in einem Gewölbe des Jupitertempels auf dem Kapitol unter. Die Geschichte wird erwähnt in Varros verlorenen Büchern, aus denen Lactantius in den Institutiones Divinae (I: 6) und Origenes zitieren. In der antiken Mythologie existiert eine Reihe von Sibyllen, aber die Bedeutung, die die Sibylle von Cumae in römischen Legenden spielt, machten sie zur bekanntesten, so dass im Allgemeinen die Sibylle von Cumae gemeint ist, wenn von der Sibylle gesprochen wird. Unter anderem wird die Sibylle von Cumae erwähnt in den Werken Vergils (Eklogen und Aeneis) und Petrons (Satyricon), bei Maurus Servius Honoratius als Deiphobe; in nachantiker Literatur erscheint sie beispielsweise in Christine de Pizans Livre du Chemin de long estude. Ovid überliefert in seinen Metamorphosen auch einen Verwandlungsmythos über die Sibylle von Cumae. Als Aeneas sie einst in ihrer Höhle aufsuchte, erzählte sie ihm, dass sie sich dem Gott Apollo verweigert, dieser ihr aber einen Wunsch freigestellt habe. Sie wünschte sich so viele Lebensjahre, wie Staubkörner in einem Häufchen Sand waren, vergaß aber, sich dazu ebenso lange dauernde Jugendlichkeit zu wünschen. Damit hatte der Gott aber wohl gerechnet; denn er bot ihr an, auch dafür zu sorgen, wenn sie ihm zu Willen sei. Sie weigerte sich aber wieder, wurde nun immer älter und klagte, vom Alter gezeichnet, sie lebe schon siebenhundert Jahre, habe noch dreihundert vor sich und werde, allen unkenntlich geworden, nur noch als Stimme vorhanden sein. Auf diese Geschichte spielt Trimalchio in Petrons Roman Satyricon an. Er erzählt, dass er in seiner Jugend in Cumae Jungen gesehen hat, welche die in einer Glasflasche hängende Sibylla fragten: „Σίβυλλα, τί θέλεις;“ (griechisch, „Sibylle, was willst du?“) – so wie damals Apollo gefragt hatte –, und sie antwortete: „ἀποθανεῖν θέλω“ („Sterben will ich“). In der Kunst erscheint die Sibylle von Cumae auf dem Deckengemälde der Sixtinischen Kapelle von Michelangelo, im Chorgestühl des Ulmer Münsters, in der Capella Nuova im Dom von Orvieto, auf dem Genter Altar und in einem Mosaik des Doms von Siena mit dem Hinweis, Piso habe sie in seinen Annalen erwähnt. Der beigefügte lateinische Text lautet: “Et mortis fatum finiet, trium dierum somno suscepto, tunc a mortuis regressus in lucem veniet primum resurrectionis initium ostendens” „Des Todes Schicksal wird er beenden, einen Schlaf von drei Tagen nimmt er auf sich, dann wird er von den Toten zurückkehren und an das Licht kommen und so den Beginn der Auferstehung anzeigen.“ (de)
- En la mitología griega, la Sibila de Cumas o sibila cumana era natural de Eritras, ciudad importante de Jonia (en la costa oeste de la actual Turquía). Su padre era Teodoro y su madre una ninfa. Se cuenta de ella que nació en una gruta del monte Córico. Nació con el don de la profecía y hacía sus predicciones en verso. Se la conocía como Sibila de Cumas porque pasó la mayor parte de su vida en esta antigua ciudad de la Magna Grecia, en la costa del mar Tirreno, en la actual Campania, al sur de Italia. (es)
