| dbo:abstract
|
- Derealisation (oder präziser Derealisationserleben) bezeichnet eine zeitweilige oder dauerhafte abnorme oder verfremdete Wahrnehmung der Umwelt (etwa von Umgebung, Personen und Gegenständen). Die Umwelt scheint dabei häufig als Ganzes plötzlich unvertraut, auch wenn jedes Detail problemlos wiedererkannt und eingeordnet werden kann. Derealisation steht in enger Beziehung zum Depersonalisationserleben, bei dem die eigene Person als fremd empfunden wird. Wenn diese Wahrnehmungserlebnisse das Ausmaß einer psychischen Störung mit Krankheitswert erreichen, spricht man von einem Depersonalisations-Derealisationssyndrom. Beide Arten werden unter der Gruppe der Ich-Störungen zusammengefasst, da letztlich die Integrität, das Einheitserleben und die klare Grenze zwischen Ich und Umwelt gestört sind. Derealisationserleben leichterer Art sind nicht ungewöhnlich und können beim psychisch Gesunden zum Beispiel in Situationen mit großer emotionaler Beteiligung oder bei ausgeprägter Müdigkeit und Erschöpfungszuständen entstehen. Das Erleben solcher Zustände kann auch durch Einnahme psychotroper Substanzen (etwa LSD, Alkohol, Cannabis oder bestimmter Medikamente) hervorgerufen werden. Derealisationserleben kann ebenso als Symptom einer Angststörung oder einer starken Depression auftreten. Im Rahmen von Angststörungen, wie etwa einer Panikstörung, kann eine Derealisation während einer Panikattacke bis zeitlich kurz danach erlebt werden. Wenn die Derealisation als Auslösereiz für eine erneute Panikattacke auftritt, kann sich diese zu einem zentralen Symptom der Panikstörung entwickeln. (de)
- تبدد الواقع أو تبدد الحقيقة أو تبدد المحيط (بالإنجليزية: derealization) مصطلح يصف تغيير في إدراك الواقع المحيط حيث يبدو العالم الخارجي كعالم غير حقيقي، كما يشمل أيضا الإحساس بأن الحياة تفتقر للتلقائية والمشاعر والعمق بصورة عامة، فهي حياة بلا روح. ويُعد تبدد الواقع أحد الأعراض التفارقية، كما أنه يعد واحدا من الأعراض في العديد من الإضطرابات العصبية والنفسية، إلا أنه ليس اضطرابا مستقلا بذاته. (يراعي عدم الخلط بين تبدد الواقع والذي هو معاناة ذاتية تتبدد فيها الحقيقة الخارجية وتبدد الشخصية وهو إحساس غير حقيقي بصورة الذات). على الرغم من أن معظم المؤلفين يرون الفصل بين تبدد الواقع وتبدد الشخصية، إلا أن البعض منهم لا يريد الفصل بين المصطلحين، ويرجع السبب في ذلك إلى أن كلا منها يحدث بصورة متزامنة مع الآخر، إلا أن هناك سبب أكثر منطقية وهو أن إدراك المرء لذاته وللآخرين وللوسط المحيط يُعتبر عملية واحدة ومتصلة، ولذلك فإن الشعور بانعدام الحقيقة قد يتسرب لذات الشخص ويصيبه بالحيرة فلا يستطيع الحكم على أيهما غير حقيقي: صورته الذاتية (تبدد الشخصية) أم العالم الخارجي (تبدد الواقع). وتبدد الشخصية المزمن قد ينتج عن الخلل الوظيفي للفص الصدغي والفص القفوي، ويزداد معدل تبدد الواقع في حالة الصدمات النفسية. (ar)
- Η αποπραγματοποίηση είναι η παραμόρφωση της αντίληψης του εξωτερικού κόσμου έτσι ώστε να φαίνεται περίεργος ή μη πραγματικός. Άλλα συμπτώματα περιλαμβάνουν την αίσθηση ότι από το περιβάλλον κάποιου λείπει ο αυθορμητισμός, τα συναισθήματα και το βάθος. Είναι ένα πολλών καταστάσεων, όπως ψυχιατρικών και . Επίσης είναι παρενέργεια πολλών φαρμάκων, μπορεί όμως να προκληθεί και από έλλειψη ύπνου ή και από άγχος. Η αποπροσωποποίηση είναι μια εμπειρία στην οποία κάποιος νιώθει ότι ο εαυτός του δεν είναι πραγματικός, ενώ στην αποπραγματοποίηση κάποιος νιώθει ότι ο εξωτερικός κόσμος δεν είναι αληθινός. Αν και υποστηρίζεται ότι οι δύο διαταραχές είναι ίδιες, ωστόσο υπάρχουν αποδείξεις που δείχνουν ότι στην κάθε διαταραχή υπάρχει διαφορετικός νευροβιολογικός μηχανισμός. (el)
- Derealization is an alteration in the perception of the external world, causing those with the condition to perceive it as unreal, distant, distorted or falsified. Other symptoms include feeling as if one's environment is lacking in spontaneity, emotional coloring, and depth. It is a dissociative symptom that may appear in moments of severe stress. Derealization is a subjective experience pertaining to a person's perception of the outside world, while depersonalization is a related symptom characterized by dissociation towards one's own body and mental processes. The two are commonly experienced in conjunction with one another, but are also known to occur independently. Chronic derealization is fairly rare, and may be caused by occipital–temporal dysfunction. Experiencing derealization for long periods of time or having recurring episodes can be indicative of many psychological disorders, and can cause significant distress. However, temporary derealization symptoms are commonly experienced by the general population a few times throughout their lives, with a lifetime prevalence of up to 26–74% and a prevalence of 31–66% at the time of a traumatic event. (en)
- La déréalisation (DR est parfois employé) est un état de conscience ou une altération de la perception ou de l'expérience de la réalité qui apparaît comme dissocié ou extérieur à soi. Suivant les cas, les notions d'existence ou de réalité, habituellement ancrées dans la personnalité, peuvent être remis en question. La déréalisation est en quelque sorte l'expérimentation concrète d'un doute métaphysique. Elle n'est pas une maladie à proprement parler. Autrement, il peut s'agir d'un symptôme dissociatif qui peut être vécu lors de périodes de stress intense et prolongé. Certaines pratiques de « méditation » peuvent également provoquer une déréalisation. La déréalisation est aussi un symptôme retrouvé dans différentes affections psychiatriques plus ou moins sérieuses :
* du syndrome de Kleine-Levin ;
* de l'épilepsie temporale. La déréalisation est également susceptible de constituer l'une des conséquences à plus ou moins long terme d'une borréliose de Lyme non détectée voire insuffisamment traitée ou prise en charge tardivement. (fr)
- La desrealización es una alteración pasajera de la percepción o de la experiencia del mundo exterior del individuo de forma que aquel se presenta como extraño o irreal. Entre otros síntomas se incluyen las sensaciones de que el entorno del sujeto carece de espontaneidad, de profundidad o de matices emocionales. Es un síntoma disociativo que aparece en muchas enfermedades tanto psiquiátricas como neurológicas que no constituye un trastorno por sí mismo. Es además un efecto secundario transitorio de las intoxicaciones psicotrópicas agudas, la privación de sueño y el estrés. En tanto que la despersonalización es una experiencia subjetiva de irrealidad del sí mismo, la desrealización se refiere a la percepción de irrealidad del mundo externo. Ambos términos se usan a menudo de forma indistinta, aunque las pruebas sugieren que se desarrollan según distintos mecanismos neurobiológicos. En muy pocos casos se puede dar una desrealización crónica, pero en tal caso puede ser causada por una disfunción temporo-occipital. Estos síntomas en general son comunes en la población, con una prevalencia de hasta un 74% y entre 31% y 66% del tiempo en un hecho traumático. (es)
- La derealizzazione, che può accompagnarsi o meno alla depersonalizzazione, è un sintomo dissociativo consistente nella sensazione di percepire in maniera distorta il mondo esterno al soggetto e, a volte, di percepire gli individui conosciuti come estranei. Può essere provocata da panico, forte stress o da alcune sostanze psicoattive. Chi soffre di questo disturbo non riesce a descrivere compiutamente il sentimento di derealizzazione, spesso utilizza il "come se" per descrivere cosa gli sta accadendo. Il mondo appare al soggetto come privo di coloritura affettiva: anche gli ambienti familiari sono avvertiti come estranei, e spesso il soggetto riferisce disturbi visivi di appannamento e offuscamento della vista. Può avere il senso di stare sognando o di percepire la vita come se stesse guardando un film (derealizzazione visiva). I sintomi del disturbo di derealizzazione possono insorgere gradualmente o all'improvviso. Gli episodi possono durare solamente qualche ora oppure giorni, settimane, mesi o anni e possono prevedere depersonalizzazione, derealizzazione o entrambe. Le sensazioni di derealizzazione possono essere considerate patologiche quando:
* insorgono spontaneamente (non sono provocate da farmaci o altri disturbi mentali), sono persistenti o ricorrenti.