- Kumasko Sibila adinik ez zuen apoloniar orakulua zen, Kumasen. zen, Joniako herri garrantzitsua (egungo Turkiaren mendebaldeko kostaldean). Bere aita Teodoro zen, eta, bere ama, lamia bat. mendiko leize-zulo batean jaio zela esaten da berataz. Profeziaren dohainarekin jaio zen, eta, bere aurreikuspenak, ematen zituen. Kumasko Sibila bezala, bere bizitza gehiena, egungo Campania probintzia italiarreko Kumas hirian pasa zuelako ezagutzen da. Antzinatean, hamar sibila ezagunen artean, garrantzitsuentzat hartzen zen. Deifoba ere deitzen zitzaion, jainko forma esan nahi duen hitza. Apolo zen sibilen profeziak inspiratzen zituen jainkoa. Kumasko sibilari, desira handi bat emango ziola promes egin zion Apolok. Sibilak, harea bat hartu zuen bere eskuan eta hartu zuen eskukadan aurkitzen ziren lur partikulen kopurua haina urte bizitzea eskatu zuen. Baina betiereko gaztetasuna eskatzea ahaztu zitzaion. Hortaz, denbora pasa ahala, zahartzen joan zen eta Apoloren tenpluan eskegi zuten kaiola batean sartu zuten. Elezaharrak, bakoitzak 110 urte zituen 9 giza bizitza bizi izan zituela dio. Berataz kontatzen den beste gauza bat, eta hala ikus daiteke Eneidan, egun batean, Eneas, Troiako printzea, Hadesetik gidatu zuela, bere aita Ankisesi egiteko. Beste batean, Tarkinio Superbo erromatar erregearen aurrean agertu zen, atso zahar bat bezala eta bederatzi profezia liburu eskaini zizkion, oso-oso garesti. Tarkinok ezezkoa eman zion, merkeago lortuko zituelakoan. Orduan sibilak, hiru liburu hautsi zituen, eta beste seirak, hasierako prezio berean eskaini zizkion. Berriz ere, Tarkinioren erantzuna ezezkoa izan zen, eta, berriz ere, sibilak beste hiru liburu hautsi zituen, geratzen ziren hirurak, hasierako prezio berean eskainiz. Tarkiniok, oraingoan, ezezkoa emanez gero libururik gabe geratuko zela jakinik, baiezkoa eman zion sibilari eta hasieran, bederatziengatik ordaindu behar izango zuena, hirugatik ordaindu behar izan zuen. Hiru liburu hauek, Jupiterren tenpluan gordeak izan ziren eta oso egoera berezietan kontsultatzen ziren. K. a. 83. urtean, suak deuseztu zituen jatorrizko eta bilduma berri bat osatu behar izan zen, gaurko egunetara heldu ez direnak, 405. urtean, hauek ere deuseztatuak izan baitziren. Liburu hauek eragin handia izan zuten erromatar erlijioan Augustoren arte. (eu)
- La sibylle de Cumes est une des douze sibylles, celle de Cumes qui apparaît dans maintes légendes. (fr)
- Sibyl Cumae adalah pendeta wanita yang memimpin orakel Apollonian di Cumae, sebuah yang terletak di dekat Napoli, Italia. Kata datang (melalui Latin) dari kata Yunani kuno sibylla, yang artinya nabi wanita. Terdapat beberapa sibyl di lokasi berbeda di sepanjang dunia kuno. Terdapat berbagai nama untuk Sibyl Cumae disamping "Herophile" dari Pausanias dan Lactantius atau "Deiphobe, putri " dari Aeneid: "Amaltheia", "Demophile" atau "Taraxandra" semuanya ditawarkan dalam berbagai rujukan. (in)
- La Sibilla Cumana (gr. Σίβυλλα, lat. Sibylla), sacerdotessa di Apollo, è una delle più importanti Sibille, figure profetiche delle religioni greca e romana. (it)