* i sintomi sono di grande sofferenza per il soggetto e gli creano difficoltà nelle funzionalità nell’ambiente domestico e/o sul lavoro. Il fenomeno risulta più chiaro se si valuta che la percezione cognitiva del mondo è accompagnata, nella normalità dei casi, da una interocezione emotiva. Bauer nel 1984, e successivamente Sierra e Berrios, hanno ipotizzato che la derealizzazione sia, come la correlata depersonalizzazione, un fenomeno determinato da uno scollegamento temporo-limbico. (it)
- 비현실감(Derealization)은 외부 세계의 지각의 변화로 인해 세상이 비현실적이거나, 동떨어지거나 왜곡되거나 불만족스럽게 느껴지는 것이다. 다른 증상으로는 마치 자신의 환경에 자연스러움, 감정적 색채, 깊이가 없는 것처럼 느끼는 것이 있다. 이것은 심각한 스트레스의 순간 순간에서 나타날 수 있는 해리적 증상이다. 비현실감은 한 사람의 세상 바깥의 지각에 속하는 주관적인 경험인 반면, 이인증은 한 사람의 육체적, 정신적 프로세스를 통한 해리적 특징을 보이는 관련 증상이다. 이 둘은 다른 한 쪽과 결합되어 경험되기도 하지만 독립적으로 발생하기도 하는 것으로 알려져 있다. 만성적인 비현실감은 매우 희귀하며, 후두엽-측두엽 오기능에 의해 발생할 수 있다. (ko)
- Derealizacja – zaburzenie psychiczne określające różnego rodzaju odczuwanie zmian otaczającego świata. Osoba dotknięta derealizacją ma poczucie jakby otaczający ją świat był w jakiś sposób zmieniony, nierealny, oddalony. Główną przyczyną pojawienia się tego zaburzenia jest lęk, jednak może do niej również doprowadzić zmęczenie. W zaburzeniach lękowo-depresyjnych, nerwicach, zaburzeniach obsesyjno-kompulsyjnych, stan derealizacji, świadczy o spadku poziomu dopaminy, a zwiększeniu poziomu adrenaliny i jest naturalnym stanem defensywy mózgu, chroniącym przed nadmierną ilością przyjmowanych bodźców. Wyróżnia się również derealizację występującą w schizofrenii, jednak w tym wypadku postrzeganie świata przez chorego jest o wiele bardziej zmienione niż ma to miejsce przy derealizacji występującej podczas zaburzeń nerwicowych. Najczęstsze objawy derealizacji spowodowanej zaburzeniami depresyjnymi, i/lub lękowymi i zaburzeniami obsesyjno-kompulsyjnymi:
* uczucie snu na jawie,
* wrażenie braku spójności z otoczeniem,
* wrażenie braku poczucia czasu,
* odczucie nierealności bądź sztuczności świata,
* myśli egzystencjalne dot. świata, istnienia etc.,
* anhedonia – odcięcie od emocji. Również w stosunku do najbliższych,
* (czasem) pustka w głowie, brak myśli,
* spadek motywacji,
* spadek koncentracji,
* brak odczucia zmian otoczenia/klimatu/pogody. W derealizacji, występującej jako efekt zaburzeń nerwicowych bądź depresyjnych, osoba nią dotknięta ma zachowany pełny krytycyzm do swoich objawów, oraz ma w pełni zachowaną świadomość. Często jednak stan derealizacji powoduje pogłębienie się lęku ze względu na strach przed objawami, a co za tym idzie – osoba taka często obawia się zwariowania, chorób psychicznych, utraty kontroli nad sobą czy utraty świadomości. Obawy takie są jednak spowodowane lękiem i często ustępują po poinformowaniu cierpiącego o stanie derealizacji jako naturalnej defensywie mózgu. Zbliżone stany mogą występować w niektórych zaburzeniach neurologicznych (np. w padaczce lub migrenie przedsionkowej z towarzyszącymi zawrotami głowy). Występowaniu derealizacji towarzyszyć może pojawienie się depersonalizacji. (pl)
- Derealisation är ett förändrat medvetandetillstånd som yttrar sig i att omgivningen eller verkligheten upplevs som overklig. Derealisation kan vara en försvarsmekanism och faller då inom normalpsykologin, men det kan också vara ett symtom på en kroppslig sjukdom, drogrus eller psykisk störning. Andra symtom kan vara känslan av att ens omgivning saknar spontanitet, känslor och djup. Det är ett dissociativt symtom med många olika tillstånd, som till exempel psykiatriska och neurologiska störningar. Depersonalisation är en subjektiv overklighetskänsla av det egna jaget, medan derealisation är en overklighetskänsla inför världen runtom. Depersonalisation och derealisation kan ofta alternera med varandra hos samma individ, men vetenskapliga bevis indikerar att de har olika bakomliggande neurobiologiska mekanismer. Detta är vanliga symtom som någon gång drabbar 74 % av befolkningen, varav mellan 31 % och 66 % i samband med en traumatisk händelse. (sv)
- Дереализация, также аллопсихическая деперсонализация, — нарушение восприятия, при котором окружающий мир воспринимается как нереальный или отдалённый, лишённый своих красок и при котором могут происходить нарушения памяти. Порой сопровождается состояниями «уже виденного» (déjà vu) или «никогда не виденного» (jamais vu). Довольно часто возникает совместно с деперсонализацией, вследствие чего в международной классификации болезней (МКБ-10) обозначается как F48.1 — «Синдром деперсонализации-дереализации», то есть термин «дереализация» часто понимается как группа сходных симптомов «деперсонализации-дереализации», отвечающих за изменение восприятия окружающего пространства. Дереализация сама по себе не является психотическим расстройством (относится к разряду невротических расстройств или к так называемой «малой психиатрии» — человек в абсолютном большинстве случаев полностью сохраняет контроль над собой, адекватность и вменяемость, это лишь ощутимо ухудшает качество жизни), хотя вкупе с подменой реальности (то есть принятием несуществующего восприятия либо воспоминания за вполне существующее) может являться одним из признаков психоза при диагностике. Дереализация часто бывает сопряжена с депрессией или неврастенией, является основным составляющим симптомом тревожного невроза или других психических расстройств, в том числе шизофрении, а также может встречаться при психотических состояниях, кодируемых F2x в МКБ-10. (ru)
- Дереалізація (аллопсихічна деперсоналізація) — порушення сприйняття, при якому навколишній світ сприймається як нереальний або віддалений, позбавлений своїх фарб та при якому можуть відбуватися порушення пам'яті. Деколи супроводжується станами «вже баченого» (déjà vu) або «ніколи не баченого» (jamais vu). Досить часто виникає спільно з деперсоналізацією, внаслідок чого в МКХ-10 позначається як F48.1 [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] — «Синдром деперсоналізації-дереалізації», тобто термін «дереалізація» часто розуміється як група схожих симптомів «деперсоналізації-дереалізації», відповідають за зміну сприйняття навколишнього простору.Дереалізація не є психотичним розладом (відноситься до розряду невротичних розладів або до так званої «малої психіатрії» — людина в абсолютній більшості випадків повністю зберігає контроль над собою, адекватність і осудність, це лише погіршує якість життя). Дереалізація часто буває пов'язана з депресією, є основним складовим симптомом неврозу тривоги або інших психічних розладів, часто також разом з депресією або неврастенію. (uk)