- 쿠마에 무녀(Cumaean Sibyl)는 아폴론 신전에 사는 나이를 먹지 않는 사제로 이탈리아 나폴리 근처에 위치한 그리스 식민지 쿠마에에 살고 있었다. 무녀(sibyl)이라는 말은 라틴어를 거쳐 고대 그리스어인 'sibylla'에서 왔으며, '예언자'를 의미한다. 고대에는 많은 무녀들이 살고 있었지만, 고대 로마의 전설 Virgil's Aeneid VI에 성문화된 쿠마에 무녀의 중요성 때문에 그녀는 로마인들 중 가장 유명인이 되었으며, 그리스인들 사이에 이름 높은 에유트라의 무녀들을 대신하였다. 그녀는 라파엘로가 에 그린 네 명의 무녀들 중의 하나이며, 또한 우피치 미술관의 안드레아 델 카스타뇨가 그린 그림에도 등장한다. 또한 미켈란젤로가 그린 《시스티나 성당의 천정화》에도 다른 모든 무녀과 심지어 그녀의 더 어리고 아름다운 델파이 무녀들에게 그녀의 강력한 존재를 드리운 쿠마에 무녀가 등장한다. 그녀에게는 '파우사니아스'와 '락타니투스'의 《헤로필레》 또는 아이네이스의 《데이포보스》(Deiphobe), 그리고 《갈라쿠스의 딸》, 《아말테이아》, 《데모필》, 《타락산드라》(Taraxandra) 등의 많은 이름이 등장하며, 모두 다양한 존경과 숭배의 의미로 바쳐진 것이었다. (ko)
- De Sibille van Cumae (Latijn) of Kyme of Cyme (Oudgrieks) was een mythische profetes in de havenstad Cumae, nabij Napels in de Italiaanse streek Campania. De Sibille van Cumae is een van de tien Sibillen die Varro opsomde. Zij geraakte bekend in de Grieks-Romeinse oudheid en nadien in de Roomse Kerk. De Grieken in Cumae vereerden de Sibille als priesteres en profetes voor de god Apollo. Cumae behoorde destijds tot Magna Graecia of Groot-Griekenland. De Romeinen, die Campania veroverd hadden, noemden haar Sibilla Cumana. De Roomse Kerk stelde de Sibille van Cumae, zoals ook andere Sibillen, voor als een profetes buiten elke Bijbelse context, als iemand die het christelijke heil aankondigde. (nl)
- Sybilla Kumańska (gr. Σιβύλλη Sibýllē, łac. Sibylla, Sibyl, ‘wieszczka’) – kapłanka wyroczni Apollina w Cumae, we włoskiej Kampanii. Zgodnie z legendą Sybilla przybyła do Cumae ze wschodu (Grecja lub Persja). Apollo pragnąc ją uwieść obiecał wszystko, czego zapragnie. Sybilla prosiła o tyle lat życia, ile ziaren piasku zmieści się w garści – było ich tysiąc. Apollo wprawdzie obdarzył ją długim życiem, ale ponieważ nie prosiła o wieczną młodość, z biegiem lat starzała się i kurczyła, marząc o wcześniejszej śmierci. Grota, w której mieszkała, miała znajdować się na cmentarzysku u podnóża akropolu w Cumae. W latach 20. XX wieku rozpoczęto tam wykopaliska, ale pierwsza grota okazała się tunelem wykonanym w połowie I wieku p.n.e. na rozkaz rzymskiego wodza Marka Agrypy. W 1932 roku odkryto w pobliżu kolejną grotę w postaci 107-metrowego korytarza, na końcu którego znajdował się przedsionek z dwiema wykutymi w skale ławkami. Przedsionek od głównego pomieszczenia oddzielały drzwi – prawdopodobnie tam Sybilla wypowiadała swoje przepowiednie. W korytarzu i przedsionku istnieją otwory wentylacyjne, które poza dopływem odurzających oparów, za dnia również oświetlały wnętrze; mogły też wywoływać efekt opisany przez Wergiliusza (Eneida, księga VI): Boczne powierzchnie korytarzy były podziurawione jak sito, przez co powstało sto różnych otworów, zamieniających się w setki ust z szepczącymi głosami powtarzającymi wypowiedzi Sybilli. (pl)
- Sibyllan i Cumae var titeln för Apollons orakelprästinna i den grekiska staden Cumae i Italien under antiken. Det var en av många orakel som fanns i den grekiska världen, men blev berömd i Rom för den roll dess innehavare spelade i Roms traditionella historia: det var från henne Rom fick de sibyllinska böckerna, vilka konsulterades då staten var i kris. (sv)
- Ку́мская сиви́лла (др.-греч. Σιβυλλα; лат. Sibylla Cumana; Sibylla) — жрица, председательствующая в храме Аполлона в Кумах, греческой колонии, расположенной недалеко от современного Неаполя, Италия. Имя пришло через латынь от древнегреческого слова «сибилла», то есть пророчица. Легенды о сивиллах существовали во многих местах Древнего мира. Географическая близость Кумской сивиллы к Риму и её важное место в легендах раннего Рима сделали её одной из самых известных пророчиц среди римлян. Предание приписывает Кумской сивилле создание Сивиллиных книг, собрание которых в строгой тайне хранилось сначала на Капитолийском холме, а позднее — на Палатине. Николай Спафарий в XVII веке писал о Кумской сивилле, что среди множества её пророчеств было и пророчество «о Спасителе нашем Христе и о страданиях Его». (ru)
- A Sibila de Cumas, segundo a mitologia grega, era natural de , importante cidade da Jônia (na costa ocidental da atual Turquia). Seu pai era Teodoro e sua mãe uma ninfa. Conta-se que ela nasceu numa gruta do monte Córico. Tinha, desde o nascimento, o dom da profecia, e fazia suas previsões em versos. Ficou conhecida como a sibila de Cumas porque passou a maior parte de sua vida nesta cidade, situada na costa da Campânia (Itália). (pt)
- Сиві́ла ку́мська (дав.-гр. Σιβυλλα; лат. Sibylla Cumana; Sibylla) — жриця, пророчиця, що головує в храмі Аполлона в Куми, давньогрецькій колонії, розташованій неподалік від сучасного Неаполя, Італія. Легенди про Сивілу кумську існували в багатьох місцях Стародавнього світу. Ім'я прийшло через латину від давньогрецького слова «сибілла», тобто пророчиця. Відома під різними іменами: Герофіла у Павсанія і Лактанція; Деїфоба, дочка Главка в «Енеїді» Вергілія; Амальтея, Дафна, Манто, Фемоноя в інших джерелах. Географічна близькість до Риму та її важливе місце в легендах раннього Риму зробили її однією з найвідоміших пророчиць серед римлян. Переказ приписує Сивілі кумській авторство Сивілиних книг, які в суворій таємниці зберігалися спочатку на Капітолійському пагорбі, а пізніше — на Палатині. В давньогрецькій колонії Куми, у підніжжя гори, на якій знаходився Акрополь міста з головними храмами Юпітера та Аполлона, існує печера, що носить назву (англ.Cave of the Sibyl, італ.Grotta della Sibilla), де за легендами Сивіла Кумська проживала та писала свої пророцтва. За деякими даними подібна печера знаходиться на березі вулканічного озера Аверно, що знаходиться між містами Куми та Поццуолі, є подібна печера. Обидві версії мають право на існування і вказувати на кілька печер, що пов'язані з Сивілою кумською. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- En la mitología griega, la Sibila de Cumas o sibila cumana era natural de Eritras, ciudad importante de Jonia (en la costa oeste de la actual Turquía). Su padre era Teodoro y su madre una ninfa. Se cuenta de ella que nació en una gruta del monte Córico. Nació con el don de la profecía y hacía sus predicciones en verso. Se la conocía como Sibila de Cumas porque pasó la mayor parte de su vida en esta antigua ciudad de la Magna Grecia, en la costa del mar Tirreno, en la actual Campania, al sur de Italia. (es)
- La sibylle de Cumes est une des douze sibylles, celle de Cumes qui apparaît dans maintes légendes. (fr)