- 失實症（英語：derealization，有時簡稱為DR）是對外部世界的感知或經驗的改變，讓人覺得周圍環境奇怪或不真實。其他症狀包括感覺環境不自然，缺乏感情性色彩和深度。這是一種解離症狀，可能在遭遇嚴重壓力時出現。這是一種許多疾病的解離症狀，如精神病和神經疾病，而不是一個獨立的疾病。這也是急性藥物中毒、睡眠不足和壓力的短暫副作用。 失實作为人格解体的一种典型症状，而非一种独立的疾病。 慢性失實的原因可能是大腦枕葉、顳葉功能障礙。在人群中這些症狀是常見的，患病率高達5％。66％到31％之間的分布是臨時的創傷性事件。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 失實症（英語：derealization，有時簡稱為DR）是對外部世界的感知或經驗的改變，讓人覺得周圍環境奇怪或不真實。其他症狀包括感覺環境不自然，缺乏感情性色彩和深度。這是一種解離症狀，可能在遭遇嚴重壓力時出現。這是一種許多疾病的解離症狀，如精神病和神經疾病，而不是一個獨立的疾病。這也是急性藥物中毒、睡眠不足和壓力的短暫副作用。 失實作为人格解体的一种典型症状，而非一种独立的疾病。 慢性失實的原因可能是大腦枕葉、顳葉功能障礙。在人群中這些症狀是常見的，患病率高達5％。66％到31％之間的分布是臨時的創傷性事件。 (zh)
- تبدد الواقع أو تبدد الحقيقة أو تبدد المحيط (بالإنجليزية: derealization) مصطلح يصف تغيير في إدراك الواقع المحيط حيث يبدو العالم الخارجي كعالم غير حقيقي، كما يشمل أيضا الإحساس بأن الحياة تفتقر للتلقائية والمشاعر والعمق بصورة عامة، فهي حياة بلا روح. ويُعد تبدد الواقع أحد الأعراض التفارقية، كما أنه يعد واحدا من الأعراض في العديد من الإضطرابات العصبية والنفسية، إلا أنه ليس اضطرابا مستقلا بذاته. (يراعي عدم الخلط بين تبدد الواقع والذي هو معاناة ذاتية تتبدد فيها الحقيقة الخارجية وتبدد الشخصية وهو إحساس غير حقيقي بصورة الذات). (ar)
- Derealisation (oder präziser Derealisationserleben) bezeichnet eine zeitweilige oder dauerhafte abnorme oder verfremdete Wahrnehmung der Umwelt (etwa von Umgebung, Personen und Gegenständen). Die Umwelt scheint dabei häufig als Ganzes plötzlich unvertraut, auch wenn jedes Detail problemlos wiedererkannt und eingeordnet werden kann. Derealisation steht in enger Beziehung zum Depersonalisationserleben, bei dem die eigene Person als fremd empfunden wird. (de)
- Η αποπραγματοποίηση είναι η παραμόρφωση της αντίληψης του εξωτερικού κόσμου έτσι ώστε να φαίνεται περίεργος ή μη πραγματικός. Άλλα συμπτώματα περιλαμβάνουν την αίσθηση ότι από το περιβάλλον κάποιου λείπει ο αυθορμητισμός, τα συναισθήματα και το βάθος. Είναι ένα πολλών καταστάσεων, όπως ψυχιατρικών και . Επίσης είναι παρενέργεια πολλών φαρμάκων, μπορεί όμως να προκληθεί και από έλλειψη ύπνου ή και από άγχος. (el)
- Derealization is an alteration in the perception of the external world, causing those with the condition to perceive it as unreal, distant, distorted or falsified. Other symptoms include feeling as if one's environment is lacking in spontaneity, emotional coloring, and depth. It is a dissociative symptom that may appear in moments of severe stress. (en)
- La desrealización es una alteración pasajera de la percepción o de la experiencia del mundo exterior del individuo de forma que aquel se presenta como extraño o irreal. Entre otros síntomas se incluyen las sensaciones de que el entorno del sujeto carece de espontaneidad, de profundidad o de matices emocionales. Es un síntoma disociativo que aparece en muchas enfermedades tanto psiquiátricas como neurológicas que no constituye un trastorno por sí mismo. Es además un efecto secundario transitorio de las intoxicaciones psicotrópicas agudas, la privación de sueño y el estrés. (es)
- La déréalisation (DR est parfois employé) est un état de conscience ou une altération de la perception ou de l'expérience de la réalité qui apparaît comme dissocié ou extérieur à soi. Suivant les cas, les notions d'existence ou de réalité, habituellement ancrées dans la personnalité, peuvent être remis en question. La déréalisation est en quelque sorte l'expérimentation concrète d'un doute métaphysique. Elle n'est pas une maladie à proprement parler. Autrement, il peut s'agir d'un symptôme dissociatif qui peut être vécu lors de périodes de stress intense et prolongé. Certaines pratiques de « méditation » peuvent également provoquer une déréalisation. (fr)