- Sibyl Cumae adalah pendeta wanita yang memimpin orakel Apollonian di Cumae, sebuah yang terletak di dekat Napoli, Italia. Kata datang (melalui Latin) dari kata Yunani kuno sibylla, yang artinya nabi wanita. Terdapat beberapa sibyl di lokasi berbeda di sepanjang dunia kuno. Terdapat berbagai nama untuk Sibyl Cumae disamping "Herophile" dari Pausanias dan Lactantius atau "Deiphobe, putri " dari Aeneid: "Amaltheia", "Demophile" atau "Taraxandra" semuanya ditawarkan dalam berbagai rujukan. (in)
- La Sibilla Cumana (gr. Σίβυλλα, lat. Sibylla), sacerdotessa di Apollo, è una delle più importanti Sibille, figure profetiche delle religioni greca e romana. (it)
- Sibyllan i Cumae var titeln för Apollons orakelprästinna i den grekiska staden Cumae i Italien under antiken. Det var en av många orakel som fanns i den grekiska världen, men blev berömd i Rom för den roll dess innehavare spelade i Roms traditionella historia: det var från henne Rom fick de sibyllinska böckerna, vilka konsulterades då staten var i kris. (sv)
- A Sibila de Cumas, segundo a mitologia grega, era natural de , importante cidade da Jônia (na costa ocidental da atual Turquia). Seu pai era Teodoro e sua mãe uma ninfa. Conta-se que ela nasceu numa gruta do monte Córico. Tinha, desde o nascimento, o dom da profecia, e fazia suas previsões em versos. Ficou conhecida como a sibila de Cumas porque passou a maior parte de sua vida nesta cidade, situada na costa da Campânia (Itália). (pt)
- La sibil·la de Cumes, o sibil·la cumana habitava en les proximitats de Cumes, una ciutat grega que estava prop de la moderna Nàpols. Les sibil·les eren sacerdotesses d'Apol·lo que habitualment vivien en cavernes, i de les quals se suposava que estaven dotades de facultats profètiques. Els autors antics n'esmenten moltes, però la de més anomenada per a la mitologia romana va ser sens dubte la Sibil·la cumana. Al Llibre VI de l'Eneida de Virgili apareix la sibil·la de Cumes fent-li de guia per l'Hades a Enees, príncep troià, perquè visite al seu pare Anquises. (ca)
- Η Κυμαία Σίβυλλα ήταν η ιέρεια που υπηρετούσε στο ιερό της , αρχαίας ελληνικής αποικίας στην Ιταλία. Υπάρχουν πολλές Σιβύλλες στον αρχαίο κόσμο. Λόγω της σημασίας της Κυμαίας Σιβύλλας στους θρύλους της αρχαίας Ρώμης και της εγγύτητας της Κύμης στην Ρώμη, έγινε η διασημότερη σίβυλλα στους Ρωμαίους. Είναι μια από τις τέσσερις Σιβύλλες που ζωγράφισε ο Ραφαήλ στη . Επίσης την ζωγράφισε ο Αντρέα ντελ Καστάνιο (ο πίνακας εκτίθεται στη Γκαλερί Ουφίτσι) και ο Μιχαήλ Άγγελος. (el)
- Die Sibylle von Cumae oder Cumäische Sibylle ist eine der zehn von Varro genannten Sibyllen. Sie war der Überlieferung nach eine aus Babylon stammende Priesterin, die im 6. Jahrhundert v. Chr. dem Orakel von Cumae in der Nähe von Neapel vorsaß. Ihr Name war Amaltheia. Für die Zeit um das Jahr 520 v. Chr. wird folgendes berichtet: In der antiken Mythologie existiert eine Reihe von Sibyllen, aber die Bedeutung, die die Sibylle von Cumae in römischen Legenden spielt, machten sie zur bekanntesten, so dass im Allgemeinen die Sibylle von Cumae gemeint ist, wenn von der Sibylle gesprochen wird. (de)
- The Cumaean Sibyl was the priestess presiding over the Apollonian oracle at Cumae, a Greek colony located near Naples, Italy. The word sibyl comes (via Latin) from the ancient Greek word sibylla, meaning prophetess. There were many sibyls in different locations throughout the ancient world. Because of the importance of the Cumaean Sibyl in the legends of early Rome as codified in Virgil's Aeneid VI, and because of her proximity to Rome, the Cumaean Sibyl became the most famous among the Romans. The Erythraean Sibyl from modern-day Turkey was famed among Greeks, as was the oldest Hellenic oracle, the Sibyl of Dodona, possibly dating to the second millennium BC according to Herodotus, favored in the east. (en)
- Kumasko Sibila adinik ez zuen apoloniar orakulua zen, Kumasen. zen, Joniako herri garrantzitsua (egungo Turkiaren mendebaldeko kostaldean). Bere aita Teodoro zen, eta, bere ama, lamia bat. mendiko leize-zulo batean jaio zela esaten da berataz. Profeziaren dohainarekin jaio zen, eta, bere aurreikuspenak, ematen zituen. Kumasko Sibila bezala, bere bizitza gehiena, egungo Campania probintzia italiarreko Kumas hirian pasa zuelako ezagutzen da. (eu)
- 쿠마에 무녀(Cumaean Sibyl)는 아폴론 신전에 사는 나이를 먹지 않는 사제로 이탈리아 나폴리 근처에 위치한 그리스 식민지 쿠마에에 살고 있었다. 무녀(sibyl)이라는 말은 라틴어를 거쳐 고대 그리스어인 'sibylla'에서 왔으며, '예언자'를 의미한다. 고대에는 많은 무녀들이 살고 있었지만, 고대 로마의 전설 Virgil's Aeneid VI에 성문화된 쿠마에 무녀의 중요성 때문에 그녀는 로마인들 중 가장 유명인이 되었으며, 그리스인들 사이에 이름 높은 에유트라의 무녀들을 대신하였다. (ko)
- De Sibille van Cumae (Latijn) of Kyme of Cyme (Oudgrieks) was een mythische profetes in de havenstad Cumae, nabij Napels in de Italiaanse streek Campania. De Sibille van Cumae is een van de tien Sibillen die Varro opsomde. Zij geraakte bekend in de Grieks-Romeinse oudheid en nadien in de Roomse Kerk. (nl)
- Sybilla Kumańska (gr. Σιβύλλη Sibýllē, łac. Sibylla, Sibyl, ‘wieszczka’) – kapłanka wyroczni Apollina w Cumae, we włoskiej Kampanii. Zgodnie z legendą Sybilla przybyła do Cumae ze wschodu (Grecja lub Persja). Apollo pragnąc ją uwieść obiecał wszystko, czego zapragnie. Sybilla prosiła o tyle lat życia, ile ziaren piasku zmieści się w garści – było ich tysiąc. Apollo wprawdzie obdarzył ją długim życiem, ale ponieważ nie prosiła o wieczną młodość, z biegiem lat starzała się i kurczyła, marząc o wcześniejszej śmierci. (pl)
- Ку́мская сиви́лла (др.-греч. Σιβυλλα; лат. Sibylla Cumana; Sibylla) — жрица, председательствующая в храме Аполлона в Кумах, греческой колонии, расположенной недалеко от современного Неаполя, Италия. Имя пришло через латынь от древнегреческого слова «сибилла», то есть пророчица. Легенды о сивиллах существовали во многих местах Древнего мира. Географическая близость Кумской сивиллы к Риму и её важное место в легендах раннего Рима сделали её одной из самых известных пророчиц среди римлян. (ru)
- Сиві́ла ку́мська (дав.-гр. Σιβυλλα; лат. Sibylla Cumana; Sibylla) — жриця, пророчиця, що головує в храмі Аполлона в Куми, давньогрецькій колонії, розташованій неподалік від сучасного Неаполя, Італія. Легенди про Сивілу кумську існували в багатьох місцях Стародавнього світу. Ім'я прийшло через латину від давньогрецького слова «сибілла», тобто пророчиця. Відома під різними іменами: Герофіла у Павсанія і Лактанція; Деїфоба, дочка Главка в «Енеїді» Вергілія; Амальтея, Дафна, Манто, Фемоноя в інших джерелах. (uk)
|