- La derealizzazione, che può accompagnarsi o meno alla depersonalizzazione, è un sintomo dissociativo consistente nella sensazione di percepire in maniera distorta il mondo esterno al soggetto e, a volte, di percepire gli individui conosciuti come estranei. Può essere provocata da panico, forte stress o da alcune sostanze psicoattive. I sintomi del disturbo di derealizzazione possono insorgere gradualmente o all'improvviso. Gli episodi possono durare solamente qualche ora oppure giorni, settimane, mesi o anni e possono prevedere depersonalizzazione, derealizzazione o entrambe. (it)
- Derealizacja – zaburzenie psychiczne określające różnego rodzaju odczuwanie zmian otaczającego świata. Osoba dotknięta derealizacją ma poczucie jakby otaczający ją świat był w jakiś sposób zmieniony, nierealny, oddalony. Główną przyczyną pojawienia się tego zaburzenia jest lęk, jednak może do niej również doprowadzić zmęczenie. Wyróżnia się również derealizację występującą w schizofrenii, jednak w tym wypadku postrzeganie świata przez chorego jest o wiele bardziej zmienione niż ma to miejsce przy derealizacji występującej podczas zaburzeń nerwicowych. (pl)
- Дереализация, также аллопсихическая деперсонализация, — нарушение восприятия, при котором окружающий мир воспринимается как нереальный или отдалённый, лишённый своих красок и при котором могут происходить нарушения памяти. Порой сопровождается состояниями «уже виденного» (déjà vu) или «никогда не виденного» (jamais vu). Довольно часто возникает совместно с деперсонализацией, вследствие чего в международной классификации болезней (МКБ-10) обозначается как F48.1 — «Синдром деперсонализации-дереализации», то есть термин «дереализация» часто понимается как группа сходных симптомов «деперсонализации-дереализации», отвечающих за изменение восприятия окружающего пространства. (ru)
- Derealisation är ett förändrat medvetandetillstånd som yttrar sig i att omgivningen eller verkligheten upplevs som overklig. Derealisation kan vara en försvarsmekanism och faller då inom normalpsykologin, men det kan också vara ett symtom på en kroppslig sjukdom, drogrus eller psykisk störning. Andra symtom kan vara känslan av att ens omgivning saknar spontanitet, känslor och djup. Det är ett dissociativt symtom med många olika tillstånd, som till exempel psykiatriska och neurologiska störningar. (sv)
- Дереалізація (аллопсихічна деперсоналізація) — порушення сприйняття, при якому навколишній світ сприймається як нереальний або віддалений, позбавлений своїх фарб та при якому можуть відбуватися порушення пам'яті. Деколи супроводжується станами «вже баченого» (déjà vu) або «ніколи не баченого» (jamais vu). Досить часто виникає спільно з деперсоналізацією, внаслідок чого в МКХ-10 позначається як F48.1 [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] — «Синдром деперсоналізації-дереалізації», тобто термін «дереалізація» часто розуміється як група схожих симптомів «деперсоналізації-дереалізації», відповідають за зміну сприйняття навколишнього простору.Дереалізація не є психотичним розладом (відноситься до розряду невротичних розладів або до так званої «малої психіатрії» — людина в абсолютній біл (uk)
|
